Як я можу це знати?
Ви мали з ним набагато ближчий контакт, аніж будь-хто з копів.
Контакт? Ви це так називаєте? Та цей сучий син мало не вбив мене!
А який контакт є ближчим, ніж убивство?
Тієї миті Ріццолі ненавиділа Діна, бо він указав на правду, від якої її корчило: вони з Ворреном Гойтом були назавжди повязані. Страх і ненависть набагато сильніші за будь-яке кохання.
Ріццолі безсило опустилася на канапу. Колись вона сперечалася. Колись їй ставало лютої енергії, щоб дати відсіч на кожне слово будь-якого чоловіка. Але зараз вона втомилася. Так утомилася, що не мала сил боротися із запитаннями Діна. Він усе одно наполягав би й тиснув би на неї, аж поки не дістав би відповідей. Тому вона могла вже зараз припинити боротьбу. Покінчити із цим, щоб він дав їй спокій.
Тож сіла прямо і піймала себе на тому, що дивиться на свої руки. На однакові рубці на долонях. Це були найочевидніші наслідки її зустрічі з Гойтом. Інші, менш помітні травми зламані ребра і розбита скроня хоча й загоїлися, але на рентґенівських знімках їх було ще видно. А найнепомітнішими залишалися тріщини, якими вкрилося все її життя. Його ніби перевернуло землетрусом. Протягом останніх кількох тижнів Ріццолі мала таке відчуття, ніби ці тріщини почали розширюватися. Навіть земля під ногами от-от могла розверзтися.
Я не знала, що він там, у підвалі, прошепотіла вона. Не знала, що він стоїть у темряві й чекає на мене. У тому будинку
Я не знала, що він там, у підвалі, прошепотіла вона. Не знала, що він стоїть у темряві й чекає на мене. У тому будинку
Він сів на крісло навпроти.
Його знайшли ви. Лише ви з усіх копів знали, де шукати.
Так.
Звідки ви знали?
Фарт, засміялася вона, знизавши плечима.
Ні, має бути щось набагато більше.
Не переоцінюйте мене.
Гадаю, я вас недооцінив, Джейн.
Вона підвела голову. Він дивився на неї так уважно, що захотілося сховатися. Але вона не мала куди відступити і не могла нічим відповісти на цей проникливий погляд. «Що він бачить? міркувала Ріццолі. Чи знає, якою беззахисною я почуваюся?»
Розкажіть, що сталося в підвалі.
Ви і так знаєте. Я давала свідчення.
У свідченнях люди зазвичай щось замовчують.
Мені нема чого додати.
Навіть не спробуєте?
У ній вибухнув гнів немовби снаряд розірвався.
Я не хочу про це думати.
Але все одно думаєте, правда?
Вона подивилася на нього, намагаючись визначити, в яку гру він грає і як це вона так легко дозволила втягнути себе в неї. Вона знала інших чоловіків харизматичних, здатних блискавично привернути увагу жінки. Ріццолі мала достатньо здорового глузду, щоб триматися подалі від таких чоловіків і оцінювати їх обєктивно як генетично обдарованих щасливчиків. Але зараз виявилося, що вона має дещо потрібне Гебріелу Діну, і він спрямував на неї всі свої чари. І вони діяли. Ніколи ще жоден чоловік не доводив її до стану такої розгубленості й водночас збудження.
Цей підвал став пасткою для вас, сказав Дін.
Я увійшла просто до неї. Я не знала.
Чому ви не знали?
Це було дивне запитання, яке змусило її замислитися. Ріццолі знову пригадала, як стояла того дня біля розчахнутих дверей у підвал і боялася спускатися темними сходами. Вона памятала, як задушливо й парко було в тому будинку, як її бюстгальтер і сорочка змокли від поту. Як від жаху палав кожен нерв її тіла. Так, вона знала, що там щось нечисто. Знала, що на неї чекає внизу.
Що було не так, детективе?
Жертва, прошепотіла вона.
Кетрін Корделл?
Вона була в тому підвалі, привязана до ліжка
Наживка.
Ріццолі заплющила очі. Вона майже відчувала запах мокрої долівки й крові Корделл. І різкий від страху запах власного поту.
Я проковтнула наживку.
Він знав, що це спрацює.
Я мала здогадатися
Але ви зосередилися на жертві. На Корделл.
Я хотіла врятувати її.
І в цьому ви помилилися.
Вона розплющила очі і гнівно подивилася на нього.
Помилилася?!
Ви не перевірили територію і підставили себе під удар. Елементарні помилки. Дивні для такого компетентного професіонала.
Вас там не було. Ви не бачили того, що бачила я.
Я читав ваші свідчення.
Корделл лежала там, стікала кровю
І ви відреагували як будь-яка нормальна людина. Ви спробували їй допомогти.
Так.
І тоді у вас почалися проблеми. Ви перестали думати як коп.
Її роздратований погляд не справив на нього анінайменшого враження. Він просто дивився на неї у відповідь, не змінюючи виразу обличчя, і залишався таким упевненим і спокійним, що це лише підкреслювало її сумяття.
Я завжди думаю як коп, сказала вона.
Але не в тому підвалі. Ви дозволили собі відволіктися на жертву.
Я завжди спочатку дбаю про жертву.
Навіть якщо це небезпечно для вас обох? Хіба в цьому є логіка?
«Логіка» Звісно, це ж Гебріел Дін. Вона ще ніколи не зустрічала подібних людей, здатних дивитися на живих і на покійників однаково беземоційно.
Я не могла дозволити їй померти, сказала Ріццолі. Це була моя перша і єдина думка.
Ви знали її, Корделл?
Так.
Ви дружили?
Ні.
Вона відповіла так швидко, що Дін звів брову в німому запитанні.
Ріццолі набрала в груди повітря і сказала:
Я познайомилася з нею раніше, під час розслідування. От і все.
Вона вам не подобалася?
Ріццолі помовчала, заскочена зненацька проникливістю Діна.
Сформулюємо так: я не відчувала до неї симпатії.
«Я ревнувала до неї. До її краси. До враження, яке вона справила на Томаса Мура».
Однак Корделл виявилася жертвою, сказав Дін.
Я не була впевнена в цьому. На початку. Але ближче до кінця стало очевидно, що Хірург полює на неї.
Однак Корделл виявилася жертвою, сказав Дін.
Я не була впевнена в цьому. На початку. Але ближче до кінця стало очевидно, що Хірург полює на неї.
Мабуть, ви відчували провину за те, що підозрювали її.
Ріццолі не відповіла.
І тому так відчайдушно намагалися її врятувати?
Вона заклякла на місці, обурена його запитанням.
Їй загрожувала небезпека. Мені не були потрібні інші причини.
Ви ризикували і виявили недостатню обережність.
Я думаю, що слова «ризикувати» і «обережність» узагалі несумісні.
Хірург підготував для вас пастку. Ви проковтнули наживку.
Так. Гаразд. Я припустилася помилки.
Він знав, що так і буде.
Звідки, на Бога, він міг знати?
Він багато знає про вас. Знов-таки, між вами звязок.
Нісенітниця, сказала Ріццолі, зриваючись на ноги.
Вона вийшла на кухню, але Дін попрямував за нею, безжально бомбардуючи своїми теоріями, яких вона не хотіла слухати. Думка про якийсь там емоційний звязок між нею і Гойтом була надто відразливою, щоб на ній зупинятися, і Ріццолі просто не могла більше слухати про це. Але Дін не відступався, нависнувши над нею в кухні, де вона через тісняву і без того почувалася некомфортно. Він примушував її вислухати все до кінця.
Ви маєте прямий безпосередній контакт зі свідомістю Гойта, а він так само контактує з вашою.
Він мене тоді ще не знав.
Ви певні? Він міг стежити за перебігом розслідування і знати, що ви берете в ньому участь.
І це все, що він міг дізнатися про мене.
Гадаю, ви недооцінюєте його здібності. Він живиться жіночими страхами. Там, у його психологічному портреті, усе це описано. Його приваблюють травмовані жінки. Емоційно розбиті. Гойта заводить запах жіночого болю, і він до нього дуже чутливий. Може визначити його за дуже тонкими деталями. За тоном голосу жінки. Її манерою тримати голову або відводити погляд. За крихітними маркерами, яких більшість із нас не помічає. А він усе бачить. Він знає, які з жінок постраждали. І саме вони йому потрібні.
Я не жертва.
Зараз ви жертва. Він зробив вас такою.
Дін підійшов ближче. Тепер вони майже торкалися одне одного. Вона відчула раптом непереборне бажання кинутися йому на груди і припасти до них. Цікаво, як він відреагував би? Однак через гордість і здоровий глузд вона трималася абсолютно рівно.
Хто тут жертва, агенте Дін? силувано розсміялася вона. Не я. Не забувайте, саме я його посадила.
Так, тихо сказав він. Ви посадили Хірурга. Але і вас це дуже травмувало.
Вона мовчки дивилася на нього. «Травмувало» Так, саме це слово описувало те, що їй заподіяли. Вона перетворилася на жінку з пошрамованими долонями і колекцією замків на дверях. Жінку, яка ніколи не зможе дихати теплим серпневим повітрям без згадки про той літній спекотний день і запах власної крові.
Вона мовчки підвелася і вийшла з кухні до вітальні, опустилася на канапу і застигла в прострації. Дін не одразу приєднався до неї на щастя, їй вдалося кілька секунд побути на самоті. Ріццолі хотіла, щоб він просто зник, вийшов з її квартири і дозволив сховатися в норі, мов зраненій тварині. Але ні, випробування тривало. Вона почула кроки Діна і побачила, що він вийшов з кухні з двома склянками. Одну простягнув їй.
Що це?
Текіла. Знайшов у вас на полиці.
Вона взяла склянку і замислено подивилася на неї.
Я й забула, що маю текілу. Вона вже стара.
Пляшку не відкорковували.
Що ж, Ріццолі не була поціновувачкою текіли. Цю пляшку привіз її брат Френкі. Він завжди зі своїх мандрів привозив їй усілякі безглузді алкогольні подарунки лікер «Калуа» з Куби, саке з Японії. Френкі в такий спосіб показував, що йому, завдяки морській піхоті, відкритий весь світ. От і нагода продегустувати його сувенір із сонячної Мексики. Ріццолі ковтнула і до очей підступили сльози. Коли текіла проходила в шлунок, Ріццолі раптом пригадала одну деталь зі справи Воррена Гойта. Його першим жертвам до напоїв підмішували рогіпнол. «Як легко заскочити нас зненацька», подумала вона. Коли жінка думками деінде або не має причин боятися чоловіка, який її пригощає, вона мов те ягня. Навіть сама вона спокійно взяла склянку з текілою. Навіть вона пустила до свого помешкання чоловіка, якого так погано знала.
Ріццолі знову подивилася на Діна. Він сидів навпроти, і тепер їхні очі були на одному рівні. Текіла, яку вона випила натщесерце, уже починала діяти: кінцівки втрачали чутливість. Алкоголь це анестетик. Ріццолі стала небезпечно відстороненою і спокійною.
Дін нахилився до неї, і вона не відсахнулася, полишивши свою звичайну настороженість. Дін порушував її особистий простір так, як більшість чоловіків навіть не намагалася, а вона йому дозволяла. Вона підкорилася йому.
У нас уже не один убивця, сказав він. У нас двоє партнерів. Одного з них ви знаєте краще, ніж будь-хто на світі. Хочете ви цього чи ні, але з Ворреном Гойтом у вас особливий звязок. А отже, ви повязані і з Домінантом.