Не меншими рибними запасами відоме озеро Ялпуг в Одеській області друга за розміром природна водойма Європи (довжина 39 км, ширина 5 км, глибина до 6 м). Та на відміну від Синевиру, тут водиться більше 40 видів риб та раків. А ще озеро багате сірководневими грязями, які мають цілющі властивості. З Ялпугом повязана легенда, за якою на його берегах, їдучи з Кишинева до Одеси, побував геніальний російський поет О.С. Пушкін і навіть посадив тут молодий дубок.
Справжнім дивом є невеличке озеро (воно так і називається Озерце), що знаходиться поблизу старовинного міста Оконська Волинської області. У самому його центрі бють два потужні джерела, викидаючи догори шматочки крейди. Щосекунди вони виштовхують нагору близько 200 л приємної на смак води. Озеро ніколи не замерзає, а температура води в ньому лишається незмінною впродовж року, становлячи +9 °C. У великі морози над його поверхнею клубочиться пара. Про озеро ходить багато легенд. Кажуть, що колись тут відпочивав та пив озерну воду Б. Хмельницький.
Штучне море Кременчуцьке водосховище було утворене біля міста Світловодська Кіровоградської області в 19561961 роках. Над його створенням працювало 40 тисяч людей. Довжина водосховища становить 149 км, а ширина та глибина 28 метрів. Сьогодні це найбільше штучне море в Україні і одне з найбільших у Європі. Щоб створити його, гідрологам довелося затопити частину заселеної території, переселивши мешканців містечка Новогеоргіївська у Світловодськ.
На деяких гірських річках країни є мальовничі водоспади. Найбільшим в Українських Карпатах є водоспад Шипіт на річці Пилипець у с. Подобовець Закарпатської області. А розташований на схилах гори Товстий Верх (819 м) Нирецький водоспад хоча і поступається йому за величиною, але вражає своїм дивовижним виглядом. Він розділений на два потоки, між якими виступає андезитова скеля. В ній вода вимила пять заглибин, які місцеві жителі називають «глечиками».
Івано-Франківщина славиться одразу кількома водоспадами Гуком (біля Косова), Пробієм (на території Яремчі), Лужківським, Манявським та Дзембринським. Якщо висота Гука становить усього 2,5 м, а ширина русла близько 5 м, то вода Пробія падає з 84 м. По-своєму унікальний Лужківський водоспад, який ніби ховається у лісових хащах. Вочевидь, саме тому температура води в ньому навіть влітку не перевищує +12 °C. Він мальовничо спадає з 14-метрової скелі суцільним потоком.
А у Кримських горах з гірських схилів спадають відомі водоспади Учан-Су (в перекладі з тюркської «вода, що летить») висотою 90 м та Джур-Джур (у перекладі з тюркської «той, що дзюрчить»). Цей водоспад поетично називають «Срібними струменями», потік води падає з 15-метрової висоти.
Водоспади Учан-Су та Джур-Джур
Є дивовижні за красою водоспади і на Тернопільщині Джуринський (висотою 16 м) та каскад з пятнадцяти Русилівських водоспадів висотою від 8 до 13 м.
У Закарпатській області знаходяться два великі болота Глуханя та Замшатка. Особливо цікаве болото Глуханя воно має сферичну поверхню. В його торфах «закодовано» літопис природи краю.
У верхівях ріки Інгулець (Кіровоградська область) є Чорне болото єдине в Україні, що має майже суцільну «ковдру» з моху роду сфагнум.
На території України знаходиться більше 500 джерел мінеральних вод, на базі яких діє 50 курортів. Далеко за межами країни відомі такі води, як «Миргородська», «Свалява», «Поляна квасова», «Луганська», «Моршинська», «Нафтуся», «Новозбручанська» та інші.
Синяцьке цілюще джерело у Закарпатті вперше згадується в історичних документах у ХVIІІ столітті. У 1836 році граф Шенборн побудував біля нього комфортабельну купальню, а за два роки душове відділення. Сьогодні це один з провідних курортів України, де лікують захворювання опорно-рухового апарату, кістково-мязової та нервової систем.
Лікувальні властивості мають також вода та грязі деяких українських лиманів. Зокрема, солона вода та грязі є основним багатством Куяльницького лиману в Одесі, який цілком обґрунтовано називають українським Мертвим морем.
Курортна справа в Криму вперше стала розвиватися в Гурзуфі. Нині на місці першого кримського курорту знаходиться Міжнародний дитячий центр «Артек», відкритий 1925 року.
Особливо славиться грязьовий курорт Саки в Криму, заснований більше 150 років тому. Окрім лікувальних грязей, тут можна також приймати радонові ванни.
Цінні мінеральні радонові ванни та унікальні торфяні грязі використовуються для лікування хворих і в санаторіях м. Хмельника Вінницької області.
Бальнеологічний курорт Трускавець у Львівській області, створений ще у 1827 році, відомий перш за все своєю мінеральною водою «Нафтуся» та використанням озокериту гірського воску.
Особливо славиться грязьовий курорт Саки в Криму, заснований більше 150 років тому. Окрім лікувальних грязей, тут можна також приймати радонові ванни.
Цінні мінеральні радонові ванни та унікальні торфяні грязі використовуються для лікування хворих і в санаторіях м. Хмельника Вінницької області.
Бальнеологічний курорт Трускавець у Львівській області, створений ще у 1827 році, відомий перш за все своєю мінеральною водою «Нафтуся» та використанням озокериту гірського воску.
У Рівненській області в урочищах Вал, Лиха Служба та Майдан бє кілька радонових джерел. Цю воду використовують для лікування хворих з проблемами опорно-рухового апарату.
Місто Яремча в Івано-Франківській області ще з ХІХ століття було відоме як кліматологічний курорт. Нині тут є більше 40 туристично-рекреаційних закладів та санаторіїв, більше 50 обєктів зеленого туризму.
Характерною особливістю Чорного моря, яке омиває південне узбережжя України, є те, що на глибині 150100 метрів його вода майже повністю позбавлена кисню. Ця глибоководна частина моря, що складає 87 % його обєму, насичена сірководнем. В ній немає нічого живого, окрім бактерій, які можуть існувати без кисню.
Південний берег Криму, Ласпі
У мілководній північно-західній частині Чорного моря зосереджені найбільші у світі колонії червоних водоростей філостери. З них виготовляють агар-агар, речовину, яка використовується у кондитерському виробництві.
Керченська протока, якою Чорне море поєднується з Азовським, вважається однією з найбільш мілководних у світі. Глибина її судноплавної частини складає від 5 до 15 м.
Мілководдя та невеликі розміри Азовського моря, площа якого складає всього 39,1 тис. км2, сприяє швидкому прогріванню та охолодженню в ньому води. Влітку вона може прогріватися аж до 2831 °C! Взимку ж море вкривається кригою біля берегів, а при сильних морозах може повністю замерзнути.
Україна досить велика, аби на її території могли «поміститися» кілька природних зон. Усього їх три: зона змішаних лісів, лісостеп та степ. Карпатські та Кримські гори є зонами висотної поясності.
Зустрічаються в Україні і рідкісні ландшафти, до яких можна віднести Нижньодніпровські піски з дюнами висотою 8-15 м, які тягнуться на 140 км. Ця мініатюрна «українська пустеля» знаходиться у Херсонській області.
Найвищою горою країни є Говерла (2061 м). Сходження на неї починається з Ворохти одного з популярних спортивно-туристичних центрів Івано-Франківщини.
Хоча на території України немає високих гірських масивів, в деяких регіонах, зокрема на Поділлі, є чимало вапнякових скель, що утворюють дивовижні за красою ландшафти. Це так звані подільські товтри невисокі пасма з вапняку, які являють собою залишки коралових рифів давнього тропічного Сарматського моря, що відступило під час утворення Карпатських гір. Ці унікальні гірські утворення включені до заповідника Медобори (Тернопільська область). В товтрах є чимало дивовижних печер: печера Довбуша біля міста Збараж, печера Кармелюка неподалік від Камянець-Подільського.
Не менш відомі і карстові печери Криму: Кизил-коба одна з найбільших у Європі, Еміне-баїр-хосар та Мармурова, в якій можна побачити натічні завіси, камяні водоспади, каскади мікроозер і навіть нерукотворні скульптури Слоненяти, Мамонта, Господаря печери, Царівни-жабки та Діда Мороза. За багатством рельєфів, а також благоустроєм та обслуговуванням екскурсантів Мармурова печера належить до пяти найвідоміших місць туризму в Європі.
Мармурова печера
Єдиною великою гіпсовою печерою, розташованою у рівнинній частині України, є Оптимістична на Тернопільщині, відкрита у 1966 році. Її внесено до книги рекордів Гіннеса як найдовшу у світі гіпсову печеру і другу за величиною серед вапнякових. Оптимістична має складну, у деяких місцях триярусну будову. Поки що досліджено тільки 160 км її лабіринту, де знайдено кілька підземних озер.
Ще одна тернопільська гіпсова печера Вертеба, хоча і значно поступається розмірами Оптимістичній (8 км), є найбільш дослідженою: її вивчення почалося ще у 1876 році. Нині у Вертебі розташовано музей трипільської культури.
Найкрасивішою печерою Поділля вважається Джуринська, та в народі її частіше називають Поросячкою. Звідки взялася ця назва стає зрозумілим після того, як, вийшовши з неї, туристи починають чистити одяг.
Є на Поділлі і єдина печера, що містить підземні озера. Вона так і називається Голубі Озера. Довжина її ходів, вивчених на сьогодні, складає 220 км.
Справжньою Меккою для українських та зарубіжних спелеологів є Чернівецька область. Адже тут більше 100 печер! Найбільшою з них є Попелюшка (90,2 км). Її внутрішнє «оздоблення» не має аналогів у Європі: численні підводні озера, глибокі каньйони та криниці, а також галереї, які створюють справжній триповерховий лабіринт.
Ще одна чернівецька печера Буковинка відома тим, що у ній було знайдено рештки плейстоценових тварин: печерного ведмедя, волохатого носорога, печерної гієни тощо.
На території Угольського масиву в Закарпатті відомо близько 30 карстових порожнин та печер. Входи до них знаходяться доволі високо 100300 м над рівнем долини. Найвідомішою є печера Молочний Камінь, в якій було знайдено стоянку древньої людини часів пізнього палеоліту. А ось розташована неподалік природна арка Камяний міст була місцем язичницького капища. Ще одна печера Дружба (Романія) є найбільшою в Карпатах. Її глибина складає 46 м, а загальна довжина 900 м. У цій печері є кілька залів з дивовижними натіками сталактитами довжиною до 1,5 м та рідкісними геліктитами.
На межі Хмельницької та Чернівецької областей підіймаються вапнякові скелі висотою 2030 метрів. Їх називають стовпами. Між ними знаходиться дивовижний масив у вигляді камяної голови велетня висотою 16 м. За легендою, в цьому місці берег Дністра було розколото надлюдською силою богатиря, який бився з кочівниками, доки не скамянів. Місцеві жителі стверджують, що саме цей витвір природи було оспівано О.С. Пушкіним у поемі «Руслан та Людмила». Про існування камяної голови він дізнався під час перебування у засланні в Бессарабії і досить детально змалював її характерні риси у поемі.