У добудованому підвалі зі стелі зняли панелі, вирвали динаміки й зідрали зі стін деревяну обшивку.
Венеційське вікно у вітальні було продірявлене кулею.
Чемп і Річ залишалися там зі слідчою групою цілу ніч. Опівдні наступного дня, виснажені й розчаровані, вони повернулися до Департаменту шерифа. Найбільший, найжорстокіший випадок убивства в історії округу Франклін пануватиме над їхніми життями, доки не буде розкритий. Перш ніж викроїти кілька годин сну, їм доведеться зустрітись із пресою.
До маленького кабінету у Франклінській окружній вязниці набилися репортери, вигукуючи запитання. Хтось спитав думки Чемпа стосовно версії, що, судячи з пострілів у голову, вбивства могли бути роботою професійного кілера.
Можу сказати вам, панове, відповів він, що це не було звичайнісіньке пограбування. Це спланований злочин. Гадаю, стрілянина виникла через збройне вторгнення. Не секрет, що Мікі Маккен носив із собою великі суми грошей. Матір, вочевидь, убили першою. Потім дочекалися повернення додому Маккена. Його та дівчину Крістін Гердман підстерегли в гаражі між четвертою і пятою тридцять ранку в неділю дванадцятого лютого.
«Наближене до розслідування джерело» повідомило репортерам про чутки, буцімто Маккен заборгував 50 тисяч доларів гравцям із Лас-Веґаса. Інше «анонімне джерело» припускало, що в боротьбу за владу втрутився організований злочинний клан з Цинциннаті-Дейтона, щоб заволодіти клубом «Ельдорадо Мікі».
«Колумбус Сітізен-Джорнел» за 17 лютого 1978 року оприлюднив іншу версію:
«ЛЮБОВНИЙ ТРИКУТНИК: НОВА ВЕРСІЯ ПОТРІЙНОГО ВБИВСТВА»
Помічники шерифа додали новий напрямок до свого розслідування потрійного вбивства на Далекому Вест-Сайді любовний трикутник
Характер убивств і серії подій вказує на жорстокість, зазвичай повязану зі злочинами на підставі ревнощів, вважають детективи
Власне, детективи з Департаменту шерифа розглядали два можливі любовні трикутники. Хоча молода загибла танцівниця Крістін Луїз Гердман кілька місяців прожила з Маккеном, її покинутого чоловіка Джеймса Гердмана сповістили про її смерть, допитали, а потім звільнили. Він не вважався підозрюваним.
До другого любовного трикутника входила асистентка менеджера Маккена, двадцятишестирічна Мері Френсіс Слатцер. Чемп припускав, що Мері через ревнощі до Крістін Гердман могла бути якось причетна до злочину.
Чемп знову й знову викликав Мері Слатцер на допит. І хоч як вона запевняла, що жодного стосунку до цих убивств не має, проте лишалася його головною підозрюваною, доки він не перевірив її алібі вона була з батьком, додатковим помічником шерифа Бобом Слатцером.
У подальші тижні після потрійного вбивства детективи з Департаменту шерифа допитали сотні контактних осіб та інформаторів: колег, родичів, друзів і знайомих Мікі Маккена, з якими він спілкувався останнім часом, а також усіх відомих завсідників клубу «Ельдорадо Мікі». Мері Слатцер віддала Чемпу записник, у якому Мікі вів облік тих, хто заборгував йому гроші, і тих, хто мав на нього зуб. Чемп доручив Тоні Річу та Стіву Мартіну, а також іншим помічникам перевірити всі імена але це нікуди не привело. Тоді списки розширили, включивши до них усіх, хто міг мати спеціальну підготовку для скоєння такого професійного вбивства: байкерів, колишніх офіцерів поліції, військових.
Коли справа проти Мері Слатцер розвалилася, Чемп залишився без жодного підозрюваного.
Доки на сцені не зявилася Клавдія Ілейн Яско.
2
Удосвіта 12 березня 1978 року, рівно за місяць після потрійного вбивства, офіцери Вільям Брінкмен і Джордж Сміт із Департаменту поліції Колумбуса працювали в неробочий час охоронцями нічного клубу «Вестерн Пенкейк Гауз» у північній частині міста.
Брінкмен помітив дуже високу вродливу жінку з довгим темним волоссям, яка увійшла з чоловіком та подругою. Компанія зайняла столик неподалік від полісменів, зробила замовлення, а тоді полісмени почули, що в їхній розмові згадується Мікі Маккен.
Незабаром висока жінка встала й підійшла до них.
Брінкмену здалося, що її зелені очі стурбовані.
Хочете знати щось про вбивства в Маккена? спитала вона їх.
Брінкмен усміхнувся.
Що вам про це відомо?
Багато, сказала жінка.
Ну ж бо, сідайте, запросив Сміт. Як вас звати?
Клавдія Яско, відповіла вона, сідаючи поряд зі Смітом. І в мене проблема. Я маю спекатися свого хлопця.
Ви про того, що прийшов з вами?
О, ні. Це просто друг. Я кажу про Боббі Новатні, чоловіка, з яким я мешкаю в одній квартирі. Він хоче мене вбити. Не могли б ви допомогти мені виїхати?
Не думаю, сказав Сміт. Хіба що буде скоєно злочин.
Ви казали щось про вбивства в Маккена? нагадав Брінкмен.
Клавдія по-дитячому кивнула.
Я багато про них знаю.
Швидко й чітко відповідаючи на запитання полісменів, вона розповіла їм, що розлучилася й живе під своїм дівочим прізвищем. Сказала, що наразі працює офіціанткою в «Галереї зображень», ресторані на Гай-стрит.
Мікі Маккен не раз приходив туди, продовжила вона. Раніше, коли я працювала в «Латинських кварталах», він побачив, як я танцюю, і запропонував подвоїти платню, якщо я танцюватиму в нього. Та я не стала, бо всі знають, що Мікі перетворює своїх офіціанток і танцівниць на повій.
Брінкмен спробував пригадати те, що читав про місце вбивства.
Гаразд, Клавдіє, сказав він, можете пригадати щось незвичайне в будинку Маккена?
Наприклад, про його картини?
Так, погодився Сміт, що ви можете про них розповісти?
Їх познімали зі стін.
Навіщо ж це зробили? спитав Брінкмен.
Жінка хитро глянула на нього.
Ну, про це ви могли б здогадатися.
Міг би, погодився Брінкмен, та краще ви мені розкажіть.
Щоб пошукати гроші й наркотики, відповіла вона, бо багато хто знав, що Мікі ховає всіляке таке за картинами.
Брінкмен не пригадував, щоб у новинах щось було про зняті картини, і намагався вирішити, чи зателефонувати до Департаменту шерифа округу Франклін зараз о четвертій ранку, чи зачекати більш пізнього часу й поговорити з детективом, який веде розслідування. Він записав адресу Клавдії Яско.
Гадаю, найкраще, що ви можете зробити, порадив Сміт, це виїхати з вашого житла й не давати своєму хлопцеві нової адреси.
Що ж, якщо зі мною щось трапиться, хочу, щоб ви памятали: його звати Роберт Реймонд Новатні, а його приятеля Діно Константін Політіс.
Нетвердим кроком Клавдія повернулася до своїх друзів, пошепотілася з ними кілька секунд, а коли вони встали, щоб піти та оплатити свій сніданок, обернулася й помахала полісменам на прощання.
Хоча потрійне вбивство в Маккена сталося в окрузі Франклін, поза юрисдикцією Департаменту поліції Колумбуса, Брінкмен стежив за ходом справи. Він знав, що кожна новина про гучне вбивство виявляє два типи людей: психічно хворих осіб, яким не терпиться опосередковано пережити збочену насолоду від убивства, вписавши свої імена в газети, та інших, які можуть виявитися вбивцями-наслідувачами.
Спочатку Брінкмен вважав, що Клавдія Яско належить до психічно хворих і, ймовірно, не має жодного стосунку до вбивств. Та, дивлячись їй услід, він відчув невпевненість. Треба бути обережним, щоб не дозволити її красі вплинути на його судження. Він кинув погляд на високу постать, що саме виходила за двері, а тоді знову на Сміта.
Мабуть, сказав він, зателефоную до Департаменту шерифа вранці.
3
Детектив Говард Чемп і його брат, детектив Дон Чемп, підїхали до будинку 1126 на Саут-Вілсон-авеню, припаркувалися й постукали в парадні двері. Після недовгого чекання вони почули, як хтось спускається сходами, а тоді побачили чоловіка, який підозріливо дивився на них крізь дверне вікно. Він був моложавий, із чорним волоссям, темними вусами й охайно підстриженою борідкою.
Ми з Департаменту шерифа, відрекомендувався Говард Чемп, і хотіли б поговорити з кимось у будинку.
Дайте нам щось на себе накинути, сказав чоловік. Ми неодягнені.
Усе гаразд, відповів Дон Чемп. Зачекаємо.
Учора вранці Говард розмовляв з офіцером Брінкменом про випадок у «Вестерн Пенкейк Гаузі». Оскільки «Галерея зображень», де, зі слів Брінкмена, працювала Клавдія, була розташована лише за два квартали від Департаменту шерифа, Чемп вирішив заїхати туди ввечері.
«Галерея зображень» ресторан з естрадою, декорований під бордель ХІХ століття зі стінами, забраними червоним тисненим оксамитом, і кришталевими люстрами. На офіціантках були чорні штани й жакети з паєтками. На естраді йшла вистава танцювали дві оголені жінки.
Коли Чемп назвав себе та спитав, чи можна поговорити з міс Яско, білявий менеджер відповів, що Клавдія зайнята роботою й не зобовязана розмовляти з ним у клубі, якщо він не має ордера. Тоді детектив вирішив відвідати Клавдію в неї вдома наступного дня. Зателефонував своєму братові Дону, також детективу, і попросив бути поряд, коли він допитуватиме її вранці.
Зараз, коли вони чекали, доки їх впустять, Говард питав себе, чи буде це черговий змарнований день.
Бородатий молодик нарешті повернувся й відімкнув двері. Він був метр вісімдесят три на зріст і худий, а вираз його обличчя був холодний і жорсткий.
Як вас звати? спитав Дон Чемп, коли вони увійшли.
Роберт Реймонд Новатні. Що це все означає?
Я знаю, що тут мешкає молода жінка на імя Клавдія Яско, сказав Говард Чемп. Ми хотіли б поставити їй кілька запитань.
Новатні махнув рукою в бік сходів, вказуючи на квартиру на другому поверсі. Вони пройшли за ним нагору, увійшли до вітальні й побачили вбоге, але чисте житло. Уздовж плінтусів стояли книги: філософія, психологія й наукова фантастика.
Хто це все читає? спитав Дон Чемп.
Новатні зиркнув на нього:
Я.
Зі спальні нетвердим кроком вийшла висока жінка в білій нічній сорочці, вочевидь досі напівсонна.
Нащо було будити мене, Боббі? пробелькотіла вона. У чому річ?
Вона вранці випила ліки, перш ніж лягла спати, пояснив Новатні. Працює до третьої та лягає лиш о четвертій-пятій, і якщо не поспить годин дванадцять, то буде як зомбі.
Очі жінки були заплющені. Вона розгойдувалася, наче спяну, вперед-назад.
Гей, Лавді, сказав молодик, тримайся, крихітко.
Ви Клавдія Яско? спитав Говард.
Вона кивнула, і далі не розплющуючи очей.
Ми детективи з Департаменту шерифа й хотіли б поговорити з вами, Клавдіє. Нам потрібна ваша допомога.
Жінка насилу розтулила повіки, розплющивши очі лиш наполовину, як кішка.
Я? Допомогти вам? Як?
По-перше, які ви препарати вживаєте? спитав Говард.
Галдол і когентин. Призначені моїм лікарем. Я не купую жодних препаратів з вулиці.
Радий це чути, сказав Дон Чемп. Від чого ви вживаєте ці ліки?
Клавдія, яка була зосереджена на Говарді, різко обернулася до Дона і, втративши рівновагу, прихилилася до нього.
Упс! Вибачте Я ще по-справжньому не прокинулася. Що ви спитали?
Я спитав, від чого ви вживаєте ліки.
Я маю проблеми з мисленням, іноді, сказала вона. Галдол дуже сильні психотропні ліки. Знаєте, що це таке?
Дон Чемп відповів, що знає.
Так ось, мій психіатр лікує мене від шизофренії, загального латентного типу. Знаєте, що це означає?
Розкажіть нам, попросив Говард.
Це коли я то при тямі, то ні, хоча більшість часу маю звязок із реальністю. Споріднено з іншим типом шизофренії, але не він У вас збентежений вигляд.
Усе гаразд, Клавдіє чи краще Лавді?
Вона всміхнулася й кивнула на Новатні.
Так мене Боб кличе.
Ну гаразд, Клавдіє. Ми хотіли б поговорити з вами та з Боббі окремо. Ви не проти? Мій брат Дон розмовлятиме з Боббі на кухні, а ми з вами можемо поговорити у вітальні.
Жінка стенула плечима й повела його за собою, похітливо рухаючи своїм високим струнким тілом. Навіть у запамороченому стані вона випромінювала сексуальність.
Клавдіє, ви днями снідали у «Вестерн Пенкейк Гаузі» у північному Колумбусі?
Ви про той, що в Патіо-центрі на Морз-роуд?
Так.
Вона замислилася на мить, а тоді збентежилася:
Яке питання?
Ви там були?
Так, на сніданку.
І розмовляли з двома офіцерами колумбуської поліції?
Я я не памятаю.
Вона широко й напружено позіхнула.
Офіцери Брінкмен і Сміт стверджують, що ви підійшли до них і сказали, буцімто знаєте подробиці вбивства Мікі Маккена.
Вона раптом остаточно прокинулася й зі страхом зиркнула в бік кухні.
Не можу говорити про це тут.
Чому?
Боббі мене вбє. Мені кінець.
Ви згодні були б поговорити з нами в штаб-квартирі?
То скажіть Боббі, що забираєте мене на допит за якимось іншим обвинуваченням підробні чеки чи ще щось. Але заберіть мене звідси.
Гаразд, відповів Чемп. Я про це подбаю.
Оскільки телефону в будинку не було, Говард пішов на кухню й велів братові скористатися рацією в машині, щоб перевірити їх обох.
Стандартна процедура, заспокоїв він Новатні, який починав помітно нервувати. До речі, маєте якусь каву? Лавді спить на ходу. Може, кофеїн допоможе.
Новатні пішов до комори й дістав банку. Вкинув до чашки три з гіркою чайні ложечки розчинної кави, наповнив теплою водою з-під крана, розмішав і попростував до вітальні.
Зачекайте на кухні, доки не повернеться мій брат, сказав Говард. Я сам віднесу їй каву. Хочу поставити їй ще декілька запитань.
У вітальні Говард виявив, що Клавдія задрімала, сидячи на канапі.
Це може підбадьорити вас, мовив він, підіймаючи їй голову й підносячи чашку до губ. Боббі заварив добру й міцну.
Жінка розплющила очі, тупо глянула на нього й відсьорбнула. Раптом захекалася й виплюнула питво.
Господи! Не можу пити це лайно!
Говард чув, як крокує кухнею Новатні, явно занепокоєний тим, що може збовкнути Клавдія.
Чия це квартира? Ваша чи Боббі?
Ми ділимо її, відповіла вона. Наразі я сплачую оренду й більшість рахунків, тому що він не працює. Але я сказала б, що вона належить нам обом.
У будинку є зброя?
Довгий час вона мовчки дивилася на детектива, зважуючись, а тоді кивнула.
Боббі тримає один ствол у спальні, один у їдальні й ще один у себе в машині. Він купив мені деррінджер на день народження, для самозахисту. Але яка користь від зброї, якщо я не здатна натиснути гачок?
Не маєте заперечень, якщо ми обшукаємо будинок?
Хіба вам не потрібен ордер на обшук чи щось таке?
Так, але ви могли б дати нам дозвіл. Ви не зобовязані, звісно
Я не проти. Це тому ви питали, чия ця квартира, так?
Чемп кивнув.
Але ж Боббі теж повинен дати дозвіл, правда?
Спитаймо його, запропонував він, ведучи її за руку на кухню, де досі походжав Новатні. Гей, Боббі, ви з Клавдією дасте нам із братом добровільну згоду обшукати цю квартиру? Бачте, я не маю ордеру на обшук, і ви можете відмовитися. Але я прошу вас про співпрацю.
Очі Новатні метнулися з Чемпа на Клавдію й знову на Чемпа. Він сперся на мийку, намагаючись не виказувати хвилювання.
А що ви шукаєте?
Лише зброю, відповів Чемп.
Новатні зглитнув.
Ну, якщо тільки зброю, то гаразд.
Тут повернувся Дон Чемп і відкликав свого брата вбік.
Новатні притягувався. Дрібні порушення. На неї жодних чинних ордерів знайти не можу.
Нічого?
Я перевірив у Департаменті та в поліції Колумбуса. Нічого.
Гаразд, сказав Говард, вони дали мені усну згоду на обшук квартири. Подивимось, що тут.
Полісмени знайшли пістолети 38 й 44 калібру, 22-каліберну рушницю й деррінджер Клавдії. Коли ж виявили трохи марихуани в спальні, Новатні стривожився, але Говард Чемп нагадав йому, що вони шукають лише зброю.
Ми візьмемо цю зброю, просто щоб перевірити її, сказав Дон. Хтось повідомить вас, коли можна буде її забрати.
Тим часом Говард знову лишився з Клавдією віч-на-віч у вітальні й спитав, чи справді їй відомо щось про вбивства в Маккена.