55
Наприкінці ХІХ століття в дачні райони Фонтана одесити добиралися за допомогою конки та парового трамвая, зупинки якого називалися «станціями».
56
«Товариство південноросійських художників» – незалежне творче об’єднання художників, що існувало в Одесі в 1890–1922 рр. Засновники: К. К. Костанді (1850–1921), Г. А. Ладиженський (1853–1916), Б. В. Едуардс (1860–1924) та ін.
57
Олександр Митрофанович Федоров (1868–1949) – одеський поет, драматург, прозаїк і журналіст.
58
З «Рицаря на час» Миколи Нєкрасова:
(Переклад С. Голованівського)59
Відсоткова норма – законодавче обмеження прийому євреїв до вищих і середніх навчальних закладів, що діяло в Росії з 1887 року до 1917-го.
60
Єдиний у своєму роді (лат.).
61
Перипатетики (від грец. Περιπατέω: прогулюватися, походжати) – послідовники філософської школи Аристотеля, назва якої виникла через звичку Аристотеля прогулюватися з учнями під час читання лекцій.
62
«Многая літа» (груз.) – грузинська застільна пісня.
63
Картвели – самоназва грузин. Імеретіни – етнографічна група грузин, що населяє область Імереті в західній частині Грузії. Свани – субетнічна група грузин, що населяє історичну область Сванетія на північному заході Грузії. Лази – субетнічна група грузин, що населяє історичну область Лазистан на північному сході Туреччини.
64
Йди-но сюди (груз.).
65
Всеволод Володимирович Лебединцев (1881–1908) – есер, страчений 17 лютого 1908 року разом із ще шістьма членами керованого ним «Летючого бойового загону Північної області».
66
«Візник Геншель» (Fuhrmann Henschel, 1898) – п’єса Герхарта Гауптмана.
67
Микола Олександрович Новосельський (1818–1898) – міський голова Одеси в 1867–1878 рр. Зробив дуже багато для розвитку міста, зокрема, при ньому був побудований одеський водопровід.
68
Леоне (Лев) Джиральдоні (1824–1897) – італійський співак (бас, потім баритон) і вокальний педагог. З 1891 року до кінця життя прожив у Москві. Був професором співу в Московській консерваторії.
69
Маріо Саммарко (1868–1930) – італійський співак (баритон).