Що Кошеня піймав Кудлатий,
Та й каже матері: "Пропало Кошеня!"
А Миш стара давай тікати,
Сказавши: "Як підійде до розплати,
Кудлатому не здобрувати -
Світ звіра дужчого над Кішку не родив!"
Отаман Савку раз побив,
А Савка думає, що й Голова, й поліція
Отамана бойться!
ВОВК
Найшли лігво і Вовка, й вовченят:
Тут Вовкові б чимдуж тікать,
Так ні ж. Мій Вовк іще став огризаться здуру.
Що ж? Положив з дітьми і голову, і шкуру.
Так часто крамарі: товчеться з п'ятака,
А прозіва - коповика.
ЦИГАН
Став Сидір Цигана пеняти,
Що Циган кобилча без язика продав;
А Циган Сидору сказав:
"Аби гаразд везла - пісень їй не співати,
Так нащо й язика питати!.."
За тиждень кобилча мій Сидір обідрав.
Не слухайте циган! Брехати Циган звик -
Не тілько для пісень чіпляють нам язик.
КОРОВА Й СОВЕНЯ
Корова йшла вночі. Маленьке Совеня
(А сови і впівніч так бачать, як впівдня)
Сказало: "Ізверни, небого, -
Там яма; упадеш!.." Корова птицю вслух
Налаяла й пішла.. та в яму к чорту - бух!
Не лишнє інколи послухати й малого.
МІРОШНИК
У водянім млині Мірошник зажурився,
Що млин остановився
Затим, що висохла вода.
А тут к біді - друга біда:
Його прокляті кури з огороду
Знай бігали в рівчак останню пити воду!
Мірошник їх побив.. та й чує сміх людей:
"Оставсь Мірошник наш без млива й без курей!"
ЧОБІТ
Раз Чобіт злість напала,
Що дірочку нога йому продрала,
Та ногу й ну давить!.. Хазяїн посваривсь
Та й каже: "Чобітку! Не треба-бо дрочиться,
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться".
КОЗИР
Жир-краля Козир та Шостаку-вин побила.
Шостаці б і мовчать - так ніт же - загрозила:
Тривай же, Крале, я колись та засвічу,
Тебе, голубочко, порядком проучу!"
Не дуже-то й несись, хто в світі козиряє,
Бо здача козирів міняє.
ГОРОХ
Щоб не обскуб народ Гороху при дорозі,
Максим Горох посіяв в просі.
Що ж вийшло? Дітвора - іще й огуд не зсох -
І просо витовкла, і обнесла Горох.
ГРОМАДА
Раз на Мірошника Мужик позов подав,
Що він пшеницю всю не помолов - подрав.
Громада на суді дала такую вість:
Хто зерно знівечив - нехай же той і їсть.
Вже лучче б та мука Громаді пригодилась:
За суд такий - нехай мукою б подавилась!
ЛЬВИЦЯ
Передо Львицею розчванилась Свиня,
Що разом поросят десяток нарожала;
А Львиця так Свині сказала:
"Ти наметала
Десяток поросят, а я одно - львеня".
Зрівняв ягня проти коня!
ТХІР
Тхір часто звик
Ходить на голубник;
А у Тхора така натура:
У голуба головку відірвав -
І геть і туловище, й шкура!..
Хазяїн Тхорика піймав,
І бідний Тхір з плачем озвався
І клявся,
Що він з голубника пір'їна не займав,
А тілько голубам головки відривав.
Хазяїн так сказав: "І я тебе пущу, -
Попереду тільки дай в'язи відкручу".
КАБАН
К різдву Максим у саж закинув Кабана.
Дає йому помий, дає йому зерна.
Не п'є Кабан помий, і зерна не з'їдає...
Кабан утік, давно в сажі вже не живе!
Отак-то Максимець худоби доглядає!
Не в чім корова не реве -
Аж дома лисої немає!
ХАЗЯЇН ТА ТЕЛЯ
Іван хотів Теля від вовка боронити,
Кийком убив Теля, хотівши вовка вбити.
Кого ж зрівняю в байці я ?
Хвороба - вовк; кий - ліки, чим лічити.
А хворий хто? - Теля.
СКУПИЙ КЛИМ
Клим хати не топив і дві зими, й дві літі,
Від того, бач, що дорогі дрова;
І Клим мій одубів...
Що дороге на світі? -
Одно: козацькая на в'язах голова.
ЗЛОДІЙ
Онисько нехотя й не в пору
Забравсь у Йванову комору
Та пазуху пшінця й набрав.
Іван його піймав.
Та, щоб чуже пшенце назад повисипав,
Ониська прив'язав, звиніть, ногами вгору...
Бо не тягни, Ониську, вуса
До Йванового куса!
ЦИГАН
Циганка з Циганом побились об заклад,
Що Циган завтра знайде клад.
От завтра вже прийшло - клад Цигану
не канув -
І Циган циганча Циганці проциганив!
"Та нащо ж у заклад дитину закладать?"
"Але! - бо нічим, бач, прийшлося годувать".
КОСАР
Хазяїн Косаря найняв.
Наївшись всмак, напившись вволю,
Пішов Косар траву косить по полю;
Прийшов на степ - день цілий прогуляв;
"І не косив?" - "Але: коси забув, не взяв".
Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
ЛЮБОВ
"Чом щирая Любов тепера рідко стала?"
"З Амурових очиць пов'язка спала:
Лихий хлопчук
З пов'язочки пошив капшук".
ХОМИНА УСЛУГА
Петро в Хоми позичив плуга.
Хома порятував, а чересло й леміш
Оставив, не дає Петрові, хоть заріж!..
Яка ж Петру користь - без лемеша із плуга?
Така-то Хомина услуга!
ХИТРА ХИМКА
Ничипір на торгу, а Химочка скоріш
Останню курочку - під ніж.
Приїхав чоловік: налаяв, накричав,
Наверещав,
І Химка батога трохи не скуштувала
За те, що курку опатрала.
Та Химка відбрехала:
Сказала,
Що курка півнем заспівала
(А бреше - скорому, сердешна, забажала).
БОРЩ І КАША
Борщ на столі - Борщу не їли й не хвалили;
Не диво: як варивсь - сім рук Борщик солили.
І Кашу подали - непочата стоїть:
І не диковина - забули посолить.
І нерівна біда з бідою:
Той п'яний від трудів; той хворий з перепою.
КОСА
Охрім косив, а день ішов на амінь.
День цілий від Коси трава лягала вся;
Під вечір лопнула Коса:
Наскочила Коса на камінь!
КУПЛЯ
Іван купив мішок
Грушок;
А дома висипав, аж півмішка - трісок!
Заліг в трісках четвертачок!
Кричить на Йвана жінка пробі:
"Та де ж у тебе очі?.." - "В лобі!"
ХОДУЛІ
Клим на Ходулі раз піднявся,
Що вище всіх - над всіми величався,
Недовго ж постояв -
Упав.
У кума Прохора така, бувало, рада:
"Хто вище злізе - дужче пада".
ПАРХОМОВІ ВОЛИ
Пархім орав:
У плуг молодчиків він здумав попитати;
Пішли бички вихрить - аж пальці знати.
І вдовж і поперек бурхати!
Пархім не поорав відліг - покопирсав.
Пархомів кум Пархомові сказав:
У плуг волів старих гони,
Бо віл старий не портить борозни.
СІРКО
Сірко, зобравшись на копицю,
Від сіна відганяв телицю...
На світі так скупий живе:
І сам не пожива, і людям не дає.
АНТІН
Пішов Антін
На Дін
З двома товстими капшуками.
Бог хліба на Дону те літо не вродив -
Вернувсь Антін із голими руками,
А ціле літо проходив.
Хто в світі не знавав
Напасти?
Якби знаття, де впасти,
То б пуховик послав.
ПОТАКАЧ
Клим любить потакать. Максим йому сказав:
"Не жіночку тобі, а щастя бог послав:
Зелена, молода, хороша,
Багата, добра і пригожа;
От жаль її, що чоловік дурак..."
А Клим озвався: - Так!
Не впору такнув, неборак!
ЛЕВ І МИШ
Убравсь в тенета Лев, а Миш його пустила:
Тенета Миш перекусила.
Овва!
Маленька Миш спасає Льва!
БРЕХНЯ
Вівчар частісінько обманював женців,
Що вовк його ватагу їв;
Женці збігались рятувати -
Ні вовка, ні овець убитих не видати!..
Раз і насправжки вовк овечку обідрав.
Вівчар женцям кричав, кричав,
Щоб бігли рятувати -
Женці не йдуть!..
Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть.
ЖІНОЧИЙ ЯЗИЧОК
Послав Петрові сина бог,
Та в сина, на лобі, бородавка в горох.
Кума кумі, та - другій, друга - п'ятій,
І стали на селі кричати,
Що у Петра не син родивсь, а чорт,
На лобі з чотирма рогами,
З хвостом кандзюбкою, як хорт,
Із кігтями, з свіинячими кликами...
Ох, язичок
У тих жінок, -
Ні дать, ні взять - як у сорок!
ТРОЯНДА
Парася по садку гуляла,
З Троянди квіточку зірвала -
Та шпильку в рученьку загнала!
А чом її не вчила мати
Троянди не займати -
В Троянді єсть шпильки прокляті!
Якби Троянд шпильки не охраняли,
Охотники з корінням би порвали!..
ПОРАДА
Клим в хуторах на бесіді гуляв,
А Климів двір пожаром запалав.
Іван, сусід, біжить сусіда рятувати...
Вже й хата зайнялась - Іван, де б помагати, -
Біжить на хутори шукати,
Щоб Клима розпитати:
Чим можна з Климової хати
Покрівлю розбирати?
Поки ж Іван вернувсь в село,
Аж хату з'їв пожар - і тріски не було.
Іванові б не лишнє знати,
Що коли треба рятувати,
То ради ніколи питати,
А треба швидша помагати.
КАШТАН І СВИНЯ
Прийшла свиня у гості до Каштана;
Каштан, кудлатий пес, Свиню пришунував,
В багнюці покачав і ухо розірвав!
Яка гістя - така і шана!
ЛЕДАЩО ЙВАН
Підпивши, Йван гатить частенько гопака;
Частіш - насущного в господі ні куска!..
Що ж, не ворчить на Йвана жінка?
Ворчить, та нізащо: бо винна все горілка.
ЖЕНИСЬ - ПЕРЕМІНИСЬ
Пив Сидір так, як чіп. Дід Сидорів твердить,
Що треба Сидора женить,
То пить горілку він оставить.
Женили... п'є!
Горбатого могила справить.
ЛИСИЦЯ
В Петра в дворі Лисиця проживала;
Лисиця на вівцю Петрову наклепала,
Що, буцім, ніччю кури крала.
"А ти ж як писк у пір'я замарала?"
"Та я... я патрать помагала".
Частенько злодія в суді судять, слідять;
А можна злодія по пір'ячку пізнать,
І по Лисичому словечку
Не нівечить овечку.
ХОМА ТА ЛУКА
В Хоми Лука
Просив лубка;
Хома послав Луку в свій ліс надрати лика;
А мій Лука
За ликом увесь ліс обчистива до енька!
Потеря у Хоми велика,
Не потурай Луці! Бо приказка така:
Своя рука владика.
ДОБРИЙ ПРОКІП
На Прокопа як зверху подивиться -
Кругом святий!
І чорту ні за що і нігтем зачепиться;
А глянь на самоті, як куций, Прокіп злий:
І в тихій Прокопа господі...
Лихі живуть у тихому болоті.
КОВАДЛО І МОЛОТ
"Таки тобі хоть раз кувати остивало?" -
Питало Молота Кувадло.
Задихавшись, йому мій Молот промовля:
"Питайся не мене - спитайся Коваля".
ВІВЧАР ТА ВІВЦЯ
Вівчар як стриг Вівцю, розжалувавсь над тим,
Що стілько трудиться над стадом над своїм,
Що тих трудів його не стойла скотина;
Вівця озвалася: "А з чого ссірячина?"
ІВАН І ПЕТРО
У Йвана та Петра дві хати запалали,
А Йван і Петром самі себе не рятували;
А тільки, стоячи, кричали на живіт:
Іван: "Гасіть огонь!" Петро: "Огонь гасіть!"
Прислів'я каже: більш роби,
Та менше говори...
ДВІ ВІВЦІ
В кошарі спорили раз дві Вівці понурі,
У кого краща шерсть на шкурі?
Вівчар на спор ввійшовши в двір,
Сказав: "Оцінить вас кушнір".
ДВА МАЛЯРІ
Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий;
Радько був гарний, та обшарпаний ходив;
Радько не вмів підмалювати;
Похлебко із усіх патрети хорошив.
МУХА
Ридваном їхва пан, і курява стовопм
Від коней та коліс знялася над шляхом;
А Муха, сидя на ридвані,
Як пані,
Подумала: яку ж я куряву зняла.
Втяла!
ГАДЮКА
Гадюку мерзлу взявши в руки,
Іван за пазуху відтаять положив.
Гадюка в пазусі одтила.
Та Йванові жала впустила.
Гадюка ожила - добродій більш не жив;