Чистоплотність також часто використовують як аргумент на користь обрізання. Але дотримуватись чистоти під крайньою плоттю не так важко, якщо вона відтягується донизу. Що стосується чоловіків зі щільною крайньою плоттю, то тут зовсім інша ситуація, тоді операція не завадить.
Інша дискусія точиться навколо того, наскільки обрізання знижує сексуальне задоволення. Тут відповідь науки не зовсім однозначна. Однак схоже на те, що чоловіки, які пройшли обрізання, загалом отримують утіху від сексу нарівні з тими, на чиїх пенісах усе ще красується шапочка Санти.
Тісно в шоломіНезалежно від віросповідання чи культурних звичаїв, існують окремі випадки, коли крайня плоть стає проблемою і має бути усунена. Це стосується здебільшого випадків, коли вона надто тісна, такий стан називають фімозом.
Усі хлопчики народжуються із тісною крайньою плоттю, у перші роки життя вона також прикріплена до головки пеніса вільними спайками. З роками в більшості хлопців шкільного віку крайня плоть мякне і надривається таким чином, що її стає легко відтягувати з головки пеніса. У декого це відбувається пізніше, а ще в декого тісна крайня плоть утримується тривалий час і в період статевого дозрівання. Іноді вона може бути настільки тісною, що випирає, як надувна кулька, коли хлопець пісяє.
Усе це нормальні стани, які в принципі не потребують лікування. У маленьких хлопчиків узагалі не треба намагатися зміщувати крайню плоть донизу силою. Є ризик того, що вона застрягне за головкою пеніса, тоді її неможливо буде повернути на попереднє місце, а це призведе до розвитку так званого парафімозу, в результаті якого приплив крові до головки зменшується. Це спричинює сильні болі й у гіршому випадку може призвести до постійного пошкодження. Дайте організму змогу впоратися із цим самостійно. Для цієї ділянки в такий період значною мірою характерне самоочищення, тож не обовязково зміщувати крайню плоть донизу для забезпечення задовільної гігієни.
Іноді, однак, необхідно допустити до пеніса лікаря зі скальпелем. У дітей і підлітків це стосується насамперед того, коли щільна крайня плоть призводить до повторних запалень та інфекцій, або якщо вона настільки тісна, що важко пісяти. І навіть тоді намагаються по змозі уникнути операції. Спершу намагаються двічі на день змащувати внутрішню частину крайньої плоті міцною стероїдною маззю, при цьому обережно її розтягуючи. Якщо десь за чотири тижні це не дає результату, слід розглянути можливість операції.
Навіть якщо є необхідність удатися до хірургії, не завжди обрізання має бути повним. Оперуючи дітей, часто достатньо обмежитись невеликим надрізом із зовнішнього боку крайньої плоті, а потім зшити її в такий спосіб, щоб отвір став ширшим. Таке хірургічне втручання називається методом дорсального розрізу і займає приблизно пятнадцять хвилин. І лише якщо вузькість повернеться, удаються до повного обрізання.
Фімоз може також розвинутися в дорослих чоловіків як результат шкірної хвороби, що називається lichen sclerosus (лишайниковий склероз). У чоловіків ця хвороба характеризується тим, що шкіра крайньої плоті грубіє і твердне, стає рубцевою. Тоді без операції не обійтися, і крайню плоть треба усувати повністю.
Порівняно з органами розмноження інших тварин, «спорядження» самця людини влаштовано не надто креативно. Яскравий приклад кістка статевого члена. Попри те, що в більшості мов існують сленгові вислови, які проводять паралелі між ерегованим пенісом і кісткою, жодної такої кістки в людини не існує, хоча ми, імовірно, мали її до того, як відєдналися від неандертальців.
Фімоз може також розвинутися в дорослих чоловіків як результат шкірної хвороби, що називається lichen sclerosus (лишайниковий склероз). У чоловіків ця хвороба характеризується тим, що шкіра крайньої плоті грубіє і твердне, стає рубцевою. Тоді без операції не обійтися, і крайню плоть треба усувати повністю.
Порівняно з органами розмноження інших тварин, «спорядження» самця людини влаштовано не надто креативно. Яскравий приклад кістка статевого члена. Попри те, що в більшості мов існують сленгові вислови, які проводять паралелі між ерегованим пенісом і кісткою, жодної такої кістки в людини не існує, хоча ми, імовірно, мали її до того, як відєдналися від неандертальців.
В інших тварин кістка статевого члена збереглася. По суті більшість приматів, окрім людей та окремих видів невеликих мавп, має кістку в статевому члені. Ми її знаходимо, зокрема, у шимпанзе, горил, собак, ведмедів, моржів, щурів та єнотів.
Незалежно від виду, кістка пеніса має назву baculum (бакулюм), що перекладається з латини як «палиця» або «посох». Існує і жіночий варіант baubellum (баубеллюм), невелика кістка в кліторі, виявлена в деяких видів тварин.
Існує певна невизначеність щодо ролі, яку відіграє бакулюм. Найпоширеніша теорія повязує його зі здатністю витримувати довготривалий статевий акт. Види, яким притаманний проміскуїтет, тобто ті, які часто задіяні у статевих актах із багатьма партнерами, завжди мають більшу і розвиненішу кістку пеніса. Теоретичне пояснення таке: що довше самець здатен продовжувати статевий акт, то менше часу має самиця на парування з іншими. У такий спосіб самець збільшує шанси на те, що саме його сперма запліднить самицю.
У видів, які практикують пролонговані статеві акти, тобто акти тривалістю понад три хвилини для досягнення оргазму, бакулюм також більш розвинений. Можливо, декого це розчарує, та люди не належать до цієї групи. Отже, нам треба значно менше трьох хвилин для досягнення кульмінації. Утішмося тим, що надзвичайно багато звірів має іще коротший сексуальний акт, часто навіть у кілька секунд. Серед ссавців ми фактично витрачаємо на це найбільше часу. Але чому ж тоді ми займаємося цим так довго? Дехто, можливо, стверджуватиме, що задля задоволення, однак еволюцію мало непокоїть, наскільки певне заняття приємне. Тож має бути інше пояснення. Одна з теорій стверджує, що повторні рухи всередину і назовні сприяють усуненню сперми від інших чоловіків. Форма головки людського пеніса свідчить на користь цієї теорії, оскільки краї довкола головки функціонують як лопатка чи граблі, що витягують із собою сперму назовні. У наші дні ця функція не має аж такого значення, хоча могла відігравати ключову роль на ранніх етапах розвитку людини.
У всі часи чоловіки витрачали багато енергії на пошуки сексу. Досягти цього не було б легше, якби ми, як, скажімо, шимпанзе, коти і кажани, мали тверді шипи на пенісах. Багато що свідчить про те, що наші далекі пращури такі шипи мали, але ми, на щастя, отримали врешті-решт гладенькі пеніси.
Шипи, які спостерігаємо в багатьох інших видів, зроблені з кератину, тієї самої речовини, яку знаходимо в наших нігтях. Уявивши пеніс, укритий такими шипами, неважко зрозуміти, які відчуття матиме самиця під час сексуального акту.
Тож чому окремі види тварин вирішили залишити шипи, які для інших справжнісінький інструмент тортур? Що до кажанів, то одна з теорій така: шипи допомагають підтримувати статевий акт навіть у повітрі або в позі «звисаючи з дерева». Дехто вважає, що в котів шипи стимулюють вихід яйцеклітини в самиці зішкрібом із піхви, коли пеніс виходить назовні. За те, що наші статеві акти тривають довше, ніж у багатьох інших ссавців, ми, мабуть, таки маємо дякувати пращурам, які позбулися цих шипів близько шести мільйонів років тому.
Тепер уже ніхто не сумнівається, що навіть без шипів та кісток пеніс багатогранний і захопливий орган. Він досконало влаштований для виконання свого важливого завдання творення прийдешніх поколінь. Практично всі пеніси в змозі це робити, і більшість чоловіків має всі підстави бути задоволеними своїми статевими органами. Ну і, знову ж таки, питання розміру
Розділ 3. Який завбільшки достатньо великий?
Суть не в розмірі, а в метрах за секунду.
Невідомий авторРозміром пеніса чоловіки переймалися ще на зорі людства і продовжують перейматися досі, що особливо виразно видно з неймовірної кількості реклами пігулок, мазей та апаратів, які нібито збільшують член. Більшість тих, хто має електронну пошту, знає, скільки пропозицій продуктів, які обіцяють довший і грубший пеніс, регулярно виловлює з неї фільтр сміття. Уся ця реклама є результатом панування ніким не доведеної тези «Що більший пеніс, то краще». Виробники таких продуктів знають, як використати той факт, що кожен третій чоловік незадоволений розміром свого «спорядження».
Розміром пеніса чоловіки переймалися ще на зорі людства і продовжують перейматися досі, що особливо виразно видно з неймовірної кількості реклами пігулок, мазей та апаратів, які нібито збільшують член. Більшість тих, хто має електронну пошту, знає, скільки пропозицій продуктів, які обіцяють довший і грубший пеніс, регулярно виловлює з неї фільтр сміття. Уся ця реклама є результатом панування ніким не доведеної тези «Що більший пеніс, то краще». Виробники таких продуктів знають, як використати той факт, що кожен третій чоловік незадоволений розміром свого «спорядження».
Скульптури античної Греції зображають чоловіків із вражаючими фізичними даними. Вони високі, атлетичні й мають опуклі, добре окреслені мязи. Тож на перший погляд складається враження, ніби уявлення греків про досконале чоловіче тіло збігається з ідеалом наших днів. Якщо ж вивчити статуї ретельніше, одразу ж впадає у вічі одна суттєва відмінність: статеві органи античних красенів дуже малі, майже непомітні. Вони зображені навіть меншими від середньостатистичних.
Пояснення того, чому малий пеніс сприймався як щось позитивне, знаходимо в грецькій теології. Стародавні греки вшановували різних богів, духів, титанів та інших міфологічних істот, і всі вони брали активну участь у земному житті. З-поміж таких найбільш сумнозвісних істот сатири, чоловічі духи, які водилися в дикій природі й славилися своїми ненаситними сексуальними апетитами. Сатирів описували по-різному, але найбільш відомим було зображення їх як покручів чоловіка й цапа з ерегованим пенісом. У них бачили дурних, звіроподібних і оманливих створінь інакше кажучи, цілковиту протилежність ідеалу цивілізованого чоловіка наших днів. Тож малий пеніс був ознакою того, що його носій контролює свої позиви і не дає раптовим імпульсам та прагненню насолоди брати гору.
Причина того, що кожен третій чоловік уважає, що його пеніс замалий, полягає в тому, що багато хто неправильно зрозумів, що таке нормальний розмір. Винна в цьому, поза всяким сумнівом, порноіндустрія. Юнаки в ранньому віці отримують доступ до порнографії через інтернет, у якому від сексу в усіх його формах їх відділяє лише кілька кліків. На жаль, у порнофільмах кваліфікація в певній царині має істотніше значення, ніж акторські вміння, тому порноактори невдалі обєкти для порівняння.