лепський — гарний
Лета — у давньогрецькій міфології ріка забуття в царстві Аїда — бога підземного царства. Коли померлий пив з неї воду, його душа забувала все, що пережила й бачила на землі
Лєщинський Станіслав [Leszczynski Stanislaw] (1677–1766) — польський король (1704–09 і 1733–36); суперник короля Августа II, союзник шведів, завдяки їхній допомозі обраний королем; уклав угоду з І. Мазепою про спільну боротьбу проти Росії. Після поразки шведів у Полтавській битві покинув країну; повторно обраний 1733, внаслідок інтервенції російських і саксонських військ утік до Франції. 1736 зрікся престолу, отримавши в довічне володіння герцогство Лотарингське.
лилик — кажан
лічниця — лікарня
лодка (рос.) — човен
Ломиковський Іван Васильович (1645–1711) — виходець з Волині, служив генеральним писарем у гетьмана Михайла Ханенка. Підтримав своїм голосом обрання Мазепи. 1692 р. став генеральним осавулом, а 1707 (або 1706) — генеральним обозним. Був автором присяги, яку давали гетьман, полковники, запевняючи один одного у вірності та незрадливості у боротьбі за українську справу. І. Мазепа доручив йому найвідповідальніші місії: до московців бути присутнім на допитах Кочубея й Іскри, до Карла XII з повідомленням про виступ гетьманців проти Московії. Не залишив гетьмана у скрутну хвилину, після його смерті залишився на своїй посаді. 1711 р. у Яссах склав заповіт. Серед мазепинців були три його сини, які разом із батьком узяли участь в антимосковському повстанні.
Лотова дочка. Коли Бог покарав міста Садому і Гоморру за гріхи, пославши на них дощі стріл і вогню, а його дружина, порушивши заборону, озирнулась назад і стала соляним стовпом, Лот остався з дочками в печері. Старша дочка сказала сестрі, що в цілій землі нема чоловіків, і запропонувала напоїти батька і вступити з ними в інцестуальний зв'язок, щоб «оживити нащадків від нашого батька». Старша дочка народила Моава (родоначальника моавитян), а молодша — Бенаммі (родоначальника аммонитян).
лотока — лотік; відкритий жолоб, яким тече вода; канал на водяному млині, яким тече вода на колесо
луна — тут: заграва
луснути — тріснути
Люка — калмицький хан
Лютер [Luther] Мартін (1483–1546) — німецький теолог і релігійний реформатор, засновник лютеранства. 1517 почав реформацію з проголошення 95 тез проти торгівлі індульгенціями та ін. зловживань католицького духовенства. Відлучений римським папою від Церкви, засуджений до вигнання, перебував у замку Вартбурґ біля Айзенаха, пізніше повернувся до Віттенберґа. До кінця життя розробляв теологічні основи нового віросповідання, боровся з католицизмом, анабаптистами, полемізував з ін. релігійними реформаторами (в т. ч. з У. Цвінґлі). Переклав німецькою мовою Біблію.
лютер — лютеранин
лютри — лютерани
Ляґеркрон — генерал шведської королівської армії
Ляйбніц [Leibniz] Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ, математик, правник і дипломат. Створив філософську теорію монад як елементарних складників світу; засновник (незалежно від Ньютона) диференціального та інтегрального числення, запровадив у математиці багато нових понять та символів; створив лічильну машину.
лякеровий — лаковий; лакований
ляпалія — очевидна, давно відома істина (від імені французького офіцера на ім'я La Palice [La Palisse])
ляс (польськ.) — ліс
льонт — запалювальний шнур
магоневий — з червоного дерева
мадригал — невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі; комплімент, похвала
Маєрфельд — генерал шведської королівської армії
маєстат — велич
маката — парча; килим (на стіну)
Максимович (? -1732). Був полковим писарем у Ніжині. 1694 гетьман І. Мазепа забрав його до Батурина і призначив «войсковим екзактором», який відповідав за обмін, збір податків з продажу горілки, тютюну і дьогтю. 1703 призначений на генерального бунчужного. Брав участь у встановленні кордону між Московією і Туреччиною. Д. Максимович підтримував задум порвати з Москвою. Отримавши 1708 уряд генерального осавула, виконував різні доручення гетьмана під час повстання. Після Полтавської битви здався. Був репресований і засланий до Архангельська. Помер у злиднях на засланні 1732 р.
мамона — тут: гроші, багатства
марґінес — берег, поле книжки, зошита тощо
Марія Магдалина — згадувана у всіх Євангеліях Марія з міста Магдали. Ісус Христос зцілив її від злих духів, і вона приєдналася до тих побожних жінок, які всюди супроводжували Господа і служили йому. Вона стояла при хресті і була присутня під час поховання Ісуса. Марія Магдалина була першою, кому явився воскреслий Христос.
маркетанка — маркітантка, жінка, яка торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку в арміях XVII–XIX ст.
маслособорувати — здійснювати обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого або вмираючого
маслосвятіє — обряд соборування єлеєм; оливопомазання
матіркування — вульгарне лихослів'я з образливим уживанням слова мати (матір); матюкання
машталір — конюх, кучер
маштарка — маштарня; стайня, манеж для тренування коней і верхової їзди
Мемнон — один із героїв Троянської війни, син богині ранкової зорі Еос і мисливця Тифона. Греки його ім'ям назвали високі статуї (до 18 м) фараона Аменхотепа III, які під час сходу сонця жалібно звучали. Греки вірили, що це Мемнон вітає свою матір Еос.
Меншиков Олександр Данилович (1673–1729) — російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700–21. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725–27) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.
Мефісто — Мефістофель; образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став літературним персонажем багатьох творів, із яких найвідоміша трагедія Й. — В. Ґете «Фауст».
мешти — туфлі
мисюрка (польськ.) — шолом з бармицею — кольчужною сіткою для захисту вух, шиї і потилиці
міщух — мешканець міста
млоїти — нудити; викликати почуття розслабленості, знемоги, близького до зомління стану
моздір — можджір; велика гармата
молєстувати (польськ.) — настирливо просити, випрошувати
молох — символ жорстокої сили, що вимагає великих жертв. Від імені фінікійського бога природи, сонця Молоха, в жертву якому живцем спалювали людей.
мордерство — вбивство, різанина
мосіє (фр.) — пан; найменування чоловіка у Франції, що додається до прізвища або імені; форма ввічливого звертання до чоловіка
москва — збірна назва московитів, жителів Московії
мосяжний — латунний
мотиль — метелик
мультанка [молдавська волинка] — музичний інструмент, який складається із шкіряного мішка і кількох дерев'яних дудок
муніція — амуніція, спорядження (крім одягу і зброї) військовика; військове спорядження коня
мури валили — у Старому завіті розповідається, як євреї під проводом Ісуса Навина здобули місто Єрихон, сурмлячи в баранячі роги і здійнявши гучний крик, від чого впали міські мури.
на все (увільнити) — назавжди
навспряжки — навсправжки; насправді, по-справжньому наглити — підганяти, приспішувати
назадгузь — задки; задом
Наливайко Северин [Семерій] (? -1597) — керівник козацького повстання 1595–96 в Україні. Сотник надвірної корогви князя К. Острозького; 1594–95 на чолі козацького загону в антитурецьких походах на Молдову та Угорщину. 1595 оволодів частиною Волині, що започаткувало повстання; рейд у Білорусь. Згодом з'єднався із військом запорізького гетьмана Г. Лободи. Після поразки на р. Солониці від польського гетьмана С. Жулкевського виданий повстанцями полякам; четвертований у Варшаві.
налягати на ногу — шкутильгати; кульгати
намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки; покривало з тонкої матерії на голову й обличчя; тонка прозора тканина.
наопашки — накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукави
наустити — наставити, навчити; підмовити, підбурити проти когось
невговканий — непогамовний, нестримний
невирівняний — нерозв'язаний (невирішений)
невідкличний — остаточний
неедукований — невихований, неосвічений
ненадійно — тут: несподівано, ненароком
неоспоримий — незаперечний
Нерей — давньогрецький морський бог, батько нереїд — морських німф (Гесіод називав імена 50-х нереїд, багато із цих імен відображають різні властивості спокійного, лагідного моря; найбільш відомі нереїди: Амфітрита, дружина Посейдона, Фетіда — мати Ахілла). Був уособленням спокійного моря, допомагав мореплавцям.
нищий (рос.) — жебрак
Нінивія — Ніневія; місто в Північній Месопотамії, на березі р. Тигр (біля сучасного Мосула в Іраку). Було столицею Ассирії. У місті був величезний палац, арсенал, велика бібліотека (понад 20 тис. глиняних табличок). 612 р. до н. е. місто зруйноване мідійським царем Кіаксаром.
нірвана — за уявленнями буддистів, блаженний стан спокою душі та повної гармонії, що досягається цілковитою відмовою від життєвих турбот і бажань.
ніщі (рос.) — жебраки
Новгород Великий — обласний центр у Росії, на р. Волхов, поблизу оз. Ільмень. Заснований у IX ст.; від 1136 столиця незалежної новгородської республіки (демократична традиція віч, тісні зв'язки із Балтикою). 1478 після кривавого погрому, влаштованого Іваном IV, приєднаний до Московського князівства.
Нос Іван — наказний полковник Прилуцького полку
носатина — нежить
нута — нота
нутка — нотка
обезвічений — понівечений фізично; покалічений
обезвічити — покалічити, понівечити
обида (рос.) — образа
обозний [генеральний] — виборна службова особа, один із найвищих чинів в українському козацькому війську, член генеральної старшини. Відав обозом, а також артилерією. В Українській державі другої половини XVII–XVIII ст. — найвпливовіший військовий урядовець після гетьмана. За відсутності останнього головував на раді старшин. Під час військових походів здебільшого виконував функції наказного гетьмана.
обої (рос.) — шпалери
обой — гобой, дерев'яний музичний інструмент, за висотою звучання середній між флейтою і кларнетом
оболонь — заливні луки
образований (рос.) — освічений
обшивка — комір
одаліска — служниця або наложниця в гаремі (слово вживається і в переносному значенні)
одідичити — успадкувати
окервавлений (діал.) — скривавлений
околічності (полськ.) — обставини
околювати — оточувати колом
окульбачити — осідлати
олуво — олово
омшаник — утеплене приміщення для зимування бджіл
опаска — тут: перев'яз, перекинута через шию пов'язка для підтримування пораненої чи хворої руки
опир — упир
опресія — важке становище; утруднення
оприщений — прищуватий
ордер — орден
ордонанс — ординарець
ордр де батай (франц. ordre de bataille) — розміщення сил перед боєм; бойовий розклад
оревоар! (фр.) — до побачення!
Орлик Пилип Степанович (1672–1742). Народився у селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині, у шляхетській родині чеського походження. Батько загинув під Хотином. Учився у Києво-Могилянській колегії. Був одружений з Ганною Герцик. Знав п'ять мов, був віртуозним панегіристом. В одному з панегіриків оспівав І. Мазепу як організатора взяття Казикермена, Асламмістечка та ін. кримських фортець. Захоплювався теологією, філософією, літературою, що сприяло його наближення до І. Мазепи. Служив консисторським писарем Київської митрополії, потім у Батурині канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії. 1708 р. став генеральним писарем і найближчим потаємним помічником І. Мазепи. У жовтні 1708 р. гетьман доручив П. Орликові скласти латинську інструкцію І. Бистрицькому, якого послали до Карла XII з пропозицією взяти Україну під його протекторат. П. Орлик з генеральним обозним І. Ломиковським першими виїхали на зустріч із шведськими представниками. Після смерті І. Мазепи П. Орлик був обраний гетьманом. Майже 30 наступних років присвятив відстоюванню інтересів України, провадив переговори з урядовцями європейських країн, залучаючи їх до антиросійської коаліції.
осмотрювати — перев'язувати (рани)
осотувати — покривати, огортати
останній круг пекла — останнє коло пекла. У творі «Божественна комедія» Данте Аліґ'єрі (частина 1-ша «Пекло») описане пекло, як прірва, що звужуючись, творить дев'ять концентричних кіл, у кожному з яких мучаться різні категорії грішників. У дев'ятому колі, на самому дні пекла, утвореному льодовим озером Коцит, у самому центрі вмерзлий у лід Люцифер мордує у трьох пащах головних грішників-«зрадників величі земної і небесної».
остаток — завершення
осторожно (рос.) — обережно
Остряниця [Острянин] Яків (? -1641) — гетьман реєстрового козацтва. 163334 брав участь у війні Польщі з Московським царством. Керівник повстання (1638) проти польської влади, але зазнав поразки. Відступив на Слобідську Україну, де заснував м. Чугуїв (Харківська обл.). 1641 загинув під час козацьких заворушень.
офензива — наступ; атака
очодоли — очні ями, орбіти
ошпечений — зогиджений
п'ястук — кулак
павук — тут: люстра
пакати — палити люльку
пали! (рос.) — стріляй!
палик — кілок
Палій Семен Павлович (? -1710). Родом з Борзни. Вибився у кошові старшини на Січі. 1683 командував загоном запорожців, які допомагали полякам розгромити турецьке військо. Був Фастівським полковником. Як І. Мазепа, прагнув об'єднати Правобережжя з Лівобережжям і ліквідувати несправедливі щодо України статті договору між Московією і Польщею. Контролюючи велику порубіжну територію з центром у Фастові, грав на інтересах короля, царя і гетьмана, діяв як незалежний отаман-володар. 1702 р. з допомогою наказного гетьмана С. Самуся захопив Білу Церкву і переніс туди свою резиденцію. Прагнув стати гетьманом, але С. Самусь відмовився передати йому клейноди. З приходом козацьких полків під проводом І. Мазепи на Правобережжя, свавільний С. Палій був заарештований і, за рішенням Петра I, засланий у Сибір. Повернувшись 1709 із Тобольська, очолив полк і проживав у Фастові. палісад — оборонна споруда у вигляді частоколу з товстих, загострених угорі колод
палуба — накриття від дощу; великий воловий віз
Пандора — у давногрецькій міфології чарівна, але цікава, хитра і підступна жінка, яку Зевс послав на Землю зі скринькою, наповненою лихом.
панта рей (гр.) — все тече (все міняється)
паполома — попона
параван — ширма
параліж — параліч
Пароцельз [Парацельс] (1493–1541) — швейцарський алхімік і лікар патер (лат.) — отець (духовний)
патина — зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів із міді, бронзи, латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь
пахолок — слуга; хлопчик, підліток
пейси — довгі непідстрижені пасма волосся на скронях у патріархальних євреїв
пенязь — гріш
перечислитися — прорахуватися
перзона — персона
пертурбація — несподівана зміна нормального, звичного стану, порядку тощо, що вносить ускладнення, безлад