Голодний у степу знайшов Мішок з шагами.
Узяв - і кинув геть: "Я думав - з сухарями!"
СУД
Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,
шинкарки,
Та, грішний, після чарки,
Кобилі хвіст при рипиці ввірвав
(В Петра віжок начистий мав);
А Хведір на Петра у суд подав.
Суддя товстів - Петрів капшук худав...
А далі діло так рішили:
"Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили,
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать;
А виросте їй хвіст - хазяїну віддать".
За Хведорове, бачиш, жито
Та Хведора ж і бито!
РАЛО
Хтось рало видумав (запевне німчура!).
Премудре Рало
На бувкуні легесенько орало!
Останніх воликів кум Сидір із двора -
І за безцінок збув... - Купив новеньке Рало.
Хоть воликів у Сидора не стало,
Зате ж німецьке Рало
Новісіньке коло ясел стояло!
БУДЯК
Билинка косаря пеняла,
Що рано скошена - -зав'яла;
Сухий Будяк сказав: коли вмирать,
Що день терять!
Так тілько утіша Будяк,
Дурак!
ГРАМАТКА Й ЧАСЛОВЕЦЬ
З Часловцем Азбука на покуті лежала;
Часловець Азбуку нінащо потріпав,
Що він старший її - і знать її не знав,
Граматочка Часловцеві сказала:
"Хоть ти і старший, - а все-таки Школяр
Тебе не прочитає,
Коли мене не знає".
Часловець - Судді, а Граматка - Секретар.
КРИЛА У ВІТРЯКА
Раз Крила в Вітряка гуділи й горготали,
Що все село вони насущним годували;
А камінь, п'ятірня і колесо... мовчали.
Приказують, що хто мовчить,
Той двох навчить.
РЯБКО Й ЗЮЗЬКО
Питав Рябко Зюзька: "В хоромах ти живеш,
Чого ж на ретязі я, бідни, пропадаю?"
Зюзько сказав: "Ти все хазяйство стережеш,
Я Паню забавляю".
ЛІКАР
Уздрівши Лікар, що лікарство помагало,
Давав його частіш: що ж після з хворим
стало?
За третім разом - -гірш; за п'ятим - з ніг
звалив;
За шостим - придавив, за восьмим -
уморив.
ПАН ТА МУЖИКИ
Щедушний Пан казав:
"Чого ті мужики такі гладкі, здорові,
І шиї - як волові...
А я лежав, лежав,
Чого не пив, чого я не їдав!"
На річ його Мужик так нищечком шептав:
"Здоров'ячко трудами наживають,
А лежні й під млином згнивають".
ТРИ ЯБЛУНІ
Три Яблуні росли; заспорили про них;
Той каже: лучче та, де листя найкругліше;
Той спорить - лучча та, де гілечки довгіші;
А я сказав до них:
Найлучча, хлопці,
Де яблучка солодші!
ПАНСЬКИЙ КІНЬ
Хома кричав до кума:
"Дивись, як панський Кінь із жиру розіграв!.."
А Кінь, ухоркавшися, дума:
"Не грав би я, якби батіг не підганяв".
Халяндри Циганча скакало:
Не танців Циганча, а хліба забажало!
ДВА ЗАЙЦІ-ПРИЯТЕЛІ
Раз Заєць в тенета попав;
А Заєць-друг його в сім горі утішав...
Охотник в лісі закричав -
Приятель Заєць драла дав!
Втікаючи ж сказав:
"Пора мені втікати,
Тобі ж, з приязнію, все легче умирати".
Таких до гемона я зрів
Приятелів.
ЩАСТЯ ТА НЕЩАСТЯ
З Нещастям Щастя раз ділилось:
Нещастя вибрало надію в ділежі,
А Щастя - весілля, лежні;
Нещастя, як під льодом рибка, билось
І на кінці покою дотерпілось.
А Щастя швидко розорилось, -
Усе сплило, мов снилось...
КЛИМ І ЙОГО КОБИЛА
Клим одноокої кобили не любив
Та друге око їй раз, бивши, загубив.
Що ж з того? Те, що більш не їздив, а ходив,
А Кобилча на поводі водив.
Який же чорт його на зле надоумив!
ЙОЛОП КЛИМ
На Шкапу йолоп Клим розжився;
А в Клима ні зерна - не тілько вівсеця -
Немає ні стебла соломи, ні сінця.
Мій Клим подумав і вмудрився:
Хотів Кобилку Клим не їсти приучить,
І Шкапа мусила постить.
Деньок не їла - ослабіла;
На другий день ступить не вміла;
На третій - на ноги присіла;
А на четвертий - околіла...
Клим шкуру обідрав
Та кумові казав:
"Якби моя кобила,
Ще п'ятий день перепостила,
То не кормившись би возила".
АНДРІЙ
Андрій купив собі суконця на сіряк,
Та, щоб кравцям, бач, грошей не давати,
Затіяв шити сам, а лучче той п'ятак,
Що мав кравцеві дать, про нужду приховати.
От краяти почав та ізчекрижив так,
Що хоть пиши пропала вся сукнина!
Вже рад би мій Андрій, щоб вийшла хоть свитина!
Уп'ять за ножиці: общикав, общипав,
Що вже й штани з сукна насилу б ізібрав,
Якби шматочки позшивав.
Які ж штани з кусків? Подумав, погадав,
Та із сукна вершок на шапку настачав.
Бач, пожалів Андрій кравцеві заплатить,
Та замість сіряка став шапочку носити,
А шапці наготи одній же не прикрити, -
Так він у шапочці та на печі сидить.
БОРЩ
Явдоха борщ варила,
Та, щоб смачніший був, - аж тричі посолила.
Насипала в обід, насипала, та ба..
Аж Борщику ні в рот: солоний, як ропа!
Не знали гості всі - чи їсти, чи дивиться!
Не диво: тричі борщ солити не годиться.
БАЙКИ
Давно, давно Езоп байки писать начав,
Осміював звіряк, над миром глузував,
Кричав на гріх зо всеї мочі
І пальцем тикав людям в очі.
А що ж він викричав? Не став гусак орлом,
Не заревів ведмідь волом,
Не привикає вовк до сіна,
Не вижав патоки із хріна;
Не надовбив ума Максимові в маслак,
Не вкоротив рогів у Сидора на лобі,
Не відірвав хвостів в відьом та в вовкулак...
Грішить хрещений люд без каяття й при гробі!
Та нащо ж я байки пишу ще, неборак?
Та так!
ГРОМАДА
У Марковім садку свиня діру пробила
І ввесь садок порила,
Свиня - сусідова. Мій Марко звів пеню
Та на сусідову свиню.
Уздрівши шкоду всю, Громада присудила:
"Щоб Маркова кобила
Сусідський огород і улицю порила".
Лиха б година вас, таких суддів, побила!"
ЛАСУН
Ласун худобу всю на ласощі проїв;
На старості - старців
Повів!
Недаром приказка: "Зто ласо їсть,
Той твердо спить".
ПРОКОПОВА ЖІНКА
У Прокопа хороша Жінка з сина;
А Прокіп пробі все кричав,
Що жінку б він на відьму проміняв...
Побила б вас, жінки, недобрая година!..
Ні.. я сказати мав,
Що Прокіп розум потеряв.
О, бити б Прокопа та бити -
Не вміє Жінці угодити!
ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ
Десь на Розумного Дурний напав: кричав,
І лаяв, і ворчав;
Розумний все мовчав.
А як охрип Дурний, Розумний говорив:
"Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив".
СКУПИЙ
Скупий не спав - робив, Скупий не їв - копив,
А від того.. ще більш розбагатів?
Ні, околів!
КІНДРАТ
Збирається Кіндрат орати:
Готов батіг, ярмо дістав;
Пішов же воликів та плуга добувати -
Йому ніхто не дав.
Готова і дуга, й удили,
Не достає возочка та кобили...
МАЧОК
Петро любив Мачок і на своїм току,
В кутку,
Насіяв мій Петро Мачку;
Полоти ж не полов, як водиться в баштані.
Заглух Петрів Мачок у бур'яні!
Петрове ремесло
Бур'яном поросло!
УБОГИЙ, БАГАТИЙ
Убогий Максимець - у нього, чк на смішки,
Не тілько що людей - нема в господі кішки.
Максим багатий став, відкіль свої набрались, -
І двері від рідні його не зачинялись!
СУДДЯ
Явилася душа на той світ. Проводжатий
Став душу новичка питати:
"Відкіль і хто така?" - "Із города Жлуді,
Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;
На світі я нічого не грішила,
Бо я нічого не робила".
У голові Судді не жив, як треба, цар -
Він все підписував, а правив секретар...
Суддю у пекло не послали.
Умилосердились, сказали,
Що тим суддя не злий,
Що зовсім був дурний.
ЗАРІК
З похмілля Клим недуж валявся,
І дав собі зарік,
Що він не буде брать горілки в рот вовік;
А тілько що очнувся, промінявся, -
Вже третій день в шинкарки похмелявся!
Хто сам собі дає зарік -
Пропащий чоловік.
РОЗБІЙНИК
Мужик корову вів та ніс в руках дійницю, -
Розбійник перестрів, відбив в нього телицю,
Сказавши: - Щоб тебе зовсім не обідрать, -
Дійницю хоть візьми й назад;
Мені із нею не носиться,
Тобі ж в господі пригодиться.
Бодай, Розбійнику, впав в руки та катові!
Навіщо мужику дійниця без корови?
КУРЧА
Опівночі Курча просилось прогулдяться,
Бо, каже, нічого шулік і сов бояться;
Тепер їм ніколи літать -
Всі сплять!
А Курка Куряті тихенько кудкудачить:
"Сова хоть спить, та кури бачить".
БАГАТИЙ
Кіндрат усім приятель, сват,
Кіндрат і кум, Кіндрат і брат,
Поки капшук товстий від грошей.
А як Кіндрат
Не став багат,
Всі кинули!
Горщок із кашею хороший.
ЧОРТ
Колись у Польщі Чорт на сеймі так возився,
Що вовся там хвоста лишився.
От втікши, до Дяка просився в грубник жить
І став Дякові говорить,
Що миром, без хвоста, не буде вже мутить.
Дяк думає, що чорт вже зовсім другим стався -
Став ладаном курить -
Так Чорт в болото швидше вбрався!..
Хоть вовк линяє,
Та норов не переміняє.
КОЗАКОВА ЖУРБА
Украли в Козака коня;
А Козака об тім журба напала,
Що на коні оброть новісінька пропала!..
КИРИЛО
Кирило, кумів сват,
Прилюдях чарочки не вміє в руки взять;
А без людей Кирило
Сам наверта на чарку рило, -
І любо, й мило.
КОНИК І МУРАВЕЙ
Опала Коника зима;
А Коник не придбав улітку ні зерна.
Вже ж без прокорму та не жити!
От Коник і стриба до Мурав'я просити
Зерном ссудити,
А Муравей пита: - Що ж влітку ти робляв,
Що на зиму нічого не придбав?
А Коник одвічав:
- Улітку? Я ж співав!
А Муравей став Конику казати:
- Хто ціле літо проспівав,
Тому легесенько зимою танцювати;
Тобі ж скажу я, брате,
Що дармоїдів я не вмію рятувати.
ПАНЬКО-КАЛІКА
В Панькового сусіда жінка
Була каліка.
Панько ізпідтишка глумив;
А як самого бог калікою зробив -
Панько з стида і на світ не виходив.
Чужа біда - Панькові сміх;
Своя ж і стид, і страм, і гріх.
П'ЯНИЙ
Чуренка жінка із шинка
Вела п'яненького; а панотець спитався:
- Навіщо він за жінку так держався?
Чуренко й каже: - Єсть пословиця така:
Сліпець сміліше ходить,
Як повводатар вводить.
ХОМИХА
Хомиха кожен день свого Хому чухрала.
Почувши те, кума кумі сказала:
"Хома з Хомихою пропащий неборак!
В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.."
Другая їй сказала так:
"Не слухай, галочко: чи можна, щоб Хомиха
Хомі бажала лиха!"
КАРТЬОЖ
Підпивши, Влас засів у карти грати:
Начав для скуки, від шага.
А далі став на руб, сердешний, загинати -
То до того награвсь врага,
Що збув худобу й хати!
Кого ж тепер пеняти?..
Бездільнича ігра
Не доведе ніколи до добра.
ДВА ЛЕМБИКИ Й ГОРШКИ
Раз Лембики удвох чи то утрьох
Загризлися з Горшками,
І сварку здумали свою рішать боками.
Для Лембиків - ігра; а для Горщечків - ох! -
На черепочки всі, бідняжечки, товчуться!..
А Лембики, погризшися, уп'ять
Цілісінькі - любісінькі стоять!
ПСЕ
Юхим узям робить усе!
Та й звів усе на псе!..
ДАРЕМНА ЖУРБА
Хома журився,
Що лобода й кукіль у просі зародився;
А кум Хомин так об'яснився:
"Іще то не біда,
Як в просі лобода.
А отоді біди,
Як ні прісця, ні лободи!"
ГОЛОДНИЙ ХОМА
Голодному Хомі хтось став притьмом хвалити,
Що як-то тим панам в будинках гарно жити!
А мій Хома сказав: "Як хліба край,
Той під вербою рай".
КІШКА
З засіка зуздріло маленьке Мишеня,