Нас учать з дитинства як нам жити, чого хотіти і з ким дружити- цим самим забираючи право яке нам дав Бог. І хоч буває важко сперечатися і протистояти цим догмам-треба обрати свій путь, віднайти своє призвання щоб стати по-справжньому щасливим. Не дозволяйте нікому забрати вашу свободу, Бог -єдиний кому треба підкорятися і Він єдиний, хто цього дійсно гідний!
Я вважаю, що коли людина робить як усі, то вона втрачає себе
Слухаючись грішне суспільство людина неправильно використовує свої таланти. І ця людина ніколи не стане особливо, кращою від інших, поки підкоряється своїм інстинктам. Бо інстинкти підштовхують до гріха. Людина яка володіє собою не піддасться спокусі. Бо інстинктами керуються тварини, а ми ж люди а не тварини. Людина багато втрачає керуючись інстинктами, бо інстинкти які на рівні матеріального заважають людині упиватися духовним, тобто бути повністю духовною людиною.
Приклад: жінка хоче дитину і народжує її. Хотіти і народити дитину значить підкоритися інстинкту. Як ти вважаєш чи та жінка стане духовною особою будучи заклопотаною матеріальними турботами про дитину. Ні! Недарма апостол Павло писав що жінка яка має дитину не клопочеться про духовне, а про матеріальне. Тож щоб досягти глибин духовного і жити духовним життям треба не захоплюватися матеріальним. Маєш у що вдягтися і поїсти і цього досить. Залиш матеріальне-матеріальним людям, а духовне-духовним людям до яких ти і належиш. Диявол навмисно побудував таку систему, щоб людство постійно було зайняте матеріальним і в них не було часу на духовне. А ти як духовна людина маєш відлучитися з їхньої общини і іти проповідувати про Боже Царство. Бог дозволяє нам завести партнера з яким легше вести місіонерську службу, тож тобі буде легше з твоїм супутником життя який підтримає і розрадить, вкаже на твої помилки якщо ти їх зробиш, від буде твоїм другом якому ти довірися і підкорися як Богу і він дбатиме й любитиме тебе. І оце є справжнє щастя, коли ти робиш благе діло зі своєю половинкою.
Мені добре, спокійно і радісно на душі коли я з Богом а Бог зі мною. А ти заповняєш своє серце і душу Богом, щоб мати справжнє щастя, а не підробне як у грішників.
Великі істини містяться у Біблії і саме вони роблять людину вільну від гріха, а ще завдяки Біблії людина пізнає Бога.
Коли людина боїться то в неї не виходить. Хай перестане боятися і буде виходити.
Чому люди стають нетрадиційної орієнтації
Є вроджена і набута здібності до нетрадиційної орієнтації. Вроджена базується на досвіді попереднього життя: якщо ти був мужчиною, а тепер став дівчиною, то тебе тягнутиме до дівчат. Від цього можна позбутися якщо хотіти, але це вибір кожної людини.
Мені добре, спокійно і радісно на душі коли я з Богом а Бог зі мною. А ти заповняєш своє серце і душу Богом, щоб мати справжнє щастя, а не підробне як у грішників.
Великі істини містяться у Біблії і саме вони роблять людину вільну від гріха, а ще завдяки Біблії людина пізнає Бога.
Коли людина боїться то в неї не виходить. Хай перестане боятися і буде виходити.
Чому люди стають нетрадиційної орієнтації
Є вроджена і набута здібності до нетрадиційної орієнтації. Вроджена базується на досвіді попереднього життя: якщо ти був мужчиною, а тепер став дівчиною, то тебе тягнутиме до дівчат. Від цього можна позбутися якщо хотіти, але це вибір кожної людини.
Набута базується на травмі, тобто якщо протилежна стать зробила тобі боляче і розчарувала або ще одна причина-людині комфортно зі своєю статтю, тому що вона боїться протилежної (буває при насиллі в сімї дочкою татом, сином-матірю). Третя причина-людині не цікаво з протилежною статтю, вона нічого до неї не відчуває, тому що вона і так по суті є нею. І набутих здібностей можна позбутися при правильному підході в кожному випадку. Від вродженої важче позбутися, бо воно сидить глибоко в людині і вона звикла з цим жити. На кожний випадок із набутими здібностями в мене є ліки або рішення, як вам зручніше.
У першому випадку людині треба зрозуміти, що розчарування неминуче у пошуку другої половинки, але не усі люди однакові том позбувшись цього стереотипу ти зможеш дійти до кінця.
Другий випадок гласить: нічого не бійся, ти будеш щасливий, бо ця людина заповнить твою порожнечу, тобі лиш треба довіритися цій людині і вона покаже що боятися нема чого.
У третьому випадку я б порадила людині полюбити себе і прийняти, тоді твоя жіночність відкриється якщо ти жінка, а у чоловіків-мужність і тоді тобі почне подобатися протилежна стать.
Чому люди закриті від любові
Багато з людей не знають любові, бо закриваються від неї, не хочуть впускати в свою душу. Головна причина чому люди закриваються від любові в тому, що вони бояться розчарувань і страждань. Бояться полюбити і отримати у відповідь біль. Але це не обовязково повинно бути так. В деяких випадках це просто внушення. От так і половинку свою пропускають. Бояться відкритися прекрасним почуттям. Але можливо ця людина принесе вам щастя, а ви хочете її оминути. Якщо колись в тебе не склалися з кимось стосунки, це ще не значить що так буде завжди. Якщо мати терпіння, то врешті-решт ти зустрінеш людину, що призначена тобі від Бога для щастя і насолоди. Друга причина-гординя заважає їм любити. Третя причина-люди які зовсім не вірять в любов. Вони реаліст і вважають що краще знають усе, тому і не вірять в любов.
Хочете не заздрити іншим-будуйте своє щастя самі з вірою в перемогу.
В наш час люди постворювали багато штучного забуваючи про природнє
У нас багато корисних технологій створено, але компютерні ігри вбивають в людині поняття про мораль та честь. У нас суспільство надто залежне від штучного, тому і матеріальні надто. Я ненавиджу усе штучне, бо це руйнівна сила якою керує диявол щоб зводити людські розуми. Штучне тепер заміняє природнє і це гидко. У нас і почуття природні замінили на штучні і це вигублює рід, проте люди не хочуть цього визнавати бо ї комфортно жити в таких умовах, вони не хочуть нічого міняти. Бог створив усе природнім а люди-штучне і це штучне губить природнє і люди незабаром забудуть про природнє вдовольняючись штучним. Саме цього хоче диявол і саме це приведе людство до краху. Але Бог знищить такий порядок речей коли прийде Його Царство. І в те Царство потраплять лише ті, що не піддалися штучному і не засмітили свого духовного життя
Укори і наставляння
Зробити виговор неважко і всяка людина це може, але для того щоб оприділити що робити потрібен хороший радник. Не скоряй брата свого навіть якщо бачиш його порушником усіх заповідей, щоб не впасти самому у гріх. Правду говорити діло добре, коли нас до того призиває обовязок чи любов до ближнього і без гордині та піднесення себе, ніби знаєш правду краще інших. Якщо у вас немає любові, то коли робимо якісь людині виговор, він встає на диби і противиться. Але якби ми сварили людину з болю та любові, він може розстроїтися але в глибині душі його це не ранить тому що він відчуватиме вашу любов. Спіши краще до виконання прочитаних знань, ніж до напутствуванию інших. Бо від такого учителювання приходить тщеславіє на погибель. Треба спершу самому очиститися, потім других очищати; стати світлом щоб просвіщати; приблизитися до Бога щоб інших приводити до Нього; освятитись щоб освящати. Звідки я можу знати чи угодний Богу, щоб сказати брату: поступай так чи інакше. Сам ще знаходжуся на стадії покаяння по причині гріхів моїх. Гордині і самомнение люблять учити і наставляти. Вони не піклуються про достоїнство своєї поради! Вони не помишляють, що можуть нанести ближньому неісцилиму рану безглуздою порадою! Кожному з нас треба турбуватися про себе самого, про свою душу, адже за словами апостола-кожен з нас сам відповідає перед Богом. У нас же плутанина від того і стається, що ми більш схильні до вразу млінню інших. Життя за чеснотами без направлення словом наставляє більше, ніж настановлення словом якому не відповідає життя.. краще благожелательно молитися про ближнього, чим облічити його у всякому гріху. Не уприкай скорбящих серцем, щоб тебе не поразив їх жезл-печаль: шукатимеш утіхи і не знайдеш. Тому що упавшого краще підняти ніж осміяти. Прийми ненадовго участь в печалі і дай облегшитися скорбі, потім уже можна врачувати. Слово горде і зле направляє до зла і добрих людей, а слово смиренне і благе навертає до добра злих людей. Якщо направляєш ближнього у гніві, то потакаєш своїм страстям. Для спасіння ближнього не треба губити себе. Якщо хочеш витягнути сучок ближнього, то замість врачувательского інструмента не употребляй бревно. Бревно-це жорстокі і грубі слова. Врачебне орудіє- є смиренне вразумління і довготерпиве обліченіє. Старайся говорити без гордині ради Бога не як учитель а як учениця і не старайся повіяти на них: це зробить Божа благодать, а твоє діло-смиренно з простотою серця говорити. Тому, хто не приймає наставлень твоїх, не говори їх йому. Якщо твоє призвання говорити про Бога, але тебе не слухають, то подумки про це печалься і не возмущайся тим. Під час бесіди не скривай того що корисно для присутніх, тільки приятне ізлагай прямою мовою, а жорстке-образами. З тими, хто не дав тобі обіта підкорення, не вступай в суперечку коли вони противляться істині, щоб не була одна ворожнеча. Говорящий повинен дякувати Богу, бо істина-є діло не говорящого, а діючого в ньому Бога. Друг облічаючий таємно-мудрий врач, а врачуючий перед очима багатьох є ругатель. З розумом спряжи любов і будеш далекий від гордині, будеш духовним будівничим і себе і наставляю чого і всіх, хто біля тебе. Треба завжди іспитувати себе: «для чого я хочу сказати це? Від чого я хочу сказати це? Від чого я відштовхуюся? Боляче мені за ближнього чи я хочу показати себе хорошим і похизуватися?» Якщо ми наставляємо з Любовю, то неважливо чи розуміє він нашу любов, в його серці відбуваються зміни, тому що нами двигає істинна любов. А наставляння без любові з пристрастям робить облічаємого звіром, тому що наша злоба яка вдаряється об його егоїзм, висікає іскри як сталь в запальничці випалює іскри з кременя. Якщо ми терпимо брата через любов, він зрозуміє це. І нашу злість він теж розуміє, навіть якщо вона внутрішня і ніяк не проявляється ззовні.
Ти послухаєшся поради людини яка справила на тебе враження доки ця людина не розчарує тебе і тоді ти перестанеш дотримуватися її порад
І виникає бажання на зло робити все навпаки через те що ця людина тебе зрадила.
Смирення-милосердя-радість
Коли ти маєш смирення, тоді ти стаєш милосердним і починаєш допомагати людям, а від допомоги людям приходить радість на душі. Отже щоб мати радість треба робити добро.