Те, що калитка нерідко зазнавала покарань, мабуть, пояснюється насамперед її доступним розміщенням. Через це ми також швидко помічаємо, коли там, унизу, щось не гаразд. На щастя, калитка рідко зазнає серйозних хвороб та недуг, що загрожують життю.
У разі ракових захворювань вона також характеризується як надвитривалий орган. Та хоча хвороби калитки, як правило, не є небезпечними, вони можуть спричинювати сильні симптоми, і більшість із них потребує лікування.
Сімяні залози зазвичай міцно закріплені в мошонці, й тому їхня рухомість обмежена. Це важливо, щоб уникати перекручування яєчка довкола власної осі. Останній стан називають тестикулярною торсією, і він є, мабуть, найболючішим з-поміж усього, що може пережити чоловік. Сам факт, що яєчко опиняється в неправильному положенні, не є небезпечним. Якщо на те пішло, воно могло б довіку лежати собі догори дриґом, і це йому зовсім не зашкодило б. Але коли яєчко перекручується, то перекручується також і сімяний канатик. У ньому проходить не лише сімявивідна протока, а й кровоносні судини, які постачають кров до і від яєчок. При їх перекручуванні довкола власної осі кровоносні судини перетискаються, тому циркуляція крові призупиняється. Яєчко тоді не отримує вдосталь кисню, і саме це призводить до неймовірних болів. Через шість годин таке пошкодження стає незворотним.
Цей стан може настати в будь-якому віці, але найчастіше трапляється в дітей та молоді до 25 років, особливо на початку статевого дозрівання. Це частіше стається взимку і називається також зимовою торсією. Це трапляється, очевидно, через сильні коливання температур, яких зазнає організм у цю пору року, через що яєчка постійно підтягуються до тіла для збереження тепла.
Тестикулярна торсія далеко не найпоширеніша причина болю в цій ділянці й виникає лише в одного на чотири тисячі чоловіків віком до 25 років. Із тих, хто звертається до лікаря через гострі болі в мошонці, лише 16 % мають тестикулярну торсію. Класичний випадок коли юнак прокидається зранку із сильними болями в калитці. Оскільки проблему слід розвязувати негайно, сильні болі є ефективним захисним механізмом. Більшість тих, хто зазнав перекруту, вирушають до лікаря якнайшвидше.
Точний діагноз можна поставити з допомогою ультразвуку, однак симптоми зазвичай настільки очевидні, що чоловіка одразу відправляють в операційну. Краще розітнути одну зайву мошонку, ніж утратити сімяну залозу.
Під час операції яєчко перевертають у звичне положення, перш ніж пришити на місце в калитці. Якщо перевернулося одне яєчко, існують значні шанси на те, що друге також перевернеться в майбутньому. Тому хірург завжди закріплює обидва яєчка. Якщо перекручене яєчко не прокинеться до життя після того, як перекрут виправлено, його треба забирати. Таке трапляється приблизно з третиною пацієнтів. Іноді яєчко зазнає незворотних пошкоджень навіть тоді, коли минає менше шести годин від початку симптомів.
Ми, в принципі, можемо обійтися й одним яєчком. Точилися дискусії про те, чи це відбивається на нашій здатності мати дітей, однак останні дослідження засвідчують, що це не так. Сімяник, що залишився, спроможний перебрати на себе все продукування тестостерону. Яєчка як секс: краще удвох, але одному теж непогано.
Вікінги, поза сумнівом, найбільше прославилися своїми грабіжницькими рейдами. Менш відомо про ведення ними торгівлі євнухами чоловіками, яким було видалено сімяники. У ті часи був великий попит на таких чоловіків, особливо у Візантійській імперії. Євнухів використовували як сторожів у гаремах, а ще вони були вчителями кесаревих дітей. Сама назва «євнух» походить із грецької й означає «охоронець ложа». Згодом євнухам відводилася важлива роль серед чиновників. Будучи кмітливими купцями, вікінги знайшли спосіб відповісти на такий попит: вони вдалися до плюндрування монастирів, особливо у Франції та Ірландії. Метою було захоплення не золота та інших цінностей, а молодих чоловіків, які вміли читати і писати. Цих бідолах відряджали далі, у спеціальні центри, зокрема у Венеції, де їх кастрували і перетворювали на євнухів. Після цього везли на ринок рабів і далі, до Візантійської імперії.
Вікінги, поза сумнівом, найбільше прославилися своїми грабіжницькими рейдами. Менш відомо про ведення ними торгівлі євнухами чоловіками, яким було видалено сімяники. У ті часи був великий попит на таких чоловіків, особливо у Візантійській імперії. Євнухів використовували як сторожів у гаремах, а ще вони були вчителями кесаревих дітей. Сама назва «євнух» походить із грецької й означає «охоронець ложа». Згодом євнухам відводилася важлива роль серед чиновників. Будучи кмітливими купцями, вікінги знайшли спосіб відповісти на такий попит: вони вдалися до плюндрування монастирів, особливо у Франції та Ірландії. Метою було захоплення не золота та інших цінностей, а молодих чоловіків, які вміли читати і писати. Цих бідолах відряджали далі, у спеціальні центри, зокрема у Венеції, де їх кастрували і перетворювали на євнухів. Після цього везли на ринок рабів і далі, до Візантійської імперії.
Інший больовий стан у калитці спричиняє запалення придатка яєчка, відоме також як епідидиміт. Його відносно просто відрізнити від торсії, оскільки тут болі настають поступово і не такі інтенсивні. Пацієнт з епідидимітом може нормально рухатися і звязно розмовляти, тоді як тому, що має тестикулярну торсію, вистачає снаги тільки на жаль до себе у ліжку.
Найпоширеніша причина запалення придатка яєчка в чоловіків віком до 35 років бактерії, збудники хламідії та гонореї. Оскільки цей стан може мати низку інших причин, він не вважається венеричною хворобою. Попри це, тестування на наявність венеричних хвороб є частиною обстеження чоловіків із діагнозом «епідидиміт».
Незалежно від того, яка бактерія винна в інфекції, її лікують антибіотиками. Більшість із них можна лікувати без госпіталізації в лікарні, однак іноді болі та інфекція настільки сильні, що є необхідність удатися до одно-дводенного інтравенозного лікування антибіотиками. Складовою курсу лікування є також контрольний ультразвук десь через шість-вісім тижнів, з тим щоб переконатися, що інфекція не приховує більш серйозного захворювання. Таке, щоправда, трапляється рідко.
Придаток яєчка може бути запаленим і без наявних бактерій. Це стається зазвичай після удару в калитку рукою або ногою. Припухлість і болі часто проявляються через два-три дні. Тоді достатньо дати калитці можливість кілька днів відпочити.
З першого погляду важко уявити, що мошонка може вмістити в себе щось більше, ніж вона уже вміщує. Вона все ж має неймовірну здатність розтягуватися. Наша шкіра дуже еластична, і мало де це видно наочніше, ніж на калитці.
Існує багато станів, через які калитка роздувається. Найбільш поширений це грижа, коли калитка наповнюється різноманітними матеріями, яким там у принципі не місце.
Водянка яєчка (гідроцеле) є найбільш поширеною причиною збільшеної калитки. Цей стан не є небезпечним. Він полягає в тому, що рідина назбирується між двома оболонками, які оповивають яєчко. Простір між цими двома оболонками утворюється, коли яєчко рухається вниз із живота до народження дитини. Канал, через який проходить яєчко, сполучається з очеревиною і згідно з планом має закритися після завершення подорожі із приземленням у калитці. У декого це закриття відбувається недостатньо ефективно, тому канал залишається повністю або частково відкритим. Оскільки в черевній порожнині весь час продукується рідина, вона просочується вниз і назбирується в мошонці і розвивається водянка яєчка. Вона називається ще сполученою водянкою і найчастіше зустрічається в дітей та молодих дорослих людей. Існують також несполучені види. Тут проблема в самій мошонці. Тоді надлишкова рідина, яку організм не встигає достатньо швидко абсорбувати, виділяється оболонками довкола яєчка. Причинами можуть бути інфекції, травми або іноді пухлини.
Водянка яєчка зустрічається найчастіше в дітей, і майже кожен третій новонароджений хлопчик має її в більшій або меншій мірі. Здебільшого це сполучене гідроцеле, яке минає, щойно закривається канал.
Найбільше гідроцеле, яке я лікував, містило трохи більше одного літра рідини. І хоча цей стан сам по собі не є небезпечним, легко уявити, як це надокучливо всюди ходити з гандбольним мячем між ногами. Саме тому часто виникає необхідність у лікуванні великих водянок, які не минають самі впродовж кількох місяців. Це особливо стосується випадків, коли водянка спричиняє болі та неприємні відчуття. Іноді яєчко можна випорожнити великим шприцом. Здебільшого це використовують як першу опцію. Після випорожнення водянистого яєчка в нього вводиться спеціальна речовина, яка змушує оболонки зліплюватися разом. У такий спосіб зменшують ризик повторної водянки. Часто це все ж трапляється, і тоді слід розглянути остаточне лікування хірургічне.
Мошонка містить два найважливіші органи чоловіка, і важливо, щоб умови праці там, унизу, були оптимальні. Для досягнення цього потрібно багато крові, і тому мошонка містить цілу низку кровоносних судин. Одні транспортують кров до сімяних залоз, тоді як інші відкачують її звідти. Останні іноді стають серйозною проблемою. У деяких чоловіків ці кровоносні судини сильно розширюються, й утворюється варикозна грижа (варикоцеле).
Симптоми зазвичай незначні й складаються з відносно терпимих неприємних відчуттів такого собі відчуття тиску в мошонці. На дотик розширені судини нагадують моток мяких ниток. Англійською це жартома називають a bag of worms «мішечок із хробаками».
Цей стан не є небезпечним, але виявлення його в чоловіків, які мають труднощі з продовженням роду, буде не зайвим. Уважають, що через розширені судини збільшується температура в мошонці, й від цього гіршає якість сперми. Тоді постає потреба в лікуванні.
Ще кілька років тому операція була єдиним ефективним методом зцілення. При цьому здуті судини просто вирізають. Це ефективне лікування, яке все ще часто застосовують. Упродовж останніх років багато де операцію було замінено на менш громіздку процедуру. Це нове лікування виконують рентгенологи, які вводять тонкий катетер у вену в паху. Катетер вставляють у розширені судини і закривають їх, уводячи спеціальну речовину. Це швидкий і ефективний метод лікування з меншими ризиками, ніж за хірургічної операції.