А снігу повно, нігде ні слідочка. Гукала вона, гукала на Олену, — ніхто не озивається. Блудила й вона довго, довго. Сніг її засипає, а лютий вітер до кісток продимає.
Тим часом Маруся зварила обід, подоїла корівку, а ні Олени, ні мачухи все ще нема.
— Де ж це вони так довго забарилися? — думає собі Марійка, сідаючи за прядку.
Уже й повне веретено, вже й в хаті споночіло, а мачухи та Оленки все немає.
— Ой, лишечко! Що ж це з ними трапилося? — турбується добре дівчатко, заглядаючи у віконце.
Але надворі тьма тьменна, хоч око виколи, нічого не побачиш! Сумно зачинила Марійка віконце, перехрестилася й почала молитися за сестру та матір.
Вранці ждала їх на снідання, ждала й на обід, але ж більш уже не дочекалася ні Оленки, а ні мачухи. Вони обидві замерзли в горах.
Зосталася добрій Марійці хатинка, й корівка, й шматочок поля, а потім знайшовся всьому тому й господарь, й добре було їм обом з чоловіком жити тихенько та спокійненько.
________________________________
Божена Нємцова (1820-1862) – класик чеської літератури, письменниця-прозаїк, автор романів, оповідань, казок. В цьому виданні 1920 року прізвище авторки надруковане через літеру «і» – Німцова. У сучасних українських джерелах вона значиться під прізвищем Немцова, або Нємцова (тут і далі у виносках примітки упорядника даної інтернетної публікації 2019 року).
Ян Амос Коменський (1592-1670) – видатний чеський педагог, письменник, теолог.
Адольф Кашпар (1877-1934) – талановитий чеський художник, ілюстратор багатьох книжок. Прославився ілюстраціями до роману Божени Нємцової «Бабуся».
Василь Старий (1879-1941) – український письменник, перекладач, видавець, громадський діяч. Один із засновників Української Центральної ради. З 1919 року до кінця життя мешкав у Чехії.
Божена Нємцова померла за 58 років до видання цієї книжки, тож, мабуть, мається на увазі, що вона радітиме вже на тому світі.
А снігу повно, нігде ні слідочка. Гукала вона, гукала на Олену, — ніхто не озивається. Блудила й вона довго, довго. Сніг її засипає, а лютий вітер до кісток продимає.
Тим часом Маруся зварила обід, подоїла корівку, а ні Олени, ні мачухи все ще нема.
— Де ж це вони так довго забарилися? — думає собі Марійка, сідаючи за прядку.
Уже й повне веретено, вже й в хаті споночіло, а мачухи та Оленки все немає.
— Ой, лишечко! Що ж це з ними трапилося? — турбується добре дівчатко, заглядаючи у віконце.
Але надворі тьма тьменна, хоч око виколи, нічого не побачиш! Сумно зачинила Марійка віконце, перехрестилася й почала молитися за сестру та матір.
Вранці ждала їх на снідання, ждала й на обід, але ж більш уже не дочекалася ні Оленки, а ні мачухи. Вони обидві замерзли в горах.
Зосталася добрій Марійці хатинка, й корівка, й шматочок поля, а потім знайшовся всьому тому й господарь, й добре було їм обом з чоловіком жити тихенько та спокійненько.
________________________________
Божена Нємцова (1820-1862) – класик чеської літератури, письменниця-прозаїк, автор романів, оповідань, казок. В цьому виданні 1920 року прізвище авторки надруковане через літеру «і» – Німцова. У сучасних українських джерелах вона значиться під прізвищем Немцова, або Нємцова (тут і далі у виносках примітки упорядника даної інтернетної публікації 2019 року).
Ян Амос Коменський (1592-1670) – видатний чеський педагог, письменник, теолог.
Адольф Кашпар (1877-1934) – талановитий чеський художник, ілюстратор багатьох книжок. Прославився ілюстраціями до роману Божени Нємцової «Бабуся».
Василь Старий (1879-1941) – український письменник, перекладач, видавець, громадський діяч. Один із засновників Української Центральної ради. З 1919 року до кінця життя мешкав у Чехії.
Божена Нємцова померла за 58 років до видання цієї книжки, тож, мабуть, мається на увазі, що вона радітиме вже на тому світі.