Щасливі не плачуть - Зоряна П. Лешко


Зоряна Лешко

Щасливі не плачуть

© Лешко З. П., 2021

© Depositphotos.com / Vadymvdrobot, nd3000, kadetfoto@gmail.com, обкладинка, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2022

* * *

Незважаючи на холод у величезному приміщенні, Соломія розщібнула два верхні ґудзики на сорочці й увімкнула камеру смартфона.

«Отож, любі мої підписники, із неймовірним почуттям щастя повідомляю вам, що сьогодні офіційно завершився передпродакш фільму з робочою назвою Обирає кров. Безмежно тішуся, що цей роман сподобався вам настільки, що ви підтримали ідею його екранізації не лише вподобайками, а й гривнею. У тому, що роман таки екранізується, є ваша величезна заслуга. Дякую кожному з вас.

У наступних постах та сторіз розповім вам про наш дрімкаст, кастинги й обрані локації. Про всіх найголовніших людей знімального процесу. А ще маю сюрприз: кожен з вас може стати актором у масовці нашого фільму. Тому стежте за оновленнями, підписуйтесь на розіграші й отримайте персональне запрошення на зйомки.

Люблю вас і дякую за вашу любов та підтримку».


 Міє, Кіщук не давав згоди на участь твоїх підписників у зйомках.

 Я автор сценарію, співпродюсер, інвестую власні й залучаю чужі кошти. Крім того, роблю безкоштовну рекламу в соцмережах. Денис не відмовить.

 А Чаниж?

 А хай спробує не погодитись. Ми ще акторів не затвердили, а «Кров» уже входить у топ пять найочікуваніших фільмів наступного року. Олег, звісно, генеральний продюсер, але саме я роблю більше за всіх інших разом узятих. Він не відмовить мені в маленьких бонусах для моїх підписників, які, до речі, теж вклали кількадесят тисяч у «Кров».

 Та я й не заперечую, але, може, треба було спочатку з ними обговорити, а не ставити перед фактом?

 Переживуть.

 От чому ти завжди йдеш найважчим шляхом?

 Життя  взагалі важка штука Надю, не парся, усе буде добре. Людей і себе треба тримати в тонусі О, диви! Уже більше тисячі лайків

 Міє, як твій менеджер, асистент і подруга, мушу знов нагадати: перестань так зависати в соцмережах. Я розумію, що це реклама і все таке, але ти вже півтора року не можеш дописати книжки. І ті ж твої підписники щодня нагадують, як чекають на обіцяну суперновинку. Ти ще повисиш на цій хвилі до виходу фільму, а потім? Перекваліфікуєшся в модного блогера?

 Я допишу її.

Надя закотила очі під лоба, усім виглядом виказуючи цілковиту невіру. Соломія лише скоса поглядала на подругу й намагалася погамувати роздратування. Жінка розуміла, що Надя дбає про її інтереси не лише через хорошу платню й цілком має рацію, але кожне нагадування про недописану книжку щораз більше злило.

Протягом півтора року Соломія написала заледве сто тисяч знаків і закинула. Не йшло. Не писалось. Могла годину сидіти перед монітором і набрати два-три абзаци. Не уявляла, як закінчити текст. Структурований і продуманий сюжет що далі то більше здавався нелогічним, її вигадані персонажі якимось дивом вийшли з-під контролю, і зрештою Мія усвідомила, що середина розмилась, а кінцівка взагалі зникла. Ні, вона написала фінал із самого початку  така сльозлива сцена в лікарні, що завершується повним нехепі-ендом,  але тепер не уявляла, як довести історію до того моменту. Десь у сюжет закралась помилка і загнала його в глухий кут.

Не казати ж Наді, що загубилась і розчарувалась у власному тексті. Навіть гірше  не може вигадати нічого нового. Усі ідеї здаються якщо не банальними, то сплагіаченими. Соломія почала підозрювати, що після «Крові» втратила не лише бажання писати, а й натхнення взагалі. Закохалась у власний текст настільки, що не може написати нічого нового. Саме тому стала такою активною в соцмережах, жила мрією екранізації і змогла запалити нею тисячі своїх підписників.

 Надю, не переймайся, справді. Щойно відзнімемо весь матеріал і фільм піде в монтаж, я сяду за обіцяну книжку й допишу її ще до премєри.

 Добре, не маю нічого проти. Але я краще нічого не анонсуватиму, поки не закінчиш, щоб

 Не починай! Цього разу все буде вчасно. Урочисто обіцяю.

 Не можу сказати, що ти мене сильно заспокоїла, але хай буде Чекай,  Надя зупинилась і розвернула до себе Соломію,  ти що, збираєшся бути на зйомках від початку й до кінця?

 Звичайно. Я ж повинна переконатись, що все буде як слід.

 Міє, ти здуріла? Денис  чудовий режисер, він і без твого нагляду зробить усе якнайкраще й стовідсотково не дозволить тобі повчати його, як знімати кіно.

 Денис?! Ви вже на «ти»?

 Не змінюй теми. Ти профі в письменництві, от і пиши, а іншим залиш їхню парафію.

 Так я ж для тебе стараюсь.

Надя кілька секунд дивилася на Соломію великими очима й відповіла несподівано злим тоном:

 Міє, не переводь стрілки на мене. І не треба влаштовувати моє особисте життя  я ж у твоє не лізу.

 Надю, ну чого ти?..  Мія проковтнула образу.  Я ж хочу як краще нам обом

 Денис одружений

 От і неправда! Він розлучився пів року тому. Просто це не афішувалось. Я точно знаю.

 Це не має значення

Соломія уважно стежила за виразом обличчя подруги й аж замилувалася зміною емоцій на ньому. Надя була справжньою красунею за азіатськими стандартами: обличчя-сердечко в обрамленні чорного каре й густої гривки аж до брів, великі сині очі й губки бантиком. Будь-які сильні емоції одразу ж проявлялись яскравим румянцем, як-от зараз. Так само було при першій зустрічі з Денисом Кіщуком.

 Я ж бачу, що він тобі подобається

 Усе, досить! Ми бачилися двічі, що ти там могла помітити?

 Добре, не нервуйся, краще подивись, як тут гарно.

 Капець які гарні, порожні, холодні й темні павільйони!

 Ні, не павільйони  Соломія обвела замріяним поглядом величезний, ледь освітлений зал.  Я бачу кожну кімнату спальню Віти, офіс, готельний номер Андрія, дитячу, бальний зал у Віденському замку, покої Ядвіги, кімнатку Арсена А от у люкс готелю «Нобіліс» доведеться напроситись.

 Мрій далі.

 Ні, я серйозно. Єдина інтимна сцена у фільмі має бути в оригінальній коштовній оправі. Та й готель, думаю, не відмовиться від такої реклами.

 Ну, по-перше, не єдина. І по-друге, я навіть не хочу починати з тобою сперечатися. Залишу цю радість Олегові. До речі, тримай оновлений список акторів.

 Оновлений? Тож іще тиждень тому всіх затвердили.

 Нічого не знаю. Олег переслав сьогодні зранку.

Соломія пробігла очима список і реготнула.

 І це я  мрійниця? Олег що, серйозно-серйозно затвердив на роль Арсена Романа Звягівського? Та його гонорар зжер би половину нашого бюджету!

 Я погодився на ставку.

Соломія підвела голову й ошелешено втупилась у чоловіка, що неквапно підходив до них. Кілька секунд жінці здавалось, що в неї галюцинації. Ну не може, от ніяк не може тут і зараз стояти перед нею Роман Звягівський  мегазірка, актор першої десятки, секс-символ і мрія всіх українських жінок

Збоку почувся протяжний видих. Соломія оглянулась і не менш ошелешено втупилась у Надю  подруга дивилась на Романа, не приховуючи захоплення.

До Соломії нарешті почала пробиватися реальність  з нею все добре, ніяких галюцинацій. Роман Звягівський справді тут і справді сказав, що погодився «на ставку».

Що?! Роман Звягівський погодився на головну роль за гонорар дебютанта?

 І за які такі заслуги малобюджетний фільм, який повністю зніматиметься в глухій провінції, удостоївся вашої уваги?

 Міє!..

Надя смикала Соломію за рукав і навіть штовхала пальцем під ребра, але та вже не могла зупинитися. Перша миттєва думка про те, що означає участь Романа в її проєкті, витіснилась іншою: так не буває. Звягівський занадто високо, навіть умовляння Олега й Дениса разом узятих не змусили б його погодитися на роль за гонорар, який навряд чи покриє його проживання в готелі на час зйомок.

Роман зчепив руки за спиною і спокійно розглядав Соломію. Пауза затягнулась, і це ще більше переконало жінку в тому, що тут якийсь підступ.

 Вирішив спробувати себе в новому амплуа.

 Спра-а-авді?  Соломія висмикнула свій рукав із заціпенілих пальців Наді і змусила себе сліпуче всміхнутись.  Ну так, вампіром ви ще не були, але тоді вам доведеться або доїздити на зйомки, або жити в трейлері, як і всім іншим. Наш бюджет не розрахований на зірку.

 Не проблема. Мене настільки зацікавила роль Арсена, що я готовий до незручностей.

Соломія спалахнула: невже він прочитав її роман? Тоді він ще подумає який сором

 О! Бачу, ви вже познайомились і сюрпризу не буде.

Легким пружним кроком до них підійшов Олег Чаниж і потиснув Романові руку. В елегантному дорогому костюмі, начищених до блиску мештах і з чудово вкладеним волоссям, генеральний продюсер різко контрастував із Романом Звягівським. Столична зірка одягнувся аж надміру просто  кросівки, джинси і вільний світлий джемпер.

Дальше