Примечания
1
Герберт Ойленберґ отримав премію Шиллера в 1912 р. за п’єсу «Белінда».
2
Образ човна, мабуть, пов’язаний з тим, який Кафка виводить у своєму листі від 3 грудня 1912 р.
3
Див. лист Кафки від 29–30 грудня 1912 р.
4
Кафка натякає на сцену з незакінченого роману «Америка».
5
Натяк на роман «Америка».
6
«Прощайте» (фр.).
7
Президентом закладу страхування від нещасних випадків працівників був д-р Отто Прібрам. Кафка потоваришував з Евальдом Прібрамом, сином президента, на схилку своїх шкільних та університетських років. Див. Лист Кафки з 10-го на 11 березня 1913 р.
8
Гелер – грошова одиниця Австро-Угорщини – одна десята крони, карбувався з неповноцінних металів: нікелю (20 і 10 г) та міді (2 і 1 г). Після розпаду Австро-Угорщини ще деякий час залишався в обігу.
9
Мова, певно, про «Червону кімнату» (Röda rummet).
10
Див.: Ola Hansson, «Erinnerungen an Strindberg», Die Neue Rundschau, 1912, Nr. Ir, S. 1536 ff. und Nr. 12, S. 1724ff.
11
Див. Лист до батька, приготування до весілля.
12
В остаточному варіант просто блідим [ «напрочуд блідим» закреслено, між рядків написано: «Це не що інше, як кокетство, вигляд я маю звичайнісінький і такий, як той, серпневий»].
13
Дом’є Оноре Вікторен (1808–1879) – французький художник-графік, живописець і скульптор, найбільший майстер політичної карикатури XIX століття. Склав собі в 1840-х роках гучну популярність карикатурами на політичні обставини, суспільне і приватне життя видатних людей тодішньої Франції.
14
Натяк на зауваження Йозефа Поллака «Добрий вечір, Франце! Як справи? Що ти пишеш вдома?». Див. Лист Кафки з 10-го на 11 січня 1913 р.
15
Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 р.
16
Мова, певно, про однойменний твір австрійського композитора Йоганна Реша (1830–1891), знаного з бальної музики.
17
Бубер виступав з доповіддю на тему «Міф юдеїв» на урочистому вечорі об’єднання «Бар Кохба».
18
«Вона призналася, що їй хочеться пройти об руку з ним по вулицях» (фр.) (пер. Д. Паламарчука).
19
Мова про видання 1916 року.
20
Айзольт Ґертруда (1870–1955) – відома німецька актриса з берлінської трупи Макса Райнгарда.
21
«Jedermann» – драма Гуґо фон Гофмансталя (1911).
22
Ілюстрований щотижневик, заснований 1853 р. видавцем Ернством Кайлем і редактором Фердинандом Штолле у Ляйпциґу.
23
Назва статті (1863) Фридріха Гофманна у «Gartenlaube».
24
Навесні 1910 р. російський балет дав гостьову виставу на сцені Німецького театру в Празі.
25
Про танцівницю Едуардову пор. Щоденники (1910). В одному місці Кафка, приміром, описує її портрет: «Просто неба танцівниця Едуардова не така гарненька, як на сцені. Бліда цера, оті вилиці, які так напинають шкіру, що на всьому обличчі ледве помітиш якийсь порух; великий ніс, який немовби виступає з заглиблення і з яким жарти погані – тут не спробуєш, чи твердий у нього кінчик, і не схопишся легенько за перенісся, не поведеш туди-сюди, проказуючи: «А тепер ходімо зі мною»» (Кафка Ф. Щоденники. К., 2000. С. 9—10. Пер. Л. Логвиненка). Насправді мова про відому російську балерину Євгенію Едуардову (1882–1960).
26
Тамара Карсавіна (1885–1978) – російська і британська прима-балерина і балетний педагог.
27
Йдеться про швейцарського музиканта й педагога Еміля Жака-Далькроза (1865–1950). 30 червня 1914 року Кафка, якщо вірити його «Щоденникам», був у його осідку у Ляйпциґу.
28
Див. лист Кафки з 14-го на 15 січня 1913 р.
29
Див. лист Кафки від 24 листопада 1912 р.
30
Лідія Георгіївна Кякшт (1885–1959) – артистка балету, педагог і хореограф, учасниця «Російських сезонів» Дягілєва (1908–1913).
31
Тут, мабуть, мається на увазі «роман», який згадується і в попередніх листах, себто «Америка».
32
Себто кошерні, з яловичини.
33
Вочевидь мова знову про «Китайські духовні й любовні історії».
34
До часу, згадуваного Кафкою, Бубер видав «Історії Рабі Нахмана, ним розказані» (Frankfurt am Main, 1906) і «Легенди про Баалшем» (Frankfurt am Main, 1908).
35
Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 р.
36
Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 року.
37
В оригіналі австрійське «aufmischen» – вдихати нове життя.
38
Рання технологія кінематографа, що здобула успіх у вигляді торгових автоматів для перегляду коротких рухомих кінороликів.
39
Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 року з докладеною заміткою в газеті «Беатифікація мучеників з Уґанди».
40
Мова про видання Ґертруди Кірхайзен: Gertrude Kircheisen, Die Frauen um Napoleon, München, 1912.
41
Мова про видання визначного німецького драматурга Кристіана Фридріха Геббеля (1813–1863): Hebbels Briefe. Ausgewählt und biographisch verbunden von Kurt Küchler. Jena, 1908.
42
Мова про рецензію Отто Піка на «Споглядання» у «Bohemia» від 30 січня 1913 р.
43
Так Кафка прагне сподобатися матері Феліції, яка потайки читала його листи. Див. зауваження Кафки в листі від 14–15 грудня 1912 р.
44
Збірка віршів Франца Верфеля (Der Weltfreund. Gedichte von Franz Werfel, Berlin [1911].
45
Йдеться про доктора Курта Пінтуса (нар. 1886 р.), публіциста й критика, на той час редактора видавництва Курта Вольфа, редактора антології експресіоністської поезії «Сутінки людства», вперше виданої 1919 року.
46
Ця стаття, «Жидівський Театр» (Jüdisches Theater), вийшла 17 січня 1913 р. у «Leipziger Tageblatt».