Якраз тепер. Тепер він де-небудь годен на роботу стати, а передом був малий.
Ет, що там! перебила йому сухо жінка. Радше знайте, Михайле, що оногди казав мені, що дав собі знов новий писаний кожушок шити. Він вже відтепер зачинає дівчатам голови завертати.
Або я йому це забороню? відповів господар. Гарний, молодий, то й завертає.
Він вже чи не на кождім танці мусить бути.
Та нехай собі. Хто молодий, той гуляє.
Як завтра скаже вам, що хоче женитися. Його дівчата роєм обступають А тоді що вдієте?
Не позволю і землі не дам. Йому ще час женитися нехай ще коло нас ґаздує, щоб знав я кому землю передам колись
Овва він вас дуже послухає! закинула жінка. Я вже чи не раз перехопляла його з Настунею Кривинюківною. До других залицяється, а до неї таки горнеться.
Господар усміхнувся.
Я вже давно то знаю. Сам її батько мені говорив се.
Та він би рад його дістати до себе. Але, по-моєму, Гриць ще не одній голову закрутить, заким не одружиться відповіла жінка.
І на свою натрапить докінчив господар.
І на свою натрапить повторила вона і вмовкла.
Старий Кривинюк добрий ґазда, і Настка працьовита дівчина, в батька вдалася. Нехай би колись побралися, як йому суджена, обізвався знов господар.
Та добра дівчина відповіла якось знехотя жінка. В неї відтепер якийсь розум, як у старої. Добра, і урвала.
Та тим-то для нього і добра, відповів чоловік. Він за кіньми голову забуде а вона буде на все позір мати. Тим-то й добра