Дмитро Павличко
Таємниця твого обличчя
Живу, як той гірський потік
Був день, коли ніхто не плаче
Де ждав я тебе, як свята
Не бійся сивини моєї
Ми вийдем з тобою на листя опале
Зніми мені легенькою рукою
Зеленим вогнем береза
Це неправда, що ми помрем!
Зачах, згорів я до основ
Найдовша з усіх доріг
* * *
Коли до тебе прилечу
Я бачив тебе сьогодні