— Бережи Віолінку! — гукнула йому у вухо Хитруся, і капрал обхопив дівчинку крильми й підняв угору, звертаючи разом з потоком глядачів у найближчу вуличку. Він уже не бачив, як борсався в лапах поліцейських Мишібрат, як під гнівні вигуки бідолаху тягли до в’язниці.
— Це один з тієї злодійської зграї, — звинувачував його Мозоль. — Кажи зараз же, де королівна?
— На шибеницю його! — кричали навколо, — Смерть кривдникам дітей!
Бульдоги міцно тримали кота попід пахви, вправним прийомом виламуючи йому лапки.
Майдан збезлюдів. У глухій пітьмі гарчали тільки випущені на волю, здичавілі, спраглі крові блохи.