Парадигма (грец. paradeigma приклад, зразок) висхідна концептуальна схема, модель постановки проблем і методів їх розвязання, що панують протягом певного історичного періоду в науковому співтоваристві. Зміна парадигми являє собою наукову революцію.
«Невидима рука» згідно з уявленням А. Сміта, господарський порядок у ринковій економіці регулюється не втручанням держави, а обєктивними внутрішніми важелями ринковими законами, інтересами (невидимою рукою). Останні в умовах відокремлення виробників (які водночас виступають і споживачами) можуть бути реалізовані лише за умови визнання корисності результатів праці кожного окремого субєкта економічної діяльності іншими субєктами, які у даному випадку виступають представниками суспільства. Отже, попит і пропозиція, конкуренція, ціна, продуктивність праці, цінність створеного продукту для інших є тими інструментами, які дозволяють узгоджувати індивідуальні та суспільні інтереси (а таким чином і індивідуальні та суспільні цілі). Відокремленість виробників, конкуренція їх за ресурси, покупця в умовах прагнення кожного субєкта господарської діяльності до збагачення, зростання власного добробуту перетворюють його, на думку А. Сміта, в так звану «економічну людину», для якої власний економічний інтерес є, безперечно, домінуючим у всій системі інтересів.
Доіндустріальне суспільство соціальний порядок, заснований на примітивних виробничих формах, що знаходять свій розвиток у галузях, повязаних із отриманням та первісною обробкою ресурсів, найбільш придатних для задоволення потреб першої необхідності. Праця у доіндустріальному суспільстві є переважно некваліфікованою, оскільки розвиток здібностей субєктів господарювання зумовлений традиціями, що склалися у даному суспільстві, отже, люди залишаються нерозривно повязаними із минулим.
Індустріальний лад характерні риси: заміна видобутку природних ресурсів виробництвом свідомо запланованих продуктів; масове зростання кваліфікації працівників; основним виробничим ресурсом стає енергія; людина виявляється здатною робити певні локальні технологічні та господарські прогнози. Спостерігаються широкий розвиток суспільного поділу праці, понад 60 % працездатного населення зайняті у промисловості, а головним робочим органом є руки. Переважна частина зайнятих у промисловості та в інших виробничих секторах економіки індустріального господарства наймані працівники масових професій, повязані з випуском однорідної стандартизованої продукції, розрахованої на такий же масовий стандартизований попит. Домінуючі галузі промисловості повязані з переробкою величезної кількості сировини та напівфабрикатів. Це насамперед видобувна, машинобудівна, металургійна галузі, галузі легкої промисловості.
Індустріалізація (лат. industria старанність, діяльність) знаходить свій прояв у процесі формування в народному господарстві окремих країн технологічних систем, повязаних із масовим застосуванням машинного виробництва, домінуванням в економіці промислового виробництва.
Система економічних наук включає: Система економічних наук це власне політична економія, економічна теорія в широкому розумінні, економічна історія, історія економічної думки тощо; Система економічних наук, які вивчають окремі сфери економічних відносин та окремі функції економічної діяльності субєктів господарювання. Серед таких наук можна виділити економіку праці, економічну статистику, бухгалтерський облік, фінанси, кредит і грошовий обіг, економічну теорію підприємств, маркетинг, менеджмент, ціноутворення, економіко-математечні методи аналізу та ін.; Система економічних наук, які займаються дослідженнями особливостей економічних відносин та функціональних систем у різних галузях суспільного виробництва. Серед них економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка освіти тощо.
Предмет економічної теорії у широкому розумінні вивчення використання рідкісних економічних благ з метою задоволення потреб людей. Основними підрозділами (складовими) економічної теорії у такому розумінні є макроекономіка та мікроекономіка.
Макроекономіка частина теоретичної економічної науки, яка вивчає закономірності функціонування господарства на рівні національної держави. Аналізує поведінку агрегованих субєктів: сектора домогосподарств, підприємницького сектора, секторів держави та закордону. Обєктами її аналізу є макроекономічні показники: валовий внутрішній продукт, національний дохід, рівень цін, рівень інфляції, рівень безробіття та ін., про які мова буде йти у наступних розділах.
Макроекономіка частина теоретичної економічної науки, яка вивчає закономірності функціонування господарства на рівні національної держави. Аналізує поведінку агрегованих субєктів: сектора домогосподарств, підприємницького сектора, секторів держави та закордону. Обєктами її аналізу є макроекономічні показники: валовий внутрішній продукт, національний дохід, рівень цін, рівень інфляції, рівень безробіття та ін., про які мова буде йти у наступних розділах.
Мікроекономіка частина економічної науки, яка вивчає економічні явища, процеси та економічну поведінку субєктів господарювання первинної ланки: домогосподарства, підприємства (фірми). Вона вивчає ціни на окремі товари, витрати на їх виробництво, прибуток, заробітну плату, індивідуальний та ринковий попит, індивідуальну та ринкову пропозицію, типи ринкових структур, галузеві ринки тощо.
Контрольні питання1. Яка сфера суспільного життя людини є обєктом дослідження економічної науки?
2. Дайте визначення понять: виробництво, суспільне виробництво, економіка.
3. Виділіть ключові принципи виробничої діяльності людини щодо задоволення потреб свого існування.
4. Яке місце посідає економічна система у системі «суспільство»?
5. Сформулюйте відмінності у поняттях «економічна система» та «господарська система, господарський порядок».
6. Розкрийте зміст структурних складових предмета економічної науки.
7. Як ви можете пояснити сутність і характер взаємозвязків між потребою, інтересом і мотивом, мотивацією?
8. Назвіть основні характерні риси системи мотивації до праці за Й. А. Шумпетером. Проаналізуйте, чи достатня така мотивація у сучасних умовах? У нашій країні?
9. Окресліть причини та чинники швидкого формування та розвитку економічної науки у XVІІІ ХІХ ст.
10. Чим принципово відрізняється економічна теорія В. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, К. Маркса від економічних поглядів у середньовіччі та у меркантилістів?
11. Обґрунтуйте причини прискорення диференціації економічної науки наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Сформулюйте та обґрунтуйте відповідь на питання: чи змінив принципово цей процес суть, зміст, структуру предмета економічної науки? Якщо так, то в якому напрямку? Якщо ні, то чому ні?
12. Чи можливий економічний розвиток суспільства поза використанням результатів досліджень економічних наук?
Список рекомендованих джерел1. Альберт О. Хиршман. Интересы // Невидимая рука рынка: пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена; науч. ред. д-р экон. наук, проф. Н. А. Макашева; Гос. ун-т «Высшая школа экономики». М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008.
2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: навч. посіб. 2-ге вид., стер. К.: Знання, 2008.
3. Бартенев С. А. История экономических учений. М.: Юрист, 2002.
4. Бернар И., Колли Ж. К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: в 2-х т.: пер. с фр. Т. 1. М.: Междунар. отношения, 1994.
5. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація): навч. посіб. / за ред. А. А. Мазаракі. К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2010.
6. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002.
7. Історія економіки та економічної думки: навч. посіб. / [С. В. Степаненко, С. Н. Антонюк, В. М. Фещенко, Н. О. Тимочко]; за ред. проф. С. В. Степаненка. К.: КНЕУ, 2010. 743 с.
8. Канке В. А. Философия экономической науки: учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 2007.
9. Лебедев С. А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории): науч. изд. / С. А. Лебедев. М.: Акад. Проект, 2008.
10. Маслоу А. Теория мотивации человека. Классики теории государственного управления: американская школа / под ред. Дж. Шафритца, А. Хайда. М.: Изд-во МГУ, 2003.
11. Мельник О. М. Логіка економічного розвитку: навч. посіб. К.: КНЕУ, 2004.
12. Микроэкономика: практический поход Managerial Economics: учеб. / под ред. А. Г. Грязновой, А. Ю. Юданова. М.: КНОРУС, 2004.
13. Поланьи К. О вере в экономический детерминизм / Поланьи К. Избранные работы. М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010.
14. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Антология экономической классики / предисл. И. П. Столярова. М.: МП «Эконов», «Ключ», 1993.
15. Розинская Н. Карл Поланьи в поисках свободы // Поланьи К. Избранные работы. М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010.