44. _Ессе homo!_ (латин.) — Ось людина!
45. _Мажанди — _Франсуа Мажандi (1783 — 1855), французький учений-фiзiолог.
46. _Эстамп — _тут репродукцiя.
47. _"Последний день Помпеи" — _картина видатного росiйського художника К. П. Брюллова (знаходиться в Ленiнградському росiйському музеї), яка змальовує загибель мiста Помпеї (бiля Неаполя) пiд час виверження вулкана Везувiя в 79 р. н. е.
48. _"Тень Наполеона на острове св. Елены" — _лубочна картина.
49. _".Библиотека для чтения" — _журнал, що видавався з 1838 по 1865 р.
50. _"Никлас — Медвежья Лапа" — _напiвлубочний роман письменника Р. М. Зотова (1795 — 1871) "Никлас — Медвежья Лапа, атаман контрабандистов, или некоторые черты из жизни Фридриха II".
51. _"Повесть о капитане Копейкине" — _вставне оповiдання в кiнцi першої частини "Мертвых душ" Гоголя.
52. _"Сен-Жорж" — _назва ресторану за iм'я власника-француза.
53. _Тальони, Мария_ (1804 — 1884) — iталiйська балерина, що наприкiнцi 30-х рокiв з великим успiхом гастролювала в Петербурзi.
54. _Марцинкевич — _власник "увеселительного заведения" — штучних мiнеральних вод в Петербурзi з залою для танцiв.
55. _"Эда" Баратынского — _поема вiдомого росiйського поета Баратинського (1800 — 1844), подiбно до «Катерини», поеми Шевченка, i "Сердешної Оксани", повiстi Квiтки-Основ'яненка, малює сумну долю дiвчини, спокушеної, а потiм покинутої гусаром.
56. _Эллин — _грек.
57. _Вариации Липинского — _Карл Липинський (1790 — 1861) — польський скрипач, композитор i збирач народних пiсень.
58. _Оссиан — _легендарний шотландський спiвець, пiд_ _iм'ям_ _якого були виданi в Англiї в кiнцi XVIII столiття Джемсом Мак-ферсоном переробки зiбраних ним народних пiсень ("Поеми_ _Оссiана"),
59 _Мартын Пушкарь — _полковник полтавський, один з помiчникiв Богдана Хмельницького.
60. _Пенелопа — _дружина Одiссея, героя знаменитих епiчних поем античного свiту «Iлiади» й "Одiссеї" Гомера.
61. _После бесчисленных якшиолов — _якщi-ол (киргизьке) _- _вигук на бенкетi, що означає — "хай живе".
62. _Чека_ (вiрменське) — нi.
63. _У Ефрема Сирина или же у Иустина Философа — _церковнi письменники, перший — четвертого, другий — другого столiття н. е.
64. _Татищева крепость — _фортеця, пiд якою зазнало поразки вiйсько Пугачова в 1774 роцi.
65. _Грозный Пугач — _Пугачев Ємельян, керiвник повстання проти царизму селян i козакiв на Поволжi та Приураллi а 1773 — 1775 pp.
66 _Брюллов, Александр Павлович_ (1798 — 1877) — професор архiтектури, брат Карла Брюллова.
67. _"Полтавская Муха" — _очевидно, назва рукописного сатиричного журналу I. П. Котляревського.
68. _У "П. И. Вькжигина" — _"Петр Иванович Выжигин" — роман реакцiйного письменника Ф. Булгарiна (1789 — 1859), виданий в 1831 роцi.
69. До _"Четырех стран света" — _точнiше "Три страны света" — роман М. Некрасова i Станицького (псевдонiм А. Я. Панаєвої, 1819 — 1893).
_74. Подвысь! — _пiдiйми шлагбаум.
71. _Титан Флаксмана — _Джон Флаксман (1755 — 1826), англiйський художник, iлюстратор «Iлiади» й "Одiссеї" Гомера. «Титан» — назва однiєї_ _iз його картин.
72 _"Содом и Гоморра" Мартена — _Джон Мартен (1789 — 1854), англiйський художник.
73. _Аксакалы_ (казахське) — дослiвно: бiлi бороди, тут у розумiннi старiйшини, найстарiшi в роду.
74. _Камедул_ (польське) — монах.
75. _Кантонисты — _сини солдатiв, якi з дня народження прикрiплялися до вiйськового вiдомства i яких готували до вiйськової служби в спецiальних нижчих вiйськових школах, так званих шкапах кантонiстiв.
_76. Мурчисон — _англiйський геолог Родерiк Мурчiсои _(1792 — _1871), автор великої працi з геологiї європейської частини Роси.
77. _"Письма из-за границы" законодателя русского слова — _"Письма русского путешественника" Миколи Михайловича Карамзiна.
78. _"Письма из Финляндии" — _твiр росiйського поета Костянтина Миколайовича Батюшкова (1787 — 1855).
79. _Геродот — _грецький iсторик V_ _ст_._ до н. е.
80. _Богородица Одигитрия — _назва iкони (Одигитрия — грецьке слово, означає — "указывающая путь").
81. _Киевский Патерик — _збiрка легенд про київських святих, так званий "Киево-печерский Патерик", складений в ХШ столiттi, багато разiв перероблюваний i доповнюваний пiзнiше.
82. _"Юный отрок князя Бориса" — _очевидно, Мойсей Угрин, про непохитну цнотливiсть якого розповiдає легенда «Патерика».
83. _Хавтуры — _попiвськi побори.
84. _Один. — _за мiфологiєю скандiнавських народiв — бог вiйни.
85. _"Отечественные записки" — _лiтературний журнал, що виходив з 1820 по 1884 рiк.
86. _"Давид Копперфильд" — _роман видатного англiйського письменника-реалiста Чарльза Дiккенса (1812 — 1870).
87. _"Современник" — _лiтературний журнал, що був заснований в 1836 роцi О. С. Пушкiним. У 1847 роцi перейшов до М. О. Некрасова, I. I. Панаева, а з 1856 року редагувався i М. Г. Чернишевським за найближчою участю М. О. Добролюбова.
ХУДОЖНИК
Повесть написана в 1856 году в Новопетровском укреплении. В образе художника-крепостного есть совпадения с биографией поэта. В образе рассказчика выступает художник И. Сошенко, который одним из первых обратил внимание на одаренность Шевченко, познакомил его с русскими писателями и художниками, выкупившими поэта из крепостной зависимости.
[1] Торвальдсен Бертель (1768 — 1844) — датський скульптор.
[2] Тритони — мiфiчнi морськi iстоти з тулубом людина i риб'ячим хвостом.
[3] Остаде — брати Адрiан ван Остаде (1610 — 1685) та Iсаак ван Остаде (1621 — 1649) — голландськi художники.
[4] Бергем — Берхем Клас (1620 — 1683), голландський художник.
[5] Теньєр — Тенiрс Давид Молодший (1610 — 1690) — фламандський художник, вiдомий реалiстичними картинами з народного побуту.
[6] Рубенс Пiтер-Пауль (1577 — 1640) — фламандський художник, автор портретiв, картин на мiфологiчнi та релiгiйнi теми.
[7] Ван-Дейк Антонiс (1599 — 1641) — художник-портретист фламандської школи.
[8] Вазарi Джорджо (1511 — 1574) — iталiйський художник, архiтектор, iсторик мистецтва, автор книги "Життєписи найславетнiших художникiв, скульпторiв та архiтекторiв".
[9]…еретического учения Виклефа и Гуса… — _Вiклеф Джон (1320 1384) — англiйський церковний реформатор. Гус Ян — див. прим. 1 до поеми "Єретик".
[10] Лютер Мартiн (1483 — 1546) — нiмецький церковний реформатор, засновник лютеранства.
[11] Лев Х, Леон II — римськi папи початку XVI ст.
[12] Корреджiо-Антонiо Аллегрi (бл. 1489 — 1534) i Доменiкiно Цампiєрi (1581 — 1641) — iталiйськi художники.
[13] Щедрiн Сильвестр Феодосiйович(1791 — 1830) — росiйський художник-пейзажист XIX ст., вiдомий своїми краєвидами рiзних мiсць Iталiї.
[14] Сатурн — у римськiй мiфологiї один з найстарших богiв; боячись зазiхання на свою владу з боку власних дiтей, вiн з'їдав їх живцем.
[15] Михайловський замок — один з петербурзьких палацiв.
[16] Ширяев Василь Григорович — художник, хазяїн артiлi живописцiв-альфрейникiв, у якiй працював Шевченко.
[17] Аполлон Бельведерський — антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалiшим зразком чоловiчої краси.
[18] Веласкес Дiєго (1599 — 1660) — iспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картиннiй галереї графа Строганова.
[19] Фраклiт i Гераклiт — статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'ятi. Друга зображувала грецького фiлософа Гераклiта; кого саме зображала перша — невiдомо, тому що грецького iменi Фраклiт нема. Можна гадати, що перший — Демокрiт, фiлософ, якого часто протиставляють Гераклiтовi.
[20] Йдеться про роман Чарлза Дiккенса "Життя й пригоди Нiколаса Нiклбi" (1840 р. друкувався в журналi "Библиотека для чтения").
[21] Пименов Микола Степанович (1812 — _1864) — скульптор, вихованець Академiї мистецтв.
[22] Венецiанов Олексiй Гаврилович (1780 — 1847) — росiйський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя росiйського селянства.
[23] Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) — гравер. Зав'ялов Федiр Семенович (1810 — 1856) — художник, вихованець Академiї мистецтв; згадана його робота — малюнок статуї старогрецького мiфiчного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палацi в Римi (звiдси — Фарнезький).
[24] Лосенко Антон Павлович (1737 — 1773) — художник, професор Академiї мистецтв.
[25] Кавос Альберт Катеринович (1801 — 1863) — архiтектор, зодчий iмператорських театрiв Росiї (Марiїнського i Михайловського в Петербурзi та iн.).
[26] О д р а н — прiзвище кiлькох французьких граверiв XVII–XVIII ст.
[27] Вольпато Джованнi (1738–1803) — iталiйський гравер.
[28] "Путешествие Анахарсиса Младшего" — _ твiр французького письменника i археолога Жан-Жака Бартелемi про старогрецьку культуру й мистецтво.
[29] Брюллов Карл Павлович (1799–1852) — росiйський художник, учитель Шевченка, друг росiйського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупi Шевченка з крiпацької неволi.
[30] «Xiтана» — «Циганка», назва балету.
[31] Пальмiра — столиця стародавнього царства в Сiрiї. В 20-З0 х роках XIX ст. поети i прозаїки нерiдко називали росiйську столицю Петербург Пiвнiчною Пальмiрою.
[32] Болезнь св. Витта — _ нервове посмикування тiла.
[32] Болезнь св. Витта — _ нервове посмикування тiла.
[33] Губер Едуард Iванович (1814 — 1847) — поет, перший перекладач трагедiї Гете «Фауст» на росiйську мову.
[34] Меркурiй — у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм'я вжито у значеннi посланець.
[35] Барбаризм — варварство.
[36] Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… — _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.
[37] Терпсiхора — в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.
[38] Стофатто — м'ясне блюдо (штуфат).
[39] Лакрима-крiстi — iталiйське червоне вино.
[40] Плафон — розписана стеля.
[41] Dа саро (iтал.) — _ спочатку, знову, бiс.
[42] Антiной — вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.
[43] Люцiй Вер — спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).
[44] Канова Антонiо (1757–1822) — iталiйський скульптор.
[45] Бельведерский торс — _ частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.
[46] "Страшний суд" — велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.
[47] Рафаель Сантi (1483–1520) — iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.
[48] Рисунок Германика и танцующего фавна — _ рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).
[49] Свинья в торжевских туфлях — _ помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.
[50] Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) — росiйський письменник.
[51] Гiлiс Джон (1747–1836) — англiйський iсторик.
[52] Аглицкий клуб — _ клуб, при якому були зали для _гри в карти.
[53] Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) — художник, товариш Шевченка.
[54] Клодт Петро Карлович (1805–1867) — скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.
[55] Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) — художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.
[56] Басiн Петро Васильович (1793–1877 — художник, професор Академiї мистецтв.
[57]…статую повешенного Аполлоном Мидаса. — _Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа — Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.
[58] Петровський Петро Степанович (1814–1842) — художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.
[59] Дюме, Сен-Жорж — прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.
[60] Фокс — петербурзький виноторговець.
[61] Джаксон, медок — вина.
[62] Корнелiус Петер (1783–1867) — нiмецький художник т. зв. "назарейськоi школи", що об'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.
[63] Гесс Петер (1792–1871) — нiмецький художник, баталiст i жанрист.
[64] Кленц. Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… — _ Мова йде про т. зв. "мюнхенську школу" нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) — архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека — картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.
[65] Дюрер Альбрехт (1471–1528) — нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi "Чотири книги про людськi пропорцiї" (1528) — "Пiдручник до вимiрювання" (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).
[66] На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.
[67] "Дети, овсяный кисель на столе…" — _ початок вiрша нiмецького поета Гебеля "Вiвсяний кисiль" у перекладi В. А. Жуковського.
[68] Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. — _Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi — купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.
[69] Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) — художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.
[70] Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) "Зняття з хреста", що зберiгається в Ермiтажi.
[71] Просто суздольщина-_в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).
[72] Мартiн Джон (1789–1854) — англiйський художник.
[73] Гревiдон _П'єр (1776–1860) французьский художник i лiтограф.
[74] Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) — видавець i книготорговець.
[75] Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) — французький iсторик.
[76] Петро Пустинник — чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).
[77] Брянський Якiв Григорович (1790–1853) — росiйський актор.
[78] Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) — росiйський актор.
[79] "Тридцять рокiв, або Життя картяра" — п'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).
[80] Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) — театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.
[81] "Зачарований будинок" — п'єса нiмецького драматурга Й. Ауфенберга (1798–1857).
[82] 82. Брати Чернецови — Григорiй (1801–1865) i Никанор (1804–1879) — художники-пейзажисти i побутописцi.
[83] «Роберт», "Фенелла" — йдеться про опери французьких композиторiв Джакомо Мейєрбера (1791–1864) «Роберт-диявол» i Данiеля Обера (1782–1871) — «Фенелла».
[84] Деларош Поль (1797–1856) — французький художник.
[85] Тарновськi — сiм'я українських помiщикiв.
[86] Бем Франц (1788–1846) — росiйський скрипаль-вiртуоз, австрiєць за походженням.
[87] Кастор i Поллукс — в античнiй мiфологiї брати-близнюки, сини Зевса; iмена, що стали уособленням вiрної дружби.
[88] Соколов Петро Федорович (1791–1848) — росiйський художник, вiдомий своїми акварельними портретами.
[89] Гау Володимир Iванович (1816–1895) — живописець-акварелiст.
[90] Гiббон Эдуард (1737–1794) — англiйський iсторик, автор шеститомної працi "Iсторiя занепаду i руйнування Римської iмперiї".
[91] Клiко — французьке вино.
[92] "Квентiн Дорвард" — роман англiйського письменника Вальтера Скотта (1771–1832).
[93] Кiпренський Орест Адамович (1782–1836) — росiйський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкiна знаходиться зараз у Третьяковськiй галереї в Москвi.
[94] Даль Володимир Iванович (1801–1872) — росiйський письменник, мовознавець, фольклорист, автор вiдомого "Толкового словаря живого великорусского языка"
[95] Кольман Карл Iванович (1786–1846) — росiйський художник-акварелiст, що змальовував мiськi вуличнi сцени i селянський побут.
[96] Мусiн-Пушкiн — Брюс Василь Валентинович (1775–1836) — один iз засновникiв Товариства заохочення художникiв.
[97] Голiцин Олександр Миколайович — князь, мiнiстр епохи Олександра I i Миколи I.
[98] Рамазанов Микола Олександрович (1817–1867) i Ставассер Петро Андрiйович (1816–1850) — художники-скульптори.
[99] Куторга Степан Семенович (1805–1861) — професор зоологiї Петербурзького унiверситету.
[100] Поль Шарль де Кок (1794–1871) — французький письменник-романiст.
[101] "Векфiльдський священик" — сентиментально-моралiстичний роман англiйського письменника Олiвера Голдсмiта (1728–1774).
[102] Пiнеттi — фокусник-iлюзiонiст.
[103] Андромаха над телом Патрокла, — _ Андромаха в старогрецькiй поемi «Iлiада» — дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахiллом, одним з вождiв грецького вiйська, що облягло Трою. Шевченко помилково замiсть iменi Гектора поставив iм'я Патрокла — друга Ахiлла.
[104] Овидиево превращение — _ жартiвливий натяк на поета Овiдiя Назона (43 р. до н. е.-_17 р. н. е.) i його твiр «Метаморфози», де розповiдаються мiфи про чародiйнi перетворення людей.
[105] Айвазовський Iван Костянтинович (1817–1900) — росiйський художник-маринiст.
[106] Как тени у Харонова перевоза… — _ Харон — в античнiй мiфологiї перевiзник тiней померлих в загробне царство через пiдземну рiчку Стiкс.
[107] Лелевель Iоахiм (1786–1861) — польський iсторик, активний учасник польського повстання 1830–1831 pp.
[108] Вашiнгтон Iрвiнг (1783–1859) — американський письменник, автор книжки "Iсторiя життя i мандрiвок Христофора Колумба".
[109] "Афiнський вечiр" — малюнок Брюллова, зображує Елладу (Стародавню Грецiю) V ст. до н. е. та її культурний центр — Афiни. Парфенон — храм богинi Афiни Паллади в Афiнськiй фортецi; Фiдiй (поч. V ст. до н. е. — бл. 432 або. 431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, який робив статуї iз золота i срiбла. З цим малюнком Шевченко зiставляє "Афiнську школу" фреску Рафаеля у Ватiканi.