Кузьма Скрябін - Віталій Я. Бардецький 2 стр.

У школі Андрій Кузьменко сидів на першій парті. Ретельно писав неправильні дієслова й пригинався, коли однокласниці з задніх парт нічого не бачили з-за його міцних плечей і кучерявою шевелюри Він був улюбленцем школи. Навчався на «відмінно» й мріяв стати музикантом. Захоплювався музикою disco (Boney M.), проте не відвідував дискотеки й танці, а сидів вдома і «затирав» свої платівки. У 1980-ті він відкрив для себе те, що зайняло важливе місце в його житті: польське радіо й телебачення.

У 1983 році Андрій почув на польському радіо передачу «Вся ця доля», де звучав шотландський гурт The Exploited, який захопив його й змусив полюбити панк-рок-музику. Ця музика зробила з Кузьми зовсім іншу людину. Він почав танцювати, ходити на дискотеки і популяризувати панк серед молоді. Потім Андрій створив свій панк-гурт, який виступав на шкільних дискотеках «Ланцюгова реакція». Для репетицій гурт використовував актовий зал школи, де навчався Андрій.

Гурт грав на танцях та дискотеках, тоді було дуже модним, коли танцювали під «живу» музику. Співали українською, англійською та російською мовами, Кузьма мав шалену популярність у школі, граючи на дискотеках. А сам Кузьма весь час говорив: «Ми не були панками, ми панкували!»

Граючи панк-рок, Кузьма поступово захоплюється стилем «нью-романтик» Depeche Mode, The Cure, Alphaville, Ultravox.

Сам Кузьма говорив: «Я почав грати в групі ще зі школи. У нас було модно проводити дискотеки під «живу» музику. Спочатку виконували чужі пісні, потім стали придумувати свої. А мої найперші твори зявилися, коли мама змушувала мене грати на піаніно етюди. Вона ставила переді мною коробок сірників, і після кожного зіграного твору я повинен був виймати сірник. До тих пір, поки коробка не спорожніє. Потім я став хитрувати і від нудьги імпровізувати. И понеслось»

Щодо імпровізацій існує кумедна історія про перший корисний контакт Андрія Кузьменка з «великим шоу-бізом», ще в босоногому дитинстві. Практично кожного літа батьки вивозили хлопчика на море. А коли Андрію було 10 років, його батька як передовика виробництва нагородили сімейною путівкою в Болгарію, на Золоті Піски. Цей курорт був модним місцем, де відпочивала музична й кінобогема, зокрема відомий режисер Микита Михалков, з яким познайомилася сімя Кузьменко. Михалков попросив батьків Андрія доглянути за своїм сином Степаном (він був на рік молодший за Андрія), бо час режисера був розписаний від інтервю до інтервю, він був дуже зайнятий, а асистенти щось наплутали, з дитиною посидіти було нікому. Батьки погодилися. Так Кузьма вперше налагодив творчі звязки.

Тоді ж Андрій за допомогою родини Михалкових заробив свої перші гроші 10 марок, він подавав разом з львівянином Сергієм Малаховим тенісні мячики Микиті Михалкову. На цей гонорар діти купили собі «кіндер-сюрпризи», котрих раніше не тільки не куштували, а й в очі не бачили.

У 1985 році Андрій закінчив школу. Треба було вибирати, куди йти вчитися далі. Попри сподівання батьків, що син стане медиком, Андрій хоч визнавав їхню правоту, але не покидав думки про творчість.

Збираючись стати лікарем-неврологом, Андрій готує документи на вступ до Львівського медінституту. Але не поступає, бо навіть здолавши великий конкурс, зясовує, що потрібно дати великого хабаря. Не розгубившись, Андрій пішов вчитися в ПТУ на тинькаря, і навіть отримував стипендію 90 рублів.

Потім він таки вступив до медичного університету на факультет стоматології, правда в Петрозаводську. А там у вільний час, якого у студентів-медиків дуже небагато, займається музикою. У 1986 році знайомиться з гітаристом Володимиром Шкондою, з яким вони спершу тільки слухали музику, а пізніше почали її грати, і створює з ним студентський музичний гурт, який сам пізніше називав першим етапом появи «Скрябіна». Володя був гітаристом, Кузьма грав на піаніно. Хлопці мали шалений успіх на всіх «капусниках» і «сейшенах».

І навіть призов до армії після закінчення першого курсу медінституту (в Росію, у місто Калінін) не зруйнував його музичні мрії. В армії, де він служить протягом 19861987 рр., юнаку, мабуть, подобалося він легко сходився людьми й знайшов там нових друзів. Треба сказати, що його завжди оточували й підтримували друзі.

Кузьма пізніше говорив, що служити було не нудно, з ним в армії постійно траплялися якийсь пригоди. Одного разу, коли він застудився, потрапив у шпиталь. А там подивилися, що то медик, і замість першого курсу випадково прочитали в документах «четвертий». Взяли допомагати на операціях. Було складно, але Кузьма цей виклик прийняв, так його й не «розкусили».

Кузьма пізніше говорив, що служити було не нудно, з ним в армії постійно траплялися якийсь пригоди. Одного разу, коли він застудився, потрапив у шпиталь. А там подивилися, що то медик, і замість першого курсу випадково прочитали в документах «четвертий». Взяли допомагати на операціях. Було складно, але Кузьма цей виклик прийняв, так його й не «розкусили».

В армії Андрій також навчився водити машину. Це стало початком його другого після музики захоплення водіння, він знався на машинах як профі, міг налагодити, віртуозно водити, авто слухалися його й мало не муркотіли під його руками як кошенята.

Після повернення з армії у 1987 році, за наполяганням і сприянням батьків, Андрій перевівся в медичний інститут у Львові (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) на факультет стоматології, однак стоматологія була Андрію не цікава. Андрій не припиняв займатися музикою: «Я навіть на перші курси інституту ходив з нормальною панківської зачіскою і ховав це все під бейсболкою» говорив якось він, згадуючи ті часи.

У 1987 році він написав пісні «Lucky Now», «Brother», «Та то вже є».

Більшість пісень писав англійською мовою, а потім, за необхідності, їх перекладали українською. Пізніше Кузьма говорив, що чомусь їм тоді здавалося, що так набагато простіше створити справжній хіт. Лише другий магнітоальбом[2] був написаний одразу українською.

Музикант пригадує, як це все було: «Ми в школі співали на танцях. І незалежно створювали свою Ланцюгову реакцію. Ми займалися у другу зміну. І друга зміна практично не мала можливості проводити уроки, тому що у нас замість колонок були так звані матюкальники, які висіли на стовпах. Коли до них підключали гітару, вона давала такий страшний звук, як з відра. Для панків це була просто фантастика! До цього ж до колонки був підключений і вокал. Це був 1987 год»

У 1988 році гурт «Наша контора» заснував андеграундну студію «Sпати» (назва якої, на думку Андрія, розшифровувалося як «Студія патологічної тиші»), куди вступили Кузьма і Ігор Яцишин, які разом продовжували грати хардкор-панк у «Ланцюговій реакції» та гурті «Наша контора».

Незабаром Кузьма був залучений у гуртах «Асоціація Джентльмени», «УКЗ», «Труна», «Death Time Boys», «Реанімація». Він грав на гітарі, співав, був одночасно автором музики, текстів й обличчям всіх цих гуртів. Саме на цьому етапі зявилися люди, які зіграли важливу роль у формуванні «Скрябіна»: Андрій «Кюр» Штурма, Славік Пономарьов, Олександр Скрябін та інші.

Також існували сольні проєкти Кузьми в стилях «психоделік» і «неоромантик». У той час були створені пісні «Душа і плоть», «Love Me To Death», «Ліза» («Олля»), «Texas Song» та інші.

Все життя Кузьми тісно повязане з гуртом «Скрябін». Як правило, музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015-го) періоди. Він утворився в далекому 1989-му. І як говорив її фронтмен, абсолютно випадково завдяки збігу багатьох обставин. Маленьке західноукраїнське містечко Новояворівськ, розташоване на самому кордоні з Польщею, виявилося дуже музичним. На 20 тисяч жителів припадало 30 рок-гуртів. Такий собі провінційний Вудсток кишенькового формату, де виникла справжня музична сцена. Місцеві підлітки зібрали десятки гуртів, грали зовсім нову музику: панк, метал, неоромантика, хіп-хоп Згодом з усього того розмаїття зявився «Скрябін», що врешті-решт став одним із найважливіших та знакових українських попгуртів. Визнано, що «Скрябін» став першим україномовним гуртом у жанрі альтернативної електроніки.

Шлях гурту до визнання був доволі тривалим і непростим. Протягом усієї творчості колектив зазнав значних змін від електронної альтернативи й дарквейву до попроку.