Ріццолі ошелешено подивилася на нього.
До чого тут наш сенатор?
Не знаю.
У комісаріаті не сказали?
Можливо, вони самі не знають. Однак якщо запит надійшов безпосередньо від Конвея, відмахнутися ми не можемо. Та й він у нас не зірку з неба просить, а лише співпрацю між відомствами. Це поширена практика.
Ріццолі нахилилася вперед і тихо сказала:
Лейтенанте, щось тут не так. І ви це знаєте. Дін щось приховує від нас.
Я викликав вас говорити не про Діна, а про вас.
Але ви покладаєтеся на його слова. Невже ФБР почало командувати бостонською поліцією?
Здається, Маркетта це заскочило зненацька. Він раптом сів прямо і уважно подивився на неї з-за столу. Вона зуміла натиснути на правильну кнопку.
«Хто тут головний, ми чи Бюро? Твоє слово тут справді щось важить, Маркетте?»
Гаразд, сказав він. Ми поговорили. Ви мене почули. Мені цього достатньо.
Мені теж.
Вона підвелася.
Але я наглядатиму за справою, Ріццолі.
Ви і так завжди наглядаєте.
Вона кивнула йому.
Я знайшла декілька цікавих волокон, повідомила Ерин Волчко. Вони пристали до клейкої стрічки, якою ми обробляли шкіру Ґейл Їґер.
Знову темно-сині волокна?
Ні. Щиро кажучи, я навіть не знаю, що це таке.
Ерин нечасто визнавала, що потрапила в глухий кут. Уже це підігріло цікавість Ріццолі. Вона сіла за мікроскоп і побачила одну темну волосину.
Це синтетичне волокно, колір якого я б охарактеризувала як темно-зелений. З огляду на індекс бірефракції, це наш давній приятель нейлонове волокно компанії «Дюпон».
Як ті волокна з темно-синього килима
Так. Цей нейлон є дуже популярним через свою міцність. На його основі виготовляється багато тканин.
Ви сказали, що його знайшли на шкірі Ґейл Їґер?
Ці волокна поприлипали до її стегон, грудей і плеча.
Ковдра? Щось таке, у що загорнули тіло?
Так, але не ковдра. Нейлон для цього не придався б через те, як він вбирає вологу. А ще ці конкретні волокна виготовлені з надзвичайно тонких ниточок. Номер тридцять за системою деньє. По десять таких ниточок на волокно. А волокно тонше за людську волосину. Із такого волокна можна було б виготовляти дуже щільну тканину. Можливо, вона не пропускає води.
Намет? Брезент?
Можливо. І от у таку тканину загорнули тіло.
У Ріццолі перед очима постало химерне видовисько: у магазині «Волмарт» висять запаковані намети, а на етикетках великими літерами інструкція від виробника: «ВОДОНЕПРОНИКНИЙ МАТЕРІАЛ, ІДЕАЛЬНИЙ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ НА ПРИРОДІ Й ПАКУВАННЯ ТРУПІВ».
Якщо це просто наметова тканина, тоді це доволі поширений матеріал, сказала Ріццолі.
Якщо це просто наметова тканина, тоді це доволі поширений матеріал, сказала Ріццолі.
Нумо, детективе! Невже я потягнула б вас сюди, щоб показати звичайну тканину?
Тоді що в ній особливого?
Взагалі-то вона доволі цікава.
А що цікавого в нейлоновій тканині для наметів?
Ерин взяла зі стільниці теку й дістала компютерний графік, розкреслений якимось зиґзаґом.
Я дослідила ці волокна за допомогою методу ППВ. І ось результат.
ППВ?
Порушення повного відбивання. Для дослідження окремих волокон застосовується інфрачервона мікроспектроскопія. Інфрачервоне випромінення спрямовується на волокно, і ми аналізуємо спектр світла, яке відбивається. На цьому графіку показано інфрачервоні характеристики цього волокна. Просте підтвердження, що це той самий нейлон, про який я вам і казала.
Нічого дивного.
Але це ще не все, вела далі Ерин. У неї на губах розквітла усмішка. Вона дістала з теки інший графік і поклала його поруч із першим. Ось результати дослідження точнісінько такого волокна. Нічого дивного не помічаєте?
Ріццолі уважно подивилася на два аркуші.
Вони різні.
Так.
Але якщо це одне й те саме волокно, результати мають бути однакові.
Для другого дослідження я змінила площину зображення. Цей результат характеризує поверхню волокна, а не серцевину.
То поверхня і серцевина різні?
Так.
Отже, йдеться про переплетіння двох різних волокон?
Ні. Це одне й те саме волокно. Але на поверхні його піддали обробці. Саме це вдалося побачити за допомогою ППВ. Маємо зміну хімічного складу поверхні. Я провела хроматографію. Здається, було застосовано силікон. До висушеної готової тканини додали силіконовий каучук.
Навіщо?
Точно не знаю. Щоб зробити тканину водонепроникною чи зміцнити її? Процедура не з дешевих. Думаю, у цієї тканини якась дуже специфічна сфера використання, от тільки я не знаю, яка саме.
Ріццолі відкинулася на спинку стільця.
Знайдемо цю тканину і знайдемо вбивцю, сказала вона.
Так. На відміну від темно-синього килима, це унікальна тканина.
Рушники з ініціалами Анджели Ріццолі були розкинуті по журнальному столику, щоб усі гості бачили. Літери «А» і «Р» перепліталися у вигадливому орнаменті. Джейн обрала персиковий улюблений мамин колір і доплатила за розкішну подарункову упаковку зі стрічками абрикосового кольору і букетиком шовкових квітів. Вона замовила доставку компанією «Федерал Експрес», адже в її мами ці білі фургони з червоними й синіми літерами асоціювалися із сюрпризами і щасливими подіями.
А святкування пятдесят девятого дня народження Анджели Ріццолі мало вважатися щасливою подією. У родині Ріццолі дням народження надавали дуже великого значення. Щороку в грудні, коли Анджела купувала новий календар, вона перш за все пробігала по сторінках, відмічаючи дні народження всіх рідних. Не привітати когось із близьких було б серйозною провиною. А нехтування маминим днем народження взагалі вважалося гріхом, і Джейн завжди дбала про те, щоб з нею такого не сталося. Саме вона купила морозива, прикрасила будинок і розіслала запрошення десятку сусідів, які сьогодні зібралися у вітальні. А зараз Ріццолі нарізала торт і роздавала гостям паперові тарілочки. Вона, як завжди, все робила правильно, але цього року свято пішло шкереберть. А все через Френкі.
Щось не так, сказала Анджела.
Сидячи на канапі зі своїм чоловіком і молодшим сином Майклом, вона безрадісно дивилася на подарунки, розкладені на журнальному столику. Усієї цієї гігієнічної пудри і «бомбочок» для ванни їй мало вистачити на десять років, щоб добре пахнути.
Може, він захворів. Може, зазнав аварії, а мене ще не повідомили.
Ма, з Френкі все гаразд, мовила Джейн.
Так, устряв Майкл. Можливо, його кудись відправили На цей Як воно називається? Оці ігри у війну?
Маневри, сказала Джейн.
Так, маневри якісь. А може, взагалі відправили кудись за межі країни. У якесь місце, про яке він не має права розповідати. І зателефонувати звідти не може.
Майку, він сержант-інструктор, а не Рембо.
Навіть Рембо надіслав би мамі листівку на день народження, прогарчав Френк-старший.
Гості раптом заметушилися, шукаючи собі прикриття. Усі почали їсти торт. Наступні кілька секунд вони зосереджено жували.
Ґрейсі Камінскі, найближча сусідка родини Ріццолі, сміливо порушила тишу:
Анджело, це дуже смачний торт! Хто його випікав?
Я, відповіла Анджела, сама. Ви лишень уявіть: мені самій на власний день народження доводиться пекти собі торт! Але так уже повелося в цій родині.
Джейн зашарілася, ніби їй дали ляпаса. Усе через Френкі. Насправді матір розлютилася на нього, але огидні сплески поганого настрою, як завжди, мала терпіти Джейн.
Вона примирливо сказала:
Ма, я пропонувала принести торт.
З кондитерської, знизала плечима Анджела.
Я не мала часу спекти сама.
Це була правда, але Боже мій, навіщо вона це сказала! Щойно вимовивши ці слова, Джейн зрозуміла, що мала б мовчати. Вона побачила, як її брат Майк зіщулився на дивані, а батько побуряковів, стримуючи гнів.
Не мала часу, повторила Анджела.
У мене б усе одно вийшло казна-що, а не торт, безпорадно розсміялася Джейн.
Не мала часу, знову повторила Анджела.
Ма, хочеш морозива? Чому б не
Якщо вже ти така зайнята, мабуть, я маю впасти на коліна і подякувати, що ти взагалі завітала на день народження своєї матері!
Дочка промовчала. Вона стояла непорушно, уся червона, і відчайдушно намагалася стримати сльози. Гості знову заходилися гарячково поїдати торт. Ніхто не насмілювався дивитися на інших.
Задзвонив телефон. Усі заклякли.
Нарешті Френк-старший відповів.
Твоя матір тут, сказав він і передав слухавку Анджелі.
Господи, Френкі, чого ти так довго не телефонував?
Джейн полегшено зітхнула й почала прибирати паперові тарілочки й пластикові виделки.
Який подарунок? перепитала матір. Я нічого не отримувала.
Джейн здригнулася. «Ні, Френкі. Не намагайся виставити мене винною».
Наступної миті весь гнів зник з голосу матері, мов під дією чарів.
Френкі, любий, я розумію. Розумію. Морська піхота це справжнє пекло.
Похитуючи головою, Джейн попрямувала до кухні, аж тут її покликала матір:
Він хоче поговорити з тобою.
Зі мною?
Так він сказав.
Джейн взяла слухавку.
Привіт, Френкі.
Джейн, якого хріна? огризнувся брат.
Прошу?
Ти знаєш, про що я.
Вона одразу ж вийшла з вітальні в кухню й зачинала за собою двері.
Я попросив тебе про одну, блін, послугу.
Ти про подарунок?
Я телефоную привітати її з днем народження, а вона визвіряється.
А ти на що очікував?
Думаєш, ти така крута, що підставила мене?
Ти сам себе підставив. Але, здається, знову викрутився.
І тебе це бісить?
Мені взагалі-то все одно, Френкі. Це ваші з мамою справи.
Так, але ти завжди нишпориш у мене за спиною і все робиш, щоб спаскудити наші стосунки. Ти навіть не підписала свій довбаний подарунок моїм довбаним іменем!
Мій подарунок давно вже доставили.
І тобі було дуже важко просто піти й купити якусь дрібничку типу від мене?
Так, дуже важко. Я живу не для того, щоб твій зад підтирати. Я працюю по вісімнадцять годин на добу.
А, звісно. Я весь час лише це від тебе й чую. «Я така біднесенька і малесенька, так багато працюю, сплю лише пятнадцять хвилиночок темної ніченьки»
Крім того, ти мені ще за минулий подарунок не заплатив.
Та заплатив я.
Ні. А мене й досі тіпає, коли мама говорить про «цю симпатичну лампу, яку подарував мені Френкі».
То це все через гроші?
У неї на поясі завібрував пейджер. Вона глянула на визначник номера.
Чхати мені на гроші. Це через твою поведінку. Ти навіть не докладаєш зусиль, щоб викручуватися, але тобі це все одно вдається.
Знову граєш у гру «я малесенький біднесенький шматочок лайна»?
Френкі, бувай.
Передай мені маму.
Спочатку я маю відповісти на пейджер. Передзвони за хвилину.
Та що ти собі думаєш?! Чого я маю знову платити за
Ріццолі повісила слухавку. Трохи почекала, щоб заспокоїтися, а тоді набрала номер, який висвітився на визначнику пейджера.
Відповів Даррен Кроу.
Вона не мала настрою розмовляти зі ще одним неприємним типом, тому сказала різко:
Ріццолі. Ви надсилали мені повідомлення на пейджер.
Господи! Вам би піґулочок якихось від ПМС. От «Мідол», наприклад
Що ви хотіли?
Ми зі Сліпером у Бікон-Гіллі. Прибули десь півгодини тому.
Ріццолі почула сміх із маминої вітальні й озирнулася на зачинені двері кухні. Уявила собі, яка буде сцена, якщо вона піде з цього дня народження.
Вам точно буде цікаво, сказав Кроу.
Чому?
Побачите, коли приїдете. Записуйте адресу.