Раптом він завмер і перепитав:
А вона точно сказала «батько»?
Вона говорила про свого старого.
Він збліднув і вдарив себе по чолі.
Ти зовсім не так її зрозуміла. Йдеться не про батька, а про чоловіка!
Що? Вона заміжня?
Як бачиштак.
А де був її чоловік увесь цей час?
Я підозрювала, що він, мабуть, сидів у вязниці. Звісно ж, я хотіла знати, за що.
Я не знаю. Мене це не обходить, збрехав Левін. Тоді попрямував до своєї кімнати, щоб зателефонувати. Через дві хвилинки я підкралася до дверей, але почула лише «он як» і «саме так».
У той час Марґо мешкала в прибудові будинку Германа Ґрабера. Невже вона прихистить там свого чоловіка з кримінальним минулим? Це неможливо в кожному разі, адже лише Богу відомо, що за потолоч може швендяти віллою. У мене побігли мурашки по шкірі. Розділ із кримінальними, залежними чи невротичними чоловіками треба було закрити раз і назавжди. Але Марґо теж не можна було ні з того ні з сього звільнити, адже вона досі нічим не завинила і, попри підвищення зарплати, й надалі залишалася дешевою робочою силою.
Левін повернувся досить збудженим.
Вона боїться. Але я не знаю, як їй допомогти. Може, у тебе є якісь ідеї?
А вона не може розлучитися?
Можливо, саме тоді вона й відчує на собі всю його лють. Краще буде, якщо вона підтримуватиме його фінансово, але триматиме від себе якомога далі.
А твій дідо взагалі знає, що вона заміжня?
Ні, він ніколи про це не запитував.
Левін ходив туди-сюди моєю маленькою вітальнею. Було помітно, що в нього на серці ще й інший тягар.
А ти, бува, не викидала отруту? запитав він.
Я кинула на нього гострий погляд:
А вона тобі треба?
Він виклав усе начистоту:
Думаєш, мені приємно постійно залежати від твоїх грошей? У старого все одно більше немає живих друзів, рано чи пізно і він помре.
Висловлюйся, будь ласка, конкретніше: для чого тобі отрута?
Гелло, ти добре розумієш, про що йдеться. Мені на думку спав чудовий спосіб. Ми б одразу ж забули про всі наші турботи. Ми могли б жити в гарному будиночку, я б відкрив у Фірнгаймі маленький кабінет, не мусив би там тяжко гарувати, у нас був би час і гроші на цікаві подорожі та хобі. Невже для тебе це нічого не означає?
Я вжахнулася. Через силу промовила:
Гарна мрія, яка може стати реальністю і без убивства.
Відносного вбивства. У нього декомпенсована серцева недостатність. Сімейний лікар точно знає, що дід може померти будь-якої миті.
Ну, то дочекайся.
Я не можу більше чекати. У мене борги.
Йшлося не про «порше», сказав він, чоловік Марґо його шантажуватиме.
Він мене прикінчить, якщо не отримає те, що йому треба.
У мене голова пішла обертом. Левін, претензійний студент із порядної родини, мій перший хлопець, із яким видавались доречними думки про одруження та сімейне життя, загруз у дурних махінаціях, про які я знати не хотіла. З моїх очей ринули сльози.
Левін мене обійняв, гладив волосся й цілував. Коли ж я нарешті відірвалася від його вологої від сліз сорочки, то побачила, що й він мав нещасний вигляд.
Левін, промовила я, схлипуючи, почнімо все з нуля. Я забуду все, що ти щойно сказав, а ти повернеш дідові столові прибори та прикраси.
Щоб він дізнався, що це вчинив я,адже він думає, що попередниця Марґо.
Зізнайся й попроси пробачення!
Він позбавить мене спадщини.
Ні, він пробачить грішникові, який покаявся.
Ніколи! Але якщо ти так наполягаєш Де воно?
Я підвелася й дістала зі своєї скриньки для прикрас золотий ланцюжок із модерною підвіскою, браслет із зеленою емаллю та брошку у формі змії.
Тоді принесла з кухні виделку й ніж для нарізання мяса, набір для риби та красиві чайні ложечки. Ще кілька речей забула, усе інше поклала на стіл перед Левіном.
Придане моєї бабусі,повідомив він так, начебто бачив ці речі вперше. Це все належало їй, а не моєму дідові.
Я бавилася ланцюжком, який пасував мені так добре, немов якийсь закоханий ювелір виготовив його спеціально для мене. Для чого він старому чоловікові? Яку цінність становив для нього благородний сервіз, якщо він день у день обходився погризеною ложкою та погнутою виделкою? Я знову спакувала коштовності.
5
Мій тато завжди привозив з відряджень маленьке мило, гель для душу, аркуші паперу з назвою готелю, а також крихітні паковання масла. Такі звичаї вкорінюються, тож і я зробила великі запаси різних аптечних пробників. Тут, у лікарні, щодня збираю запаковані залишки сніданку чи вечері: плавлені сирки, мармелад, нарізану ковбасу і навіть яблука та банани. А пані Гірте без жодних слів кладе на мою тумбочку свою здобич. Нещодавно Павел прийшов разом із усіма трьома дітьмидосить пізно ввечері, але якщо лежиш у першому класі, то години для візитів не такі обмеженіі я змогла запропонувати їм повний пакет різних харчів.
Ми саме пили наш червоний чай. Лєне теж захотіла спробувати, тож широко роззявила рота, щоб туди помістилася груба біла порцеляна. Фрау Гірте зовсім не цікавилася дітьми, тож одразу ж розгорнула свою книжку. Обидва старших, на жаль, дуже нагадують свою матір, при цьому це «на жаль» зумовлене моєю заздрістю, адже діти красиві, немов з картинки. Щодо найменшого, на щастя, важко сказати, в кого він удався.
Коли мої відвідувачі попрощалися, ще не настала ніч. Але пані Гірте майже нетерпляче сказала:
Розпочнімо сьогодні раніше. Можливо, я вчора заснула, адже не збагнула, чому чоловік Марґо мав би шантажувати Левіна
Кілька років тому Левіна та Дітерачоловіка Марґозатримали на грецько-турецькому кордоні. У системі опалення їхньої машини виявили кокаїн; машину конфіскували. Вони домовилися, що в такому випадку Дітер візьме всю провину на себе, адже інакше Левін точно знав, що дід позбавить його спадщини остаточно, як тільки довідається про проблеми внука з законом. Зі свого боку, Левін мав роздобути гроші, найняти видатного юриста з адвокатом, якщо вдастьсявнести заставу, щоб Дітер вийшов на свободу. Не вдалося. Герман Ґрабер не дав жодної марки й ні на мить не повірив історії, яку виклав йому Левін: якийсь невідомий врятував його життя, заступившись за нього перед вуличними грабіжниками, але потрапив до вязниці через нанесення тілесних ушкоджень, які зрештою були самозахистом.
Ти, мабуть, сам у це не віриш, усе, що сказав тоді дід Ґрабер.
Дітер повідомив Левіну, що (після двох років у турецькій вязниці) вимагає величезного відшкодування. Адже він не мав би розраховувати на те, що роками чекатиме на смерть Германа Ґрабера.
Ти вживав наркотики? запитала я.
Левів заперечував; правда, він приторговував ними ще в школі, але після цієї історії повністю завязав із цим ділом. Дітер був старший за нього і майже профі, але й він не вживав кокс більше норми (та й то лише на свята).
А Марґо?
Ранішетак, заразні. Я дав їй роботу в діда, щоб Дітер бачив мої добрі наміри. Але я точно знаю, що він неабияк розсердиться через її мізерну зарплату.
Мізерною ту зарплату точно не назвеш, адже Марґо не була якоюсь старанною кваліфікованою працівницею, а лише досить невмілою потіпахою. Так чи інакше, я відчула полегшення, що її стосунки з Левіном були не амурні.
Твій дід запланував так, що ти зможеш отримати спадщину лише після складання державних іспитів, сказала я. Тож його смерть зараз не матиме сенсу.
Він іще не ходив до нотаріуса, відповів Левін. Тому треба діяти швидко.
У розпачі я намагалася відшукати нові аргументи.
Ти ніколи не стримаєш злочинця від подальших шантажувань, навіть якщо заплатиш йому названу суму.
Дітер не такий, заперечив Левін. Навіть серед наркоторговців існує кодекс честі. Він ніколи мене не зрадить, а калікою зробити якраз може.
Продай «порше», запропонувала я йому. Якщо тобі пощастить, то його задовольнить сума від продажу.
Гаразд, сказав він, бачу, що ти хочеш чоловіка, якого тобі доведеться зішкрябувати зі стіни кулінарним шкребком.
Я втратила самовладання і прогарчала:
Ну, тоді дай отруту цьому лиховісному Дітеру!
Левін присвиснув крізь зуби. Потім навів багато різних аргументів, найважливіший з яких полягав у тому, що його ідеальний метод не спрацьовує з молодими людьми. До того ж, здавалося, що в ньому немає відвертої ненависті до Дітера, натомість своєму дідові він власноруч ладен був скрутити шию.
У мені ж вирували повністю протилежні почуття.
Коли під час розповіді я дійшла до цього пікантного місця, то стурбовано повернулася до пані Гірте. Вона вже спала, тож я могла продовжувати без жодних застережень.
Примітки
1
Останнє, але не менш важливе (англ.). (Тут і далі примітки перекладача.)
2
Відомий образ із фільму «Блакитний янгол». На плакаті до фільму Марлен Дітріх сиділа на бочці, зігнувши одну ногу так, що видно стегна в панчохах із підвязками.
3
Ідеться про грошову одиницю, яка у ФРН була в обігу до 2002 рокунімецькі марки та пфеніги. За даними сайту freecurrencyrates.com 1000 марокце приблизно 518 євро.