Посеред великого аркуша яскраво-жовте сонце усміхається і навколо проміння! А як вручала подарунок, то промовила: «Мила бабусю! Хай це сонечко буде щодня у твоєму житті!» Я більш, ніж упевнена, коли Катеринка вітала, то по обличчю мами стікали сльози від розчуленості та дитячої любові. І зараз вона схлипнула від переповнених емоцій.
Катеринка пішла в садочок охоче?
Уже дочекалася нарешті вашого приїзду! Знає, що сьогодні заберете її швидше, бо ввечері святковий торт! Отож, запрошую!
Дякуємо, мамо! Ми б прийшли і без запрошення!
Тоді до зустрічі!
До вечора!
Уже лунає інша мелодія. «Повітря» Бетховена Нова програма в айфоні для визначення музики досить допомагала мені у розпізнаванні творів класиків. Якщо раніше майже на кожну другу композицію вмикала програму, то тепер все рідше шукаю підказку. Так доречно і своєчасно Роберт угадав із подарунком сучасним телефоном! І як здорово, що розширюються технології на благо людства!
А зараз час для водних процедур. У просторій ванній кімнаті повільно скинула шовковий пеньюар і ретельно вдивилася в образ у дзеркалі. Локони кольору темного шоколаду плавно спадали на плечі. Великі карі очі, довгі вії Уже проглядались ледь помітні зморшки. «Ну, все ж таки не дівчинка, але молода і приваблива!» майнуло мимоволі. Струн ка постать. Свіжа середземноморська засмага нада вала тілу спокусливості. Провела рукою від підборіддя до невеличких грудей, які біліли на тлі загорілого тіла, до тонкої талії, по підтягнутому животику, ідеальних сідничках Відчула в собі солодке бажання любові Обличчя в дзеркалі розквітло «Життя прекрасне!» промовили її вуста Вона підняла руки догори, приємно потягнулася і склала руки в намасте: «Добрий ранок, новий день!» Запах лісових трав шампуню та крем-мила наповнив ванну кімнату. Оливковий лосьйон зволожив шкіру Тіло дихало свіжістю.
В комфортному трикотажному костюмі заходилася готувати сніданок: свіжо вичавлений апельсиновий сік, вівсяна каша з сухофруктами. Заварила каву. «Яка ж смачна! Хороша якість!» зауважила подумки, і, попиваючи напій, милувалася (вже вкотре) їхнім новим помешканням. Розмірковувала: «Чому ж нове, якщо перебралися сюди вже півроку тому? Напевно, так буде в їхній сімейній історії: та квартира і ця нова. При згадуванні старої квартири в неї коливались двоякі почуття: сум і радість
Вона виросла там. У міцній дружній сім'ї Музика звучала в хаті безперервно: якщо мама не грала на фортепіано, то крутилася вінілова пла тівка на програвачі. Гм Скільки співпадінь! Музика познайомила батьків і мене з Робертом! А місце зустрічі?!
Тато міг до нескінченності повторювати історію знайомства з мамою. Він тоді проходив строкову службу в одній із військових частин Ужгорода. На святкування з нагоди Дня Перемоги в драмтеатрі зібралися всі в формі, яку прикрашали відзнаки. «При повному параді!», так гордо тато називав цей варіант військового одягу. Після офіційної урочистості розпочався концерт. Один виступ змінювався іншим: оркестр, оперні співаки, дітки, а потім на сцену вийшла вона Граціозно вклонилася залу, усміхнулася і подивилася на глядачів і на нього Він ухопив блиск її очей! Ця жінка подарувала усмішку йому, лише йому! Поправила своє хвилясте шатенове волосся з неймовірною чарівністю і попрямувала до роялю. Довга чорна сукня з розсипом блискучого каміння окреслювали її тендітний стан. Неземна краса! А потім заграла Виявилось, що він любить слухати класику! Тато казав, що ніколи в житті так сильно та енергійно не плескав у долоні, а «Браво!» кричав найголосніше. «Що робити? Який план дій? думав він, спрацьовував військовий менталітет. Не можна втрачати момент, все залежить від мене!» Хутко підвівся з місця. Намітились два варіанти. Перший: відразу йти знайомитись за куліси; другий: підійти елегантно. Зваживши секунду, вирішив діяти згідно з другим планом. Артисти люди витончені, отже потрібно культурно. Кулею полетів до магазину, вибрав коробку «Стріла». Назва цукерок звучала, як почуття, що пронизали серце батька. У руці найкращий букет, вибраний на квітковому базарі, що недалеко від драмтеатру, і тато був у повній готовності та впевненості в своїх намірах. За мить він стояв за лаштунками сцени, дочекався ведучого та без вступу звернувся:
Де зараз піаністка в довгому платті?
А Ви, власне, що хотіли? Хто Ви їй будете?
Де зараз піаністка в довгому платті?
А Ви, власне, що хотіли? Хто Ви їй будете?
На що батько без коливань відповів:
Я майбутній чоловік!
Ну, якщо так, то пройдіть он до тієї гримерної.
Знайдете її там!
Дякую, Ви мене врятували!
Тато підійшов до дверей, тричі постукав. Пролунало милозвучно: «Відчинено, заходьте!» Гримерна кімната була маленькою, але яскраво освітленою.
Сміливо ввійшов. І раптом уся рішучість кудись поділася! Він не очікував від себе такої скутості А зблизька ця жінка виглядала ще привабливішою. В неї було напрочуд гармонійне обличчя: виразні брови, великі темно-коричневі очі, ніс із дрібним ластовинням та яскраво-червоні губи. Під сценічним макіяжем він бачив її природну красу. Вона стояла, немов молода цариця: горда постава, розправлені плечі, піднята голівка, красиві груди гойдались від подихів.
Декілька секунд збентеження І тато взяв себе в руки, зібрався духом. Зробив декілька кроків назустріч, кашкет повісив на вішак, опустився на коліна і, дивлячись прямо у вічі незнайомці, голосно продекламував:
Візьміть мою руку! Дарую Вам моє серце! Ваше життя буде зі мною солодким! ліва рука з піднятим ліктем тримала цукерки та квіти, а праву руку приклав до грудей.
Приголомшена раптовістю ситуації, жінка не змогла збагнути, чи це розіграш, чи щиросердечна пропозиція? Але цей високий красивий офіцер у білій формі з низкою нагород був таким елегантним, що їй захотілось підіграти йому. Вона простягнула руку. Тато з трепетом підніс її пальці до вуст і ніжно поцілував Все відбувалось, як у фільмах, неймовірно!
Кавалер пропонує дамі руку та серце? щирий та приємний жіночий сміх заполонив усю гримерку.
Він насолоджувався її сміхом і милувався нею.
Вона, не витримавши, запитала:
Ви серйозно чи жартуєте?
Обіцяю Вас оберігати й шанувати!
У відповідь лунав знову сміх.
Я не піднімусь, допоки не дасте згоди! наполягав батько.
Своєю напористістю він підкоряв маму.
Гаразд Та я не кажу ні, але й не кажу так! Я подумаю
Даю Вам час на роздуми до вечора. Запрошую Вас до ресторану «Скала»! лише тоді галантно підвівся батько. О котрій годині визначайте Ви!
Мене влаштовує сьома вечора.
Кожну хвилину до сьомої буду мріяти про Вас!
З офіцерською вишколеністю вклонився, здійняв кашкета, прокрокував до виходу й тихо зачинив за собою двері.
Що це було? Мама розповідала, що потім довго дивилася на зачинені двері та не могла прийти до тями. В середині вирував фонтан емоцій, а в голові безліч запитань! Хто він? Звідки? Цей чоловік у військовій формі мене не знає, та, навіть, не спитав, як звати?! Хоч моє ім'я Марія йому, напевне, сподобається! А його як звати? І є різниця у віці, точно більше 10 років! Але що значать літа! От і їй немало 30 буде! Позаду Івано-Франківське музичне училище, Львівська консерваторія, робота в музичній школі, виступи, гастролі Та вечори проводила самотньо. Подруги повиходили заміж, у всіх сім'ї, діти, домашні клопоти В неї, звичайно ж, були хлопці, з якими зустрічалася довго, підтримувала стосунки. Але душа прагнула іншого, чекала на щось краще На принца на білому коні? «Так цей чоловік не на білому коні, зате у білій формі! Можливо, це знак!» весело підказувало серце.
А ввечері була уже каблучка І відповідь: «Так!» Володя й Марія танцювали, розмовляли, довго сиділи уже в порожній ресторанній залі. Світанок зустріли разом
В моїй уяві легко вимальовувалася вся ця картина зустрічі. Я підсвідомо теж хотіла зустріти свого судженого в театрі, в культурному центрі, щоб життя лилось на піднесеному духовному рівні Може тому, що я мріяла, попросила АНГЕЛИ ПОЧУЛИ і створили Розклали наш день і умови знайомства так, щоб якоїсь миті ми змогли зупинитись одне біля одного
Час не зупиняється, а невпинно минає Ого! Мені варто поквапитись зі збиранням. До роботи необхідно ще знайти подарунок. Дещо придбали в подорожі та ще хочу вибрати Робертовій мамі плаття.
На диво, зібралась я досить швидко! Легкий брючний костюм білого кольору підкреслював оксамитовість шкіри. М'якою щіткою уміло вклала волосся Декілька штрихів тушшю, помада тілесного відтінку окреслила ніжні обриси губ Босоніжки на танкетці І парфуми Коли краплі ароматів лягають на мене, я завжди заплющую очі. Щоб нічого не завадило вловити особливі ноти запаху Коли рука поставила білий флакон парфумів, відчула завершеність