Хоч як задешево продавалась «Софала», але за неї довелося викласти майже всі виграні гроші. Йому не лишилося капіталу, з яким можна було б почати діло. Це нічого не важило, бо то були щасливі дні для каботажної торгівлі, поки кілька англійських пароплавних фірм не надумали заснувати спеціальний місцевий флот для обслуговування своїх головних ліній. Коли справу було налагоджено, ці фірми, звісно, повідкраювали собі найсмачніші кавалки від пирога, а потім вдерлась на Схід через Суецький канал триклята зграя німецьких волоцюг і попідбирала всі кришки. Ці зайдисвіти вганяли за дешевиною і нишпорили вздовж узбережжя та проміж островами, мов ті акули у воді, готові лигнути все, що ви пустите з рук. І тоді прийшов кінець добрим старим часам. Кілька літ «Софала» заробляла, на його думку, стільки, аби лише не злиднювати. Капітан Еліот уважав за свій обов’язок усіма способами підтримувати англійське судно. Ясно було, що не знаходячи собі капітана і пропускаючи рейси, «Софала» розгубить незабаром усі свої торгові зв’язки. От у яку вскочив капітан Еліот халепу. Хлопець показав себе аж надто сперечливим.
– Такий з нього судновласник, як з холопа пан, – пояснив капітан Еліот. – Його вдача дедалі псувалась. За три останні роки він перемінив одинадцять шкіперів, перебрав, либонь, усіх тутешніх капітанів, за винятком тих, що служать на регулярних лініях. Я остерігав його свого часу, що так не годиться робити. А тепер, звичайно, ніхто й дивитись не хоче на «Софалу». Я закликав до себе щось із двоє-троє людей і балакав з ними; та яка рація, – відповіли вони мені, – найматись до нього, цілий місяць жити собачим життям, а потім забирати свої манатки по скінченні першого ж рейсу? Хлопець, певна річ, верзе мені, що все це дурниця: вже давно змовляються на нього і тепер таки допнулись свого. Усі шибеники-шкіпери змовились поставити його навколішки, бо він – механік.
Примечания
1
Боцман з тубільців (мал.).
2
Малайська протока, що відокремлює південний край Індо-Китаю (Малайський півострів) від острова Суматри.
3
Людину, що померла на судні під час рейсу, ховають у морі: зашитого в полотно мерця кладуть на спеціальний поміст, накривши, на знак останньої пошани, національним прапором; поміст перехиляють через борт, і тіло «з-під прапора», який залишається на помості, падає у воду.
4
Ivy (загальне ім’я) – плющ.
5
Мабуть, у тому порту, де зареєстрована «Софала» (Конрад його ні разу не називає). Треба думати, що це місто – Сінгапур, столиця англійської колонії Малакки (Straits Settlements).
6
Спочатку монотеїстична секта, заснована одним з реформаторів новоіндійських релігій, Нанаком (XV–XVI ст.), у Пенджабі, потім фанатична військова теократія, що провадила вперту боротьбу з могутньою імперією Великих Моголів і до середини ХІХ ст. успішно опиралась англійцям, – тепер сикхи (їх більше як мільйон) становлять окрему індійську «націю» з власною релігією, з власним релігійним та культурним центром – м. Амрітсаром у Пенджабі. Хоч колишній їхній фанатизм ущух, але вони і донині зберігають свою войовничу вдачу. Вони постачають найкращих солдатів англо-індійській армії.