– Граєшся зі мною?
– Ні, я серйозно! Хочеш – твоя теща сконає повільно в жахливих муках?
– Сконає?… Нехай. Але швидко!
Перехожий відступився, щоб пропустити траурну процесію, і запитує чоловіка, який іде за труною:
– Кого хороните?
– Тещу.
– А чому труну боком несуть?
– А коли на спину перевертаємо – хропіти починає.
Дзвінок. Чоловік відкриває двері. На порозі – теща. Він:
– Здрастуйте, мамо. Надовго до нас?
– Та поки не надокучу.
– Що ж так, навіть чаю не поп'єте?
Теща приходить до зятя.
– Оце, тобі зятю, сто тисяч гривень! Крутись, як хочеш, але вибий мені місце для могилки на Байковому кладовищі!
Наступного дня зять приходить до тещі.
– Мамо! Крутись, як хочеш, але завтра похорон!
Чоловік виштовхує літню жінку з балкона восьмого поверху. Знизу інший кричить:
– Що ти робиш?! Облиш жінку!
– Це моя теща.
– Диви, вона ще й пручається!
– Ми в цьому році по одній путівці всією сім'єю відпочили!
– Як то?
– А тещу відправили в санаторій.
Горить будинок. Усі метушаться, гасять. Прибігає господар:
– А вилийте на мене відро води!
Вилили, побіг в дім. Через деякий час вискочив:
– Відро води на мене!
Знову побіг в дім. Вибігає, одяг димиться:
– Ще лийте воду на мене!
– Куди вже? Дах он зараз впаде, речей не врятуєш, сам загинеш!
– Які речі! Там моя теща, а я її перевертаю…
– Щоб моя доня займалась музикою, я подарував їй скрипку. Але, на жаль, це не дало результатів…
– Те ж саме було у мене з тещею, коли я подарував їй дорожню валізу.
Генерал дав наказ збирати гриби, вишикував полк і спрямував у ліс. Раптом із-за кущів голос:
– Товаришу генерал, а мухомори збирати?
– Збирати!
– Так вони ж отруйні!
– Сказано брати! Тещі все одно, що жерти…
Зять зіштовхує наче ненароком тещу з балкона, перехиляється через поручні і кричить:
– Мамо, ви куди?!
– Вчора у мене захворіла дружина, а сьогодні приїхала її мати, щоб доглядати за нею.
– Так… Біда одна не ходить, іншу за собою водить.
Лежить зять на канапі, аж тут до кімнати заходить теща з віником.
– Мамо, ви прибрати чи політати?
Мати говорить доні:
– Коли ж це ти, дівчинко, заміж вийдеш? Мені так не подобається твій Іван, що не можу діждатися, коли вже стану його тещею!
Біля церкви перед вінчанням мати нареченої підходить до жениха, обіймає його і каже:
– Віднині ти маєш не тільки тещу, але і друга…
За хвилину підходить батько нареченої, плеще жениха по плечах:
– З таким «другом» і ворогів не треба!
Чоловік уночі раптом закричав.
– Що з тобою? – запитує дружина.
– Та… відьма приснилася.
– На кого ж вона схожа?
– Та… обличчям на тебе, а ніс – як у твоєї матері…
Теща пригощає сина і зятя:
– Їж, їж, синку, і ти, зятю, смакуй.
Почав зять їсти, а син йому:
– Тебе ж тільки посмакувати припросили, а ти вже їси на весь дух!
Зять захотів поставити могильний пам'ятник своїй тещі. В бюро ритуальних послуг він запитує щось пристойне, але недороге.
– Є одна плита, але на ній вже викарбуване інше ім'я.
– Нічого, моя теща не вміла читати.
Чоловік підходить до міліціонера:
– Заберіть мене, інакше я уб'ю свою тещу!
– А ти убий і мою, а я тобі допоможу, щоб ти менше сидів…
Пішов чоловік до прокурора:
– Заберіть мене, інакше уб'ю свою тещу!
– Убий і мою – менше сидітимеш…
Іде суд. Суддя оголошує вирок:
– За убивство трьох жінок громадянин Іваненко позбавляється волі на шість місяців!
Потім суддя повертається до підсудного:
– А якби й мою убив – звільнили б у залі суду…
Літню жінку добре поганяв пес. Господар виправдовується перед нею:
– Мій боксер дуже милий пес, нікого ніколи не чіпає… Але у вас такі ж парфуми, як у моєї тещі!
Надокучила чоловікові сварлива теща, узяв він простирадло, розрізав посередині, розсунув стіл, накрив тим простирадлом, заліз під стіл, висунув голову в розріз, навкруг шиї намастив курячою кров'ю, язик висолопив і чекає. Заходить теща. Побачила відрізану голову зятя на столі і давай побиватися. А чоловік тим часом вирячив очі на неї та: «Гав!» У тещі миттєвий серцевий напад. Чоловік пояснює в міліції:
– Вона на мене все життя гавкала, а я на неї всього тільки один раз…
Судять боксера за побиття жінки. Суддя:
– Ну от скажіть, підсудний, за що ви побили жінку?
– Яку жінку, це ж моя теща!
– А хіба теща не жінка?
– Взагалі-то, жінка…
– Розкажіть суду, як все сталося?
– Ну, значить, прийшов я, значить, додому. Іду на, цей, на кухню, поїсти, значить. Там теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу… А я їм, значить. А теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу – все ближче… І тут вона відкрилась!
По вулиці йде брудний чоловічок – все обличчя в сажі. Брудний, але задоволений.
– Ти де так забруднився? – запитують його біля пивного бару.
– Та… я… паровоз цілував…
– Ти що, здурів?
– Та ні! Тещу додому відправив!
На базарі бабця продає яблука. Біля клунка лежить картонка, на якій великими буквами написано «Яблука чорнобильські». Підходить міліціонер:
– Хто ж їх у тебе візьме, село?! Навіщо той напис?
– Хто візьме? Беруть, синку, ще й як беруть! Хто для свекрухи, хто для тещі…
Жінка подає на пошті бланк телеграми: «Вітаю Люсю внуків Настю Ваню святом».
– Ви б могли написати «Вітаю всіх святом», – радять їй.
– Здрастуйте! Як то всіх, якщо я зятя терпіти не можу?!
– Коли загорілася хата, я виніс тещу на руках…
– Так, так… За таких обставин легко втратити голову.
Похорон. Жінка плаче, побивається, а чоловік поруч стоїть мовчки.
– Плач, чоловіче, – штовхає його жінка, – хіба моя мама тобі чужа?
Підійшов чоловік до покійної і заголосив:
– Ой, ненько ж моя, та не рідная, а жінчина мати! Та ви ж було вдвох з дочкою вареники в маслі їсте, а й мені сироваточки дасте! А я ж їм, їм, їм, їм, та й напитися не можу!
– Годі вже, годі, чоловіче, не побивайся так!
У далекій Америці адвокат факсує клієнтові: «Сьогодні вночі померла ваша теща. Що замовити: похорон, кремацію чи бальзамування?»
Клієнт шле факс у відповідь: «Замовте все, не хочу ризикувати».
– Моя теща – ідеальна!
– Не зрозумів?!
– Жоден анекдот про тещу до неї не приклеїш!
– Голубе, що ми подаруємо цього разу моїй мамі на день народження?
– А що ми дарували минулого разу?
– В минулому році ми подарували їй стілець.
– Ну а тепер підведемо до нього електричний струм…
Тато з сином загорають на пляжі, теща тим часом пішла купатися і раптом почала тонути.
– Тату! – кричить хлопчик. – Дивись, бабуся не пливе, а кричить і махає руками!
– Так і ти їй, синку, помахай.
Ідуть чоловік із жінкою попри аптеку.
– Ваню, а що та вивіска означає? – показує жінка на емблему над аптекою.
– А… то твоя мама чай п'є…
– Алло! Це аптека? Зараз до вас прийде моя теща з собакою, дайте їй отрути…
– А ви впевнені, що собака знає дорогу додому?
Чоловік приводить до ветеринара собаку і просить відрізати йому хвіст.
– А навіщо? – дивується лікар.
– Завтра приїздить моя теща, і я не хочу ніяких дружніх жестів.
– Іване, чому не женишся?
– Боюся! Жінка може попастися погана і теща гадюка…
– Не бійся, одружуйся! І жінку можна виправити, і теща буде ангелом…
Через деякий час.
– Ти, я чув, одружився?
– Так.
– Як жінка?
– Виправив.
– А теща?
– Вже стала ангелом.
– А моя ще живе…
Чоловік і жінка йдуть з крематорію, несуть урну з прахом жінчиної мами.
– Поставимо на піаніно. Дочка буде грати, і мамі, і нам усім буде приємно… – міркує вголос жінка.
– Ні! Засиплемо в пісочний годинник – хай ще попрацює!
– Ахмед, звідки синець під оком?
– А-а-а, шуряк підбив…
– Який шуряк, у тебе ж їх немає!
– Ну, шуряк… Жінчин мама.
– Алло, міліція? Я тут з тещею сильно посварився – не знаю як мені й бути!
– Слухайте, у нас і без вас роботи вистачає! Помиріться – та й по всьому!
– Та вже не про те мова! Я думаю: тіло приховати чи з повинною йти?
– Чому ти одружився на сестрі твоєї колишньої дружини?
– Е-е-е… Дві тещі чоловікові на один вік – це занадто!
Бабусю у дверях зустрічає внук:
– Бабо, тебе хтось носить чи ти сама ходиш?
– А то?
– Бо татко каже: «Знову тещу нечистий несе!»
– Як справи? Чого журишся?
– Та з жінкою посварився.
– Що не поділили?
– Тешу! Я пропонував навпіл розділити, а жінка сказала, щоб я їй дав спокій…
За домовиною суне великий натовп чоловіків. А перед домовиною ведуть на мотузці козла. Перехожий запитує:
– А що то за козел? Чи у вас традиція така?
– Традиція! Та цей козел он у того мужика тещу рогами заколов!
– А-а-а… Мужик! Позич козла на тиждень! Або за гроші дай!
– Ти що, сьогодні народився? В чергу ставай! Думаєш, ми тут покійницю проводжаємо?!
– Синку, – каже теща до зятя, – пообіцяй, що не будеш співати на моїх похоронах веселих пісень!
– Та ви що, мамо? Як можна?
– Ні, ти присягай, я тебе знаю! А то не помру!
Ходив, ходив…
– їй-богу, мамо, не буду!.. Але знайте – похорон ви собі зіпсували!
На день народження зятя теща дарує йому дві краватки. Одну з них зять відразу пов'язує на шию.
– Чим же ж тобі друга краватка не сподобалась? – ображено запитує теща.
– Любий, коли ми одружимося, у нас буде троє діточок!
– Звідки ти знаєш?
– А їх твоя майбутня теща нині доглядає…
В магазині електротоварів чоловік запитує у продавця:
– Я шукаю подарунок для тещі, що ви мені порадите?
– Є електропраски, електрочайники, електросамовари, електричні вентилятори…
– Це все не те…
– Вибачте, електричних стільців у нас немає…
– Від чого твоя теща померла?
– Мухоморами отруїлась…
– А чому вона вся в синцях?
– Та ж їсти не хотіла!
Прокинувся вранці малий і плаче. Мама:
– Чому ти плачеш?
– Теща присни-и-и-ла-а-а-сь!!!
– Любий, ти впевнений, що ти хочеш розповісти це моїй мамі? Я боюсь, що це її уб'є!
– Ну що ти, люба? Убити не вб'є. Маю надію, що хоч контузить…
– Іване, твоя теща упала в колодязь!
– Ми все одно з нього не п'ємо.
Теща до зятя:
– Ти де був?
– За хлібом бігав.
– Догнав?
– Пане директоре, відпустіть на сьогодні, тещу хоронити треба!
– Ну, як треба…
Після обіду чоловік з'явився на роботі.
– Ти чого приперся, а хто тещу хоронить буде?
– Та я вже! І пам'ятник поставив!
– ?…
– Я її по пояс в землю закопав і лаком покрив.
Кожної суботи у гості до зятя приїздить теща. Вона привозить із собою булочки з маком, і вони п'ють чай. Теща п'є зелений, а зять – чорний. Потім теща від'їжджає, а зять ставить залишки свого чаю у тепле місце, щоб до наступної суботи він став такого відтінку, який так подобається тещі. А теща приїздить додому, відсипає із старого протигаза вугільний порошок і старанно промиває його від слідів тарганів, щоб до наступного приїзду зробити для зятя його улюблені булочки з маком.
Підходить день народження тещі, зять не знає, що подарувати. А потім придумав – за пристойну суму зарезервував їй місце на шикарному кладовищі. Минає рік, знову у тещі день народження… Цього разу зять про подарунки мовчить. Теща:
– Що ж ти, синку, вже мене й не любиш?
– Та я вас, мамо, дуже люблю. Тільки ж ви мене ображаєте… Так і не скористувалися моїм минулорічним подарунком…
Новий весільний обряд започаткували в селі Великогусівка на Одещині. Там замість нареченої викрадають тещу. 200 гостей, які були на весіллі, отримали задоволення від нового обряду. Тещу, правда, досі ще не знайшли.
Ранок. Дзвінок у двері. Сонний чоловік відчиняє. На порозі – теща з великими валізами. Мовчанка. Потім чоловік повертає голову і кричить в кімнату:
– Марійко! Вставай, допоможи з валізами! Тут мама вже іде!
Василь Іванович повертається з відпустки. Петька:
– Ну, як удома? Відпочив?
– Дякую, добре. Усі живі-здорові. Відпочив.
– Теща як?
– З тещею взагалі чудово вийшло. Вчора картоплю чистила, палець порізала… Довелося пристрелити, щоб не мучилась.
– Чи може бути у фільмі хеппі-енд, якщо в кінці головний герой гине?
– Може. Якщо головний герой – теща.
Теща до зятя:
– Ти вже бачив мужчину, який мене врятував?
– Так, він вже переді мною вибачився…
Теща повчає зятя:
– Якісь ви молоді нині заклопотані, ділові усі. От я була у ваші роки весела і дзвінка, як бубон!
– Ну чому ж – була? Ви й зараз на бубон схожі, бубните, бубните…
– От мені з тещею повезло!
– Невже? Де ж ти відкопав такий скарб?
– Закопав, друже, закопав.
– Петре, що робитимеш цієї суботи? – запитує Іван.
– Йдемо з сином на природу, будемо запускати в небо змія! А ти?
– У мене така ж програма – тещу в аеропорт поїду проводжати.
На кордоні України з Росією, який проходить через велике село, зустрічаються два куми, Іван і Николай. У Николая руки пофарбовані в різні кольори, а в Івана синець під оком.
– Що з тобою, Миколо? – запитує Іван.
– Склероз замучил! Вот левую руку покрасил в лиловый цвет, на букву «Л», а правую – в кофейный.
– А як же ти такі складні слова запам'ятав зі своїм склерозом?
– Да очень просто, теща у меня Лилия Прокофьевна, а этот ужас у меня вбит на уровне подсознания! А у тебя-то, Ванька, откуда синяк под глазом?
– А… Теща хотіла коцюбою по спині дістати, а я, бач, встиг відвернутися…
Дружина запитує у чоловіка:
– Ти, часом, не знаєш, де наша книга «Як прожити 100 років»?
– Я її спалив!
– ?…
– Бо теща хотіла почитати…
– Як англійською мовою сказати «Моя теща не прийде сьогодні на вечерю»?
– Yeah!!!
Дружина:
– Ти ненавидиш усіх моїх родичів!
Чоловік:
– Ну як же?! Наприклад, твою свекруху я люблю набагато сильніше, аніж свою тещу!
Шановний Бен Ладен! Від спор сибірки, які ви прислали в конверті з білим порошком, ледь не померла моя теща. Переконливо прошу вислати що-небудь надійніше.
(3 листа Бен-Ладену).
Йому хотілося стрибати від радощів, але на його плечі лежала тяжка домовина з тещею…
– Як дорого обходиться реклама!
– Ви щось рекламуєте?
– Ні. Але дружина читає, теща читає…
Дружина розмовляє по телефону, кладе слухавку і каже сама до себе:
– Здається, моя мама вже наполовину зійшла з розуму…
Чоловік не відриваючись від газети:
– А-а-а… Значить, вже трохи краще…
– Уявляєш, у всіх на весіллях крадуть наречених, а у мене вкрали тещу!
– Ну!?
– Більше дорогих подарунків не було.
Теща приїхала в гості… Зять кличе сина:
– Пам'ятаєш, ти просив минулого року бубон, а в цьому році хотів дудку? Так ось, завтра ми купимо і бубон, і дудку!
Жінка під час пожежі отримала страшні опіки. Шкіру для пересадки, звичайно, брали у чоловіка. На обличчя – найніжнішу, із гепи. Жінка трохи оклигала, роздивилася на себе у дзеркало і до чоловіка:
– Любий! Я навіть не знаю, як тобі дякувати!
– Не варто, люба. Найкраща для мене подяка – бачити, як твоя ненька цілує тебе в щічку!
Теща замріяно розповідає зятю про своє минуле:
– Коли я була молодою – я була дурненькою, наївною і навіть негарною…
– Мамо, ви прекрасно збереглися.
– Алло! Швидка допомога?!
– Ні! Ви помилились!
– А-а-а! Вибачте, будь ласка!
– Нічого, буває!
– Ні, ні, правда, вибачте! Розумієте, у мене теща помирає, кожна секунда на вагу золота, отож, поспішаючи, мабуть, і помилився. Але ж ви не ображаєтесь? Правда-правда? Ні, мабуть-таки, ображаєтесь? У вас голос якийсь пригнічений… Ні? Чесно ні? Чесно-пречесно?! Ну, добре. До побачення. Ще раз вибачте. Не ображайтесь…
Теща запитує у зятя:
– Що це у вас в каструлі було таке чорне, ледве відмила?
– Де? А… Це так… Тефлонове покриття.
На прийомі у психіатра.
– Лікарю, я кожної ночі бачу один і той же жахливий сон: мою тещу з крокодилом на повідку. Ви тільки уявіть собі ці хижі гострі зуби, холодні ненависні очі!..
– Це дійсно жахливо!
– Чекайте, я вам ще про крокодила не розказав!
– Чому ви так сумуєте?
– Я вже рік не бачила свого зятя!
– Заспокойтеся! Що ж ви тільки про себе й думаєте? Адже це був найщасливіший рік його життя!
У коридорі лікарні, поруч з операційною, нервово тупцює чоловік. Через дві години з операційної виходить втомлений хірург:
– У мене для вас погана новина… Я нічого не міг зробити… Ваша мати…
Чоловік перебиває:
– Теща!
Хірург:
– У мене для вас гарна новина…
– Завтра до нас приїде моя мама!
Мовчання…
– Ненадовго, лише на пару тижнів.
Мовчання…
– Ти чув, що я сказала?
Мовчання…
– От і добре. Я знала, що ти не будеш сердитися…
Зітхання…
– І не треба на мене кричати!
Теща до зятя:
– Пора за розум братися, не все пити…
Зять:
– Треба й похмелятися!
Теща:
– А з похмілля…
Зять:
– Знову на весілля!
Два приятелі зустрічаються у ветлікарні.
– Що сталося з твоїм псом?
– Та ось, тещу вкусив.
– Ти що, усипляти його зібрався?
– Ні! Просто зроблю собаці прививку від сказу.
Зять лестить тещі літнього віку, яка приміряє капелюшок з пером:
– Це перо на капелюсі робить вас молодшою на десять років!
– Ти так і хочеш на мені зекономити! Ладен одне лиш перо купити…
Хоронять якогось чоловіка. Перехожий запитує: