Запитання не заскочило керівника МІ-6 зненацька:
Запитання не заскочило керівника МІ-6 зненацька:
Три радянських солдати на одного фіна, my lord, швидко відповів він.
Черчилль гмукнув, посміхнувшись краєм рота, підняв брови:
Отакої! Гармати?
40 до 1, Мензіс добре підготувався і відповідав, як школяр-відмінник таблицю множення на уроці вимогливого викладача математики.
Жах! Танки?
70 до 1.
Від останніх цифр Черчилль навіть присвиснув й округлив очі. Уперся руками в коліна і нахилився вперед, наче від здивування збирався підвестися. Але не підвівся, а лише видихнув:
Суворо. А втрати?
Приблизно 4 до 1. Четверо вбитих росіян на одного фіна. За останніми даними, можливо, навіть 5 до 1, Мензіс називав цифри сухо й беземоційно.
Слухайте, Мензісе, це майже катастрофа для Сталіна! Як там у них: «Но от Москвы до Британских морей Красная армия» Він зробив жест затиснутою між пальцями сигарою, наче запрошуючи Мензіса продовжити. Нагадайте ж
«всех сильней», Мензіс непогано знав російську.
Черчилль засміявся, гортаючи газети і вказуючи на карикатури:
Як на мене, нацисти трохи зліше зображають Чемберлена. Зате у Рад бувають непогані ідеї. І взагалі, як на ваш погляд, Стюарте, який лад економічно потужніший соціалізм чи націонал-соціалізм?
My lord, Гітлер робить шокуючі економічні успіхи. Безробіття подолано, будуються автобани через усю країну, от-от буде зроблено народний автомобіль. Назва Здається, «фольксваген» у перекладі «народний автомобіль». За достовірною інформацією, Гітлер особисто брав участь у його проектуванні
Це означає, що проект «народного автомобіля» надважливий для Гітлера, швидко вставив Черчилль, кинувши допитливий погляд на Мензіса. Від нього не сховалися нотки захоплення у тоні керівника розвідки.
Так, my lord, за нашою інформацією, фюрер наказав збудувати автомобільний завод, що буде найбільшим у Європі й вироблятиме найдешевшу «народну» автівку.
Стюарте, та ви симпатизуєте скаженому єфрейтору? у тоні Черчилля промайнули металеві нотки. Всім було відомо про його особисте несприйняття, майже ненависть до фюрера німецького народу, який закінчив Першу світову єфрейтором.
У Британії іноді досить сказати правду, щоб тебе звинуватили у зраді, ледь посміхнувся Мензіс.
Не ображайтесь, вже миролюбно сказав Черчилль. Якщо чесно, то я завжди симпатизував вам. Незалежно від того, як ви ставитесь до біснуватого фюрера. Якщо хочете, то я вибачаюся. Що ще цікавого?
Узагалі? уточнив Мензіс.
Зокрема. У цієї солодкої парочки Сталіна і Гітлера.
Суцільні освідчення у коханні. «Радянський чи німецький народ підтримує «чергові мирні ініціативи» радянського чи, відповідно, німецького уряду. Усе це кочує з «Правди» в «Беобахтер» і навпаки. Іноді здається, що журналісти обох газет переписують один в одного тексти
Я маю на увазі поза пресою, Черчилль витяг сигару з рота, нахилився до стола, сьорбнув кави і знову відкинувся в кріслі. Затиснув сигару в зубах і зчепив руки на великому животі.
Десять-пятнадцять ешелонів з нафтою, хлібом, рудою щодня проходять через радянський кордон у Німеччину. Спільні військові паради Червоної армії і вермахту відбулися по всьому периметру нового кордону. Йдуть обміни культурними делегаціями. Час од часу, правда, німецькі літаки порушують радянський кордон, та Москва на це поки що не зважає. Не направила Берліну жодної ноти.
Черчилль пропустив повз вуха інформацію про порушення кордону літаками, але ухопився за культурний обмін.
Обмін культурними делегаціями? Якими саме? Хіба у них схожі погляди на культуру?
Досить схожі. В останній «Правді» великий матеріал про те, що у Москві помпезно відкрилася виставка німецьких художників. Ось, прошу, Мензіс ткнув пальцем у третю шпальту «Правди» і підсунув її Черчиллю. Він акцентував увагу Черчилля саме на цьому повідомленні, бо добре знав про особливу пристрасть першого лорда до образотворчого мистецтва. Потім буде візит-відповідь, аналогічна виставка у Берліні. Патронують німецьку виставку особисто Гітлер і Ріббентроп. Відомо, що Гітлер сам вважає себе гарним художником-акварелістом.
Черчилль уважно проглянув матеріал. Він і сам вважав себе гарним художником. Навіть під псевдонімом брав участь у кількох виставках. Гмукнув:
Цікаво виглядають два прапори один зі свастикою, другий із серпом і молотом на фасаді виставкового залу. Хотілося побачити б це у кольорі. Два червоних прапори. Схрещені серп і молот, здається, трохи схожі на свастику. У нацистів прапор ефектніший. Можу закластися, що ваш улюблений єфрейтор, Мензісе, сам вигадав його. Кажете, що виставку патронує фюрер? Дуже цікаво.
Черчилль важко підвівся з глибокого крісла, обійшов навколо стола, тримаючи руки за спиною і продовжуючи нервово жувати сигару.
Сталін хитрий старий лис. Son of a bitch! (Сучий син!) У Польщі вусач нас переграв. Зі слабкою армією, озброєною старими гвинтівками, ледь не на возах, без жодного пострілу хапнув величезний шматок цієї країни. Але, на щастя, хоч у Фінляндії піймав величезного облизня А потім Сталін кинувся в обійми Гітлеру Як дівка, яка боїться зґвалтування і тому намагається вийти заміж за потенційного ґвалтівника. Кинувся в обійми єфрейтора не без допомоги, звісно, слабака Даладьє і цього віслюка Чемберлена. Не розумію, навіщо це потрібно Адольфу? Я маю на увазі пакт зі Сталіним. Судячи з того, що Ради так обгидилися у Фінляндії, Червона армія мало на що здатна. Адольф міг би забрати всю Польщу. Всю! Єфрейтор пошився у величезні дурні! Думаю, що він це тепер розуміє і вже шкодує, що пустив Ради на берег Бугу.
Мензіс крутив головою слідом за Першим лордом Адміралтейства. Він не сумнівався, що Черчилль ось-ось стане премєром і сподівався, як мінімум, зберегти за собою пост керівника секретної служби. А, як максимум, зайняти нинішнє місце Черчилля. Він тримав свої контакти з Черчиллем у таємниці від Чемберлена, вважаючи, що навряд чи це сподобається останньому. Відтоді як Черчилль став Першим лордом Адміралтейства, Мензіс щотижня бував у того вдома з неофіційною доповіддю. Черчилль телефонував і запрошував керівника розвідки на сигару і чашку кави. Мензіс не палив і, через підвищений тиск, віддавав перевагу чаю. Але завжди приходив і приносив усі матеріали, що могли зацікавити майбутнього керівника уряду.
Тим часом Черчилль, немов планета круг Сонця, зробив кілька повільних кіл навколо стола й зупинився біля полотен з пейзажами, що висіли на стіні. Стояв, похитуючись із пяток на носки.
Як вам ці полотна? запитав він Мензіса, вказуючи рукою із затиснутою між пальцями сигарою.
Вони чудові, my lord! захоплено відповів Мензіс. Я відразу, як тільки увійшов, звернув на них увагу! Особливо оця робота з вівцями на лузі. У вас чудовий смак. А хто автор?
Чарльз Морін, ще зовсім молодий художник. Я нещодавно їх придбав. І дуже дешево, сказав Черчилль. Було помітно, що він потішений оцінкою полотен керівником секретної служби.
Він дуже талановитий! Мензіс знав, що під псевдонімом Чарльза Моріна, який досить часто виставляється, здебільшого на виставках для художників-аматорів, ховається сам Вінстон Черчилль.
Мову про полотна «молодого Моріна» перший лорд, очевидно забуваючи, заводив ледь не кожної другої зустрічі. З усмішкою на круглому обличчі Черчилль знову важко вмостився в крісло і зчепив руки на великому животі. У тиші було чутно, як гучно дихає його велике тіло. Він раптом згадав про незапалену сигару, простягнув руку за запальничкою у вигляді Біг-Бену і почав повільно розкурювати сигару, огортаючи себе і Мензіса клубами духмяного диму. Помітив, що той мимоволі скривився, наче від зубного болю.
Мензісе, ви ніколи не палили? Черчилль відкинувся на спинку крісла.
Мензіс на хвилину замислився, почухав кінчик носа, який від тіні, що пробігла худим обличчям, здавалось, загострився, і відповів:
Ні, my lord.
Чому? в голосі Черчилля відчувалося щире здивування.
Не знаю, my lord, стенув плечима Мензіс. Наче не маю в цьому потреби.
Черчилль посміхнувся:
Чому? Говорять, що сигари негативно впливають на взаємини з жінками. Це повна нісенітниця! Запитайте у моєї дружини Клементини. Упевнений, що старість впливає набагато гірше. Скажу більше: якби я не палив, то вже був би трупом.
Ви заперечуєте результати наукових досліджень? ввічливо запитав Мензіс. На лобі у нього зявилося кілька зморшок.
Так, заперечую! з жаром вигукнув Черчилль. І ви зараз зі мною погодитеся! Це було під час Першої світової. Я вийшов з бліндажа. Хотів закурити, але згадав, що забув сірники. Повернувся назад, і, щойно зачинилися двері, в те місце, де я стояв, ударив снаряд. Всі, хто спочатку вийшов разом зі мною, загинули.
Мензіс щиро розреготався:
Дійсно! My lord, ви спростували всі наукові викладки!
Отож. Але, як говорять наші союзники французи, «реверон а нотр мутон» «повернімося до наших баранів». Ми повинні всіляко стримувати Сталіна від подальшого падіння в обійми Гітлеру. У цьому випадку зґвалтування вусача нам набагато вигідніше, ніж його шлюб.
Після того, як Ради показали слабкість у фінській кампанії, Гітлер став уникати сталінських обіймів, зауважив Мензіс. Жодної зустрічі на високому рівні
Правильно. Дружать із сильним, погодився Черчилль. Слабак, навпаки, сам напрошується у друзі до сильного.
Виступаючи у танковому військовому училищі під Берліном, Гітлер знову говорив про необхідність початку швидкого руху Німеччини на схід.
Це точна інформація? явно зацікавлено запитав Черчилль, випускаючи вгору кільця диму і уважно спостерігаючи, як вони, повільно похитуючись, підіймаються вгору і розчиняються у повітрі.
Абсолютно, запевнив Мензіс. Ми маємо стенограму виступу.
Язик його ворог його! Єфрейтор зірвався! Мені здається, що коли він виступає і починає кричати, то входить у транс, а мізки не встигають за язиком. Похід вермахту на схід це був би непоганий шанс для Британії передихнути. Треба, щоб про цей виступ обовязково дізнався Сталін.
Я вважаю, що радянська розвідка вже доповіла йому.
А якщо ні? Черчилль уважно подивився на Мензіса. Мало хто міг витримати його погляд.
Мензіс опустив очі.
Це неважко виправити, ми передамо стенограму через радянського посла Майського, не сумніваюся, що Сталін клюне на цю наживку і накаже розвідці надати підтвердження.
І вони його отримають! Черчилль стиснув кулак правої руки і вдарив ним по долоні лівої. Обовязково отримають! Але у виступі мало потрібної нам конкретики. Треба, аби Сталін вважав, що удар буде не на Захід, а саме на Схід і якщо не сьогодні, то завтра. Потрібно щодня сіяти між Сталіном і Гітлером насіння недовіри. Чуєте, Мензісе? Ми не повинні допустити цього шлюбу! Якщо вони, не дай боже, поберуться, Британії і Франції кінець. Та що там Британії і Франції. Всьому світу кінець! Треба, щоб Сталін чекав удару на схід. Потрібна якась конкретика, Черчилль замислено барабанив пальцями по столу. Скажімо, що готується провокація напад на якусь німецьку делегацію, що зараз перебуває в СРСР.