#ЯНеБоюсьСказати - Настя Мельниченко 3 стр.

 Чи я займаюся сексом, бо мені це в кайф, чи тому, що хочу усім довести, яка я доросла/дорослий?

 Чи я займаюся сексом, бо мене від нього «пре», чи тому, що так роблять усі, і займатися сексом вважається «крутим»?

Якщо тобі справді це подобається вперед, роби те, що робиш. Якщо ж це партнер тобі каже, що тобі подобається тоді варто одразу сказати: ні, насправді тобі це НЕ подобається. Якщо секс за взаємною згодою запропонувати разом знайти те, що саме тобі буде подобатися. Адже секс це не лише проникнення чоловічих статевих органів до жіночих статевих органів. Варіантів сексу може бути багато: оральний секс (пестощі ротом), мастурбація (коли сама чи сам собі приносиш задоволення), пестощі, поцілунки. Я знаю дівчину, яка досягала оргазму лише від поцілунків! Уявляєш, як їй пощастило?!

Відповідно, якщо хтось торкається твоїх статевих органів чи змушує торкатися до своїх (мацає, цілує)  це теж секс.

Секс це не лише проникнення члена до піхви

Памятай: коли секс відбувається не за твоєю згодою, або тебе переконують у тому, що тобі це подобається і ти цього хочеш, але НАСПРАВДІ тобі цього НЕ хочеться такий секс є насильницьким і його одразу треба припинити. У сексі надзвичайно важливою є ЗГОДА.

Іноді люди вирішують «вивчати секс» за допомогою порнографії (тобто фільмів, де знято справжній секс між акторами). Це значно простіше зробити, ніж поговорити з кимось дорослим, наприклад. Але ти маєш розуміти, що між справжнім сексом і порнографією прірва така ж велика, як між шедевром живопису і дитячою розмальовкою. Порнографія стала дуже поширеною і легкодоступною, на жаль. Вона виконує певну свою роль, допомагаючи людям, котрі не мають наразі сексуального партнера і фантазії, здобути сексуальну розрядку. Але те, що ми бачимо, не є реальністю. Порнографія зазвичай показує досить жорсткий і навіть жорстокий секс, у якому чоловік буквально силує до цього жінку. При цьому акторки вдають, наче їм це подобається, і вони отримують від цього задоволення.

Що відбувається після переглядів таких фільмів? Чоловікам починає здаватися, що жінки хочуть, аби з ними поводилися грубо, і мріють про насильницький секс. І коли партнерка просить не поводитися грубо, насправді вона просто соромиться сказати, що хоче грубощів. А жінки, в свою чергу, очікують від чоловіків таких самих розмірів, як показано в порнографії. Вони дуже дивуються, що в українських чоловіків члени маленькі. Адже мають бути великі!  бо таке показували в кіно! Насправді середній розмір члена 13,5 см, а зовсім не 1923 см, як у порнографії.

У реальності біль і приниження не приносять задоволення. І вивчати секс ліпше разом із партнером, разом із вивченням його чи її тіла, крок за кроком розширюючи межі. І робити треба лише те, на що партнер чи партнерка згодні. Порнографія дуже кепський посібник із сексу.

У порнографії секс показано як «завоювання» одного партнера іншим. Дуже часто таке уявлення переноситься і на життя. Юнаки починають змагатися, хто більше дівчат зможе затягнути в ліжко, і секс стає наче «прапором» чиєїсь перемоги. Є переможець, а є переможена. Відповідно, для ініціатора сексу важливіше буде «отримати приз» (тобто секс і дівчину), а не дати партнерці задоволення. В юнацькому віці секс обертається на змагання, гонку. А в цьому мало чуйності і розуміння.

Насправді, секс краще розглядати, як музику. Музичний твір, який програють двоє. І досягнення задоволення то той момент, коли музика грає, а ноти складаються у гармонію. Секс це не битва. Секс це музика. Музика, створена двома.

Згода

У будь-яких стосунках, зокрема і сексуальних, згода дуже важлива. Власне, це є основною умовою будь-якого сексу. Так, я сказала будь-якого. Навіть такого, який вважається «збоченим». Але погодься: чи може секс бути «збоченим», якщо усі учасники процесу погоджуються на це й отримують від цього задоволення?

Якщо ти цілуєш дівчину чи хочеш перейти до чогось серйознішого переконайся, що вона згодна. Для цього можна спитати: «Ти не проти?» або дослухатися до її реакції на твої дії. Якщо дівчина говорить: «Ні, не треба!» зупинися. Серйозно спитай: «Ти певна, що не хочеш цього?» Якщо вона підтвердить своє «ні» відступи. Пізніше ви зможете обговорити її відмову. Вона розповість, чому не хоче, свої побоювання чи переконання. У будь-якому разі ти маєш почути сказане тобі «ні». Це показує твою повагу до партнерки і виставляє тебе чуйною і хорошою людиною. Якщо партнерка мовчить чи відвертається не користуйся формулою: «Мовчанка означає згоду». Можливо, дівчина соромиться відмовити тобі чи боїться тебе втратити. Згода має завжди висловлюватися чітко й однозначно.

Щодо дівчат, то нам часто навіть у голову не приходить, що можна сказати «ні».

Колись нас із моєю дванадцятирічною донькою запросили в турецьку лазню хаммам. Донька запротестувала, їй така баня здавалася зовсім незвичною (у турецьких банях часто роблять масаж, причому чоловіки). Але наша подруга, американка Донна, сказала вражаюче просту річ: «Наташо, ти завжди можеш сказати «ні», якщо тобі не сподобається». Це рішення шокувало мене своєю простотою. Мені навіть на думку не спало, що можна просто сказати «ні» замість того, щоб терпіти!

Ця жінка права: як часто нам на гадку не спадає просто сказати «ні»?

Існує такий жарт, що жіноче «ні» означає «може бути». Цей жарт наробив дуже багато біди жінкам, бо наші відмови не сприймаються серйозно. Тож про що варто памятати?

 Якщо ти дівчина не кокетуй зі словом «ні». «Ні» говориться тоді, коли ти впевнена, що хочеш відмовити. Якщо ж ти кажеш «ні», аби тебе впрошували і вмовляли,  не роби цього.

 Якщо ти хлопець, то поважай «ні» дівчини. «Ні» означає «ні». Якщо сумніваєшся, що дівчина саме це мала на увазі уточни. Але не будь настирливим.

Взагалі, лише пряма, чітко і з готовністю виражена згода означає однозначне «так». Якщо дівчина мовчить чи відводить погляд це не згода.

Сказати «ні» насправді не так уже й просто. Часто ми боїмося сказати «ні», бо можемо втратити кохану людину (відмовивши у близькості), подрузі (відмовивши у проханні, яке ми не хочемо виконувати), родичам. Але є дуже простий метод.

Якщо сказати «ні» дуже важко, говори «Я подумаю». Така відповідь покаже небайдужість до прохача, а також дасть тобі час розкласти у голові все по поличках.

Особисті кордони

У психології (науці, яка вивчає наші думки, почуття і поведінку людини) існує таке поняття, як особисті кордони. Особисті кордони це уявні лінії, перетин яких спричиняє нам незручності. Ти ж напевно помічала (помічав), що іноді люди підходять до нас надто близько, і нам стає якось незручно? Хочеться відгородитися, відсторонитися або навіть втекти.

Ми підпускаємо людей тим ближче, чим ріднішою є людина. Від ворога чи незнайомця тримаємося подалі, з друзями можемо говорити на відстані витягнутої руки або трохи далі. З коханим кордони стираються, нам хочеться буквально злитися з ним.

Держави піклуються про свою територіальну цілісність, і ніхто не може без дозволу порушити кордон. Згадай, як складно перетнути кордон, якщо ти їдеш за межі України! Прикордонників навчають захищати кордон, і перетнути цю лінію може лише людина, яка має на це право (наприклад, візу).

Наша задача подібна до завдання прикордонників навчитися оберігати наші особисті кордони від вторгнення чужинців.

Якими бувають особисті кордони і чи у всіх вони є?

Фізичні кордони

Перш за все, є фізичні кордони. Вони обмежуються нашим тілом. Здавалося б, так легко зрозуміти, де ці кордони пролягають. Але є люди, котрі не відчувають фізичних кордонів, або ж не бачать чи не поважають кордонів інших людей.

Ярославу 9 років. Він біжить по супермаркету, пробігає повз дівчинку його віку і просто на ходу торкається на мить її руки, аби роздивитися, що вона тримає.

Ярослав не відчуває кордонів інших людей. Він часто товчеться по тілу батьків, завдаючи болю, а показуючи якусь річ тицяє її просто в обличчя. Він не зумисне це робить, він усього лише не відчуває кордонів. Але всіх така поведінка безмежно дратує.

Буває, дорослі поважають кордони одне одного, але не поважають кордонів своїх дітей.

Наприклад, багато кому неприємні доторки сторонніх людей. Якщо твої далекі родичі, яких ти не знаєш, змушують тебе цілувати їх у щічку чи обіймати, а тобі це неприємно це порушення твоїх кордонів. Не бійся здатися нечемою, скажи: «Ні!»

Замислись: чи приємні тобі дотики інших людей? Можливо, лише близьких і рідних? Можливо, ніяких? Проаналізуй свої відчуття щодо контактів з іншими людьми. Як далеко має стояти людина при розмові, аби тобі було комфортно? Чи може вона брати тебе за руку, обіймати, цілувати?

Я особисто взагалі не люблю дотиків. Коли мене пробують обійняти чи поцілувати в щічку, я просто сахаюся і виглядаю трохи як дикунка. Але мої друзі з розумінням ставляться до цього і просто тримаються від мене на віддалі.