Панотець Рубо вийняв з уст люльку й задумався.
Той поет правду каже, але не це мучить мою душу. Брехня й кара за неї в руках божих, але але
А що ж? Ваші руки чисті.
Ні, Кіде. Я довго про це думав, але що є, те вже є. Я ж знав, який у неї чоловік, і попри все змусив її вернутися.
З лісу на березі дзвінко заспівала вільшанка, звіддалік долинув голос куріпки, коло берега, чалапаючи по воді, зайшов у річку лось. А двоє людей у човні мовчки курили.
МУДРІСТЬ ПОДОРОЖНА
Ситка Чарлі доконав неможливого. Інші індіяни теж, може, не гірше за нього знали мудрість подорожну, але тільки Ситка Чарлі пізнав мудрість білих людей, подорожню честь і закон. Однак те знання далося йому не за один день. Розумові індіянина важко узагальнювати, і аж коли фактів набирається багато й вони часто повторюються, він осягав їхнє значення. Ситка Чарлі змалку крутився серед білих людей, а вирісши, зважився повязати свою долю з ними, зрікшись раз і назавжди свого народу. Поважаючи, майже обожнюючи могутність білих людей і міркуючи, звідки вона береться, він не відразу збагнув її таємничу силу честь і закон. І, тільки довгі роки нагромаджуючи досвід, він, нарешті, зясував собі все до кінця. Сам чужинець, він зрозумів її краще від білої людини; сам індіянин, він досяг неможливого.
А від цього повстала в ньому певна зневага до свого люду. Звісно, він затаював ту зневагу, але тепер вона виливалася бурею різноманітної лайки, що сипалась на голови Ка-Чукте й Гоугі. Вони корилися йому, як пара кусливих собак, занадто боязкі, щоб напасти, але занадто вовкуваті, щоб ховати свої ікла. На них було страшно глянути. Та й на Ситку Чарлі теж. Обличчя сама лише шкіра та кістки; вилиці їм укривали огидні струпи, що від морозу тріскалися й знову стягувалися; з розпачу й голоду очі світилися похмурим вогнем. Людям у такому стані не можна довіряти, якщо вони не відають ні честі, ані закону. Ситка Чарлі це знав, отож десять ще днів тому змусив їх покинути рушниці разом із рештою таборового спорядження. Рушниці лишилися тільки в нього й капітана Епінгвела.
Гайда, розкладайте багаття, наказав він, витягаючи коштовну коробку з сірниками й клапті сухої березової кори.