Любовю пригріта, спасенна вірою,
Душа літає наділена мрією,
Серцю радість стає милою.
Душа літає ніби вже на небесах,
Лиш крил чується змах,
А ти летиш в екстазі,
Тебе зцілили дивні мазі,
Усе тіло співає,
Усе навколо веселкою переливає.
Ох, шумна радість,
Коли душа не знає собі місця
І де та покладість,
Що була в серці як гостя?
Умиротворення зникає
І не сидиться вже ніяк,
Ти вже не простак,
Ти возвисився вірою,
Злетів любовю окрилений надією
І тоді ти сам став для усіх мрією
І тепер про тебе мріють як ти колись про них
І прислухаються з трепетом як ти робиш вдих.
Єдина надія
Ти моя єдина надія на любов,
Хоча би на єдину ніч пізнати рай,
А ти до моїх слів глухий немов,
Але я тобі належу і тілом і душею знов.
Ти міг би бути моїм чоловіком но не захотів,
Мене зрозуміти ти не зумів,
А ми ж так похожі і душі наші єдині