3
Нормування поширювалось на муку, хліб, крупи, макаронні вироби, цукор, мясо, мясопродукти, рибу та на промислові товари. Робітникам щодня належало 500700 г хліба, службовцям 400450 г (в залежності від важливості галузі виробництва), дітям і утриманцям 300 г.
4
Центр Києва у вересні 1941 р. зруйнували не нацисти, а радянські війська. Утім, чутки про участь радянських військ у руйнуванні Києва заперечували як німецьку пропаганду. Навіть Хрущов удавав, що не знає, чиїх рук ця справа. У своїх мемуарах він писав: «Я так і не зміг розібратися Населення говорило, що німці пояснювали: це підірвали партизани, які лишилися. Я вважаю, що це все ж таки була справа рук гестапівців». Хрещатик мали розчистити до свята Першого травня 1944 р. (насправді це відбулося лише восени 1945 р.). У тогочасній радянській пропаганді Хрещатик став символом звірств нацистів.
5
«Єжовщина» назва періоду в історії СРСР (на посаді наркома внутрішніх справ в 19371938 рр. перебував М. І. Єжов), коли сталінські репресії були доведені до максимуму. Інша назва цього періоду «Великий терор» (за назвою книги Роберта Конквеста (англ. «The Great Terror: Stalins Purge of the Thirties» (1968). За межами колишнього СРСР поширений термін «Велика чистка» («The Great Purge»).
6
Так називали авто, яке було випущене на Горьковському автозаводі ім. Молотова, що вважалось масовим у Радянському Союзі.
7
У 1929 р. секретаріат ВУЦВК затвердив рішення Київської міської ради про закриття «на численні прохання трудящих» Володимирського собору в Києві та організацію в його приміщенні Всеукраїнського антирелігійного музею.
8
«Щастя і багатства!» (Івр.)
9
«Член сімї зрадника Батьківщини» («Член семьи изменника родины») (рос.) формулювання закону СРСР «Про членів сімї зрадників Батьківщини» від 1935 р. Цей термін передбачав покарання для всіх членів родини. Вони підлягали засланню у віддалені райони Сибіру.
10
Нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
11
Так на той час називали сучасну вулицю Антоновича.
12
Сучасний парк Шевченка.
13
Сучасна Лютеранська вулиця.
14
Сучасна вулиця Городецького.
15
За іронією долі, саме цей будинок першим побудують під час відновлення Хрещатика. Він викличе неабиякі суперечливі дебати своєю архітектурою доби пізнього сталінізму.
16
Сучасний Майдан Незалежності.
17
Мається на увазі відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС.
18
Ланцюговий Миколаївський міст перший постійний міст через Дніпро. Зруйнований двічі: 1920 року польськими військами та 1941-го підрозділами НКВС та 37-ї армії.
19
Насправді консиліум лікарів вирішив здійснити високу ампутацію лівого стегна. Внаслідок сепсису Ватутін невдовзі помер у київському військовому шпиталі.
20
Сучасна назва заводу «Кузня на Рибальському».
21
Червінці із зображенням Леніна.
22
Закриті товарні вагони.
23
Посвідчення особи з щотижневим службовим штампом про перебування на роботі.
24
Сучасна вул. Шолуденка.
25
Йдеться про Романа Шухевича («Дзвін», «Чернець», «Тарас Чупринка») члена галицького крайового проводу ОУН. Він був командиром українського військового підрозділу в складі іноземних легіонів вермахту (19411942 рр.).
26
Відоме кафе, що розташовувалось на вул. Карла Маркса.
27
Сучасна вул. Богдана Хмельницького.
28
Сучасна вул. Велика Васильківська.
29
Флотилія сприяла тривалому утриманню переправ через Дніпро і створенню оборони Києва та Черкас. З відходом частин Червоної армії кораблі були підірвані своїми екіпажами.
30
Сьогодні це головний корпус Києво-Могилянської академії.