палуба — накриття від дощу; великий воловий віз
Пандора — у давногрецькій міфології чарівна, але цікава, хитра і підступна жінка, яку Зевс послав на Землю зі скринькою, наповненою лихом.
панта рей (гр.) — все тече (все міняється)
паполома — попона
параван — ширма
параліж — параліч
Пароцельз [Парацельс] (1493–1541) — швейцарський алхімік і лікар патер (лат.) — отець (духовний)
патина — зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів із міді, бронзи, латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь
пахолок — слуга; хлопчик, підліток
пейси — довгі непідстрижені пасма волосся на скронях у патріархальних євреїв
пенязь — гріш
перечислитися — прорахуватися
перзона — персона
пертурбація — несподівана зміна нормального, звичного стану, порядку тощо, що вносить ускладнення, безлад
перше — раніше
Петрик — Сулима Петро Іванович [Петрик, Петричевський] — старший канцелярист Генеральної військової канцелярії. 1691 р. І. Мазепа відправив його з секретною місією на Запоріжжя і до Криму. Йшлося про відокремлення України від Московії за допомогою Туреччини. Здобувши на Січі авторитет і ставши там військовим писарем, П. Сулима самостійно розпочав антимосковську акцію, підбурюючи запорожців до повстання. У квітні 1692 р., буцімто перед загрозою арешту за розпорядженням І. Мазепи, втікає у Крим. Не отримавши через різні причини підтримки Батурина, дав згоду обрати себе гетьманом, чим відштовхнув справжніх ініціаторів протимосковського повстання. Після невдалих походів у 1696–1712 був гетьманом «Ханської України». Співробітничав з мазепинцями-емігрантами.
Петро I Романов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.
пилипівка — передріздвяний піст
писок — рот; обличчя
питати з пристрастієм (рос.) — допитувати з тортурами
півкопи — 30 штук (снопів, яєць і т. ін.)
піддячий — помічник дяка — високого урядовця в Московській державі ХV-ХVII ст.
підзор — підозріння
пільний — польовий
пініє (рос.) — спів
піонір [піонер] — піонер; до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ
Піпер Карл (1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору
пірнач — холодна зброя у формі металевої головки з виступами; вид булави. У козацькому війську була знаком влади полковника.
піяти — кукурікати
плютон (польськ.) — чота; взвод
плястер — пластир
поверше — горішня частина будівлі
позапрятувати — прибрати
покоєвий — покойовий; лакей. Гетьманські покоєві були заведені у батуринській резиденції за прикладом польського двору. Їм доручалися важливі дипломатичні місії.
Покотило Яків — сердюцький полковник, який мужньо захищав гетьманську резиденцію. Його полк майже увесь загинув під час героїчної оборони Батурина. Полковник з кількома старшинами вимушено здався після Полтавської битви і довгий час перебував під арештом. 1772 р. його заслали в Архангельськ. Покотило Григорій разом із матір'ю і братом був привезений з Криму як бранець. Мати охрестилася і вийшла заміж за Якова Покотила, який дав синам освіту. Григорій, здогадно, навчався у Києво-Могилянській академії. Потрапив до складу гетьманських канцеляристів. І. Мазепа доручав йому ведення фінансових справ. У Бандерах козацькі старшини вважали, що він загинув під час відступу — втечі І. Мазепи. Але він вчинив, як його вітчим, і був засланий у Сибір.
поличник — ляпас, удар по щоці або шиї долонею
політати — падати (про сніг), пролітати
політично (поводитись) — тут: уміло і тонко, згідно з правилами етикету
полк козацький — військова одиниця українського козацтва кінця XVI–XVIII ст., від середини XVII ст. також адміністративно-територіальна одиниця Козацької держави. Поділявся на сотні; після Зборівського договору 1649 Військо Запорозьке налічувало 16 п. к. Козацький полковий устрій у Правобережній Україні ліквідовано 1714, у Слобідській Україні 1765, у колишній Гетьманщині на початку 1780-их.
полоса (рос.) — смуга
полумінь — полум'я
Понтій Пилат [Pontius Pilatus] — римський прокуратор Юдеї в 26–36 н. е. Правління жорстокого і підступного П. П. ознаменувалося насильствами і стратами. Податковий і політичний гніт, провокаційні дії П. П., що ображали релігійні вірування і звичаї юдеїв, викликали масові народні виступи, які нещадно придушувалися. За Йосифом Флавієм П. П. присудив до розп'яття Ісуса Христа. У Євангелії сказано, що П. П. при цьому «взяв води й умив руки перед народом», використавши стародавній юдейський звичай, що символізував невинність у пролитті крові (звідси вислів «умити руки»). Після скарги самаритян на криваву розправу, учинену над ними П. П., у 36 римський легат у Сирії Вітеллій відсторонив його від посади і відправив у Рим. Подальша доля П. П. невідома. За Євсевієм Кесарійським (4 ст.), П. П. заподіяв собі смерть; за іншими джерелами, П. П. страчений Нероном.
Понятовский Станіслав (1676–1762 р.) — граф, генерал-майор артилерії польської служби; у 1709 резидент Станіслава Лєщинського при Карлі XII.
пообтулюваний — обгорнений
пописатися — зробити щось з успіхом; здобути визнання в чомусь
попід сили братися — боротися
пороти (рос.) — шмагати, сікти (різкою, прутом тощо)
постав — сувій, штука (тканини)
постулат — вимога
почетвертувати — стратити четвертуванням (розсіченням на чотири частини або послідовним відтинанням рук, ніг, голови
почот [почет, свита] — особи, що супроводжують поважну особу
поштуркувати — бити короткими, несильними ударами
правосильний — тут: остаточний
президія — тут: столиця
прелесті (рос.) — тут: принади (прельщать)
преісподня — пекло
прибічний (офіцер) — ад'ютант
приличний (рос.) — пристойний
притворюватися — прикидатися
приютити(ся) (рос.) — притулити(ся)
прімас — примас, висока духовна особа в католицькій Церкві — головний єпископ країни
пройдоха (рос.) — пройдисвіт
Прокопович Теофан [Єлисій, Єлизар] (07.06.1677–08.09.1736) — видатний український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Народився в Києві у родині купця. Після смерті батьків виховувався дядьком — Теофаном Прокоповичем, професором і ректором Києво-Могилянської академії. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Іноземні вчені вважали П. найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на різноманітних напрямках розвитку культури і науки. Помер у Петербурзі.
пропустити крізь вербову алею — пропустити крізь стрій
проречистий — красномовний; який говорить сам за себе
протектор — захисник, оборонець
проч (рос., польськ.) — геть
прошак — прохач
псякревання — лихослів'я з уживанням польського виразу пся крев, букв. «собача кров»
пуплях — пуп'янок
пушка (рос.) — гармата
райтар [рейтар] — найманий вояк важкої кавалерії у Західній Європі XVI–XVII і Росії XVII ст.
ратай — орач, плугатар
ребелія — бунт; заколот
реверенція — повага, пошанування, шанобливість
реґімент — полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування; керівництво загалом
реґіментар — командир реґіменту; тут: провідник, головний керівник (про гетьмана)
реґулямін — статут; розпорядок; регламент
редут — зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони
резидент — постійний дипломатичний представник, що перебуває в певній країні
резиденція — місцеперебування уряду, керівників держави, високопоставлених осіб
резистент — тут: стійкий нахлібник
рейментувати — правити, управляти, керувати
реляція — письмове повідомлення про перебіг бойових дій; загалом повідомлення про якісь події, факти
респект — повага, пошана решпект — респект; шана, повага
рештувати — риштувати; готувати, збирати, споряджати
ріжкатий — трикутний з ріжками (кутами)
різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо
рінячки — дрібне каміння, галька
роброн — старовина сукня з криноліном
робучий (народ) — трудящий
Розінанте — Росинант, кінь Дон-Кіхота в однойменному романі Сервантеса
розкрачувати — розчепірювати
розмірно — відносно, порівняно
розстрига — служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець (монах), позбавлений чернецтва
розструган — дерев'яна посудина для пиття і зберігання рідини
рубель — довга груба жердина, якою притискають сіно, солому тощо на возі
Савська цариця — біблійна цариця, яка, почувши про славу Соломона, прийшла з далекої південної країни (Ефіопії), щоб випробувати його загадками. Була вражена його мудрістю і зробила йому багаті дарунки.
сальва — салют
саля — зала (зал)
самаритянська прислуга — алюзія до євангельської притчі про доброго самаритянина
Самойлович Іван (?-1690) — гетьман Лівобережної України (1672–87); з 1669 генеральний суддя лівобережного козацького війська; учасник змови козацької старшини проти гетьмана Д. Многогрішного (1672); ставши гетьманом, боровся з П. Дорошенком за владу над Україною; 1674 обраний гетьманом обох берегів Дніпра; керував козацьким військом під час Чигиринських походів 1677 і 1678; усунутий з гетьманства московським воєводою В. Голіциним за доносом козацької старшини; засланий до Сибіру.
Самсон — біблійний герой, якому приписувалися надприродна фізична сила і відвага. Потрапив у руки ворога внаслідок підступництва Даліли, що обрізала С. волосся, у якому таїлася його чарівна міць. У полоні волосся у С. відросло, і до нього повернулася колишня сила. С. із усією силою штовхнув стовпи, що підтримували храм, і загинув разом з ворогами
Самусь Самійло Іванович (? — після 1711) — виходець із Переяславщини. Служив у короля Яна III Собєського, командуючи козацьким законом, на основі якого 1688 утворений Богуславський полк. 1693 король призначив С. Самуся наказним гетьманом Правобережжя. Контактував з І. Мазепою, підняв народ на боротьбу з поляками (1702), 1 січня 1704 з 15 старшинами з'явився у Перяславі з наміром передати бунчук і булаву І. Мазепі. Не бажаючи відкрито вступати в контракцію з польською владою, І. Мазепа відмовився прийняти від С. Самуся гетьманські клейноди, але отримав від царя дозвіл-наказ перейти з полками на правий берег Дніпра для допомоги С. Самусеві. Богуславський полк під командою С. Самуся проіснував до 1711, коли він із старшиною підтримав визвольну акцію мазепинців на чолі з П. Орликом. Оточений військом М. Голіцина, С. Самусь потрапив у полон. Здогадно загинув на засланні в Москві або в Сибіру.
сане женад (фр.) — без церемоній
Сарай — столиця Золотої Орди
сарака (діал.) — бідолаха
сармацький (олімп) — сарматський
Сас — прізвище польського короля
свобода — слобода; поселення, яке на певний час звільнялося від феодальних повинностей і податків; велике село, селище
сволок — балка, що підпирає стелю; поперечна балка в спорудах
сердюк — козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана
Сиґізмунд II Август [Zygmunt II August, Зиґмунт, Жигмонт] (1520–72) — останній з династії Яґеллонів, великий князь литовський з 1529, польський король з 1548 (формально з 1529), син Сиґізмунда I Старого. 1561 здобув перемогу над Лівонією, утримував конфесійну толерантність; 1569 домігся тісної унії Польщі та Литви.
сильвета — силует
Сінявський — польський коронний гетьман
скипка — скіпка; тонка, суха тріска, якою освітлювали приміщення
скит — монастир у безлюдній місцевості
скіряний — шкіряний
склеплений — склепінчастий
Скоропадський Іван Ілліч (1647–1722) — майбутній гетьман, сподвижник І. Мазепи у 1687–1708 рр. Був старшим канцеляристом при гетьманському уряді І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення. Був полковим писарем у Чернігові. Після перевороту 1687 залишився на попередній посаді. 1694 І. Мазепа призначив його генеральним бунчужним, а 1701 — генеральним осавулом. На початку 1708 став Стародубським полковником. І. Мазепа посилав його до Петра I спростувати донос на нього В. Кочубея та його спільників, У повстанні І. Мазепи через збіг обставин участі не взяв. Гетьманом обраний проти своєї волі. Співчував мазепинцям і докладав зусиль для полегшення долі їхніх родин.
смок (польськ.) — дракон
смоляк — смоляний факел
снідь — зелений наліт, патина
Содома й Гоморра — біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба
Содоми дитина — мешканці біблійного міста Содома вирізнялися нечестивістю і протиприродною розпустою
сокрушити — розтрощити
сопух — запах
сотнар — центнер
спід — низ
спірітус (лат.) — спирт
сплендор (лат.) — слава, велич; блиск
сподні — штани
сполошений — наляканий
спосібний — здатний
споювати — скріплювати; єднати, поєднувати
ст. ст. — старий стиль
стаднина — табун коней різного віку
стрільно — набій
стрічка — рядок (у листі, книжці тощо)
струпішілий — струхлявілий
стюк (польськ.) — алебастр, опоряджений під мармур
стятися (про кров) — відчути страх, переляк
суголовок — межа між двома полями у вигляді незасіяної чи незасадженої вузької смуги; польова стежка
судець — суддя
судорога (рос.) — судома, корч(і)
суєвірний — марновірний, забобонний
суєтитися — метушитися
Сулима Іван Федорович — генеральний хорунжий у 1708–1721 рр.
супліка — письмове прохання або скарга
суплікант — той, хто подає супліку
Сфінкс — у давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом та жіночим обличчям. Сиділо на скелі біля Фів і вбивало подорожніх, які не могли відгадати його загадку про людину; у давньоєгипетському мистецтві — страховисько в постаті лева з людською головою
схід — тут: східець
Сціпіо — Сціпіон, давньоримський полководець, визначний оратор. 146 р. до н. е. захопив і зруйнував Карфаген. 133 р. до н. е. здобув перемогу над Нуманцією і закріпив за Римом Іспанію.
Танський Антін — Київський полковник
тачки — тачка
Теміда [Феміда] — богиня правосуддя у стародавній Греції темник — татарський військовий начальник, який командував тьмою — десятьма тисячами вояків Термопіли [Фермопіли] — гірський перехід з Фессалонії (Півн. Греція) в Локриду (Середн. Греція), де 480 року до н. е. відбулася битва між армією перського царя Ксеркса і грецьким військом, ядро якого становили 300 спартанців під проводом царя Леоніда. Коли перси обійшли прохід гірськими стежками, Леонід відпустив 1200 гоплітів, залишившись для захисту проходу тільки з 300 спартанцями. Всі вони загинули.