Найбільший вплив на розвиток римської архітектури мали сусіди: етруски та греки. Від етрусків греки запозичили такі важливі деталі, як кругла арка та стелі-склепіння. Перша з цих деталей лягла в основу таких суто римських споруд, як арочні мости та водопроводи-акведуки. Використання круглої арки при спорудженні мостів дозволяло збільшити відстань між його опорами і значно зменшити навантаження. Римські мости та акведуки і нині збереглися у багатьох країнах, що виникли на колишній території величезної імперії. Причому деякі виконують не тільки естетичну, а й свою первісну практичну функцію. Мости надійно зєднують береги річок, а по акведуках постачається вода. Особливо багата такими памятками Іспанія.
Від греків римляни перейняли архітравно-балочну систему і ордери. Вони використовували у своїх спорудах три класичні грецькі ордери: доричний, іонічний та корінфський. Але вони також створили два нових ордери: тосканський і композитний. Тосканський ордер, що іноді називають також етруським, порівняно з грецькими має більш важкі й приземкуваті пропорції. Стовбур колон не має канелюр, фриз гладкий, не прикрашений барельєфами.
Існували також споруди, які обєднували властиві грекам балочні системи з притаманними етруській архітектурі склепіннями. Таку систему називають ордерною аркадою. Найдавнішою відомою нам спорудою цього типу є Табуляріум будівля державного архіву, що була зведена на початку I ст. до н. е. на римському форумі.
Римські храми, різноманітні за формою, істотно відрізнялися від подібних грецьких споруд. Вони поставлені не на стилобати уступчасті платформи, а на подіуми платформи, що мають сходи лише зі сторони входу. Вхід у храм, як правило, прикрашає глибокий портик. Такі портики були улюбленим місцем зустрічі і спілкування для римлян. З боків храм звичайно теж прикрашали колони або напівколони, зєднані зі стіною. Прямокутний у плані храм, оточений напівколонами, носить назву псевдопериптер, на відміну від грецького периптера, де колони стоять окремо. Найулюбленішим типом колон у Римі залишалися колони корінфського ордера, які зустрічаються частіше, ніж тосканські та композитні. Іонічні та доричні колони зустрічаються як виняток.
Особливим типом громадської споруди були римські бані, або терми. Крім приміщень для миття, вони включали просторі зали, призначені для всіляких фізичних вправ, і такі, в яких можна було просто відпочити, провести час за приємною бесідою. Найвідоміші терми мали також свої бібліотеки, бо приємна бесіда передбачала для римлянина значну обізнаність у питаннях філософії та літератури. При будівництві терм використовувалися різноманітні ордери, прикрашали приміщення чудовими скульптурами. Щоправда, інтерєр не оздоблювали фресками, що бояться вологи, натомість велику роль тут відігравала різнокольорова мозаїка, для якої не шкодували дорогих матеріалів.
Храм Бела у Пальмірі. Приклад римського псевдопериптера
Римські театри відрізнялися від грецьких тим, що грецькі театри завжди влаштовувалися на схилах природних пагорбів. Римляни підіймали задні ряди для глядачів над передніми за допомогою штучних опор субструкцій. Суто римською спорудою є амфітеатр. Тут ряди для глядачів розташовані не півколом, як у театрі, а замикаються в кільце. Амфітеатр був призначений для масових видовищ, до яких були вельми охочі мешканці Рима. Часто на його арені відбувалися гладіаторські бої. Найвідомішою памяткою такого типу є амфітеатр Флавіїв, який нащадки римлян назвали Колізеєм, що означає «величезний». Колізей міг вмістити одночасно 56 000 глядачів.
Римський амфітеатр у Північній Африці
З розвитком архітектури в Римі тісно повязана скульптура. Статуї героїв, а потім імператорів на вулицях міста знаходилися у гармонії з архітектурним ансамблем. Цікавим різновидом давньоримських монументів є тріумфальні арки. Вони являють собою камяну браму, що стоїть окремо серед міста і не зєднується ні з якою стіною. Їх єдине призначення віддати шану славетним воєначальникам. Повертаючись до міста на чолі переможного війська, воєначальник проїжджав через таку арку, яку зводили спеціально на цей випадок. Нині в Римі збереглося три такі арки: імператорів Тіта, Семптімія Севера та Костянтина. Багато тріумфальних арок, збудованих на честь перемог місцевого значення, збереглося у провінціях.
Амфітеатр Флавіїв, відомий під назвою Колізей
Центром громадського життя, а отже, і осередком багатьох архітектурних памяток Рима був форум головний міський майдан. За довгу і строкату історію Римської держави їх було збудовано кілька. Найстарішим є республіканський форум, що виник у котловині між трьома пагорбами: Капітолієм, Палатином та Квіріналом. У своїх основних рисах його ансамбль склався у III ст. до н. е. Майдан має форму трапеції. У розташуванні окремих будівель немає симетрії, але це зумовлено не оригінальністю задуму, а тим, що будівлі зводилися тут поступово. Найбільш визначними спорудами республіканського форуму є храми Конкордії, Веспасіана, Сатурна і Діоскурів та базиліки консула Емілія і Юлія Цезаря.
Коли в I ст. н. е. республіканський лад у Римі був замінений владою імператорів, а населення міста дуже зросло, неподалік від старого форуму почали будувати нові, які називають імператорськими, тому що будування кожного з них було повязане з імям певного імператора. Всього за історію Рима було збудовано 5 таких форумів. На відміну від республіканського, всі вони мали симетричну, строго продуману композицію. Найбільш цікавим вважається форум імператора Ульпія Траяна, зведений у першій половині II ст. н. е. Його складає кілька елементів, розташованих уздовж єдиної осі. Першим є великий перистильний двір, у центрі якого встановлена кінна статуя імператора. Двір замикає фасад величної громадської будови так званої базиліки Ульпія. Пройшовши через базиліку, потрапляєш до меншого перистильного двору, що служить обрамленням для тріумфальної колони, поставленої на честь воєнних перемог Траяна. Висота цього монумента сягає 38 м. Його вкривають розміщені по спіралі барельєфи зі сценами завойовницьких походів. Ансамбль форуму завершує храм, присвячений Траяну, бо імператора в Римі обожнювали.