Дослідження демонструє також суб'єктивний метод занурення у конструктивне інформаційне поле дитинства (зростання на літературі М. Носова (Пригоди Незнайка) із свідомим відстороненням сюжетів деструкції, а також позитивні особистісні психологічні трансформації, пов'язані із цим першим досвідом і здатність позитивно впливати на світ, створюючи артефакти культури у структурі відтінків добра.
Розуміючи прямі взаємозв'язки між образами дитинства і трансформаціями цих образів у дорослому житті, ми можемо прогнозувати майбутнє і бути свідомими творцями саме того Буття, у якому нам хотілося би перебувати стабільно, адже створене мистецтво залишається на Віки. І саме мистецтво сучасного творить наше майбутнє.
Дослідження вивчає і ілюструє також мистецтво кінця доби постмодерну (ми споглядаємо, як герої мультфільмів У. Діснея оживають у реальності і переодягаються у роботів (Робот Софія у практичній діяльності Henson Robotics), концептуальне мистецтво із реального життя художниці Т. Емін (інсталяція Моє ліжко), занепад клонованої людини- вівці художника М. Барні, який ототожнив себе із вівцею, а також запрограмував творення клонованого суспільства у майбутньому, такі ж програми занепаду людини із пусткою всередині пропонують Ю. Міньцзюнь, Д. Карен, В. Ралко та багато інших митців, які віднайшли кінець людини у собі в добу постмодерну.
Мистецтво метамодернізму запускає сильну програму оновлення і дає катарсичну надію на зцілення людини у сучасних складних реаліях, проте несвідоме мистецтво молодих творців є незахищеним і демонструє внутрішню розбалансованість, кризу домінант (наприклад, художниця Е. Лолі, яка коливається між висотою і негідністю людського Я десь у розмитому центрі без бінарних положень, постійно зісковзуючи у сліди минулого, або художниця Н. Бекмен, яка підсвідомо уже увійшла у стан постметамодерну (картина сучасної Мадонни), але не зафіксувала свідомо себе у своїх устремліннях до світла.
Дизайнери М.-Г. Кьюрі і П.-П. Пічоллі для модного будинку Valentino створювали живі образи світлої, чистої і незайманої краси протягом тривало часу, із 2009 року. Цей шлях до світла був стабільним і діє в наші дні (із 2017 року М.-Г. Кьюрі продовжує свою творчість для модного будинку Dior). Така сила суттєво похитнула уявлення про легкодоступну, фемінізовану і агресивну жінку 1990-их років і, звісно, уже модно досить давно бути жіночною, м'якою і романтичною.
Теоретичне значення дослідження. Теоретичні результати дослідження виводять на новий рівень конструктивного розвитку не тільки національні інститути, але і ставлять за мету розвиток і благополуччя людини у багатьох країнах світу (перш за все, країн Европи, які потерпають від кризи відсутності домінантних цінностей і стикаються із багатокомпонентною культурною несумісністю, тероризмом і проблемою втрати єдиного, цілісного Бога).
Результати дослідження мають розвиватися надалі автором дослідження в матеріалах національних і міжнародних конференцій, лекціях і семінарах, в терапевтичній практичній роботі, філософському консультуванні, в соціальній і публічній роботі.
Використання смислів даного дослідження в текстах інших осіб повинно обов'язково бути попередньо узгоджено із автором дослідження.
Новизна одержаних результатів
Вперше пропонується до розгляду і аргументується термін Post metamodernism на позначення нової ситуації в культурі початку 21 століття із додатковим метафоричним смислом Діамантового віку, який відкриває розуміння плюса без мінуса (подолання бінарного стану) і ствердно формує щасливе майбутнє.
Розвивається і перекладається українською мовою смисл кінця людини як біологічної істоти (професор Джос де Мул, 1999 р.) в системі постгуманізму, який невидимо і іронічно розгортається у просторі постмодерну. Таким чином, ми вперше відкриваємо Апокаліптичний період в структурі метамодерну і постапокаліптичний період в структурі постметамодерну.
Вивчається, аналізується, перекладається українською мовою і ілюструється у нових авторських артефактах культури концепція метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також пропонуються до уваги її конструктивні трансформації.
Вводяться поняття невловимої людини доби метамодерну Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також поняття пробудженої світлої людини, здатної сприймати у власному житті закони відтінків добра без занурення в елементи зла, формуючи навколо себе новий соціальний простір гармонії.
Проводиться компаративістський аналіз в системі метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера і в системі метаантропології Назіпа Хамітова і Світлани Крилової, а також в системі Тімотеуса Вермюлена, Робіна ван ден Аккера і в системі іншого метамодерну соціолога Хансі Фрейнахта (Hanzi Frienacht), який заявив про себе у 2017 році (книга The listening society).
Проводиться компаративістський аналіз в системах логотерапії Віктора Франкла і авторській логотерапії без присутності бінарних зіткнень, а також демонструються елементи практичного досвіду роботи авторської школи індивідуального і соціального розвитку PSYCHOART HOUSE (з 2009 року) і, частково, демонструється досвід авторського проекту www.izbrannie.com.ua (Я шукаю геніїв для України, 2008).
Об'єктом дослідження є, перш за все, ситуація в культурі метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера і її постапокаліптичні культурні трансформації, що ведуть до творення нового бачення Діамантового віку.
Апробація
1. 22 жовтня 2015 року в Київському Будинку Книги (Льва Толстого 11/61) відбулася перша в Україні публічна лекція, присвячена проблематиці метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також презентація авторського смислу постметамодернізму (термін відкрито 5.08.2015), коротко охарактеризованого в есеїстичній публікації книги із рекордними авторськими поемами Діамантовий вік (10 поем були створені за 60 годин і 65 хвилин протягом 1 місяця, починаючи із 7.07.2015 (Перша поема Леді Аха (9,5 годин)) видавництва Дмитра Бураго.
Головні запрошені гості відома українська художниця, член Національної спілки художників України, Вікторія Зирянська, творчість якої вперше була співвіднесена із метамодерністичними тенденціями (зокрема, картина Урок Астрономії, в якій холод поєднується із яскравим теплом, символізуючи ніби нове пробудження людини, новий оптимізм і новий світанок для нового покоління (картина демонструє юне обличчя (див. обкладинку книги), також співачка і композитор Наталя Мирна, яка презентувала власну пісню англійською мовою He touches me without hands.
В листопаді 2015 року вперше в Україні у вигляді бесід і інтерв'ю представлено концепції метамодернізму і постметамодернізму доктору філологічних наук, професору Т. Бовсунівській (КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра зарубіжної літератури); Академіку, професору І. Мегелі (кафедра зарубіжної літератури КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філології); Доценту і кандидату наук кафедри літературознавства Р. Семківу Національного університету Києво-Могилянської Академії; Кандидату філологічних наук А. Шпиталю (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка); кандидату філологічних наук Національного університету Києво-Могилянської Академії, головному редакторові журналу Всесвіт Д. Дроздовському; письменникові Т. Прохасько; українському арт-критикові К. Дорошенко.
21 листопада 2015 року відбулася онлайн презентація основних смислів пост метамодернізму нідерландському філософу і співавтору концепції метамодернізму Робіну ван ден Аккеру (Університет Еразма Роттердамського, м. Роттердам, Нідерланди), а також було відправлено запит на дозвіл офіційної презентації і авторської інтерпретації смислів метамодернізму в Україні; В жовтні листопаді 2016 року була представлена онлайн інформація про відкриття Діамантового віку в Україні (з 5 липня 2015 р.) і про його основні смисли в структурі пост метамодернізму доктору філософії, професору Джосу де Мулу (Університет Еразма Роттердамського);
6 січня 2017 року було презентовано онлайн базову інформацію про дослідження Тічії Херольд (Ticia Herold), голові кафедри філософії Університету Еразма Роттердамського, а 31 травня-26 червня 2017 року Відділу мистецтва і культурології (Niels van Poecke) Університету Еразма Роттердамського (зокрема, коротко розглянуто онлайн картину The City-1 Carlo Maria Mariani у новій інтерпретації (вихід із постмодерну в метамодерн, пост метамодерн);