Астронавти ступили на підйомну платформу між опорами. Кейн клацнув іншим вимикачем, і платформа почала спускатися. Давачі на нижній стороні показували, де знаходиться поверхня. Вони вирахували відстань і зупинили платформу, коли вона ледь торкнулася вищої точки темної скелі.
Даллас вів групу вперед здебільшого через звичку, а не тому, що цього потребувала формальність. Вони обережно ступили на поверхню. Члени експедиції відчували під ногами тверду лаву. Сильні пориви вітру хитали їх у різні боки, доки вони намагалися йти. Вони не могли нічого роздивитися, окрім темно-помаранчевої куряви.
«Яке безнадійно депресивне місце», подумала Ламберт. Тут було не страшно, хоча обмежена видимість бентежила сама по собі. Ламберт порівнювала це з нічним плаванням у водах, де було повно акул: ніколи не знаєш, що чекає на тебе в темряві. Можливо, вона поспішала з неприємними висновками, але їй так не здавалося. У цьому занедбаному місці не було жодних приємних кольорів, ані блакитного, ані зеленого, лише дратівна сепія відтінків жовтого, похмурі відблиски помаранчевого світла та тьмяні відтінки коричневого та сірого. Нічого такого, що радувало б око й полегшувало думки. Взагалі колір атмосфери нагадував їй хімічний дослід, який провалився, а підґрунтя екскременти з маленького корабля. Ламберт було шкода всіх, хто тут міг би жити. Але вона інтуїтивно відчувала, що зараз тут не було нічого живого, хоча доказів цього не було.
Можливо, Еш був правий, і ця планета в уявленні якоїсь невідомої істоти була райським куточком. Якщо це правда, то не хотіла б вона познайомитися з такою істотою.
Куди?
Що?
Туман і хмари займали всі думки Ламберт. Вона відволіклася від них.
Куди йти, Ламберт? Даллас витріщався на неї.
А, все добре. Просто задумалася.
Ламберт уявляла свій пост біля панелі управління на «Ностромо». Зараз те зазвичай тісне крісло та незручні навігаційні прилади здавалися їй маленьким раєм.
Ламберт перевірила смугу на екрані маленького пристрою на поясі.
Туди, вказала вона.
Веди нас, Даллас став позаду.
Ламберт повела Далласа та Кейна через буревій. Коли вони відійшли від захисного барєра Ностромо, вітер шарпав їх з усіх боків. Вона зупинилася і роздратовано почала возитися із приладами свого скафандра.
Тепер взагалі нічого не видно.
Несподівано в шоломі пролунав голос Еша:
Увімкни навігатор. Він налаштований на сигнал екстреного виклику. Нехай він вас веде. Можете покластись на нього. Я вже налаштував його.
Він уже увімкнений і налаштований, різко відповіла Ламберт. Ти що, думаєш, я погано знаю свою роботу?
Не збирався тебе ображати, відповів науковий співробітник. Вона щось буркнула собі під ніс і пішла далі крізь туман.
Навігатор працює стабільно. Як прийняв, Еше? Даллас промовив у мікрофон, вбудований у шоломі.
У науковому блістерному відсіку, який знаходився в нижній частині корабля, Еш перевів погляд від нечітких фігур, які повільно віддалялися, на яскраву панель управління. На екрані було добре видно три стилізованих зображення. Він натиснув на кнопку, і крісло, з легеньким скрипом проїхавши на рейках, зупинилося навпроти яскравого екрана.
Зараз бачу, що ви відійшли від корабля. Чую і бачу вас добре зі своєї «бульбашки». Не думаю, що я вас загублю. Туман не такий густий, а на поверхні немає жодних перешкод. Екстрений виклик подається на інших частотах, тому немає загрози перекривання.
Це обнадійливо, у динаміку блістерного відсіку голос Далласа звучав дивно. Чуємо тебе добре. Треба тримати канал відкритим. Не хочеться тут заблукати.
Прийнято. Буду контролювати кожен ваш крок. Якщо нічого не трапиться, я не буду виходити на звязок.
Прийнято. Кінець звязку, Даллас залишив канал корабля відкритим і помітив, що Ламберт спостерігала за ним. Не будемо витрачати ресурси скафандра. Уперед.
Ламберт мовчки повернулася, знову почала возитися з навігатором і вирушила в куряву. Сила тяжіння, яка назовні дещо зменшилася, полегшила вагу скафандрів і балонів, хоча усім було дивно, як така маленька планета могла мали таку гравітацію. Даллас подумки вирішив виділити час для геологічного аналізу надр планети. Можливо, це Паркер так на нього вплинув, але не можна було відкидати можливість того, що тут сховані великі поклади цінних важких металів.
Авжеж, Компанія заявить право володіння будь-якими знахідками, оскільки їх було отримано за допомогою обладнання Компанії та в робочий час. Але це потенційно віщувало щедрі премії. Їхня позапланова зупинка може принести і неабиякий зиск.
Повсюди гудів вітер, і на голови астронавтів летів бруд, пил і град із дрібних камінців.
Далі трьох метрів нічого не видно, пожалілася Ламберт.
Досить вже бурчати, промовив Кейн.
А я люблю бурчати.
Досить! Ви як діти, зауважив Даллас. Не той час і не те місце.
Але ж це чудове місце, Ламберт не здавалася. Місце, не зіпсоване природою чи людьми. Райське місце для каміння.
Досить!
Ламберт замовкла, але пошепки продовжувала нарікати. Даллас міг заткнути їй рота, але не міг заборонити їй бурчати. Раптом вона побачила те, що відразу ж відволікло її від прокльонів, адресованих цій планеті. Дещо зникло з екрана навігатора.
Що трапилося? запитав Даллас.
Зараз, Ламберт внесла коригування в пристрій. Це вдавалося важко через незручні рукавиці. Смуга, що зникла з екрана навігатора, знову зявилася.
Втратила лінію, але знову знайшла.
У вас проблеми? у шоломах стурбовано пролунав далекий голос Еша.
Нічого серйозного, повідомив Даллас. Він повільно обернувся, намагаючись намацати щось тверде серед цієї куряви. Досі одна курява й вітер. Сигнал навігатора слабне. Ми втратили звязок на мить, сказав Даллас.
Тут він досить сильний, заперечив Еш, перевіривши індикатори. Не думаю, що це через буревій. Швидше за все, ви наближаєтеся до горбистої місцевості й ті підвищення на якийсь час заблокували сигнал. Будьте обережними. Якщо знову втратите сигнал і не зможете відновити його, спробуйте зловити сигнал із корабля, а я спробую вас направити.
Буду мати на увазі, але зараз це не потрібно. Якщо знову це повториться, ми повідомимо.
Прийнято. Кінець звязку.
Експедиція просувалася крізь запилене помаранчеве запустіння. За декілька хвилин Ламберт зупинилася.
Знову втратила сигнал? запитав Кейн.
Ні, зміна курсу, вказала Ламберт наліво. Тепер туди.
Вони продовжили йти за новим курсом. Увага Лабмерт була повністю прикута до екрана навігатора, а увага Далласа та Кейна до Ламберт. Вітер одразу ж посилився. Часточки пилу постійно цокали, вдаряючись об передні щитки шоломів. Видавалося, що вони промовляють: «Цок, цок впустіть усередину Тук-тук впустіть усередину»
Даллас стрепенувся. Тиша, порожнеча, затягнута хмарами, цей постійний помаранчевий туман вже починали діяти йому на нерви.
Уже близько, сказала Ламберт. Одночасно з цим Еш отримав дані від давачів, вбудованих у скафандри, що в астронавтів різко почастішав пульс.
Ми дуже близько.
Астронавти йшли далі. Попереду них щось височіло. Даллас почав уривчасто дихати від хвилювання й напруги.
На жаль, то була лише велика покручена гірська порода дивної форми. Припущення Еша про те, що вони опинилися десь перед горбами, виявилося вірним. Астронавти зупинилися відпочити під камяним монолітом, адже він хоч якось захищав від камінного граду. У цей час смуга знову зникла з екрана навігатора.
Знову втратили її, промовила Ламберт.
Ми що, минули її? Кейн вдивлявся вбік скель, марно намагаючись побачити їх.
Ні, якщо воно не під землею, Даллас сперся об камінь. Може бути за ось цим, він поплескав моноліт рукавицею. Або це завади через буревій. Давайте відпочинемо, а там подивимось.
Вони чекали там, спершись на гладку стіну. Навкруги них гув вітер, немилосердно ганяючи куряву й туман.
Тепер ми точно сліпі, сказав Кейн.
Скоро світанок, він налаштував мікрофон. Еше, чуєш мене? Коли настане день?
Сонце зійде за декілька хвилин, почувся далекий голос наукового співробітника, спотворений завадами.
Тоді ми щось побачимо.
Або навпаки, прокоментувала Ламберт. Вона не приховувала відсутність ентузіазму. Лабмерт втомилася, як чортяка, а їм ще треба було дійти до джерела сигналу. Ця порожнеча й страхітлива атмосфера виснажувала не лише фізично, але й психічно. Ламберт воліла повернутися до своєї чистої, яскравої та знайомої панелі управління.
Після світанку стало не легше. Замість того щоб підняти астронавтам настрій, сонце ще більше їх настрахало: тепер повітря стало не помаранчевим, а криваво-червоним. Можливо, коли тьмяна зоря підійметься вище, то довкола стане не так страхітливо
Ріплі витерла чоло і втомлено зітхнула. Переконавшись, що всі нові деталі працюють належним чином, вона зачинила останню стінну панель і розклала інструменти по відділеннях у сумці.
З іншим ви повинні впоратися. Я зробила всю тонку роботу.
Не турбуйся, впораємся, запевнив Паркер нейтральним тоном. Він не дивився в її бік, сконцентрувавшись на роботі. Він досі був засмучений через те, що вони із Бреттом можуть не отримати нічого з результатів цієї експедиції.
Ріплі пішла вбік тамбуру.
Якщо у вас будуть якісь проблеми, я в капітанському відділенні.
Добре, спокійно сказав Бретт.
Паркер провів її поглядом, поки її струнка фігура не зникла в коридорі.
От сучка.
Еш натиснув на кнопку. Тепер завдяки підсилювачу троє постатей, що рухалися, стали чіткими, а мерехтіння навколо них зникло. Він перевірив інші давачі: сигнали від трьох скафандрів були досить сильними.
Як справи? запитала Ріплі по внутрішньому телефону.
Він швидко вимкнув екран і відповів:
Усе добре.
Де вони? запитала Ріплі.
Уже біля джерела сигналу. Вони десь серед скель. Сигнал слабшає, але вони близько. Я впевнений, що вони не пропустять його. Скоро вони нам усе повідомлять.
Є якась нова інформація про сигнал?
Поки що ні.
Ти не пробував більш детально аналізувати сигнал за допомогою ECIU-аналізатора? голос Ріплі видавався дещо нетерплячим.
Зрозумій, я, як і ти, хочу дізнатися більше інформації. Але якщо «Матір» ще не змогла визначити природу сигналу, то чому я буду із цим гратися?
А можна я спробую?
На здоровя, відповів Еш. Шкоди від цього не буде, а так буде чим зайнятися. Але якщо щось виявиш, то одразу повідом мені.
Добре, якщо мені пощастить.
Ріплі поклала слухавку і влаштувалась у кріслі. Без інших членів екіпажу в капітанському відсіку було досить просторо. Ріплі почувалася якось дивно і в дечому некомфортно, адже це вона вперше залишилася сама в цьому приміщені.
Виноски
1
Звання між унтер-офіцером та офіцером у ВМС США та береговій охороні. (Тут і далі прим. перекл., якщо не зазначено інше.)
2
Ударний інструмент із помякшеним, порівняно з барабаном, звуком, котрий задає такт. (Прим. ред.)
3
Характеристика ступеня розсіяності відображення. (Прим. ред.)
4
Формула взаємовідповідності маси та енергії.
5
Прилад, що реагує на кути зміни орієнтації у просторі. Використовується в автомобільній галузі, авіації, космонавтиці.
6
Стикувальний вузол. (Прим. ред.)
7
В астрономії лінія розділення освітленого та темного боків небесного тіла. (Прим. ред.)
8
Хвиляста застигла лава, назва походить із території Гавайських островів.
9
У цьому контексті синонім перемикача, у ширшому значенні відносно проста схема стабілізації станів струму. (Прим. ред.)
10
Одиниця сили в гаусовій системі фізичних величин. 1 дина = 10-5 ньютонів у системі СІ. (Прим. ред.)
11
Капсульний виступ обтічної форми для наукових спостережень.