«А баби з німецького притулку – для душі?»- мало не запитала Ольга та вчасно оговталася. А Рита заливалася… «А цей живописом не захоплюється. Написав якісь дурні картини: «Жертва кредиту», «Прохач у оліхарха». І змалював самого Глауберова… Уявляєш? Стоїть якийсь інтелігентик і просить у Глауберова грошей. Або як тобі його картина «На дозвіллі»? Бізнесмен сидить у ресторані, їсть курку руками, а навпроти нього дівчина засоромилась. І не карикатура якась… Не абстракціонізм! Справжня картина, з усіма світлотінями й за правилами образотворчого мистецтва. З таким малюванням далеко не заїдеш…. Сьогодні все залежить від рейтингу. Без рейтингу – і не сунься нікуди. А рейтинг створюють ті самі галерейники, якими цей дурник нехтує…
– Рито, я нічого не розумію в образотворчому мистецтві, але виходить так: хоч ти Леонардо да Вінчі, але якщо не спаруєшся з галерейником, то ніхто про твої картини не дізнається? Та це ж нісенітниця…
– Так і є. А цей Назар…
– Його звуть Назаром? Яке незвичне ім’я…
– Так… Назар Калениченко…
– Так просто? Наче із сільської драми ХІХ сторіччя.
5
Вранці не було сили збиратися на роботу. Не розуміла чому… Дуже втомилася останніми днями, кортіло у відпустку. А тут ще наснилися кошмари… І дощ на вулиці. Ще не все… Зателефонувала донька – занедужав маленький.
Ледве зібралася і навіть губи забула пофарбувати. Майже виповзла до ліфту і мимоволі подивилась на сусідські двері… За ними була глуха тиша. На третьому в ліфт підсіла сусідка. Ця величезна тітка завжди ставала до пасажирів задом і дивилася угору. Чому вгору – незрозуміло… Ольга завжди цьому дивувалася, а сьогодні втямила. Інакше вона тикатиме носом у двері…
Робочий день тягся як ніколи повільно. Судових засідань не було, тож більшу частину дня писала рішення й вивчала нові справи. Після обіду зателефонував голова суду, докорив виправдувальним вироком і перейшов до головного. Ольга Володимирівна зачудувалася. Невже це все? Так, змінилися часи…Що ж, тоді потроху, у кричущих випадках будемо виправдовувати. А голова наказав мчатися до апеляційного на семінар. Сам він їде у відрядження, тож треба там за нього посидіти.
Їхати довелося маршруткою… Автівку давно прибрав до рук зять, а с зятя – що взяти?… Вмостилася зручненько, гадала спокійно подумати про своє… Та не вдалося…Поруч сів гостроносий чолов’яга, який не міг мовчати. Спочатку він зателефонував якійсь Оксані, довго їй розказував, як він працює, що йому затримують зарплату та він не обурюється, бо й начальству зараз непереливки, а в них таки реорганізація. Потім прохрипів, що на ньому все тримається і кинути роботу він не може, а вчора був у відгулі і відсипався, а потім приготував собі смаженої картоплі на салі і поїхав до сестри на день народження. Всі пасажири слухали ці нісенітниці…Потім гостроносий повідомив Оксану, що тепер день вдасться, бо він поговорив з лагідною, чудовою людиною… Пасажири зітхнули… Та ненадовго…Наступний дзвінок був до Наталки, якій він переповів все спочатку: про те як працює, як затримують зарплату та він не обурюється, бо й начальству непереливки, а в них – реорганізація… На щастя, добазікало це торохкало вже на вулиці.
…Семінар був присвячений психологічним експертизам. Ольга Володимирівна трохи спізнилася, тому сіла позаду поруч із вусатим симпатичним чоловічком, який спочатку занадто уважно слухав лектора, та за годину вже нервово совався на сидінні. Глянувши на Ольгу він начебто вирішував: заговорити чи ні. Та сиділа мовчки. Вирішила не йти на допомогу: най виявляє ініціативу, бо ці чоловіки вже зовсім забули, що то таке. А сусіда ще трохи пововтузився і зашепотів:
– А я, чесно кажучи, мало розумію ці психологічні експертизи. Я вважаю так: підсудний може бути осудним чи неосудним. Якщо він визнаний осудним, то моє завдання, як судді, розібрати його вчинки, його мотиви і його емоційний стан у момент здійснення злочину. Зараз адвокати все частіше наполягають на комплексній судовій психолого-психіатричній експертизі, або як її ще називають КСППЕ. Втім рівень наших психологів надзвичайно низький…
– Цілком з вами згодна, – підтримала суддя Дорош співрозмовника.
– Ще Рахунов говорив, що вивчення особистості обвинувачуваного й свідків становить пряму й невід'ємну функцію суду, а судово-психологічна експертиза навіть небезпечна через те, що «применшує роль внутрішнього переконання суддів». Як з ним не погодитися? А його тоді заплювали! Психологічну експертизу треба провадити тільки у складних випадках, коли виникає якийсь сумнів щодо достовірності свідчень.
– Так. Я й сама, без психологів спроможна дати оцінку свідченням.
– І Коні про це говорив…Його ствердження пройшли перевірку часом. Він був переконаний, що запровадження в кримінальному процесі психологічної експертизи для встановлення достовірності свідчень може підірвати засади судочинства, тому що, по-перше, їхні показання, пройшовши через психологічну редакцію та цензуру експерта, втратять свою безпосередність; а по-друге, недовіра до можливості свідка адекватно сприймати обставини справи поставить під сумнів особливості уваги, пам’яті суддів та присяжних, яким доводиться запам'ятовувати більший обсяг інформації.
Тут на них шикнув хлопець із акуратною стрижкою, який сидів поруч із блокнотом у руках і ретельно занотовував лектора. Далі слухали мовчки… На перерві сусіда репрезентував себе як Тарас Возничук і запросив Ольгу на філіжанку кави.
У кав'ярні пан Тарас хитро на неї подивився і вигукнув:
– Чув про вас досить схвальні відгуки!
– Дякую. І я чула ваше прізвище, та, чесно кажучи, не пам'ятаю з якого приводу. Здається, з гарного.
Чоловік порснув, погладив свої вуса й швидко почав говорити, наче побоюючись, що його перепинять.
– Знаєте, для мене питання психологічної експертизи є дуже наболілим. Я завжди сперечаюся з цього приводу з колегами і мені приємно, що ви поділяєте мою точку зору. Давайте спробуємо розібратися… Що таке психологічна експертиза? Я взяв з собою на семінар навіть відповідну Інструкцію. І тут написано, що психологічна експертиза встановлює особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки. Тобто слідчий вирішує комплексно дослідити підсудного, якщо він бачить, що якісь індивідуальні риси характеру вимусили того натиснути на курок. І головними завданнями психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. А такими індивідуально-психологічними особливостями, що суттєво впливають на характер злочину можуть бути підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера… Також психологи повинні визначити чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані, як то: сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо, що суттєво вплинуло на її свідомість і поведінку? Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
– Все перелічене – пряма дорога до статті 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання». Таке хвилювання якраз і виникає раптово, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. – Що і слід довести… Тобто психолог вирішує під яку статтю підпадає підсудний! Так ми переберемо міру… З нашою корупцією неважко підкупити психологів…
– Гадаю ви трохи перебільшуєте.. Згадайте постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Там сказано, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
– Так! Але ж ви бачите, що КСППЕ наразі використовують десь у 15-20 процентів злочинів!
– Пане Тарасе, особисто я бачу проблему в тому, що в Україні бракує методик з КСППЕ, проте є багато суперечливих питань. Найчастіше психолог консультує психіатрів, і тоді експертиза є просто судово-психіатричною. А експертиза може бути комплексною лише у випадку, коли психолог має відповісти на питання: чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості? Я наразі розглядаю справу, де експерт виступила радше як консультант, бо на ці питання вона не відповіла. Процитувала свідчення підекспертного та й годі… Втім акт КСПП підписаний спільно усіма членами комісії – психіатрами та психологами. Але в такому разі не можна визначити які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він довів і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність.
– Так, так.. Згоден! – розпалився пан Тарас і навіть трохи почервонів. – Що означає комплексна експертиза? Два типи спеціалістів доходять спільного висновку, а спільний висновок – то спільна відповідальність. Та притягти до відповідальності психолога окремо вам не вдасться. Наразі така плутанина з цими КСППЕ… Шишков вважав, що питання про здатність особи до усвідомлено-вольової поведінки є неправомірним, якщо воно адресоване одночасно до психіатра та психолога. Поставлене у такому абстрактному, недиференційованому вигляді, без зазначення можливої причини зниження або втрати такої здатності як-то хворобливі розлади, нехворобливі відхилення, питання стає безпредметним. Експерти, що зобов’язані залишатися у межах своєї компетенції, тобто в рамках психіатрії або психології, нездатні дати на нього відповідь «взагалі», безвідносно до конкретного стану психічного здоров’я підекспертного.
– Але ж ви бачите, що останнього часу КСППЕ використовують для діагностики стана афекту аби пом’якшити покарання.
– В нас нема такого поняття як афект, як ви знаєте.. В нас є «стан сильного душевного хвилювання», яке ширше за своїм змістом від поняття фізіологічного афекту, оскільки фізіологічний афект характеризує лише медичний (психологічний) критерій сильного душевного хвилювання і не враховує юридичного.. Сильне душевне хвилювання, яке раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи, – це стан здорової людини, який супроводжується зміною вольової та інтелектуальної сфер, внаслідок чого значною мірою знижується її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Тому комплексна, разом із психологами, експертиза може бути корисною для уточнення діагнозу у випадках із нечіткими психічними аномаліями, які не виключають осудності, при афективних реакціях, аномаліях поведінки в момент правопорушення в особливо складних, екстремальних ситуаціях, у стані тяжкої втоми.
Пан Тарас замовк і заказав ще кави. А Ольга раптово відчула шалену втому і цілковиту нездатність вести таку напружену інтелектуальну розмову. Дощ за вікном навівав радше сон…. Та пан Тарас не зважав ані на дощ, ані на півсонний стан своєї співрозмовниці.
– Через що закрутили веремію…Серед злочинців, особливо вбивць, 30% мають психічні аномалії в рамках осудності. Тому психолог міг би бути нам з вами корисний, якби встановив, що сприяло виникненню й розвитку таких рис характеру, як дратівливість, агресивність, жорстокість і, що привело підсудного до зниження вольових процесів, підвищенню сугестивності, ослабленню стримуючих контрольних механізмів. Хоча…
– Ось вам і «хоча» … – з проволоком відгукнулася Ольга. – Суддя – це природний психолог, і якщо це не так, то йому краще зайнятися чимось іншим. Я завжди наскрізь бачу, що вплинуло на розвиток рис характеру моїх підсудних і бачу це без усіляких методик. Але я і не педагог… Виправити підсудного не можу, перевиховувати не хочу. Моє завдання – установити міру його покарання.
– Згоден! Якщо підсудний народився в неблагополучному районі й виріс у злочинному середовищі, тоді все зрозуміло. Але експертиза стала б нам у нагоді у випадку несподіванки вчинків, появи невластивих раніше форм поводження, жорстокості, яка не відповідає приводу, а також наявності конфліктної ситуації перед правопорушенням.
Перерва закінчилася, і під холодною зливою вони бігцем повернулися до актового залу. Там суддя Возничук принишкнув і вже не коментував лектора. Після отримання sms-ки він попрощався і пішов у своїх справах. А лекція здалася Ользі Володимирівні досить цікавою, бо лектор саме розповідав про фізіологічний афект. Доповідач відзначив, що фізіологічний афект не супроводжується втратою самоконтролю. У випадку, якщо факт здійснення злочину в стані фізіологічного афекту доведений, кримінальна відповідальність наступає, але такі злочини визнаються менш небезпечними. «Та так можна кожне вбивство, яке виникло в суперечках і бійках, звести до фізіологічного афекту й, відповідно, до статті 116», – подумала Ольга Володимирівна.
А лектор продовжував:
– Коченов поняття «фізіологічний афект» і «сильне душевне хвилювання» змалював у вигляді двох кіл, які перекриваються. Область перетинання кіл – це зона «сильного душевного хвилювання». Однак не завжди фізіологічний афект є підставою для кваліфікації діянь, як такі, що скоєні у стані сильного душевного хвилювання. Наприклад, якщо обвинувачуваний сам зініціював конфліктну ситуацію, яка викликала відповідні дії потерпілого, і це у свою чергу, обумовило афект в обвинувачуваного. Разом з тим існує ряд психічних станів, здатних істотно дезорганізувати свідомість і психічну діяльність людини, які за певних умов можуть розглядатися як сильне душевне хвилювання у психологічному сенсі цього поняття. До них належать психічна напруженість (стрес), фрустрація, розгубленість та інші. Однак це можливо тільки у випадках, коли: по-перше, існує гостра ситуація, яка травмує психіку; по-друге, дії потерпілого зачіпають особисто-важливі для обвинувачуваного цінності; по-третє, незважаючи на специфічні динаміку й утримування, стрес або фрустрація викликають у досліджуваній ситуації дезорганізацію психічної діяльності настільки значну, що порівняно із впливом афекту у вищій крапці його розвитку; і, нарешті, по-четверте, поводження людини в досліджуваній ситуації є для неї нетиповим, парадоксальним, суперечним основним індивідуально-психологічним особливостям підекспертного…
На цих словах Ольга Володимирівна схилила голову й понеслася думками десь далеко від фрустрацій та дезорганізацій…. Чомусь вона згадала свого сусіда-художника. Цікаво, як йому вдається зводити кінці з кінцями? От вона все життя на держзабезпеченні, має путівки, лікарняні, оплачувану відпустку… Сподівається на пристойну пенсію. Суддя Дорош не думає про завтрашній день. Ці дні, на жаль або на щастя, прописані наперед. А як це так: жити непостійними заробітками, і при тому не знатися з галерейниками? А раптом занедужає? А сім’я? Сім’ю він просто кинув… І не хлопчик вже… Втім поводиться як хлопчисько. Як так можна? З якого тіста його виліплено?
Від цих думок Ольга Володимирівна навіть трохи закуняла. А коли отямилася, лекція вже закінчилася. Вона поїхала додому з якимось непевним сподіванням зустріти у ліфті свого нового сусіду. Але ніхто не зустрівся… Тоді вона зайшла до Рити, начебто за сіллю, й зробила незграбну спробу завести розмову про нового сусіду… На щастя Рита переймалася своїми проблемами і нічого не помітила…Виявилося, що папі дихає на ладан, і Котя вже виїхав до Німеччини. «Малювати папі на смертній постелі?» – ледве не зірвалося з язика. І знову відчула себе до біса виснаженою. Що їй до того художника? Хіба не має своїх проблем? А прийшовши додому негайно зателефонувала доньці, аби довідатися про здоров'я онука. Температура, слава Богу, впала, дитина спить. Леся сама була напівсонна, тож довго її не розпитувала.
Ольга вийшла на кухню, зробила собі бутерброд і за хвилину виплюнула на стіл пів зуба. Цього ще не вистачало! Треба негайно відвідати стоматолога. Та якого? Аллочка у відпустці…. До речі, чудова людина, та, як і сестра Катя – непристосована до цього життя. Колись пішла із престижної клініки за неспроможність виконувати план і вмовляти пацієнтів на дуже дорогі процедури. Тепер вона працювала у приватному кабінеті своєї далекої родички… Коли Алла кинулася оформляти пенсію, та виявилося, що в престижній клініці їй платили «по-чорному», а в кабінеті вона взагалі не була оформлена. В пенсійному фонді її справу гальмували, нариваючись на хабар…
Треба шукати іншого лікаря, бо без зубу – аж ніяк, а Алла, до того ж, протезуванням не займається. І вона перетелефонувала доктору Єгорову, якого їй колись порадила подруга Валя.