Провадьте далі, сеньйоре Феліксе!
Я не памятаю, на чому я зупинився
В кареті
Ага. Карета його вже ждала. І лікар Слимак ждав, і майор Жаба. Всі ждали.
І всі вони приїдуть?
Всі.
От чудово! Кирпа заплескала в долоні. Бабуся і тітонька Настасія не повірили тоді мені, дурненькі. Тепер вони на власні очі побачать наших друзів із Країни Прозорих Вод!
І вона гукнула ляльку, що була вже далеченько:
Еміліє!
Що?
Куди це ти так «поспішаєш»?
Ти ж сама мене послала.
Вернись, серденько. Я навмисно.
Емілія повернулася, сердито тупочучи закаблуками.
Слухай, сказала Кирпа, ми готуємо для бабусі великий сюрприз, і треба все погодити з Педріньйо. Поклич Педріньйо.
Навмисно покликати?
Ні, насправді поклич. І мерщій, одна нога тут, друга там.
Педріньйо прийшов, і всі почали обговорювати «сюрприз», яким мали здивувати сердешну бабусю. Кота Фелікса послано назустріч Принцові, щоб погодити з ним, о котрій саме годині йому приїхати Кирпа попередила ляльку:
Педріньйо прийшов, і всі почали обговорювати «сюрприз», яким мали здивувати сердешну бабусю. Кота Фелікса послано назустріч Принцові, щоб погодити з ним, о котрій саме годині йому приїхати Кирпа попередила ляльку:
Сюрприз буде наприкінці обіду. Але ти не роби таємниче лице, а то бабуся догадається
За обідом все йшло гаразд, аж поки подали третє. Тут донна Бента поглянула на Емілію і сказала:
Щось оці діти задумали. У Емілії занадто дурний вигляд.
Емілія зовсім не вміла брехати. А коли вже почне в брехунівку заїздити, то завжди переборщить, і тоді відразу помітно, що бреше. Тому, коли вона відкрила рота, щоб відповісти, Кирпа їй не дозволила:
Мовчи, Еміліє!.. Нічого ми не задумали, бабусю. Емілія просто дурненька, тому й вигляд такий.
Але тут за вікном почувся якийсь гомін, і в двері легенько постукали: тук-тук-тук
Хто б це? здивувалася донна Бента і гукнула в кухню: Настасіє, поглянь, хто там стукає
Негритянка зявилася з деревяною ложкою в руці, пішла відчиняти, але перш зазирнула в шпарку: хто завітав. Поглянула, та так і завмерла. Стоїть і не рушить.
Ну що там, чадо непутяще? спитала донна Бента занепокоєно.
Лишенько мені! вигукнула негритянка. Кінець світу, сеньйоро!
Та що таке, голубонько, кажіть-бо!..
Та весь двір забруднили, сеньйоро! Тут тобі і риби, і краби, і слимаки, і ще різний морський харч. Чи я сплю, чи що?.. І тітонька Настасія ущипнула себе за руку, щоб перевірити.
Адже я казала, що сьогодні має статися незвичайне, сказала донна Бента, надіваючи окуляри.
Вона підійшла до дверей, відсторонила тітоньку Настасію і також почала зазирати в шпарку. Так, дивуватися було з чого: тут зібралося все морське царство.
Що це значить? суворо запитала вона, обернувшись до Кирпи.
Нічого такого, бабусю! Це Принц Срібна Рибка зі своїми придворними приїхав до нас у гості. Він дуже хоче познайомитися з господинею Будиночка Жовтого Дятла.
Донна Бента запитливо поглянула на тітоньку Настасію, але добра негритянка стояла, роззявивши рота з подиву, і мовчала.
Та вони всі добрі люди, вела далі Кирпа. Ну що станеться, коли вони проведуть у нас один вечір? Вони нічого не поламають
Але навіщо ж перетворювати будинок на зоологічний сад, Кирпо? Просто не знаю, до чого нас призведуть твої витівки!
Не дозволяйте, сеньйоро! втрутилася негритянка. Не відчиняйте! То ж морські звірі, хто їх знає!
Кирпа засміялася:
Та вони не кусаються, любонько! Вони всі дуже виховані
Проте переконати негритянку було не так легко.
Знаю, знаю, буркотіла вона, якось мене один краб так хапнув клешнею, що й зараз на пальці позначка залишилася також був вихований Не пускайте, сеньйоро, та й по всьому!
І заходилася зачиняти двері на засувку.
Побачивши, що ця засувка погрожує зіпсувати все свято, Педріньйо вийшов задніми дверима побалакати з Принцом.
Добридень, Принце! Дуже радий особисто познайомитися. Дрібне ускладнення: бабуся й тітонька Настасія тремтять від страху. Дивачки. Гадають, ви кусаєтеся.
Принц чекав зовсім іншої зустрічі і зажурився:
Тоді ми додому, промовив він з гідністю. Яке я маю право порушувати спокій такої шановної сеньйори?
Та ні-бо, сказав Педріньйо, коли прийшли, то заходьте! У двері не впускають лізьте у вікно Зачекайте
І він побіг шукати драбину
Перший вліз у вікно лікар Слимак. Тітонька Настасія повернулася на шарудіння та як загорлає:
Рятуйте, сеньйоро! Вони у вікно! Ви погляньте, хто тут: слимак в окулярах, от ще феломен!
Кирпа пояснила:
Ви не бійтеся. Це лікар Слимак, видатний лікар. Він Емілію навчив розмовляти. У нього є пілюлі від усіх хвороб. Хто знає, може, він наше безхвосте курчатко від пиптя вилікує?
А поки вона говорила, у вікно влізли: Принц Срібна Рибка, майор Жаба, кравчиха Павучиха і, нарешті, сеньйорита Сардинка.
І сардинка тут, сеньйоро, погляньте! не вгавала тітонька Настасія. Та ні, це справді це кінець світу
І, не витримавши більше, стара негритянка побігла до кухні бігцем, мов дівчинка, де тільки прудкість узялася
Донна Бента, проте, скоро призвичаїлася до нових гостей і зайшла в довгу балачку з лікарем Слимаком щодо хвороби безхвостого курчатка. А тим часом Кирпа показувала своєму другові Принцу будинок і садок. Потім Принц поцікавився, де граф де Кукурудзо і маркіз де Рабіко, він про них стільки чув, чому не вийшли до гостей.
У графа прикрості, сказала Кирпа, він упав у відро з водою, і я його повісила просохнути. Він, бачте, звалився за книжкову полицю зі старими книжками з історії і всяких інших наук. Він пролежав там два тижні ми його знайти не могли. І, коли його звідти дістали, виявилося, що бідолаха зовсім зацвів: чи тому, що кукурудза не терпить вологи, чи тому, що цих книжок начитався А тітонька Настасія каже тому, що граф учений: справжні вчені, каже вона, так і повинні бути брудні, бо митися їм ніколи, каже вона
Про Рабіко Кирпа не стала розповідати докладно: обмежилася тим, що він дуже схуд, тому його замкнули в свинарнику і відгодовують.
Дуже, либонь, симпатичний цей маркіз, сказав Принц більше з любязності, ніж за переконанням, а надто симпатична сеньйора маркіза.
Так, я дуже люблю Емілію, відповіла Кирпа, і, по щирості сказати, шкодую, що вона одружилася з Рабіко Вона його не поважає, це був, знаєте, шлюб з розрахунку. Заради титулу одружилась Кепсько, звичайно, таж це і з людьми трапляється, а Емілія лише ганчіряна лялька Ось якби вона вийшла за такого, як кіт Фелікс! Бравий молодець і який відважний. Адже він, здається, служив у вас при дворі?
Принц Срібна Рибка здивувався:
Кіт Фелікс? перепитав він, насупившись. Такого я не знаю.
Хіба? Адже ви переказали через нього, що приїдете! здивувалася, своєю чергою, Кирпа.
Нічого подібного! Я переказав однією молоденькою сардинкою
Кирпа затремтіла: вона пригадала, що, коли поцілувала кота в ніс, їй здалося, що від нього відгонить сардинками. «Ще виявиться, що він зїв гінця разом із звісткою і з хвостом» подумала вона. Проте Принцові нічого не сказала.
Розділ другий
Міс Сардин
А тим часом у кухні йшла жвава розмова. Тітонька Настасія перестала боятися жителів підводного царства, дізнавшись, що вони не кусаються. Вона навіть дуже заприятелювала з сеньйоритою Сардинкою, або міс Сардин, як вона себе називала, запевняючи, що народилася в Сполучених Штатах і з місцевими, бразільськими, рибами нічого спільного не має. Як типова американка, міс Сардин трималася дуже впевнено і нецеремонно і любила скрізь пхати свого носа. Вона витворяла все, що їй заманеться, і прославилася на всю Країну Прозорих Вод своїми штуками. По-перше, вона спала не в ліжку, а в консервній бляшанці. «Я вправляюся на майбутнє, відповідала вона з журною посмішкою на нескромні рибячі запитання з цього приводу. Самі знаєте, яке у сардинок майбутнє»
З тітонькою Настасією міс Сардин дуже заприятелювала. Вона чомусь відразу ж поткнулася на кухню і заглядала по всіх кутках з цікавістю старої плетухи. І без упину щось запитувала.
Мене дуже цікавить усе чуже, сказала вона і питала, вказуючи на плиту: Що це за чудовисько?
Це називається «плита», неквапливо пояснювала добра негритянка.
А ця червона штука там усередині?
Це називають «вогонь».
А який від нього прибуток?
Прибуток великий: обпалює крильця тому, хто на нього летить та на чуже добро зазіхає.
І все дебеле тіло доброї негритянки коливалося від здорового добродушного сміху.
Та міс Сардин не вгамовувалася. Їй кортіло все знати. Вона забралася на мисник, і її срібний хвостик блискав то тут, то там поміж каструльками і бляшанками. Ось вона засунула свою маленьку гарну голівку в скляну сільницю і покуштувала сіль.
О, цей смак мені знайомий!
Та це ж ваше морське борошно, сказала негритянка, з моря добувається.
Потім міс Сардин покуштувала цукровий пісок з пакетика, і він так сподобався рибці, що вона попросила подарувати їй трошки. Коли вона відкрила покришку і засунула ніс у бляшанку з сухим перцем, тітонька Настасія попередила:
Обережно! Це пече
Краще б вона не попереджала! Міс Сардин злякалася, послизнулась і попала головою просто в бляшанку з перцем! Як вона звивалась і як крутилася, уявіть собі самі.
Рятуйте! Я осліпла
Негритянка дуже співчутливо витягнула її з перцю і помила під краном, примовляючи:
Ну от, я ж казала, навіщо лізти? Хто потикається не в свої справи, тому завжди Ну, та нічого, потерпіть. От якби ви на сковорідку з киплячим маслом потрапили, тоді гірше
За кілька секунд міс Сардин розплющила одне око, потім друге, сказала: «Я вже видужала!» і відразу ж запитала, що таке сковорідка.
За кілька секунд міс Сардин розплющила одне око, потім друге, сказала: «Я вже видужала!» і відразу ж запитала, що таке сковорідка.
Тітонька Настасія засмутилася. Пояснювати рибці, що таке сковорідка, це принаймні нетактовно. Аби щось відповісти, вона сказала:
Сковорідка це плеската каструля; на неї ллють таку масну воду, яка танцює і стрибає на вогні.
Жир? пожвавішала міс Сардин. Жир це корисно, я б залюбки поплавала в цій воді!
Негритянка затулила рота рукою, щоб притлумити сміх. Але тут донна Бента нащось покликала її, і тітонька Настасія вийшла.
Розділ третій
Самі нещастя
Коли Кирпа з Принцом поверталися з садка, вони почули, що в кухні хтось плаче. Виявилося, що це тітонька Настасія.
Що сталося, тітонько Настасіє? запитала дівчинка журливо. Скажіть, що, га?
Негритянка відповіла, витираючи сльози:
Ой, Кирпо, жах який, і не питай!
Але Кирпа вимагала відповіді, і жінка розказала: