Раптом Казанова дзвінко засміявся, аж відлуння прокотилося кімнаткою.
– Бовдур! Незґраба! – голосно вигукнув він, за звичкою розмовляючи з самим собою. – Він просто не зумів скористатися нагодою. А може, його не пускає маркіза? Чи він став її коханцем уже після того, як не зумів підкорити собі Марколіну, вчену дівицю, філософиню?