Ігуана позирала з валуна.
Урешті Крістен буркнула:
Достатньо.
І пейзаж долини смерті враз розплився і розпався на буденні інтерєри стрільбища. Коган сидів там, де й сидів у граві-кріслі віддалік, завзято тицяв пальцями по яскравенних голомоніторах округ себе.
Здаєшся? спитав він, і не дивлячись на Крістен.
Ні.
Можу дати маленьку підказку, промимрив знов, не дивлячись.
Вперед, буркнула Крістен.
Спитай своїх опікунів.
Крістен скривилася. Знущання, не інакше. Усі вони казали так «опікуни». Про Кайла з Лузам, ясна річ. Підкреслювали «особливе становище» Крістен в академії І це її бісило дужче всього.
Про що?
Про все. Про ігуану. Про те, як встрелити її.
І що це дасть?
Я все сказав, Коган врешті підняв погляд і додав: Тепер патрулювання.
КАЙЛ СИДІВ НА КАНАПІ У ВІТАЛЬНІЙ, ПИВ МОЛОЧНИЙ КОКТЕЙЛЬ І ДИВИВСЯ «ХОДЯЧИХ МЕРЦІВ» ПО ГОЛОПРОЕКТОРУ. Він сидів у самім центрі подій, а просто перед ним і округ нього розкидалась якась запустіла, завалена сміттям та листям стародавня парковка, посеред якої помічник шерифа Граймс відстрілювався від гнилої нечисті. А позад Кайла вітальня як вітальня, і перехід між засміченою парковкою із зомбі та вітальнею був плавний, непомітний, обривок мокрої газети за липень 2012-го року навіть прилип скраю до дивану І Крістен кілька хвиль вивчала обривок без особливої цікавості, а тоді несміливо присіла поруч із Кайлом. Вона була в домашньому вже у своїй улюбленій футболці, довгій, із зорею, і джинсах давно вже повернулася із чергування.
Пробачте за ту сцену, ніяково промимрила вона собі під ніс.
Та Кайл не відривався від жахливого видовиська і на ту репліку лишень повів бровою Відразлива зомбі-жінка нахилилася впритул до Крістен, намагаючись обійти помічника шерифа ззаду. Кайл із задоволенням відсьорбнув коктейлю.
Я серйозно, приглушено мовила Крістен.
На те Кайл, не відриваючись від споглядання стрілянини, лише легенько поплескав дівча по коліну.
Мені потрібна ваша допомога, приречено зітхнула Крістен.
Кайл кивнув.