Ганна Рось
Хтось сказав Мяу?
Книга 2
Новий друг
У вересні Вірочка пішла в школу. Річі сидів удома і нудьгував, виглядаючи у вікно. Потім Вірочка приходила зі школи, обідала, і вони разом йшли гуляти у двір.
* * *Привіт, Барсику, тяв-тяв! зрадів Річі, побачивши Барсика біля під'їзду.
А де Нічка? відразу запитав кіт Барсик. Чого її не видно?
Вона залишилася в селі, відповів песик.
В селі? з-під ганку виповз Колько. А чого?
Там роботи багато, Річі почухав потилицю. Мишей сила-силенна, перебільшив він.
Мишей? підповз вужик. Вони такі смачні, облизався він.
А далеко село? по-діловому запитав їжачок.
Ногами не дійти, на машині треба.
Шкода, сказав вужик, хто мене візьме в машину?
Чому, наш тато може, розхрабрився Річі. Місця всім вистачить.
Усім? з надією подивився Колько.
Всім! впевнено відповів песик. Тільки треба Вірочку попросити, а вона татка умовить. А ми скоро поїдемо картоплю копати, ось вас і відвеземо, запевнив песик. А ти, Барсику, не хочеш в село? запитав він.
У мене і тут молоко не переводиться, облизався Барсик. А що ж Нічка там робить? Все мишей їсть? запитав він.
Ні, вона там головний щуролов на селі, впевнено відповів щеня.
Щуролов? здивувалися відразу всі троє друзів.
Так, вона придушила о-о-ось такого щура, Річі розсунув лапи, показуючи, який величезний був щур.
Ось це так! прицмокнув Барсик. Ай да Нічка. А з вигляду не скажеш, така тендітна, добра. Або ти жартуєш над нами? примружив він око.
Чиста правда! образився Річі. Запитайте у Вірочки, якщо мені не вірите.
Так, життя в селі! із захопленням сказав їжачок. Тут тобі миші, тут тобі коники, тут тобі, він задумався.
Гусениці, підказав вужик.
Суцільний обід! потер лапки їжачок.
Так і розтовстіти можна, хихикнув Барсик.
Всі подивилися на Барсика.
Деякі і тут не голодують, ввічливо зауважив Колько.
А у Нічки там є друзі? поцікавився кіт. Або вона весь час на чергуванні?
Там друзі ослик, кіт Шустрик, його мама Шуня! радісно згадував Річі.
Ослик? В селі? здивувався Барсик. Я ослика тільки в цирку бачив. Так це цирковий ослик?
Ні, він молодий. Він сільський. Але такий розумний і вихований! песик повертів хвостом. А ще він сміливий! Одного разу на нас напала ціла зграя гусей, згадав Річі. Ослик я-ак побіжить! Всіх гусей розігнав.
А ти що? запитав Колько.
Всі подивилися на Річі. Пес не розгубився:
Я я-ак загавкав. Га-ав, га-ав!
Так ми тобі й повірили, посміхнувся кіт. Ти тільки мяу-мяу, ой перепрошую, вибачився він, ти тільки тяв-тяв.
А хто на Барбоса нападав? заступився за нього вужик.
А я не сперечаюся, Річі сміливий, поправився кіт.
Ви тоді удвох я-ак дали Барбосу! А Колько його я-ак поколов голками! розійшовся вужик.
Всі подивилися на вужика. Він завжди такий спокійний і мовчазний раптом розговорився.
Вужику, пригощайся молоком, згадав Барсик про блюдечко молока.
Дякую, сказав вужик. У мене в горлі пересохло.
Колько, пригощайся, запросив кіт.
Дякую, відповів їжачок.
* * *У вихідні тато, як і обіцяв, зібрався їхати до бабусі Марусі копати картоплю.
Тату, візьми мене, попросила Вірочка. І Річі!
У мене велике прання, я не поїду, сказала мама. Треба, поки сонечко білизну висушити, а то задощить де її сушити.
Мамо, ми самі впораємося, я буду татові допомагати, пообіцяла Вірочка.
Стрибайте в машину, скомандував тато.
Вірочка біля під'їзду побачила Колька і вужика.
Тато, давай їх візьмемо в село, ну давай, просила дочка.
Тільки в багажник, погодився тато.
Залазьте в багажник, шепнув Річі друзям, підставляючи ящик.
Поїхали! сказав тато, зачинивши багажник і двері.
* * *Так їжачок і вужик опинилися в селі.
Ой, у нас їжачок завівся, зраділа бабуся Маруся. Тепер на городі порядок буде. Їжачки і слимаків їдять, і комах, і гусениць.
Бабусю, це ми привезли їжачка з міста, сказала Вірочка.
От і добре! Тут йому роздолля буде, не те, що в місті! І мені веселіше.
А вужик вирішив бабусі не потрапляти на очі. Він знав, що багато людей недолюблюють плазунів. Тому він відразу в траву, до струмочка і до річки, в очерети. А там їжі! І жаби, і рибкою можна поласувати.
Почувши, що у сусідів з'явився їжачок, ослик прийшов до них подивитися на нового мешканця, а заодно і познайомитися.
Привіт, я Ося! сказав він.
А я Колько, відповів їжачок. Мене так всі звуть. А я тебе знаю, нам Річі розповідав, який ти сміливий.
Я? здивувався ослик.
Ага, кивнув їжачок.
Ослик підняв догори брови. «Коли це я був сміливий? Якось і не помітив», подумав він.
Здрастуй, ослику! прибіг Річі. Тяв-тяв!
Ти надовго? запитав Ося.
На вихідні, відповів Річі. Картоплю копати. Ви вже познайомилися? запитав він у Колька.
Уже, він розвів лапками.
Ти приходь до нас у двір, ми сусіди, запросив ослик. У нас навіть хвіртка не закривається, тому що ми дружимо.
Можна, сказав їжачок. Тільки я ввечері. Зараз треба обстежити город бабусі Марусі, чи немає там шкідників.
Увечері ще краще, погодився ослик. Я теж хочу допомогти картоплю возити.
«Він і справді розумний і добрий, подумав їжачок. Ось, допомогти прийшов. Працьовитий. Ех, добре в селі!» їжачок потягнувся і пішов в город.
* * *Я готовий копати картоплю, сказав тато, переодягнувшись і взявши лопату.
А я допомагати! зголосилася Вірочка.
На тобі, внучко, сумки, збирай картоплю, та в кошик носи. А ослик картоплю перевезе.
Іа-іа! закивав ослик. Він дуже любив попрацювати в дружній компанії.
Шустрик сидів на груші і бачив усіх. «Їжачок, подумав він. У Осі новий друг. Але це і добре. Ослик не буде нудьгувати, коли ми з Нічкою сидимо на дереві. А день сьогодні хороший! Може і мені допомогти їм картоплю збирати? Але їх так багато. Гаразд, подрімаю і піду», вирішив він і примружив очі. Шустрик сам не помітив, як солодко заснув на сонечку.
* * *Увечері їжачок пішов в гості до ослика.
Ось тут у сараї ми і живемо. Ще Маня, коза бабусі Гані. Тут місця багато. Ти як захочеш, приходь погрітися або просто так, поговорити.