Прадавніх магів згубила їхня бездумна віра в ці проекції, продовжував він. Прадавні маги вірили, що їхні союзники наділені силою. Вони прогледіли той факт, що їхні союзники це розріджена енергія, спроектована крізь світи, як у кіно про космос.
Ви суперечите собі, доне Хуане. Самі ж казали, що неорганічні істоти є справжніми. Тепер ви кажете мені, що вони лише картинки.
Я мав на увазі, що неорганічні істоти в нашому світі як рухомі картини, спроектовані на екран; і можу навіть додати, що вони як рухомі картини розрідженої енергії, спроектованої крізь кордони двох світів.
А як щодо неорганічних істот у їхньому світі? Там вони теж як рухомі картини?
Анітрохи. Той світ так само справжній, як і наш. Прадавні маги зображали світ неорганічних істот як згусток порожнин і шпар, що плаває в якомусь темному просторі. А неорганічних істот вони зображали порожніми тростинами, звязаними разом, як клітини нашого тіла. Прадавні маги називали цю величезну вязку лабіринтом півтіней.
Отже, кожен сновидець бачить той світ у тих самих образах, так?
Звісно. Кожен сновидець бачить його таким, який він є. Гадаєш, ти унікальний?
Я зізнався, що щось у тому світі постійно давало мені відчуття, що я унікальний. Найприємніше і найясніше відчуття власної винятковості створював не голос посланця сну й не те, про що я свідомо міг подумати.
Саме це й здолало прадавніх магів, сказав дон Хуан. Неорганічні істоти вчинили з ними так, як чинять зараз з тобою: наділили відчуттям власної унікальності, винятковості, а на додачу більш зловісним, та все ж відчуттям власної могутності. Могутність і унікальність нездоланні й згубні сили. Стережися!
Як ви самі уникнули цієї небезпеки, доне Хуане?
Я приходив до того світу кілька разів, а потім ніколи не повертався.
Дон Хуан пояснив, що, на думку магів, всесвіт є хижим, і маги як ніхто повинні брати це до уваги у своїй повсякденній магічній діяльності. На його думку, свідомість за своєю природою змушена рости, і єдиний спосіб, у який вона може рости через конфлікт, через протиборство не на життя, а на смерть.
Усвідомлення магів зростає, коли вони практикують сновидіння, продовжував він. І щойно воно зростає, щось у тому світі помічає його зріст, визнає його і робить йому пропозицію. Неорганічні істоти претенденти на цю нову, збільшену свідомість. Сновидці мають завжди бути насторожі. Вони стають здобиччю тієї ж миті, як ризикують увійти в той хижий всесвіт.
Що ви пропонуєте мені робити, щоб бути в безпеці, доне Хуане?
Бути насторожі щосекунди! Не дозволяти нікому й нічому вирішувати за себе. Вирушай до світу неорганічних створінь, лише коли захочеш цього.
Чесно, доне Хуане, я не знаю, як це зробити. Щойно я виокремлюю розвідника, як на мене починає діяти неймовірний потяг до них. Я не маю жодного бісового шансу передумати.
Ну ж бо! Кого ти дуриш? Ти точно можеш це припинити. Ти не пробував, ось і все.
Я чесно наполягав, що не маю можливості спинитися. Він більше не торкався цієї теми, і я був вдячний йому за це. Тривожне відчуття провини почало гризти мене. З невідомої причини думка про те, щоб свідомо зупинити потяг розвідників, ніколи мені не спадала.
Як завжди, дон Хуан мав рацію. Я виявив, що можу змінити хід мого сновидіння, свідомо керуючи цим ходом. Зрештою, я ж свідомо закликав розвідників перенести мене до їхнього світу. Імовірно, якби я навмисно побажав протилежного, моє сновидіння рухалось би у зворотному напрямку.
З досвідом моє вміння свідомо керувати подорожами у сферу неорганічних істот надзвичайно загострилося. Підвищена здатність спрямовувати їх породила підвищений контроль над моєю увагою сновидіння. Цей додатковий контроль зробив мене більш зухвалим. Я відчував, що можу подорожувати безкарно, адже здатен зупинити подорож будь-якої миті, коли схочу.
Твоя впевненість дуже лякає, зауважив дон Хуан, коли я, на його прохання, розповів йому про новий аспект мого контролю над увагою сновидіння.
Чому це повинно лякати? спитав я. Я був щиро переконаний у практичній цінності того, що дізнався.
Тому що в тебе впевненість дурня, сказав він. Я розповім тобі історію про магів, яка буде до речі. Сам я не був її свідком, але вчитель мого вчителя, нагваль Еліас, був.
Дон Хуан розповів, що нагваль Еліас і кохання його життя, чаклунка на імя Амалія, у юності загубились у світі неорганічних істот.
Я ніколи не чув, щоб дон Хуан говорив про магів, які є коханням чийогось життя. Його заява приголомшила мене. Я спитав його про цю невідповідність.
Це не невідповідність. Просто я весь час утримувався від того, щоб розповідати тобі історії про сердечні захоплення магів, сказав він. Ти був настільки перенасичений коханням усе життя, що я хотів дати тобі перепочинок.
Отже, нагваль Еліас і кохання його життя, відьма Амалія, загубились у світі неорганічних істот, продовжував дон Хуан. Вони ввійшли туди не вві сні, а зі своїми фізичними тілами.
Як це сталося, доне Хуане?
Їхній вчитель, нагваль Росендо, був дуже близький за вдачею і методами до прадавніх магів. Він прагнув допомогти Еліасу й Амалії, але натомість штовхнув їх за якусь смертельну межу. Нагваль Росендо не мав наміру перетнути її. Він хотів лише ввести цих двох учнів у другу увагу, але наслідком було їхнє зникнення.
Дон Хуан сказав, що не стане вдаватися в деталі тієї довгої та складної історії. Він лише хотів розповісти мені, як вони загубилися в тому світі. Він стверджував, що прорахунком нагваля Росендо було вважати, що неорганічні істоти ні на йоту не зацікавлені в жінках. Його аргумент був слушним і ґрунтувався на магічному знанні, що всесвіт підкреслено жіночий і що чоловіче єство, будучи відгалуженням жіночого, є майже рідкістю, отож бажаним. Дон Хуан зробив відступ і зауважив, що, можливо, такий брак самців і є причиною невиправданого домінування чоловіків на нашій планеті. Я хотів зупинитися на цій темі, але він став далі розповідати свою історію. Сказав, що в планах нагваля Росендо було давати вказівки Еліасу й Амалії винятково в другій увазі. І для цього ефекту він скористався технікою, прописаною магами минулого. Під час сновидіння він викликав розвідника й наказав тому перенести його учнів до другої уваги, змістивши їхні точки збирання в потрібну позицію.
Теоретично могутній розвідник міг змістити їхні точки збирання в потрібну позицію взагалі без зусиль. Чого не взяв до уваги нагваль Росендо, так це підступності неорганічних істот. Розвідник дійсно змістив точки збирання його учнів, але змістив у положення, з якого легко було перемістити їх фізично до сфери неорганічних істот.
Це можливо бути переміщеним фізично? спитав я.
Можливо, запевнив він мене. Ми це енергія, яка зберігається в конкретній формі й положенні через фіксацію точки збирання в одному місці. Якщо це місце змінити, відповідно зміниться форма й положення тієї енергії. Все, що треба зробити неорганічним істотам, це змістити нашу точку збирання в правильну позицію і ми кулею летимо до них, з черевиками, капелюхом і рештою.
Це можливо бути переміщеним фізично? спитав я.
Можливо, запевнив він мене. Ми це енергія, яка зберігається в конкретній формі й положенні через фіксацію точки збирання в одному місці. Якщо це місце змінити, відповідно зміниться форма й положення тієї енергії. Все, що треба зробити неорганічним істотам, це змістити нашу точку збирання в правильну позицію і ми кулею летимо до них, з черевиками, капелюхом і рештою.
Це може статися з будь-ким з нас, доне Хуане?
Цілком імовірно. Особливо якщо маємо відповідний сумарний запас енергії. Вочевидь, повз сумарний запас енергії Еліаса в поєднанні з енергією Амалії неорганічні істоти пройти не могли. Абсурдно довірятися неорганічним істотам. Вони мають власний ритм, і він не людський.
Я спитав дона Хуана, що саме зробив нагваль Росендо, щоб відіслати своїх учнів до того світу. Я знав, що з мого боку питати таке дурість, адже я розумів, що він проігнорує моє питання. І був щиро здивований, коли він почав розповідати.
Його кроки сама простота, сказав дон Хуан. Він помістив своїх учнів у дуже маленьке закрите приміщення, щось на кшталт шафки. Потім занурився в сновидіння, покликав розвідника зі сфери неорганічних істот, виголосивши бажання зустріти такого, а потім озвучив свій намір: запропонувати розвідникові власних учнів. Той, звісно, дарунок прийняв і забрав їх у мить безпорадності, коли вони кохалися в тій шафці. Коли нагваль відчинив шафку, їх там більше не було.
Дон Хуан пояснив, що приносити в дар неорганічним істотам своїх учнів саме те, що робили колись маги минулого. Нагваль Росендо не хотів такого результату, але піддався абсурдній вірі в те, що неорганічні істоти перебувають під його контролем.
Магічні прийоми смертельно небезпечні, продовжував дон Хуан. Я закликаю тебе бути надзвичайно пильним. Не звязуйся з тими, хто має ідіотську впевненість у собі.
Що зрештою сталося з нагвалем Еліасом і Амалією? спитав я.
Нагваль Росендо мусив фізично ввійти до того світу й шукати їх, відповів він.
Він знайшов їх?
Так, після значних зусиль. Однак не зумів витягти їх до кінця. Тож двоє молодих людей назавжди залишилися наполовину увязненими там.
Ви знали їх, доне Хуане?
Звісно, я знав їх, і, запевняю тебе, вони були дуже високого рівня.
Світ тіней
Ти повинен бути надзвичайно обережним, адже ти от-от станеш жертвою неорганічних істот, несподівано сказав мені дон Хуан після того, як ми говорили про щось геть не повязане зі сновидіннями.
Його заява захопила мене зненацька. Як завжди, я спробував захиститися.
Вам не треба застерігати мене. Я обережний, запевнив я його.
Неорганічні істоти щось затівають, сказав він. Я відчуваю це й не можу заспокоювати себе, кажучи, що вони розставляють пастки лише на початку, і таким чином небажані сновидці ефективно й назавжди відсіюються.
Його тон був настільки серйозним, що я миттєво мусив запевнити його, що не збираюся потрапляти до жодних пасток.
Ти повинен серйозно зважити на те, що неорганічні істоти мають у своєму розпорядженні приголомшливі засоби, продовжував він. Їхня свідомість надзвичайна. Порівняно з ними, ми діти, діти з силою-силенною енергії, якої жадають неорганічні істоти.
Я хотів сказати йому, що на абстрактному рівні зрозумів його точку зору та його тривоги, але в конкретному плані я не бачу підстави для його засторог, адже тримаю свої заняття сновидіннями під контролем.