П'ята Саллі - Дэниел Киз 11 стр.


Він чекав, киваючи. Її пересмикнуло. Образи сну заповнили зір тіниста постать із довгим рудим волоссям, що шалено витанцьовувала, й у голові вигулькнуло імя Белла.

 Я була з одним зі своїх керівників минулого вечора. З Еліотом. Він розповів мені, що я танцювала і називала себе іншим іменем.

 Яким іменем?

 Белла.

 Ви використовуєте це імя?

 Ні. Звісно, що ні. Колись у мене була лялька на імя Белла

 Чому ви зупинилися?

 Думаю, це я вам також розповідала.

Він кивнув.

 Ви розказали мені імена ваших ляльок.

 Під гіпнозом?

 Так.

 Чому я цього не памятаю?

 Тому що вони у вас асоціюються з болем. Ви не хотіли памятати.

 Але я мушу згадати для того, щоб мені покращало, правда?

 З часом,  сказав він.  Воно до вас повернеться. Не варто поспішати.

Саллі опустила очі в підлогу.

 Я вам розповідала, що ті ляльки потім стали моїми уявними друзями, що я з ними розмовляла і вдавала, ніби вони мені відповідають?

 Ви згадували, що до вас говорила Белла.

 Вони не розмовляли між собою. Тільки зі мною. І я ніколи нікому про них не розказувала. Я створила уявний клуб і назвала його «Таємна пятірка». Там були Деррі та Белла й інша, яку звали Нола Я я не памятаю останньої бешкетниці. Ми проводили зустрічі, я розливала уявний чай по уявних горнятках, ми їли уявне печиво савоярді[36] та розмовляли про школу, хлопців та інші важливі речі.

 Що сталося з цими уявними друзями?

 Не знаю.

 Коли ви востаннє з ними бачились чи розмовляли?

 Думаю, клуб розпався, коли я почала зустрічатися з Ларрі.

 І коли це було?

 Після того, як я закінчила школу.

 Як ви розформували «Таємну пятірку»?  запитав Роджер.

Саллі повернулася, щоб подивитися на доктора Еша, міркуючи, чому довірилася йому настільки, що розповідає таємницю, якою ще ні з ким не ділилася. Він уважно дивився на неї, стурбовано звівши брови.

 Я сказала, що більше вони не потрібні, промовила вона.  Та Деррі відповіла, що не все так просто. Вона сказала, що коли їх вже створили, вони не можуть просто так зникнути. А Нола наполягала, що вони також мають права.

 І що ви зробили?

 Я силою виштовхнула їх зі свого розуму. Я постійно себе чимось займала.

Він кивнув, щоб вона продовжувала.

 І тоді провали в памяті стали гіршими. Я втрачала тривалі періоди часу, а люди розповідали мені, що я робила речі, яких зовсім не памятала. Речі, які, я знала, ніколи б не зробила як-от

 Як-от, що?

 Як-от Еліот сказав минулого вечора, що я називала себе Беллою і танцювала весь вечір.

 Як ви думаєте, Саллі, що все це означає?

 Не знаю. Я думала, що божевільна, але ви кажете, що ні.

Він похитав головою та сказав дуже твердо:

 Ви не божевільна, не скажена чи психована Всі ці слова ми застосовуємо, щоб говорити про людей, які настільки віддалені від реальності, що не можуть нормально жити, або становлять таку небезпеку для самих себе чи інших, що їх потрібно поміщати в спеціальні установи.

 Тоді що зі мною?

 У вас те, що раніше називали неврозом. Та зараз ми, професіонали, усвідомлюємо, що тут все набагато серйозніше. Категорія, яку зараз називають «дисоціативними розладами», враховує амнезію, стан фуги[37], сомнамбулізм та стан, який нещодавно набув значного розголосу, а саме множинна особистість.

КОНЕЦ ОЗНАКОМИТЕЛЬНОГО ОТРЫВКА

Саллі кивнула.

 У мене буває амнезія, це правда. Мене можна вилікувати?

Роджер підвівся та підійшов до стола:

 Думаю, що так. Але першим кроком у цьому напрямі має бути сприйняття вашого стану. Спочатку розумом, а потім також і емоціями. Ви повинні повірити, відчути та усвідомити всім своїм буттям, ким ви є. Тільки так ми зможемо щось змінити.

Вона знала, що він намагається щось їй сказати.

 Ви маєте на увазі, що це не просто амнезія?

Доктор Еш кивнув.

 Не та інша не множинна

Він заспокійливо поклав їй руки на плечі.

 Я вважаю, що саме з цим ми й маємо справу, Саллі. Думаю, уявні друзі дитинства зажили окремими життями та стали вашими альтернативними особистостями. Саме тому вас звинувачують у речах, яких ви не можете пригадати. Ви робите їх під контролем інших людей.

Саллі кивнула.

 Зрозуміло. Це так багато пояснює. Мені ніколи не спадало на думку, що  Але насправді вона думала: «Це неправда».

Вона не вірила в це, і жодні його слова не переконали б її.

 Потрібно буде багато та важко працювати,  сказав він.  Про розщеплення особистості відомо дуже мало. Лікування переважно експериментальне. Але коли ви зможете усвідомити свій стан, думаю, нам пощастить розробити стратегію, як із цим впоратися і, можливо, вилікувати вас.

 Дякую вам, докторе Еш. Я робитиму все, що ви скажете.

 Побачимося наступного тижня.

Та коли Саллі виходила, то думала, що не має жодного наміру повертатися і тринькати свої гроші на шарлатана, який намагається переконати її в тому, що в неї розщеплення особистості. Це не обговорювалось. Мусить бути інше пояснення.

Тієї ж ночі вона крутилась і звивалася в ліжку не в змозі заснути, тому підвелася, щоб щось почитати. На полицях лежало стільки книжок, яких вона навіть не памятала, як купувала. Кантова «Критика чистого розуму»[38], Джойсові «Поминки за Фіннеганом»[39]. Саллі погортала сторінки, кліпаючи очима. Вона навіть не розуміла, що там написано. Кинула книжки додолу. Навіщо вона купувала книжки, якщо не могла їх читати?

Саллі перегорнула титульну сторінку брошури під назвою «Нова жінка: Рівність ТЕПЕР»[40] і помітила імя НОЛА, виведене жирним, друкованим почерком. Нола. Вона вхопила інші книжки, які була покидала на підлогу, та побачила, що й вони також були підписані іменем Нола.

Вона, мабуть, сама це зробила й забула. Розум просто підсміювався над нею.

За книжками Саллі знайшла коробку з вібратором всередині та брошуру з рекомендаціями щодо зміцнення шкіри й надання їй відповідного відтінку. Купівлю цих речей вона також не пригадувала. А ще за книжками знайшла два згорнуті примірники «Плейґьорлу[41]». Саллі розгорнула журнали, але коли побачила, що зображено на розгортці, то аж підскочила й ледь не задихнулася. Їй стало гидко. Це вона купила ці журнали? Неможливо. Вона ніколи й краєм ока не глянула б на фотографії оголених чоловіків.

Ларрі колись читав «Плейбой». Фото голих жінок. І брудні картинки тих секс-інструкцій. Жахливо бути заміжньою за чоловіком із такими непристойними вподобаннями.

Саллі намагалася заснути, але щораз як починала дрімати, їй знову снилося море. Тепер замість Мерфі з Беллою їй снилися двійнята, які вдвох трималися на воді. Потім вона побачила, як їхні тіла, обліплені водоростями, з неприродно викрученими головами та ногами, винесло на берег.

Вона зірвалася з ліжка, відсапуючись. Знала, що вже надто пізно, але мусила зателефонувати Ларрі, перевірити, як там діти. Він відповів сонним голосом, в якому вчувалося роздратування.

 Не сердься на мене, Ларрі. Мені снилися Пенні та Пет. То було жахіття щось на кшталт видіння що вони в небезпеці.

 З ними все добре.

 Можна з ними поговорити?

 Вони сплять. Боже, це ж майже друга ночі.

 Я маю право з ними розмовляти.

 Немає в тебе більше прав, Саллі.

 Прошу тебе, Ларрі, принаймні сходи та перевір. У мене погане передчуття.

 У тебе завжди погане передчуття. Зачекай хвилину. Я гляну і дам тобі знати.

Саллі почекала кілька секунд, доки він відійшов від телефону, дослухалася до звуків. Вона почула жіночий голос на задньому плані, який запитував, хто дзвонив.

Тоді слухавку взяла Анна.

 Чому ти не даси йому спокій? Всі ці дзвінки вдень і вночі. Ти нас з розуму зводиш. Ми викличемо поліцію, якщо це не припиниться.

КОНЕЦ ОЗНАКОМИТЕЛЬНОГО ОТРЫВКА

Тоді слухавку взяла Анна.

 Чому ти не даси йому спокій? Всі ці дзвінки вдень і вночі. Ти нас з розуму зводиш. Ми викличемо поліцію, якщо це не припиниться.

 Це неправда. Я вже кілька місяців йому не дзвонила.

 Ти брехуха. Минулої ночі і перед тим. Це ти дзвониш і постійно лаєшся. То хочеш, щоб Ларрі повернувся, то через день погрожуєш, що вбєш його і власного сина. От що я тобі скажу: суддя сказав, якщо так продовжуватиметься, ти ніколи не повернеш собі твої довбані права на відвідування.

 Ні!  закричала Саллі. Ви не можете цього зробити. Вам не вдасться. Це мої діти мої та Ларрі. У тебе немає права

 Це в тебе немає прав. Ти скажена, задурманена психопатка. Якщо ти не припиниш нас турбувати і погрожувати

Вона почула шепіт Ларрі:

 Анно, припини. Відчепись від неї. Вона божевільна.

 Вона нас скоро в могилу зажене.

Якусь хвилину вони посперечались, а тоді Ларрі знову взяв слухавку.

 Послухай, Саллі, з ними все гаразд. Міцно сплять. І я знаю, що в тебе зараз важкі часи, але Анна має рацію. Тобі варто припинити ці постійні дзвінки о такій порі.

 Але я не дзвонила, Ларрі. Це вперше за кілька останніх місяців. Не знаю, про що вона. Я все ще кохаю тебе, Ларрі.

 Ти знову починаєш? О Господи, я думав, що ти припиниш цю свою брехню і маніпулювання. Ти вже тричі за цей місяць будила мене між другою та четвертою ранку. Дзвонила мені додому, в офіс, вдень та вночі. За кого ти мене маєш, Саллі? Ти ж розумієш, ця ірраціональна поведінка зруйнувала наш шлюб. Вже рік минув, чому ж ти ніяк не вгамуєшся? Я думав, ти якось збереш себе докупи.

 Я намагаюся, Ларрі. Мені вже краще. Я відвідую психіатра. І отримала стабільну роботу офіціанткою, тому більше не мушу просити в тебе аліментів. Я не хотіла тебе турбувати, але весь час про тебе думаю. Це боляче. І я хвилювалася за дітей.

 Що ж, за них не варто хвилюватися. Ми гарно про них піклуємось.

 Анна їм не мати. Я їхня мама і твоя дружина.

 Послухай, я думав, ми вже з цим покінчили, Саллі. Тепер моя дружина Анна і вона любить їх так, ніби то її власні діти.

 Ні!  видихнула Саллі. Вона не може. Вона не може. Вони мої. Я не дозволю нікому їх у мене забрати. Я б радше їх

Знову видіння їхніх покручених тіл. Що вона таке верзла? Чим вона думала?

 Ой, Ларрі, ні. Я не це маю на увазі. Пробач мене. Я просто хотіла, щоб все було так, як колись, коли

Різке клацання на іншому кінці дроту повідомило, що Ларрі завершив дзвінок. Саллі повісила слухавку та поклала голову назад на подушку. Принаймні з дітьми все було добре. Вона нарешті заснула.

Я подумала, що зараз найкращий час, щоб самій прокинутись. Я зовсім не хотіла спати. Мій розум все прокручував те, що Роджер сказав Саллі під час сьогоднішнього сеансу. Тому я одягнулася та спустилася вниз, поговорити з Мерфі. Так, знаю, що це звучить мов божевілля розмовляти з манекеном у вітрині, але існує небагато людей, з якими я б могла поговорити про те, що відбувалося. Звісно, зараз зявився Роджер. Та все одно, мене дуже заспокоюють розмови з Мерфі. Він мій уявний друг.

Назад Дальше