До слова про допити. Ви колись консультували поліцію? З неприкритим сарказмом вигукнув хтось з далекого ряду.
Ні, коротко відповів Ніколас.
Чому? Запитав все той же голос. Всі круті специ консультують!
Проігнорувавши друге питання, Ніколас, як ні в чому не бувало продовжив лекцію:
Насправді, гірше, що ви можете зробити для свого організму в цілому і мозку зокрема несерйозно відноситися до сну.
А ви рятували людей? Зробивши ковток того самого капучіно, запитала його нова знайома. "Стигла полуниця", як Ніколас тепер подумки її називав.
Ага! Уві сні! Голосно реготав хлопець з шоломом для регбі, що лежав на колінах. Його підтримали сміхом сокомандники.
Якщо людина прокинулася вранці, він вже врятувався, незворушно усміхнувся Ніколас. Вночі мозок проходить свого роду інвентаризацію. На той час, як ми прокидаємося, ми є вже зовсім іншими людьми.
Що означають твої татуювання? Зухвало, на "ти", запитала дівчина з перших рядів, явно домагаючись цим його уваги. Вона була істинним втіленням вульгарності : з глибоким вирізом на грудях, яскраво-червоною помадою на губах, і в цілому з тих, кого Ніколас би визначив, яка "здасться без бою".
Те, що вони в мене є. Я кілька разів втрачав все. Але татуювання були і будуть зі мною назавжди.
Містер Романов, переключив на себе увагу ректор. Розкажіть нам про незвичайну науку снів.
Ніколас згідно кивнув, коротко поглянувши на професора:
Людський сон дивовижний і складний процес, яким на протязі віків надихалися письменники, поети і художники. Сни і сновидіння давнє джерело художньої і літературної творчості.
Онейрологія повноцінна самостійна наука про сни, яка знаходиться на стику нейробиології і медицини. В культурі багатьох народів, що мешкають в теплому кліматі, прийнято відкладати всі справи, щоб ненадовго перерватися на денний сон. В деяких країнах таку традицію називають сієстою, Ніколас перегорнув на екрані кілька фотографій, які він особисто зробив в Іспанії і Греції. Згідно з моїми останніми дослідженнями, регулярний денний сон знижує ризик серцево судинних захворювань. Ви навіть не уявляєте, наскільки важливий сон для нашого організму, який за цей час повністю оновлюється. До того ж відбувається прискорення обміну речовин, тобто утворення нових клітин і тканин. Сон вкрай важливий для відновлення мозку і нервової системи. Всесвіт розумний і нічого просто так не робить. Якщо вже люди сплять третину свого життя, це явно неспроста.
Зал недовірливо зашушукався, деякі з сумнівом переглянулися між собою.
Я не зовсім звичайна людина, продовжив Ніколас. Не визнайте мене за божевільного, але я кажу абсолютно серйозно. Я не просто людина, я Ловець снів. Я намагаюся дати пояснення кожному сну і віднести його до минулого або до майбутнього. Знаю точно, що дуже рідко сни бувають звичайною фантазією або кошмаром.
Ніколас неквапливо пройшовся по сцені, склавши руки за спиною. Зупинився в самому центрі, наїжачив світле волосся.
В дитинстві мене постійно мучили страшні сни, знову заговорив він. Можливо, через це я полюбив містику, вірив у потойбічний світ і в цілому, ніби збожеволів на всьому цьому. Мене водили до багатьох фахівців, але лікарі так і не прийшли до єдиного діагнозу. З п'яти років я майже щоночі бачив нечіткі, розмиті кошмари і прокидався в холодному поті з серцем, що майже вилітало грудей. З часом я навчився з цим справлятися. Заспокоювався, обертався на інший бік і спав далі, як ні в чому не бувало.
Але вранці, довго думав про те, що мені наснилося, гадав, що вони можуть означати і чому таке відбувається саме зі мною. В п'ятнадцять я зрозумів, що кожен з нас, зверніть увагу, кожна людина здатна бачити у снах своє майбутнє. Ніколас лише посміхнувся на скептичні усмішки, очі студентів округлялися.
Мої батьки дуже любили подорожувати. В нашій сім'ї була чудова традиція кожен мій день народження відмічати в новій країні. В одній із таких поїздок ми потрапили в жахливу аварію і в результаті опинилися в реанімації, де лікарі боролися за наші життя. Мама. Ніколас важко ковтнув. Мама першої пішла на поправку. Вона сиділа на задньому сидінні, і удар з того боку був не таким сильним. Я сидів на передньому, поряд з батьком, і у момент зіткнення, вилетів через лобове скло.
Я навіть помер на якийсь час лікарі діагностували клінічну смерть. Мені все запам'яталося уривками: як я лежав на дорозі, і як привезли в лікарню, як мене перенесли на операційний стіл, пам'ятаю, що не відчував болю, знаходячись в шоковому стані. А потім обличчя закрила киснева маска і останнє, що я тоді почув слова анестезіолога, що побажав мені щасливої дороги. Ох, тоді я і не підозрював, що за шлях мене чекає! Ніколас емоційно сплеснув руками. Мене немов висмикнули з власного тіла.
Я навіть помер на якийсь час лікарі діагностували клінічну смерть. Мені все запам'яталося уривками: як я лежав на дорозі, і як привезли в лікарню, як мене перенесли на операційний стіл, пам'ятаю, що не відчував болю, знаходячись в шоковому стані. А потім обличчя закрила киснева маска і останнє, що я тоді почув слова анестезіолога, що побажав мені щасливої дороги. Ох, тоді я і не підозрював, що за шлях мене чекає! Ніколас емоційно сплеснув руками. Мене немов висмикнули з власного тіла.
Я дивився на себе, ніби з боку і ще ніколи мені не було так спокійно, як в той момент. Настільки спокійно, що зовсім не хотілося повертатися назад в сувору реальність. Після цього я перестав боятися смерті і набув душевної рівноваги. Впевнений: нам немає чого страшитися того, що нас чекає за порогом.
Ніколас зробив ковток води з високої склянки. Окинув поглядом зал, повний людей, тих, що жадібно ловлять кожне його слово, і продовжив:
Батьку припало найбільше. Він, як і ми з мамою, знаходився в реанімації, але потім впав в кому, і тільки через чотири місяці його перевели в звичайну палату. Єдине, що підтримувало в ньому життя апарат штучного дихання. Я відвідував його що миті, годинами, днями, тижнями чекав, що все налагодиться, що він видужає і все знову буде добре. Мені довелося швидко подорослішати. Я зрозумів, що ніхто, крім мене не зможе розібратися в справах батька, бізнес без нього зупинився, треба було щось робити.
А ще я зрозумів, якими жорстокими і бездушними можуть бути ті, хто присягав "не зашкодити", Ніколас зло блиснув очима. Те, що робили лікарі складно назвати лікуванням. Швидше вони просто не діяли, а чекали коли батько "відмучиться". Мої спроби розворушити батька, ночівлі з ним в палаті, і те, що я продовжував боротися і вірити, їх тільки дратувало. Мені доводилося буквально примушувати їх виконувати хоч би мінімальні обов'язки: міняти крапельниці, робити уколи, перевіряти стан, та навіть елементарно мити в палаті підлогу.
Одного разу, коли я ночував, на зсунутих разом стільцях у коридорі, біля батьківської палати, мене ніби накрило хвилею сну. Хоча в ті дні я засинав насилу, Ніколас задумливо склав пальці будиночком, впершись ліктями. Мені наснилося зимове кладовище. Таке реальне, з чорним від свіжовикопаної землі снігом, каркаючими воронами і труною, в якій лежав батько. Тоді я не надав сну особливого значення, на дворі був червень місяць і я продовжував вірити в краще.
Через півроку батько помер, ми з мамою поховали його на засніженому цвинтарі. Навіть костюм на ньому був такий, як мені наснився. Повірте, я б віддав все, щоб мій сон не виявився віщим. Віддав би все, аби стати звичайною людиною.
Ніколас випрямився, зробив рух плечима, ніби скидаючи з себе тягар давніх спогадів, і вже іншим бадьорішим голосом, сказав:
А тепер загадка для приманки. Всім вам відомо про так званий "ефект дежавю", коли людина відчуває, ніби вже бував в тій або іншій ситуації, або місці, аж до дрібниць. Але все одно не може зв'язати "спогад" з конкретним моментом з минулого. "Сон" і "дежавю" частини одного цілого. З самого народження кожен з нас здатний бачити у снах своє майбутнє. Коли нам здається, що деякі події з нами вже точно відбувалися, значить і справді відбувалися лише уві сні.
Таким чином, вже сьогодні ми можемо користуватися тією інформацією і тими навичками, які опануємо в майбутньому. Існує і інший погляд на феномен дежавю, Ніколас сховав руки в кишені і почав ходити по сцені. Перш ніж прийти в цей світ, ми бачимо уривки майбутнього життя, що відповідає нашому особистому плану або кармі. І коли уві сні, здається, що ми вже десь це бачили, значить, ця подія запланована ще до нашого власного народження.
Річ у тому, що на протязі життя, людина часто відходить від власного плану, міняє маршрут, мимоволі уникаючи намічених ще до народження шляхів. А сни дежавю нагадують нам про первинний варіант подій.
Ніколас зупинився біля самого краю сцени, балансуючи на п'ятах:
Для тих, хто не вірить в реінкарнацію існує інше пояснення. Можливо воно припаде вам ближче до душі. Ми грунтовно забуваємо деякі епізоди зі свого життя і потім не можемо їх згадати. Наприклад, дитячі враження або ще якісь дрібниці, які не варті особливої уваги, але все ж відклалися десь на підкірці свідомості. Під час дежавю такі "мемуари" різко спливають з глибин пам'яті. Я це називаю "згадати майбутнє". Подумки ми можемо подорожувати в часі, неважливо в минуле або в майбутнє.