Мисливські усмішки - Остап Вишня 13 стр.


 Ні! Командировка! Треба подивитись, як там люд трудящий поправляється

 Не хворі, значить! От щасливий! А я лежати! Тільки лежати! Поправитись, хто й зна чи поправлюсь, а одлежусь так уже одлежусь!

І вдивляєшся в його стомлені очі, такі сумні-сумні, і в сіре обличчя вдивляєшся: воно бліде-бліде, аж сіре, і синьоваті губи, і жовтяки під очима, і мляві руки, і кволий голос. Покуйовдане, пітне волосся І байдужість, байдужість

«Да-а-а  думаєш,  перетерло людину Революція не танок Вона міцно бере червоними руками, аби тільки втримався!..»

* * *

Вже в санаторії. Через тиждень

 Здрастуйте!

 Здрастуйте!

Голена голова, голена борода, білий костюм, на голові тюбетейка, сандалі на ногах, обличчя вже червонувате, з легкою смагою, в очах блиск і чортики В руках кримський ціпочок, і ціпочок той у руці вивертом, вивертом

 Ну, що? Як? Лежите?

 Так, полежую потроху. Та чого, власне, лежати: і походити тут непогано Му-гу-гу! «Харашо жить на востоке-е-е!..»

 Поспівуєте?

 Та чого ж не поспівувать? А ви як?

 Та нічого. Ходжу, придивляюсь потроху!

 Сумний ви якийсь! Чого ви?! Така природа, так чудесно навкруги А ви похнюпились Веселіше!.. А-а-а Товариш Надю! Куди? На пляж? І я з вами! Пробачте, товаришу «С той поры как стала шансонеткой я, мої друзя, на сцене його я-я-я!» Тру-ля-ля! Товаришу Надю! Ану, наввипередки!..

* * *

Через два тижні Вечір Місяць

 Добрий вечір!

 Добрий вечір! Куди ви таким вистрибом?

 Не бачите хіба? Місяць он підводиться! Піду посиджу трохи «Місячні ванни»! Не пробували? Ех, ви! «Чу-ра-рара-ра! Ку-ку!»

 Поправляєтесь?!

 А чого ж мені не поправлятись?! Дурниці! Хіба вже я такий хворий?! Ну, бувайте! Агов! Ого-го-го!..

 Я тут (тоненько).

 Іду-у-у.

* * *

Через місяць

Сміються очі Чорне, з здоровим лиском обличчя Тужавлять ноги! Меткий погляд! Різкі рухи! Ціпок у руках млинком! На місці підстрибом По проспекту орлом

А в руці смуглява Надя.

 Ха-ха-ха!

 Хи-хи-хи!

І бризки навкруги! І весело! І все сміється!

І сміятимуться наради, іграшками будуть конференції «Хар-рашо жить на востоке-е!»

Бережком!.. Бережком!

До Ялти?! Та верстов, мабуть, із дванадцять! Отак понад пляжем он до тієї будки, а потім праворуч, угору стежка пнеться виноградниками Так по тій стежці вийдете на сошу й сошею, сошею до самісінької Ялти Це недалеко По дорозі Нікітський сад А од саду вже і Ялту видать Години за дві в Ялті будете. Ще й не смеркне

Ну, ходім!

Кинули оком в останній раз на парк у Гурзуфі, де відпочивав Пушкін, на будинок, де він гостював у генерала Раєвського, на Аю-Даг, що чекає на Аллахів наказ встати й знову трощити все на шляху своїм, бо ж таки забувають правовірні і Аллаха, і його пророка Магомета

Ходім, ходім! Понад пляжем, а потім стежкою виноградниками! Ходім!

І пішли

Отак, як просто дивитись,  дорога. Це нічого

А отак, як голову задерти,  сонце, кримське сонце! Це вже «чого» Ой, якби ви знали, як воно пече! І особливо тоді пече, коли ви не знайдете візника і коли вам треба йти пішки дванадцять верст (кримських верст), і ви вже лазили на скелі, шукали Пушкінового платана, ходили до його будинку й повиміряли всі гурзуфські вулички, шукаючи якої-небудь хоч коростявої субтропічної шкапини, щоб у Ялту вас одвезла

Ой, як воно пече! Голова пухне! Язик висолоплюється

А ноги?! Ніби вони на заіржавлених «шарнєрах» Риплять, скриплять і не хотять Іти не хотять

Ходім! Ходім! Воно, знаєте, пішки краще. Все видно! То проїдеш швиденько так багато чого не завважиш, а пішки там зупинився, там присів і все видать Та й не так уже воно далеко! Якихось там дванадцять верстов! Ну, дві години Подумаєш?! Пішли!

Та пішли ж! Пішли

* * *

І йдем І йдем І йдем

І все тобі видать Там зупинивсь, там присів

Дванадцять верстов?! Дрібниця?!

 Драстуйте!

 Драстуйте!

 Скільки верстов до Ялти?

 Та верстов, може, з пятнадцять, може, й більше!

 А до Гурзуфа?

 Та верстов із пять.

Отакої. Добра мені арифметика Як од дванадцяти верстов одкинути пять, то виходить пятнадцять! Ну-ну!

Ходім дальше.

А воно ж ідеш не нашим якимось там шляхом поміж житами чи там гречками. Тут і сюди виноградники, і туди виноградники. Екзотика кругом. І наперед екзотика, і назад екзотика І зверху екзотика Тільки одно й заважає: степові ноги. Якби вам ще штук із четверо гірських,  ну хоч козинячих ніг, та якби ззаду за вами бігло штук із троє хортів та цілкий мисливець,  ви б отих «дванадцять верстов» узяли за півгодини

А воно ж ідеш не нашим якимось там шляхом поміж житами чи там гречками. Тут і сюди виноградники, і туди виноградники. Екзотика кругом. І наперед екзотика, і назад екзотика І зверху екзотика Тільки одно й заважає: степові ноги. Якби вам ще штук із четверо гірських,  ну хоч козинячих ніг, та якби ззаду за вами бігло штук із троє хортів та цілкий мисливець,  ви б отих «дванадцять верстов» узяли за півгодини

А так якось воно дуже повагом виходить І повагом, і мокро. Беретесь ви зразу потом, потім милом Потім обсихаєте Потім знову мокрієте. І шия ваша витягується, і очі ваші пильно вдивляються під ваші власні ноги (щоб нічого не пропустити), і хекаєте ви, як Рябко, що біжить у Спасівку за дядьком верстов сорок до повітового міста спеціально для того, щоб біля сільськогосподарського кооперативу гавкнути на «кооперативного» Лиска

 Дівчата! Тільки по правді: скільки до Ялти?

 Та верстов із дванадцять!

 А до Гурзуфа?

 До Гурзуфа десять.

 Слухайте, товариші, ми не туди йдемо! Хай же йому трясця: це як так далі буде, то ще годин через чотири до тієї Ялти буде верстов із сорок!..

Ох, ці кримські верстви! Верства наша й верства кримська?! Небо й земля Ну що, приміром, побігти з Буд на Вязове на досвітки?! Дрібниця?! Півтори верстви. Біжиш і співаєш:

Ой у полі три доріжки різно, 
Ходив козак до дівчини пізно!

Пробіг оті півтори верстви, й ще бігти хочеться

У нас верстви скрізь однакові: і на Полтавщині, і на Київщині, і на Харківщині

А тут ні. Тут як на гору, так верства така приблизно, як од Харкова до Люботина

А як із гори, так навпаки вона, верства та, дуже коротка. Отакісінька. Так зате дуже швидка. І наслідки однакові: верству на гору весь у милі, й язик теліпається; верству з гори весь у крові, й язик так само теліпається «Хоч круть-верть, хоч верть-круть»

Зветься вся ця музика так:

«Подорож Південним кримським берегом з метою милуватися прекрасною природою, урочистими краєвидами й чарівними обріями»

Коли хочете, назвіть це все екскурсією Від того ні вам, ні мені легше не буде.

* * *

Ось і Нікітський сад Знаменитий і славнозвісний ботанічний садок, мабуть, чи не на цілу Європу

Тут вам такого росте, такого цвіте, такого родить, що якби у вас не смикало від екскурсії ноги і якби ви в силі були роззявляти рота,  ви б роззявили

І «іва вавілонська», що ото під нею «сєдохом» колись і «плакахом»

Кактуси різні Алое в ґрунті росте Кленок японський Самшит знаменитий Бамбук японський

Цілий гай з коркового (пробкового) дуба Просто собі оддери шматочок кори й затикай, що тобі там уже затикати треба

Тут і очерет іспанський, і папірус, що з його колись єгиптяни папір робили

Є тут і лавровишневе дерево, і шовкова акація, і кедри гімалайські, і кедри африканські, і кедри ліванські Мирти, оливкове дерево, японська хурма

Серед парку красується тисячолітнє терпентинове (кевове) дерево

Росте тут і знаменита пампаська з Південної Америки трава От травиця!

Одна травинка така завбільшки, як у доброго хазяїна черезсідельник

Цю траву бізони їдять Бізон скидається на наше теля, тільки в сто раз більше

Росте ця трава величезними кущами. Можна сісти за кущ і заревти по-бізонячому Матимете цілковиту ілюзію південно американських пампасів

Нікітський сад засновано 1811 року й асигновано на його 10 000 карбованців щороку. За першого директора був знаменитий ботанік X. X. Стевен, а після нього Гартвіс (18241854) Гартвіс акліматизував силу рослин, що тепер уже ростуть на всім Південнім кримськім березі, як-от: гліцинія, павлонія, кедри, аравкарії, пінії й т. ін.

Хороший садок. І порядок у нім добрий. За рослинами ходять, поливають, перекопують.

Садка того біля 90 десятин.

* * *

З Нікітського саду ви, не питаючи вже, скільки верстов, чимчикуєте на Ялту

Ідете собі й квит Плюнули на ноги, плюнули на поперека, на все плюнули

Подоріж так подоріж!

І нема чого скиглити!

І от Слава тобі, автотранспорте! Авто повертається на Ялту

І сіли І поїхали

Ви ніколи не їздили автом по кримській соші?

Рекомендується спробувати

Тільки обовязково сідайте на те авто, що ним зав автотранспортної контори разом із шофером та з помічником їздили за Ялту безакцизне вино пити

Дуже сильне враження!!

Соша йде понад прірвою, і крутиться, і вертиться голова б у неї крутилась

Назад Дальше