Контрабандист. О повелителю! Зачекай, бо, крім подарунка, я приніс тобі ще й новину!
Шейх. Все в волі аллаха, нема нічого нового під місяцем.
Контрабандист. Тричі підскочиш ти на своєму дорогоцінному ложі, о повелителю, і п'ять разів вознесеш молитву своєму аллахові, почувши мою вість...
Шейх (стримуючи порухом руки своїх слуг). Я не терплю трьох речей: крику осла, музики нечестивих і базікання зрадника. Викинь геть оту кляту скриньку!
Контрабандист кидає вбік транзистор.
Шейх. А тепер я хочу (показує на жінку). Підведіть її до мене!
Контрабандист смикає за вірьовку, тягне Жінку до Шейха.
Розв'язати! Жінку повинен зв'язувати тільки обов'язок перед чоловіком. Підійди ближче, не бійся. Я добрий. Я найдобріший. І ніхто так не любить білявих жінок, як я. Блондинок. Ти будеш Блондинка Друга. В мене вже є Блондинка Перша. Вона шукала в пустині бога. Знайшла мене. Я для неї бог. А що шукала ти?
Жінка мовчить.
Не бійся. Я добрий. Підійди ближче. Я хочу доторкнутись до твоїх щік.
Слуги підштовхують Жінку впритул до Шейха. Шейх підводиться на ложі, простягає до Жінки руки, тоді вона так само мовчки, з дикою злістю впивається гострими нігтями йому в обличчя.
Шейх (кричить). О-о-о! Вона зідерла з мене всю шкіру! Заберіть цю пантеру! О-о-о!
Слуги відривають Жінку від Шейха.
Відрубайте голови їм усім! Усім! О-о-о! Постривайте! Не треба лити їхню кров в нашій пустині! Це зла кров, і з неї зродяться злі квіти в наших пісках! Женіть їх геть! З пустині! Туди, звідки вони прийшли! Геть! Геть!
Чоловіка й Жінку виштовхують.
Чоловік (обертається до Шейха, хрипить). Води-и!
Шейх. Яке нахабство. Він ще вимагає води! Женіть їх геть! Нема для них тут нічого! (До Контрабандиста). Це ти водиш їх в нашу пустиню, смердючий сину шакала!
Контрабандист. Я приніс тобі новину, о повелителю! А тих захопив по дорозі...
Шейх. Ти приніс мені новину. Ти приніс мені... Що ж за новину ти приніс мені? Кажи швидше, бо твоя голова буде зараз відтята, а ще ніколи, клянусь пророком, не було мови від зрубаної голови!
Контрабандист. В пустиню прийшов мільйонер!
Шейх. Хто?
Контрабандист. Мільйонер.
Шейх. А що це таке?
Контрабандист. Не знаю.
Шейх. Як смієш оскверняти мій слух тим, чого не відаєш і сам?
Контрабандист. Мені сказали слухачі нафти.
Шейх. Моє терпіння безмежне, якщо я й досі слухаю твої недолугі балачки. То що ж іще з'явилося в нашій пустині?
Контрабандист. Мільйонер.
Шейх. І ти не знаєш, що це таке?
Контрабандист. Я міг би пояснити тобі, але ти не збагнеш. Це починається, може, від Йосифа і його братів...
Шейх. Де мій мудрець?
Входить Дервіш.
Дервіш. Ти повинен учити закон божий удень і вночі. А чи можеш знайти бодай хвилину, щоб вона не була ні днем, ні ніччю?
Шейх. Ти пізнав усю мудрість цього світу і тому я питаю тебе...
Дервіш. Тяжко чоловікові, якщо мірою йому — небо і земля...
Шейх. Не перебивай, коли говорю я!.. Питаю тебе...
Дервіш. О правовірні, не цікавтеся речами, які б вас могли вкинути в клопіт або відчай, якби вам відверто було сказано...
Шейх (пінячись від злості). Ти, старий ошуканцю, вічний неробо, велемовний дурню, тебе питаю, і ти, нарешті, вислухай і дай відповідь — що таке мільйонер?
Дервіш. В ім'я бога милосердного і всемогутнього...
Шейх. Що таке мільйонер?
Дервіш. Тяжко невіруючим...
Контрабандист підводить голову, вдоволено всміхається.
Шейх. Де моя улюблена блондинка? Де наймудріша із жінок? (Ляскає в долоні, дзвонить в бубонець).
Богошукач (з'являється). Ти кликав мене, Шейху?
Шейх. О повелителю,— ти повинна казати!
Богошукач (не слухаючи). Тобі нудно без мене?
Шейх. Якщо й ти не даси відповіді на моє запитання, то...
Богошукач. Нема таких запитань, на які не можна було б дати відповідь.
Шейх. Що таке мільйонер?
Напружене очікування відповіді.
Богошукач. У тебе знов нерозчісана борода. Тобі це не личить, Шейху.
Шейх. Облиш мою бороду, клянусь бородою пророка! Що таке мільйонер, кажи мені і то кажи негайно.
Богошукач. Мільйонер — це чоловік, який має мільйон доларів.
Шейх. Мільйон доларів! А багато це чи мало?
Богошукач. Ну... Може, стільки, як у тебе тут. (Показує на ложе). Може, більше... Може, трохи менше...
Шейх. Отож і я — мільйонер?
Богошукач. Про це знає весь світ.
Шейх. А коли до одного мільйона та ще один?..
Богошукач. Два завжди ліпше, ніж один.
Шейх. Навіть два вороги ліпше, ніж один друг, бо чим більше в чоловіка ворогів, тим він цінніший, хо-хо! Отож ти кажеш, що мільйонер — це чоловік, який носить із собою мільйон?
Богошукач. Він його має...
Шейх. А раз прийшов у пустиню і має мільйон, то... (до Контрабандиста). Мільйонера вбити — мільйон принести мені! І тоді, може, я змилуюсь над тобою!
Контрабандист. Я цілуватиму землю довкола тебе, о повелителю! (Швидко відповзає, зникає разом із своїми людьми).
Богошукач (стривожено). Що ти сказав? Кого вбити?
Шейх. В мою пустиню забрів мільйонер. Що маю робити, о я нещасний!? Я повинен убити його і забрати собі мільйон.
Богошукач. Але це ж злочин! Ти не уявляєш наслідків цього вчинку!
Дервіш. Воістину чоловік великий насильник, а насильники найдалі від істини!
Шейх. Ти ще тут, жалюгідний базіко! Геть! Прибрати!
Слуги виштовхують Дервіша, аж він губить своє причандалля. Йому кидають його услід.
Богошукач. Мені страшно.
Шейх. Страшно? Зі мною не треба нічого боятися.
Богошукач. Мені страшно за тебе.
Шейх. За мене? Але хіба не я — повелитель цієї пустині?
Богошукач. Так, але...
Шейх. І хіба не я звелів щойно вбити мільйонера і принести мені мільйон?
Богошукач. Я боюся за твій мільйон.
Шейх. За мій мільйон?
Богошукач. За той, що під тобою.
Шейх (обмацує своє ложе, шарудить доларами). Він таки піді мною, і жодна сила не відірве мене від нього!
Богошукач. Але ж ти звелів знищити мільйонера і, забравши його мільйон, принести тобі.
Шейх. Так. Тисячу разів так.
Богошукач. А коли хтось звелить зробити те саме з тобою?
Шейх. Ти говориш заплутано, а хто говорить заплутано, той не мовить нічого.
Богошукач. Я боюся, що так само тебе можуть відірвати від твого мільйона.
Шейх. Го-го! Хто б то спробував!
Богошукач. У пустині з'являється дедалі більше нових і невідомих тобі людей. В цьому — загроза.
Шейх. Хіба можна загрожувати горі, під якою лежить коштовний камінь? Бо й хто підніме гору?
Богошукач. Є хитрощі, підступність. Ти спатимеш або ж будеш знетямлений — і тоді...
Шейх. Я важчий і твердіший за гору...
Богошукач. Люди пересовують з місця на місце навіть гори, коли виникає потреба... Я боюся за тебе, Шейху...
Шейх. Ще ніхто ніколи не насмілювався казати мені таких слів, здається мені, в твоїй мові є істина.
Богошукач. Тому я хотіла б прикріпити тебе до твоїх мільйонів.
Шейх. Прикріпити?
Богошукач. Так.
Шейх. Як же?
Богошукач. Ось так. (Показує Шейхові великого іржавого цвяха, потім бере камінь). Ось так...
Шейх. Якби Дервіш знався на цих речах, я покликав би його, щоб він розтлумачив мені твій намір, але цей базіка нездатен до такого... Тож пояснюй сама...
Богошукач. Я візьму край твоєї галабеї, візьму ось цей цвях і приб'ю той край галабеї до пальми... Не тебе, а тільки край твого одягу.
Шейх. Не дайте в руки нечестивих навіть краю свого одягу, о правовірні! Чи не здається тобі, що ти вже досить випробувала моє терпіння?
Богошукач (не відповідаючи). І тоді ніхто не зможе відірвати тебе від твоїх мільйонів.
Шейх (задумується). В твоїх словах криється спокуса... Але чому я сам... Чому й досі я не міг?.. Це ж так просто... Покажи-но, як ти це зробиш?
Богошукач прибиває край галабеї до стовбура пальми, відкидає далеко від себе камінь. Шейх пробує смикнутися, цвях міцно тримає його.
Шейх. О-о! Нарешті я зможу спати спокійно! Підійди до мене, моя улюблена блондинко! Почухай мені бороду. Так, так, отак... А тепер — п'яти... О-о-о! (Засинає).
Слуги тягнуть в глибину пустині його ложе разом із пальмою, все зникає. По пустині просувається дивна процесія. Попереду чотири здоровані, жуючи гумку, несуть визолочену, прозору лектику, в якій урочисто возсідає поважна особа, видно, саме той мільйонер, про якого йшла мова. Позаду за носіями плентає нужденний обідранець, миршавий чоловік, в подертих джинсах, у стоптаних кедах, неголений, простоволосий. Він часто перечіпається на рівному, ловить сторчаки. Носії з усмішками позирають іноді на нього, підбадьорюють його вигуками: «Хелло!».
З двох боків скрадаються люди Контрабандиста і сам Контрабандист. Контрабандист махає рукою, бандити стріляють з автоматичних гвинтівок, черги куль зрешічують прозорі ноші, імпозантна постать хилиться, видно, смертельно вражена кулями; носії зриваються до бігу, а той обідранець так само спокійно собі простує пустелею, мовби він глухий і не чує пострілів. Слуги тягнуть ложе Шейха назустріч носіям, і ось уже, оточені людьми Контрабандиста, важко відсапуючи, ті кидають ноші мало не до ніг Шейха.
Шейх (прокидаючись). О-о-о!
1- й носій. Я біг, мов бегемот.
2- й носій. А куди?
3- й носій. До оцього курдюка із жиром?
4- й носій. По-моєму, тут цілий баран, а не курдюк!
Шейх (кричить). В моїй пустині барани й осли народжуються у власній подобі. То тільки в вашій землі, о нечестиві, вони з'являються на світ у подобі людській (До Контрабандиста, який надбігає, кланяючись). Чому ці осли в людській подобі не вбиті і тепер тривожать мій сон?
Контрабандист. Вони несли мільйонера, о повелителю.
Шейх. То й що?
Контрабандист. Ти звелів убити самого мільйонера.
Шейх. І що ж, ти вбив його?
Контрабандист. Так.
Шейх. А мільйон?
Контрабандист. Він там (Показує на ноші).
Шейх. Швиденько дістань його і давай сюди!
Носії тим часом розминаються, роблять фізичні вправи, посміюються з Контрабандиста, який притьмом кидається до нош.
Контрабандист (з неприхованим жахом). О, горе нам!
Шейх. Чом кричиш, сину шакала!
Контрабандист. О лихо!
Шейх. Ти вмовкнеш нарешті!
Контрабандист. Темні сили!
Шейх. Во ім'я аллаха, ти можеш...
Контрабандист. Чари, чари!
Тим часом з боку пустині знудьговано наближається мальовничий обідранець, помічає розпач Контрабандиста, нетерплячку Шейха, спокійно питає:
Обідранець. Що ви там шукаєте, містери?
Шейх. Я міг би звеліти заткнути тобі пельку, щоб ти не тривожив мого слуху, але великодушність моя не має меж. Тож знай, нечестивий, ми шукаємо мільйон, який належить мені, як належить мені все в цій пустині.
Обідранець. Ти Шейх?
Шейх. Я повелитель пустині і, клянусь аллахом, не відвертай моєї уваги. (До Контрабандиста). Довго мені ще ждати?
Контрабандист (зриває з ляльки, яка була в ношах, різнобарвне шмаття, викидає його). Тут нічого немає, о повелителю!
Шейх. Як то немає? А мільйонер?
Контрабандист. Чари, чари! Нема нічого!
Шейх. Я знаю...
Обідранець. Перш ніж ти звелиш, Шейху, поглянь на мене.
Шейх. Чому б мав стомлювати свої очі таким видовиськом?
Обідранець. Бо мільйонер, якого ти шукаєш,— це я.
Шейх. Ти — мільйонер?
Мільйонер. Так. А що тут дивного? Адже ти — теж мільйонер?
Шейх. Клянусь аллахом.
Мільйонер. А поглянь на себе.
Шейх (знетямлено). Ти — мільйонер?
Мільйонер. Я вже сказав.
Шейх (до Контрабандиста). Тоді чому ж цього чоловіка ще й досі не вбито?
Контрабандист наставляє гвинтівку на Мільйонера, але один із носіїв легко відтручує Контрабандиста вбік.
Мільйонер (вказуючи на носія). Чемпіон світу з бокса. (Так само вказуючи на інших своїх носіїв). Чемпіон світу з боротьби. Чемпіон світу із штанги. Чемпіон світу з десятиборства. А ось цей (показує на нового слугу, який несе портативний холодильник) — олімпійський чемпіон із стрільби. Чи цього не досить, щоб ти переконався, Шейху, як важко зі мною змагатися? Але припустімо, що ти зміг би мене вбити. Навіщо?
Шейх. Щоб забрати твій мільйон.
Мільйонер. Але як би ти це зробив?
Шейх. Бо мільйонер — це чоловік, який носить мільйон із собою.
Мільйонер. Тоді дивись. (Вивертає кишені). Мій мільйон — це акції, вклади в промисловість, у банківські операції, найголовніше ж — ідеї.
Шейх. Ідеї? А що це таке? Стривай, я покличу свого мудреця. Або ні. Ще ліпше я покличу... (Ляскає в долоні). Моя улюблена блондинка! Де вона?
Богошукач (входить, бачить Мільйонера, радісно). Хелло!
Мільйонер (недбало). Хелло, Боб! Хав ду ю?
Богошукач, він же Боб. О'кей, шеф.
Шейх (вередливо). Підійди до мене, моя кохана блондинко. Я хочу, щоб ти побризкала мене...
Боб. Відчепись. Набрид.
Шейх. Що-о-о! Люди!
Вбігають слуги, але носії відтручують їх назад.
Мільйонер (до Шейха). Не треба нервувати. Боб — теж у мене на службі.
Шейх. Який Боб! Це моя кохана блондинка! Я купив її у Контрабандиста.
Мільйонер. Просто мені спало на думку найняти Боба й попросити приїхати сюди. Боб — найкращий спеціаліст по грабуванню банків. Він обчистив у Америці сімнадцять банків. Це була ідеальна робота! Контрабандист уже давно в мене на службі. Я обіцяв зробити йому одну маленьку... гм... назвемо це: чемність...
Шейх. Блондинко, побризкай мене отим о-де-ко-ло-ном. Вони мене обдурюють!
Боб. Нічого дивного. Людина — це тварина, яку обдурюють. (Скидає перуку блондинки).
Шейх. Дервіш! Де мій Дервіш? Рятунку!
Вбігає Дервіш, трясе бубонцями, вигукує щось, підтанцьовує, знеможений сідає на краєчок килима.
Дервіш. Одну каву, повелителю.
Шейх. Дайте кави цьому чоловікові, який набитий словами, як мішок верблюдячою вовною. А мені — холодної чистої води, бо я заллюся від злості. (До Дервіша). Чи ти можеш знайти слова, щоб пояснити, як жінка перетворюється на чоловіка і як наймудрішого в пустині обдурюють, мов сліпу коняку?
Боб (до носіїв). Чи нема в кого віскі?
Йому наливають в нейлоновий стаканчик з рекламою «Довгого Джона».
Фу, спекотно! (випиває кілька стаканчиків). Шейх. О аллах!