3
Хмельницький Богдан (Зиновій) Михайлович (6л. 1595–1657) – гетьман України з 1648 року. Очолив повстання на Запорозькій Січі, яке поклало початок визвольній війни українського народу 1648–1654 років проти польсько-шляхетського поневолення. Під керівництвом Хмельницького відбулася Переяславська рада 1654 року, на якій Україна прийняла протекторат Московської держави.
4
Державський – дідичевський. (Прим. авт.)
5
Ушули – стовпи в брамі. (Прим. авт.)
А ворота в Черевані не прості, а державські. Замість ушул – рублена башта під гонтовим щитом… – державські – поміщицькі; ушула – стовп, до якого прикріпляються ворота.
6
Керман – Акерман, турецьке місто-фортеця у гирлі Дніпра.
7
Пустинножитель – відлюдник.
8
Київська братська школа – навчальний заклад, заснований 1615 р. Київським братством – національно-релігійною громадською організацією київських міщан, що виникла при Богоявленському (з 1616 р. – Братському) монастирі на Подолі.
9
Остряниця (Острянин) Яків (? – 1641) – один з керівників селянсько-козацького повстання 1638 р. проти польсько-шляхетських загарбників та української шляхти.
10
Консистенти – польське військо.
11
Уніти – уніати, прихильники унії – об'єднання православної і католицької церков на українських і білоруських землях, проголошеного 1596 р. у Бресті.
12
Річчю Посполитою, чи то республікою, називалось усе вкупі – Польща, Литва і Русь; а Руссю звались Галичина, Поділля, Волинь і Україна. (прим. авт.)
13
У 1572 р. польський уряд сформував з козаків війська для боротьби проти народних рухів на Східній Україні й охорони її південних кордонів. Прийняті на державну службу вписувалися в реєстр (звідси й назва – реєстрові козаки).
14
Трясило Тарас – Федорович Тарас (XVII ст.), гетьман запорозьких нереєстрових козаків.
15
Павлюк (Павло Михнович Бут;? – 1638) – гетьман нереєстрових козаків, керівників селянсько-козацького повстання проти польсько-шляхетських загарбників і української шляхти
16
Недоляшок – ополячений українець.
17
Низ – Великий Луг, лугова й степова смуга в нижній течії Дніпра, що входила до території Запорозького війська.
18
Веремій. Крутить веремія – чинити бистрі атаки. (прим. авт.)
19
Хмельниччина – назва історичного періоду 1648–1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
20
Виговський Іван Остапович (? – 1664) – український гетьман (1657–1659), виступав проти експансіоністської політики царизму на Україні.
Іван Виговський (? – 1664) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні (1657–1659). На початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами (1648), потрапив до татарського полону, був викуплений Хмельницьким. Працював особистим писарем гетьмана, сформував і очолив козацький уряд при гетьмані, брав участь у воєнних операціях. Після смерті Хмельницького, став регентом при його малолітньому синові – гетьмані Юрії. 26 липня 1657 року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, а 26 жовтня знову переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні.
21
Хмельницький Юрій Богданович (бл. 1641–1685) – молодший син Богдана Хмельницького, ще за життя батька був проголошений гетьманом.
22
Тетеря Павло Іванович (? – бл. 1670) – переяславський полковник, з 1663 р. гетьман Правобережної України. Орієнтувався на союз з Річчю Посполитою.
23
Полковницькі клейноди – ознаки полковницької влади: булава, пірнач тощо.
24
Універсал – розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів.
25
Іван Гулак був генеральним осавулом, а не осавулом, пізніше, у 1669–1675 роках.
26
Рейментарський пірнач – полковницька булава, яка мала зверху, замість кулі, металеві пластинки, що розміщувались навколо стержня (палиці).
27
Після Пилявців… – Мається на увазі перемога українського повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким над польсько-шляхетською армією у бою біля Пилявців.
28
Після… Збаража… – Йдеться про облогу польського війська в м. Збаражі армією Б. Хмельницького.
29
Сомко Яким Семенович (? – 1663) – наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України
30
Васюта Ніженський – Золотаренко Василь Никифорович (? – 1663), ніжинський полковник.
31
Капшук – гаманець, у формі торбинки, що затягується шнурочком; тут в переносному значенні – заплатив.
32
Козелецька рада 1662-го – старшинська рада, скликана за наказом гетьмана Я. Сомка в квітні 1662 року в м. Козельці. На думку деяких дослідників, була таємною, бо на ній були присутні лише полковники зі своїми найближчими помічниками. На раді, що проходила 14 квітня, порушувалось питання про організацію оборони України і про обрання нового гетьмана. Внаслідок заперечень єпископа Мефодія вибори не відбулись. 16 квітня на повторній раді гетьманом України було одностайно проголошено Я. Сомка. Проте московський уряд не затвердив рішення ради.
33
Брюховецький Іван Мартинович (? – 1668) – отаман запорозького козацтва, на Чорній раді 1663 р. в Ніжині обраний гетьманом Лівобережної України.
34
Чура, джура, йдеться про Брюховецького.
35
Яким Сомко (? – 1663) – український військовий, політичний і державний діяч. Сотник переяславського полку (1654), посланець Хмельницького до Москви, наказний полковник переяславський (1658). Наказний гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1663 року 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків. Брат Ганни Сомко, першої дружини гетьмана Хмельницького.
36
Гетьманщина – назва території Лівобережної України разом з Києвом після Андрусівського перемир'я 1667 p., яке закріпило за Річчю Посполитою Правобережну Україну і Білорусію, а за Москвою – Смоленськ, Сіверську землю та Лівобережну Україну і Київ.
37
Покарбований – прикрашений різьбленням.
38
Божник – поличка з образами.
39
Сагайдак – шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл; ронд – збруя; сисюрка – шлем, залізна шапка з кольчастою сіткою, що накладалася на обличчя, шию і плечі.
40
…убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана… – корогов, корогва – тут прапор; хорунжий – особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець.
41
Ридван – у XVIII – на початку XIX ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми.
42
Гвинтовка – один з прибічників Брюховецького в його боротьбі за гетьманську булаву.
43
…мов який дука… – багач, багатій.
44
Горорізьба – горельєф.
45
Сівера – Сіверщина, народна назва територій, що входили до складу давньоруського удільного Сіверського (Новгород-Сіверського) князівства.
46
Ідеться про київських князів IX–XI ст., які уславились військовими походами і культуротворчою діяльністю.
47
Ясир – бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст.
48
У бою під Берестечком, на Волині у 1651 р. військо Богдана Хмельницького через зраду татарського хана зазнало поразки.
49
Радзивілл Януш (1612–1655) – литовський коронний гетьман. У 1648–1654 рр. стояв на чолі литовсько-шляхетського війська, що діяло проти селянсько-козацьких військ.
50
Замкова гора, Хоревиця, Киселівка, Флорівська (або Фролівська) гора. Історична місцевість Києва. Залишок правого, високого берега Дніпра з крутими схилами. Розташована між Старокиївською горою, Щекавицею, Гончарами і Кожум’яками з одного боку та Подолом з іншого. У ІХ – Х століттях тут знаходився заміський князівський палац, згодом – дерев’яний замок литовського воєводи, в кінці XVI ст. відбудований після пожежі, мав 15 бойових башт.
51
Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI–XVIII ст.
52
Личак – плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками; в переносному значенні – вбога людина; кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно.
53
Януш Радзивілл (1612–1655) – князь, державний і військовий діяч, гетьман литовський (1646–1654). У роки Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького очолював війська шляхти на землях Литви та Білорусі. 1649 року переміг українське військо у Битві під Лоєвом. 1651 року війська Януша Радзивілла захопили Київ, вчинили жорстоку розправу над його жителями.
54
Джеджелій – Джалалій Філон (XVII ст.), кропивнянський полковник, сотник Переяславського полку.
55
Чинш – натуральний або грошовий податок, який платили поміщикам чи на державу; мито – податок за перевезення товарів через кордон.
56
Поспільство – на Україні до Народно-визвольної війни 1648–1654 років та в перші роки після неї – назва міщан і селян; згодом, у другій половині XVII–XVIII ст., – назва селянства.
57
Чорна рада – термін на означення козацької ради, в якій, крім старшини, брали участь рядові козаки. Слово «чорна» походить від «чернь» – так називали рядових козаків і нижчі стани суспільства. Найвідоміша Чорна рада відбулася 17–18 червня 1663 року біля Ніжина.
58
Січові братчики – запорізькі козаки. Запорозька Січ називалась братством, а запорозькі козаки – братчиками
59
Мугир – мужик. (прим. авт.)
60
Барабаш Іван (? – 1648) – осавул реєстрового козацького війська, прибічник польської шляхти.
61
Київське церковне братство мало свою школу. Активну участь у діяльності цієї організації брав гетьман українського козацтва Сагайдачний, який, щоб відстояти братство від утисків з боку шляхетської Польщі, у 1620 р. разом з усім військом Запорозьким увійшов до його складу.
Сагайдачний – Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович (? – 1622), гетьман українського реєстрового козацтва, талановитий полководець, відзначився своїми походами проти татар і турків.
62
Йдеться про Києво-братський Богоявленський чоловічий монастир в Києві на Подолі, відомий ще як училищний. Заснований у ХVI ст., у 1620 році Феофан заснував тут братство, тому він і називається братським, і училище, яке перетворено у 1634 році Петром Могилою на колегіум. На місці Богоявленського собору зараз знаходиться один з корпусів Києво-Могилянської академії…
63
Ганна Гулевичівна – Гулевичівна Єлизавета (Галшка) Василівна (1575–1642), дружина київського воєводи Степана Лозки. Відіграла значну роль у заснуванні Київського братства, монастиря і школи при ньому. В 1615 р. подарувала братству садибу на Подолі з усіма її прибутками.
64
Нечай Данило (? – 1651), герой народно-визвольної війни 1648–1654 рр., сподвижник Богдана Хмельницького. Морозенко – популярний герой народної думи.
65
Кішка Самійло (? – 1602) – гетьман реєстрових козаків (1599–1602). У 70-х роках XVI ст. потрапив у турецький полон.
66
Бурсаки-спудеї – учні середніх і молодших класів Київської академії.
67
Кажанек – хутряна або шкіряна куртка.
68
Саламаха, соломаха – рідка страва, приготована зі завареного на воді борошна, переважно гречаного.
69
Жупани-лудани – жупани з блискучої матерії або вишиті золотом. (прим. авт.)
70
Саєта – англійське сукно. (прим. авт.)
71
Куфа – бочка.
72
Йдеться про Межигірський Спасо-Преображенський монастир, що знаходився в урочищі Межигір’я (нині – біля села Нові Петрівці Київської області), був релігійним центром Запорізького козацтва, військовим монастирем. Повністю зруйнований 1935 року.
73
Блапатас – тканина, синій шовк; семряга – верхній селянський одяг з домотканого грубого нефарбованого сукна.
74
Ширітвас – невисока бочка. (прим. авт.)
75
Кабарда – історична область на Північному Кавказі.
76
Чорна Гора – Чорногорія, країна на заході Ватіканського півострова
77
Йдеться про Києво-Печерську лавру.
78
Олелькович Симеон – київський князь XV ст. за часу литовського панування в Україні. Походив з династії Ольгердовичів.
79
У 1470 році Семен Олелькович (1418–1470) – останній київський князь, відновив Печерський монастир після набігів татар.
80
Адамові глави – горельєфи або статуї Адама (самого чи з Євою), на саркофагах, у входах до церков тощо.
81
Епітафія – намогильний напис.
82
Щирозлотий – з чистого золота, обушок – вид холодної зброї.
83
…гаптовані золотом… – вишитий шовком, вкритим тонким шаром золота.
84
Кирея – верхній довгий суконний одяг із відлогою; кобеняк.
85
Гладкий Матвій (? – 1652) – миргородський полковник, учасник визвольної війни 1648–1654 pp.
86
Наливайко Северин (? – 1597) – ватажок козацтва у XVI ст., у 1566 р. очолив повстання проти польських і українських магнатів, яке в бою біля річки Солониці (поблизу Лубен) зазнало поразки. Виданий козацькою старшиною, після страшних тортур страчений у Варшаві.
87
Чорна гора – Чорногорський хребет Карпат з найвищою точкою України – Говерлою.
88
Отмичар – серб. похититель.
89
Характерник – чаклун, чарівник.
90
Гізель Інокентій (бл. 1600–1683) – один з найосвіченіших церковних і освітньо-громадських діячів на Україні в XVII ст., архімандрит Києво-Печерської лаври, ректор Києво-Могилянської колегії.
91
Могила Петро Симеонович (1597–1647) – політичний, церковний та освітній діяч України, митрополит Київський і Галицький (з 1632 p.), засновник Києво-Могилянської колегії.
92
«Гадяцькі пункти» – угода І. Виговського із польсько-шляхетським урядом 1658 р. про скасування возз'єднання України з Росією та відновлення в Україні польсько-шляхетської влади.
93
Петро почав козацький герць… – бій, поєдинок.
94
Саєтовий – зроблений з саєту – ґатунок тонкого англійського сукна; опанча – старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща.
95
Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлях.