Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації - Стурла Пилског 2 стр.

Розділ 2. Складний, але простий пристрій

Пеніси різняться між собою. Цей химерний орган може дуже відрізнятися в різних чоловіків. Якщо ми порівняємо себе з іншими тваринами, відмінності будуть іще очевиднішими. Водночас спільним для всіх пенісів, незалежно від зовнішнього вигляду й від того, для кого вони причеплені  до людини, миші чи шимпанзе,  є їхня місія: пеніс  полігон для стрільби клітинами сперми. Він дбає про те, щоб приблизно два-три мільйони сперматозоїдів, яких постачають через сімявиверження, опинилися якомога ближче до жіночої матки. Цей орган призначений для того, щоб плодитися й розмножуватися.

Пеніс, звісно, використовується також для того, щоб мочитися, хоча для цього він, зрештою, не потрібен. Якби виведення сечі з організму було його єдиним завданням, то чоловіки, як і жінки, могли б мати короткий сечовипускний канал і придатний для цього отвір у зручному місці на тілі.

З допомогою ультразвуку, починаючи з 16-го тижня вагітності, можна визначити стать майбутньої людини. Але чому ми не можемо дізнатися про це раніше? Причина полягає в тому, що зовнішні статеві органи остаточно формуються приблизно на 17-му тижні. До цього моменту важко, якщо взагалі можливо, стверджувати напевне, що плід є хлопчиком або дівчинкою.

У перші два місяці свого життя в материнському тілі плід по суті є інтерсексуальним. І лише на сьомому тижні чоловіча Y-хромосома починає даватися взнаки. Наш спадковий матеріал, ДНК, розподіляється на 46 хромосом, які, у свою чергу, поділяються на 23 хромосомні пари. Одна із цих пар  статеві хромосоми, які існують у двох варіантах  ХХ або ХY. Саме їхні гени визначають нашу стать: ХХ стане жінкою, а ХY  чоловіком.

На сьомому тижні вагітності ген Y-хромосоми активується і дає організму завдання продукувати певний білок (SRY). Щойно запускається продукування цього білка, у плода починають розвиватися яєчка. З-поміж перших клітин, які утворюються і згодом стануть яєчками,  клітини Сертолі. Згодом вони відіграватимуть важливу роль у продукуванні клітин сперми. Однак їхнє першочергове завдання: розвивати інший тип клітин  клітини Лейдіга, основоположні для формування чоловіка  як під час розвитку плода, так і тривалий час після народження. Ці клітини, власне кажучи, відповідальні за продукування чоловічого гормона  тестостерону. Щойно тестостерон виробився, починають розвиватися зовнішні чоловічі статеві органи, і впродовж наступних тижнів у плода формуються пеніс і мошонка.

Ззовні пеніс людини не такий уже й цікавий. Звісно, ним можна скористатися для багатьох розваг, однак сама форма не те щоб дуже захоплювала.

Грубо кажучи, пеніс утворюють стовбур, головка статевого члена та крайня плоть, і саме ці його частини ми бачимо. Тимчасом пеніс значно цікавіша штука, але щоб переконатися в цьому, треба зазирнути глибше. Якщо зробити рівний розріз посередині (не робіть цього вдома!), можна побачити, що всередині він складається із чотирьох основних частин.

Перше, що помічаєш,  дві циліндричні подушки, які становлять верхній шар і простягаються по всій довжині пеніса. Вони називаються corpus cavernosa, або українською  печеристими тілами. Під цими двома розташоване трохи менше губчасте тіло під назвою corpus spongiosum, а всередині всього цього проходить уретра, більш відома як сечовипускний канал.

Пеніс у поздовжньому розрізі

Саме печеристі тіла переважно забезпечують функцію ерекції в чоловіків. Як і губки, вони складаються із сотень крихітних, взаємоповязаних порожнин, які називають синусами. Довкола печеристих тіл ми бачимо міцну слизову, що називається фасцією Бака і покриває їх практично по всій довжині.

З внутрішнього боку фасції Бака ми виявляємо іще одну міцну оболонку (tunica albuginea), яка покриває кожне з двох великих печеристих тіл.

Без цих слизових ерегований пеніс більше скидався б на яблуко, ніж на банан. Ми детальніше зупинимося на тому, як саме слизові визначають форму ерегованого органа, у розділі про ерекцію.

Пеніс рідко буває прямим, мов лінійка,  що у провислому, що у штивному стані. Найбільш звичне пояснення, яке я чув,  що він завертається в бік домінантної руки: праворуч  у праворуких і ліворуч  у шульг. Раціональне пояснення цієї теорії таке: член закидає в бік тієї руки, якою чоловік мастурбує,  його природно тягне в цей бік.

Поперечний зріз, що показує взаємне розташування пеніса та інших структур таза

Ця теорія, поза сумнівом, не позбавлена шарму і має свою логіку, однак вона цілком хибна. Причина нахилення пеніса праворуч або ліворуч тільки генетична. Хоча наш організм видається на перший погляд досить симетричним, якщо придивитися пильніше, можна побачити багато дрібних відмінностей між правою і лівою половинами. Ця асиметричність поширюється і на сухожилля, якими пеніс кріпиться до таза. Одне з них зазвичай коротше за інше, тому пеніс підтягує в цей бік.

Тож можете мастурбувати досхочу, нічим не переймаючись: пеніс однак нахилятиметься куди йому заманеться.

На самому кінці невелике губчасте тіло  corpus spongiosum  змінює форму і переходить у glans penis  утворення, більш відоме як головка пеніса. Через форму її часто порівнюють із грибом, але назва glans прийшла з латинської й означає «жолудь». Яким би твердим не був пеніс, його головка зберігає досить мяку текстуру, що помякшує зіткнення, спричинені великим ентузіазмом під час сексуальної активності. Вона виконує функцію подушки, яка захищає решту пеніса від ушкодження.

На кінчику головки ми бачимо отвір сечовипускного каналу  meatus urethra. Він довгастий і вузький, але в декого може мати більш заокруглену форму. Зазвичай цей отвір простягається трохи вниз по головці. В окремих людей сечовивідний канал відкривається в інших місцях на пенісі. Це називається гіпоспадією і є вродженим станом, який трапляється приблизно в трьох із тисячі хлопчиків. При гіпоспадії отвір сечовивідного каналу розташований уздовж внутрішньої частини пеніса, іноді щільно прилягає до нормального місця розташування, тоді як іноді може виявитись аж біля кореня члена. Такий стан не є небезпечним, однак якщо отвір особливо незручно розташований, це коригується хірургічними методами. Здебільшого вдається досягти наближених до норми форми і функції.

Округлий кант довкола головки пеніса називається corona glandis, що перекладається як корона (вінчик). Він часто має трохи темніше забарвлення, ніж решта головки, і є особливо чутливим місцем, яке відіграє важливу роль у досягненні сімявиверження.

Зображення пеніса знизу

При переході від corona glandis до стовбура пеніса утворюється своєрідне заглиблення. Як і решта в організмі, воно отримало власну назву  sulcus coronarius (венозна борозна),  яку, втім, поділяє із заглибленням на поверхні серця.

Зображення пеніса знизу

При переході від corona glandis до стовбура пеніса утворюється своєрідне заглиблення. Як і решта в організмі, воно отримало власну назву  sulcus coronarius (венозна борозна),  яку, втім, поділяє із заглибленням на поверхні серця.

Зважаючи на головну функцію пеніса, нікого не має дивувати те, що цей орган добре оснащений нервами. Більшість із них розташовано на головці. Від шести до восьми тисяч нервів, які відповідають за насолоду, сполучають її із центрами в головному мозку. Це робить головку пеніса однією з найчутливіших ділянок тіла, а її стимуляція сприяє, власне, оргазму і сімявиверженню. Більшість нервових сенсорів розташовано довкола вінчика й на споді, де крайня плоть кріпиться до головки. Малі нерви в glans penis збираються в більший дорсальний нерв, який пролягає у верхній частині пеніса і тягнеться до таза. Тут він зустрічається з іншими нервами цієї зони, і разом вони утворюють великий пудендальний (статевий) нерв, що простягається далі вгору, аж до спинного мозку. Тим самим маршрутом рухаються нервові імпульси від клітора в жінок, що, знову ж таки, показує, наскільки чоловіки й жінки схожі.

Майже половина всіх хлопців стикаються із білими відростами, що утворюються вздовж канта головки пеніса. Це неабияк турбує. З-поміж сотень запитань про здоровя, отримуваних мною від молоді через інтернет, третина належала юнакам, які підозрювали, що це серйозне захворювання. Здебільшого вони боялися, що підхопили якусь венеричну хворобу, але дехто підозрював у себе рак. Насправді такі відрости цілком безпечні. Їх називають pearly penile papules (перламутрові папули), і вони є доброякісними шкірними пухирцями, які супроводять гормональні зміни в організмі в період статевого дозрівання. Вони не передаються сексуальним шляхом, ніколи не переростають у якусь серйознішу хворобу і зазвичай зникають у післяпідлітковий період, після завершення статевого дозрівання.

Упродовж життя шкірі на головці пеніса добряче перепадає. Здебільшого вона чудово дає собі раду з усім тим, однак є чимало такого, що її турбує. Дуже багато хлопців і чоловіків різного віку потерпає від висипання, почервоніння, печіння або болісної чутливості головки пеніса. Майже завжди причиною є незначне поверхневе запалення шкіри, яка вкриває головку. Таке запалення отримало назву «баланіт», яка, на перший погляд, більше пасувала б для позначення запалення в іншій частині чоловічих статевих органів.

Баланіт дуже поширений і зазвичай швидко минає. Утім для декого запалення може стати серйозною проблемою, якщо затягнеться на тривалий час або через постійні рецидиви. Причин цього може бути багато  від чисто механічного подразнення до бактеріологічних чи грибкових інфекцій. Саме по собі це захворювання не свідчить про погану гігієну, однак недотримання її вимог протягом тривалого часу може збільшити вірогідність виникнення баланіту. Водночас миття до безтями  це теж не варіант. Більшість чоловіків обережні в митті пеніса та догляді за ним, проте важливо усвідомлювати, що надто ретельне миття робить головку пеніса більш уразливою. Шкіра на ній тонка й доволі чутлива, тому важливо використовувати всі наявні механізми захисту.

Пеніс легкодоступний для миття і догляду там, де він звисає. Через це його частенько піддають аж надто ретельним гігієнічним процедурам у душі чи ванні. Однак надміру старанне миття, а особливо вживання сильних мийних засобів може спричинити висихання шкіри і зменшення кількості захисних речовин, яким там належить бути. Тому ось вам слушна порада: використовуйте лише воду, зрештою нейтральне непарфумоване інтимне мило або подібні засоби. Трохи теплої води  більш ніж достатньо для доброго очищення, і ви до того ж уникнете ризику ураження або подразнення шкіри.