Он як?
Воно сталося того ж вечора, коли наша збірна грала на стадіоні "Уллевол". Дата написана на квитку. Сьома година.
Ой! зойкнула Катрина.
У Бйорна Гольма на обличчі зявився страдницький вираз.
Тільки не кажи цього, Харрі. Будь ласка, не кажи, що Валентин Єртсен був на цьому матчі. Якщо це так
то він не може бути вбивцею, закінчила за нього Катрина. А нам же дуже хочеться, щоб він ним був, Харрі. Тож скажи тепер що-небудь, що по-справжньому надихне нас.
Гаразд, відповів Харрі. Чому цей квиток не валявся у сміттєвому кошику разом із ватними паличками і трамвайними квитками? Чому він залишив його на столі, коли прибирав з нього усе інше? Поклав його саме на те місце, де ми його напевно знайдемо.
Він створює собі алібі, сказала Катрина.
Він залишив нам цей квиток, щоб ми стояли ось так, як оце зараз, продовжив Харрі. Щоб нас несподівано здолали сумніви, щоб нас паралізувало. Але це просто уривок квитка, і він не доводить, що Валентин був на матчі. Навпаки, в очі кидається не лише те, що він буцімто був на футбольному матчі, в місці, де ніхто не запамятає конкретну людину, але й те, що він із незясованих причин зберіг свій квиток.
На квитку є номер місця, сказала Катрина. Можливо ті, що сиділи обабіч і ззаду згадають, хто на нім сидів, і чи не було воно порожнє. Я можу пошукати за номером місце, може, й знайду.
То зроби це, кивнув Харрі. Але ми вже намагалися у той же спосіб перевірити ймовірні алібі в театрі і кіно. І зясувалося, що через три-чотири дні люди не памятають тих, хто сидів поряд з ними.
Ти маєш рацію, покірно сказала Катрина.
Матч збірної, сказав Бйорн.
Ну то й що? відповів Харрі, заходячи до ванної і вже збираючись розстебнути штани.
Матчі збірної провадяться за правилами Міжнародної федерації футболу, сказав Бйорн. Хуліганство.
Авжеж, чудово! почулося із-за дверей ванної. Чудово, Бйорне!
Двері ванної знову зачинилися.
Що? закричала Катрина. Про що це ви?
Камери, сказав Бйорн. ФІФА зобовязує організаторів знімати публіку на випадок, якщо під час матчу виникне безлад. Це правило виникло на хвилі футбольного хуліганства у девяності роки, щоб поліція могла ідентифікувати призвідників безладів і засудити їх. І вони просто знімають трибуни упродовж усього матчу з такою хорошою якістю, що кожну особу можна збільшити та ідентифікувати. А у нас є номер сектора, ряду і місця, де; сидів Валентин.
Не сидів! вигукнула Катрина. У нього немає ніякого права опинятися на цьому записі, розумієш? Тоді нам доведеться починати все спочатку!
Звичайно, вони могли встигнути стерти записи, сказав Бйорн. Під час того матчу ніяких безладів не було, а директива про зберігання даних напевно містить вказівку, скільки часу необхідно зберігати запис.
Якщо записи збережені на компютері, то для того, щоб видалити їх із жорсткого диска, недостатньо просто натиснути на клавішу "Delete".
Директива про зберігання даних.
Намагатися назавжди видалити файл це те ж саме, що видалити собаче лайно з підошви кросівки. Як, по-твоєму, ми виявляємо дитяче порно на компютерах, яке збоченці добровільно підсовують нам, коли ми цілком упевнені, що усе видалили? Повір мені, я відшукаю Валентина Єртсена, якщо він був на стадіоні "Уллевол" того вечора! А гаданий час смерті Ерленда Веннесли?
Вони почули шум зливного бачка.
Між сьомою та пів на восьму, відповів Бйорн. Тобто, іншими словами, на самому початку матчу, відразу після того, як Хенріксен зрівняв рахунок. Веннесла в Марідалені мав чути ревіння стадіону, адже він розташований не так далеко звідти.
Двері ванної відчинилися.
Тобто він міг устигнути приїхати на матч відразу після скоєння вбивства в Марідалені, промовив Харрі, застібаючи останній ґудзик. А приїхавши на стадіон, міг зробити щось таке, щоб оточення його запамятало. Алібі.
Двері ванної відчинилися.
Тобто він міг устигнути приїхати на матч відразу після скоєння вбивства в Марідалені, промовив Харрі, застібаючи останній ґудзик. А приїхавши на стадіон, міг зробити щось таке, щоб оточення його запамятало. Алібі.
Значить, Валентина не було на тому матчі, сказала Катрина. Але якщо він усе-таки там був, я прогляну це кляте відео від початку й до кінця з секундоміром у руках, на випадок якщо він хоч би дупу відірве від сидіння. Алібі, дідько б його взяв!
У районі великих вілл було тихо.
Затишшя перед потоком "вольво" та "ауді", які невдовзі повернуться додому, закінчивши робочий день у корпорації Норвегія, подумав Трульс.
Трульс Бернтсен натиснув на кнопку дзвінка й огледівся.
Красивий садок. Доглянутий. Для створення таких садків у начальників поліції зявляється час після виходу на пенсію.
Двері відчинилися. Він виглядав старшим. Той же гострий погляд блакитних очей, але шкіра на шиї обвисла більше і постава не така пряма. Він був уже не таким упевненим, яким Трульс його памятав. Може, справа була в запраному домашньому одязі, а може, такими стають, коли робота перестає тримати людину в напрузі.
Берентзен, Оргкрим.
Трульс показав своє посвідчення, будучи упевненим у тому, що коли старий і зуміє прочитати прізвище Бернтсен, він подумає, що почув те ж саме. Брехня з можливістю відступу. Але начальник поліції кивнув, не поглянувши на посвідчення:
Я памятаю, бачив вас, так. Чим можу допомогти, Берентзене?
Він нічим не виказував того, що збирається запросити Трульса у будинок. Це цілком влаштовувало Трульса. Їх ніхто не бачив, і сторонніх шумів навкруги не було.
Йдеться про вашого сина. Про Сондре.
Що з ним?
Ми проводимо операцію по затриманню кількох албанських сутенерів на ринку сексуальних послуг, і у звязку з цим ми вели спостереження за трафіком і робили зйомки на Квадратурен. Нам удалося встановити частину машин, що відвезли повій, і ми хотіли викликати їх власників на допит. Ми запропонуємо їм скоротити термін в обмін на свідчення проти сутенерів. Одна зі сфотографованих нами машин має номерні знаки, зареєстровані на вашого сина.
Начальник поліції підняв кошлаті брови:
Що ви таке кажете? Сондре? Не може такого бути!
Я теж так вважаю. Але все-таки хочу з вами порадитися. Якщо ви вважаєте, що це непорозуміння, що жінка, яка сідає до машини, цілком можливо, і не повія зовсім, то ми знищимо цю фотографію.
Сондре щасливий у шлюбі. Його виховав я, він знає різницю між "добре" і "погано", повірте мені.
Звичайно, я просто хотів упевнитися, що ви так само ставитеся до цієї справи.
Господи, та навіщо йому купувати чоловік, який стояв перед Трульсом, скривився, неначе розкусив гнилу виноградину, секс на вулиці? А небезпека заразитися? А діти? Ні, знаєте
Тоді, здається, ми зійшлися на думці, що немає сенсу продовжувати цю справу. І хоча у нас є підстави підозрювати, що ця жінка повія, ваш син цілком міг позичити кому-небудь свою машину, фотографії водія у нас немає.
У такому разі, у вас і справи немає. Ні, можете забути про це.
Спасибі, ми вчинимо так, як ви радите.
Начальник поліції повільно кивнув, уважно вивчаючи Трульса:
Берентзен з Оргкрима, правильно?
Так точно.
Дякую, Берентзене. Ви добре попрацювали.
Трульс широко посміхнувся:
Стараємося як можемо. Вдалого вам дня.
Повтори, що ти сказав? вимовила Катрина, дивлячись на чорний монітор.
У світі за межами Котельні вже була друга половина дня, тут же повітря було задушливе від випарів людських тіл.
Я сказав, що відповідно до директиви про зберігання даних зображення людей на трибунах були видалені, відповів Бйорн. І як бачиш, я мав рацію.
А я що казала?
Ти сказала, що файли як собаче лайно на підошві кросівки, сказав Бйорн. Їх неможливо видалити.
Я не казала "неможливо", відповіла Катрина.
Четверо людей сиділи навколо монітора компютера Катрини. Коли Харрі подзвонив Столе і попросив прийти, у голосі Столе передовсім відчулося полегшення.
Я сказала, що це складно, мовила Катрина. Але, як правило, десь знаходиться їх дзеркальне відображення, яке розумний компютерник здатний відшукати.
Чи компютерниця? припустив Столе.
Ні, сказала Катрина. Жінки не вміють паркуватися у проміжку між машинами, вони не памятають результатів футбольних матчів і не в змозі навчитися останніх компютерних новинок. Для цього потрібні дивні чоловяги у футболках з емблемами різних музичних груп, що ведуть мізерне сексуальне життя. Так повелося з камяного віку.
Тобто ти не можеш
Я кілька разів намагалася пояснити, що я не фахівець із компютерів, Столе! Мої пошукові системи дісталися до файлосховища Норвезького футбольного союзу, але усі відеозаписи були стерті. А проникнути глибше я, на жаль, не можу.
Ми заощадили б трохи часу, якби послухали мене, зауважив Бйорн. Що робитимемо?
Але я не сказала, що більше нічого не можу, продовжувала Катрина, як і раніше звертаючись до Столе. Я маю кілька відносних переваг, таких, як жіноча чарівливість, нежіноча настирливість і повна відсутність соромязливості. А це може принести результати у світі компютерних маніяків. Загалом, те, що якось привело мене до цих пошукових систем, забезпечило мені прихильність одного індійського компютерника із псевдонімом Сайд Кат. І годину тому я зателефонувала в Хайдарабад і послала його по сліду.
І?..
І ми дивимося запис, сказала Катрина, натискаючи на клавішу.
Монітор спалахнув.
Вони втупилися в нього.
Це він! сказав Столе. Виглядає дуже самотнім.
Валентин Єртсен, він же Пол Ставнес, сидів перед ними, склавши на грудях руки. Він спостерігав за грою без особливого ентузіазму.
Гівнюк! неголосно лайнувся Бйорн.
Харрі попросив Катрину прокрутити запис уперед на прискореному перемотуванні.
Вона на щось натиснула, і люди навколо Валентина Єртсена почали рухатися дивними ривками, а відлік часу у правому кутку помчався уперед. Тільки Валентин Єртсен сидів спокійно, як мертва статуя, посеред вируючого життя.
Ще швидше, сказав Харрі.
Катрина прискорила запис, і ті ж люди стали ще жвавішими, вони нахилялися назад і вперед, піднімалися, здіймали догори руки, зникали, поверталися із сосискою або кавою у руках. А потім вони побачили кілька порожніх блакитних сидінь.
Один-один, перерва, повідомив Бйорн.
Трибуни знову заповнилися. Публіка стала ще активнішою. Спливають хвилини у кутку екрана. Усі хитають головами в сильному розчаруванні. І раптом руки підняті вгору! вдавалося, картинка на пару секунд застигла. І після цього люди одночасно схоплюються з сидінь, радісно стрибають, обіймаються. Усі, за винятком одного чоловіка.