Ібарра, Нестор — перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги «Борхес і Борхес».
Nouvelle Revue Francaise — «Новий французький журнал».
Дріе Ларошель, П'єр (1893-1945) — французький письменник.
Реєс, Альфонсо (1889-1959) — мексиканський письменник.
По пазурах [видно] лева (лат.).
Чудовий новий світ (англ.). Так називається відомий роман Олдоса Гакслі.
Берклі, Джордж (1685-1753) — англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму.
Прамова (нім.).
Мейнонґ, Алексіус фон (1853-1920) — австрійський філософ-ідеаліст, один з основоположників філософського неореалізму.
Спіноза, Бенедикт (Барух, 1632-1677) — нідерландський філософ-матеріаліст, пантеїст.
Монізм — філософський спосіб сприйняття різноманіття світу, виходячи з єдиного начала.
Тобто (лат.).
Філософія Нібито (нім.).
Расел («The analysis of Mind» [«Аналіз мислення»], стор. 159) припускає, що наша планета була створена лише кілька хвилин тому й заселена жителями, які «згадують» про своє ілюзорне минуле. (Прим, авт.).
У дванадцятеричній системі числення століття триває протягом ста чотирьох років (прим. авт.).
Єресіарх — відступник від традиційного віровчення.
Зведення до абсурду (лат).
Сьогодні одна з церков Тлену у стилі Платона стверджує, що всякий біль, всякий зеленавий відтінок жовтого, всяка температура — це єдина реальність. Усі чоловіки, які перебувають у запаморочливому стані статевого оргазму,— це один і той самий чоловік. Усі люди, що декламують той чи той рядок з Шекспіра,— це Вільям Шекспір. (прим, авт.).
Пантеїзм — філософське вчення, що ототожнює Бога та світ; термін «пантеїст» запроваджений 1705 р. англійським філософом Дж. Толандом, а термін «пантеїзм» — 1709 р. його опонентом нідерландським теологом Й. Фаєм.
Шопенгауер, Артур (1788-1860) — німецький філософ-ідеаліст.
Афоризми і максими (грецьк., нім.).
«Дао Де Дзин» («Канонічна книга про путь дао та благу силу — де», VI-V ст. до н. е.) — найбільш значущий трактат філософії даосизму, традиційно автором вважається Лаоцзи.
Літератора (фр.).
Спосіб дій (лат.).
Гінтон, Чарлз Говард (1791-1873) — англійський філософ, автор проекту універсальної мови.
Мартінес Естрада, Есекіель (1895-1964) — аргентинський письменник.
Далґарно, Джордж (1626-1687) — шотландський філософ і педагог, автор проекту універсальної мови.
Баклі був вільнодумцем, фаталістом і переконаним прихильником рабства.
Лапріда, Евсебіо (1829-1898) — аргентинський військовий діяч, родич Борхеса.
Аморім, Енріке (1900-1960) — уругвайський письменник.
Хоча, природно, залишається проблема матеріалу деяких об'єктів.
Кеведо-і-Вільєгас, Франсиско (1580-1645) — іспанський поет і прозаїк.
Браун, Томас (1605-1681) — англійський лікар і письменник.
Кальвін, Жан (1509-1564) — діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).
Декарт, Рене (1596-1650) — французький філософ, фізик і математик, представник класичного раціоналізму.
Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646-1716) — німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик, винахідник, історик і мовознавець.
Вілкінс, Джон (1614-1672) — англійський теолог і філософ, автор проекту універсальної мови.
Універсальні характеристики (лат.).
Велике загальне мистецтво (лат.).
Луллій, Раймунд (інакше Рамон Луль, бл. 1235-бл. 1315) — каталанський філософ, богослов і письменник, один з родоначальників європейської арабістики.
Лопес де Сеґура, Руй (XVI ст.) — іспанський теоретик шахів.
Буль, Джордж (1815-1864) — англійський математик і логік, один з основоположників математичної логіки.
Сен-Сімон, Клод Анрі де Рувруа (1760-1825) — французький філософ і соціолог.
Журнал романських мов (фр.).