його звати. Колян мій друг, також
«архе» колись на вулиці талкав. Знаєш? Таке волосся довге, от десь доци.
Русяве таке... У чорній футболці з рибою такою. Не знаєш? -Нє.
- А Курсанта мусиш знати. Льолік Курсант - це ж найолдовіший видець, він мій
друг! Льолік досі «плазму» крапає, уявляєш?! Ну, так знаєш Льоліка? - Буба
посміхнувся ширше: - Та-а-а... Курсант у тих ділах грицаний-перегрицаний10.
Хто-хто, а Курсант - так той в натурі щурить по сутанах11. Він мій друг, спитаєшся, чи він Бубу
пам'ятає...
- Курсант минулого місяця загинув...
- Ага. ОЙ, СПРАВДІ?! Та ти шо!.. От чорт. Ну, та й архе з ним. Послухай, Антоне, шо я радив би тобі: давай разом підемо десь на Високий Замок і
крапнемо собі по двадця-точці, як ти на таке дивишся?.. Чи ти, може, зайнятий?
- У мене ше справи з оцією дівчиною. До слова, ти хто? - спитав Антон у
Терезки.
Температура знизала плечима. Вдала, що ніяковіє.
- Мені теж флакон, - сказала вона і простягла купюру
горе-баризі.
Антон сховав гроші, а із сумки видобув дві пластмасові пляшечки з-під
заводських крапель, халтурно запаяні на газовому пальникові. Корок пляшечки
був обладнаний спеціальною піпеткою.
Терезка відчула, як перед животом ворухнулося щось живе. Передчуття забави.
- Слухай, - сказав Антон. - Ти ще також не крапала? Йдемо тоді вже втрьох!
- Серйозно, давай! - загорівся Буба.
10 Грицаний - бувалий, стріляний, олдовий. Від прізвища першої львівської
Дівчини-археманки (за: А. М.Давихам, неопубл.).
11 Щурити по сутанах - орієнтуватися у всіх змінах всередині певної
субкультури, відчувати найтонші, капілярні перетікання емоцій в компанії в
результаті закрапування «плазми». Див. також: щурити, сутанити. (примітки за: А. М.Давихам, неопубл.).
ЗО
31
Терезка змовчала, подумки оцінюючи Антона. Зокрема, чи в силах той
скомпенсувати нав'язливу присутність Буби, вічного знайомого всіх знайомих.
Історії, які вона чула, радили вперше крапатись «архе» під наглядом
досвідченого плазматика.
Терезка поборола гнітюче відчуття, наче її змусили погодитись, і мовчки
приєдналась до ентузіастів.
З
Антон і Буба йшли попереду, Терезка крокувала за ними. У Буби рот не
закривався ні на мить - він сотав свої спекуляції і час від часу вимушував
Антона погоджуватись і доповнювати висловлені припущення реальними фактами.
- А от скажи, Антон, як це - перший раз крапати очі? Пече? - запитував Буба.
- Бо я чув, шо це просто нестерпно.
- Так є. Перший раз - дуже сильно, - вже трохи втомлено відповідав Аніон. -
Очі аж горять. У мене перший раз був такий малімон12, ніби очі стали
завбільшки з два сонця. Такі ж розпечені. Можеш собі таке уявити?
Буба захоплено, аж недовірливо, кивав головою.
- Подумати тільки! Два соНця! Не, ти чуєш?.. Як там тебе? - Буба озирнувся
через плече до Терезки. - Давай, може, познайомимося?
- Тереза, - буркнула вона.
12 Малімони (причандали) - полісемантична формація, асоціативно близька як із
лексемою «глюк» (в значенні перцептивної облуди), так із вичерпалим себе в
українському ідейному полі терміном «ізмєна» в його онтологічному тлумаченні
(а саме: циркуляція ідей, несподівана експлозія емоцій тощо). Категоріальна
та субстанційна приналежність причандалів (малімонів) аморфна, однак
асоціативно там однозначно має місце причина, чехарда, малина, лимони, анемони і, можливо, амоніти-белемінти. Себто, весь комплекс ідей, які
виражають ґєдз (див. Ґєдз). Причандали: сутаняться, в'ються, мотаються; малімони: приходять, скрикують, скапують, в'ючать; з малімонів: зіскакують, зісковзують, гепаються (останнє передає найвищий ступінь екзистенції, щось
типу: впасти в небо, але догори ногами і задом наперед); на Причандалах: сканэють, ціпеніють, остигають тощо. Для описування причандалів
епікурейського складу використовують дієслово: «мармулядити», «печеніжити».
Див. також: «марамулити» (жАМ.Давихам, неопубл.).
- Буба, - він грайливо нагадав свою кличку і знову підморгнув. Терезку ледь
не вивернуло. Вона секунду вагалася, чи не піти закрапатися на самоті. Але
Антон глянув на неї так, що в животі перевернулася на інший бік одна із
недавнішніх мрій про хлопчика.
Буба продовжив розпитувати.
- Ага. Значить, як два Сонця, кажеш, - вдумливо повторив він, повертаючи
Антонову увагу. - А я не здурію від того? Ну, коли відчую, шо в мене очні
яблука розмірами
як зірка?
- Всяке може бути. Якщо психіка слабенька - легкої Тільки так. Під «плазмою»
здуріти - простіше, ніж із табуретки впасти. Між іншим, ти в туалет не хочеш?
Буба замислився.
- Ну... Не знаю. А шо? Буде здаватися, ги-ги, ніби я космос з'їв?
- Нє. Просто всраєшся, і все.
Терезка слухала ці балачки і тихо йшла за їхніми тінями. Час від часу вона
притримувала крок - вирівнювала дистанцію у два метри. У зіпрілому кулаці
стискала флакончик «архе». Інколи скалатувала його і спостерігала на сонці, як розчиняються бульбашки, підносила до носа, щоби вловити ледь відчутний
аптечний аромат.
спека
- Перед тим, як закрапатися, - радив упівголоса Антон, - обов'язково сходи на
природу. З першого разу практично всі, хто не сходив, роблять у штани. Закон
жанру.
- Давай повернемося до самого закрапування... Значить, крапаю собі по
двадцяточці, відчуваю, як пече, так? А далі?
- Далі крутиш очними яблуками, розганяєш краплі по поверхні рогівки. Це
найголовніше. Чим ліпше розігрієш очні м'язи, тим повніше засвоїться
«плазма». Зрозуміло, так? А далі збираєш всю силу в кулак і змушуєш себе
розплющити очі, хоча це й дуже важко, бо пече несамовито. Якраз тут і лізуть
ковбаски.
- Ну та шо ж там такого, скажи?! Ну приблизно, хоч натякни якось! - Буба
зробив мужнє лице, від чого Антон
32
зз
заусміхався, а Терезка мало не розреготалась. Антон поворушив губами, наче
шукав потрібні слова.
- Не можу сказати, - зітхнув він. - Далі йде чиста плазма. Архе. Це тільки
відчуття. Неначе пальці стали бачити. В сенсі, видіти. А очі навчилися
мацати. Це архе, і все.
Буба скривився. Здається, він навіть загнівався, що Антон не зумів пояснити
все як належить. Антон покосився на Терезку, що безгучно крокувала за їх
спинами, і поспішив заспокоїти Бубу:
- Можеш не перейматися. Ти збагнеш ТО при любому розкладі.
Вони видерлися на Високий Замок із того боку, де оглядова площадка. Якраз
навпроти міліції.
Парк оглушував безлюддям. Кував на спеку дикий голуб, а бите скло блищало під
ногами, ніби очі закопаних у землю роботів. Антон запропонував сісти тут же, на схилі гори, і поспостерігати за містом. Терезка скинула зі спини
наплечник, сіла на траву і, як просив Антон, поспостерегла.
Внизу сіріли смітники та асфальти. Між сухих кульбаб обабіч її ніг лазило
сонечко. Цвірчали цвіркуни.
Буба з Антоном палили щось дешеве і злободенне. За їх спинами відкривалася
бетонна площадка і вижухлий травник, зарослий деревієм. Обабіч - вузький і
плутаний шлях крізь колюче гілляччя, павутину і спеку. Над головою виднілося
гаряче небо, на колір біле. Попереду - затягнута серпанком Ратуша і діорама
Львова. Довкола панував той різновид полуденної тиші, коли під ногами сюрчать
цвірконики і десь далеко репетують діти.
Терезка попросила цигарку. Буба з незрозумілою усмішечкою простягнув одну і
зразу ж нагнувся припалити. Терезі закортіло відсахнутись, але вона
стрималася. Зі схожим притиском поборола бажання загасити цигарку, припалену
цим хлопчаком, об нього ж, і попросити вогню в Антона. Натомість глибоко
вдихнула, зібрала нав'язливі думки у жменю й видихнула п'ятами, вганяючи все
у землю. Легше.
Ще легше.
Терезка заспокоїлася і розтягнулася на траві, поклавши сумку під голову.
Поруч, на травині, займався йогою павук.
- А скільки часу в'ючить? - озвалася вона до Антона, вдосталь надивившись на
павука.
Антон задумався.
- Якшо вперше, то в'юк13 може затягнутися години десь на дві. І терпуга14 ше
на добу.
- А яка терпуга може бути?
- Нічого страшного. Пряма дія атропіну. Зір розфо-кусований, все
розпливається і так далі. Світло разить. А може й навпаки бути - все чітким, ясним робиться. У тебе
який зір?
- На ліве мінус два, а на праве півтора.
- Після «плазми» будеш мати стопроцентний. Навіть
більше.
Буба міряв поглядом то ЇЇ, то Антона, і з невідомо яких причин почав
хмурніти. Докурили мовчки. Буба насуплено сопів.
Цвіркуни. Лящить у вухах.
На спеці Терезка впала в легкий транс, але Антон прокашлявся, зібрався з
Духом і сказав:
- Отож.
Буба підняв голову. Йому щось не подобалось.
- Хто хоче, сходіть звільніться. Бо всраєтеся тільки так. - Антон клацнув
пальцями, показуючи, як то легко може статися, і виразно глянув на Бубу.
- Не хочу, - буркнув той, але для перестраховки поплентався в кущі. Терезка
вирішила зекономити сили й не зав'язувати розмови; тепер її погляд ковзав по
прямій між цигаркою та сонечком навпроти. Лускатий циліндр
13 В'юк - час дії офтальмоделіка від ґєдза до терпуги. Англомовний аналог -
trip. Див. також: «гєдзяти», «терпуга» (за: А.М. Давшам, неопубл.).
14 Терпуга - відхідняк, час найвищих терпінь та на(п)руги. Ґєдз - момент
шквального западання фокусу бачення, наступає відразу по заркапуванні і
триває від трьох до двадцяти хвилин, (за: А. М. Давихам, неопубл.).
34
35
попелу відлупився від цигарки і впав десь у траву. Вона зупинила зір на
жевріючому кінчику, що сам собою тягнувся до фільтра. Перевернулася на живіт, затягнулася й пустила дим у небо серпня.
Антон теж зауважив сонечко, кашлянув і мовив:
- Деякі мої знайомі, старі плазматики, кажуть, шо сонечка - це загуслі
краплини «архе». Не живі істотки, а народний малімон. Та частина «плазми», яку ми призвичаїлися бачити нормальними очима. Закислими очима, якшо ти
розумієш.
Терезка насупила брови. Останнім часом у неї виникали проблеми зі слухом: здавалося, до неї звертаються не то грецькою, не то японською. Так само щойно
- не розібрала ні слова. «Ай, пофіґ...»
Із кущів повернувся Буба, і їй не довелося перепитувати.
- Крапаємо, - бадьоро смикнувся той. Це Терезка зрозуміла.
4.
Терезка розправила спідницю. Витягнула з кишені пляшечку. Побачила, як Антон
розкорковує свою кишеньковим ножем, і попросила й собі.
Надрізала целофанову запайку, розкрутила і понюхала. Пахло, як у прогрітій
лабораторії. На кінчику піпетки виблискувала металом крапелька «архе».
Кілька разів глибоко вдихнула, щоб якось втихомирити нерви.
- А скоро почне діяти? - спитала вона.
- Так по-справжньому - хвилин через десять. Повний малєвіч15.
Терезка стиснула спітнілі сідниці і знову втягнула ніздрями гаряче повітря
(пахло сіном і кропом). Розслабилась.
15 Малєвичі - зони підвищеної семантичної невизначеності, квадранти
поглинання інтерпретацій. Архемани вважають малєвичі отворами у вертикальний
спосіб усвідомлення, який веде безпосередньо до антицентру. Див. також:
«велике тощо», (за: А. М. Давихам, неопубл.).
Набрала в піпетку розчин і закинула голову. Знову тяжко втягнула повітря.-
Може, допомогти тобі? - турботливо поцікавився Буба.
Терезка заперечливо мотнула головою, міцно зажмурила, потім розслабила очі й
стиснула пальцями ґумовий резервуар на піпетці. З кінчика потекло, і в очах
стало МОКРО
Без пауз відміряла пару крапель в друге око. Втягнула носом сльози і швидко
почала обертати очима за годинниковою стрілкою.
С-С С-С-ЧОРТАЛЕМЕНЕПЕЧЕ Ще раз ліве око.
І знову в праве. Хутко засмоктавши піпеткою ще, вона докрапала необхідну
кількість. Знову завертіла очима. ПЕЧЕ АЙ ПЕЧЕ ПЕЧЕ МЕНЕ ПЕЧЕ МЕНЕ ПЕЧЕ
Терезка закліпала . З очей порснули сльози , і Терезка застогнала. Пекло все
сильніше (пече пече пече) . Пальці дрібно задрижали. Долонями вона обережно
втерла сльози. Злякалася , як би не виплакати всю «плазму»- . Щось
відбувалося .
- АЙ, МЕНЕ ПЕЧЕ! ЛЮДИ, ЧУЄТЕ, МЕНЕ ПЕЧЕШ -почувся розпачливий клич Буби.
Терезка закусила губу і теж застогнала. Очі спалахнули білим перцем, а в
голові все так перемакітрилося, що вона вже не знала, де право, ПЕЧЕ ПЕЧЕ
ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ де ліво. Очниці вибухали
щораз потужнішими порціями киплячої білиЗНИ.
( ШОЗІМЯОЮРОБИТЬСЯ ) Терезка застогнала, відчуття жару в очах стало
непереборним, ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ вона
танула в білих озерах полум'я в очницях, очниці розбухали, їхні краї
віддалалися десь за обрій, стали завбільшки з два кратери на Місяці, боже, які в неї тепер велетенські очниці, о боже, ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ
ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ ПЕЧЕ а очі які, та я просто не вірю, я оку них і впасти
36
37
ir.
можу, гей, обережно, тільки б не втратити рівновагу, а то ще полечу вниз
головою вони завбільшки з атомну станцію! та що там - два велетенські
розпечені Сонця дві зірки одна дірка на два кінці
ПЕЧЕ
- Я БАЧУ!!! БОГ ТИ МІЙ! Я БАЧУ! - хрипить вона і знає: ЯКЩО ЗАРАЗ НЕ
РОЗПЛЮЩИТЬ ОЧІ, ОЧІ РОЗПЛЮЩАТЬ її. Неймовірно, але ноги продовжують відчувати
асфальт, вуха - чути цвіркунів, а тіло продовжує БАЧИТИ. Терезка робить
зусилля над повіками, і нею спалахує відчуття, наче вона не просто розкрила
очі, вона вибила їх, наче віконниці, вилупила навстіж із такою силою, що
повіки не витримують і шматуються в клоччя, розлітаються разом із цілим
тілом, друться і шматками зникають у
Я БАЧУ
Терезка пробує кліпнути, але не може знайти, де це - повіки. її переповнює Я
БАЧУ. Вона дивиться впритул на літери, з яких складається це відчуття, вона
бачить я, бачить б, а, також ч і у. Вона переводить погляд на себе. Спочатку
вона бачить загадкові сяючі кореневища, іскристе павутиння, задимлене
дзеркальною імлою літер. Шаруваті маси темряви вовтузяться в калюжах світла, шшшшшш очі вхоплюють фокус, і вона з болючою різкістю видить
ТЕРЕЗКА
Я літери, видить вона у дзеркальних струминах диму й починає реготати. Я -
погляд.
- Ти чуєш мене? - питає зовсім поруч Антон, і вона киває. Чути, як стогне
Буба. Не по-живому виразно вона ВИДИТЬ усе, що відбувається.
- Що це? - питає вона. - Просто шалено! Невже?., мене НЕ МОЖЕ так щурити!
- Ти видиш?
Тереза не тратить сил на описи, просто каже:
- ВСЕ НАСТІЛЬКИ БУКВАЛЬНОЕ. Ха-ха-ха, як класно! Так просто! Уяви собі: шо би
ти зараз не казав, я все розумію добре, як ніколи! Виявляється, Все настільки
просте, таке ОДНОЧАСНЕ... О, довкола якісь молекули. Перетікають у різні
форми... АГАААА! ЯСНО! Оце клас! ЦЕ ВЕЛИКО!
- Вааааааааа! - кричить Буба. - Вааааааааааа!
- Поглянь на себе, Буба, тільки не лякайся. Це літериї Ми з таких і
складаємося.
- Я - не літера! Я - не літера! - долинають Бубині крики. - Я не можу бути
буквою! Я не такий! Я СПРАВЖНІЙ!!!
- Ну звичайно, - іронізує Антон. - А ти, мала, тримайся. Це ж тільки g Що це було? Терезка роззирається. Довкола знову зависи літер. Вона силкується
пригадати, де був її погляд секунду назад. Очний сплеск.
Простір. He-букви. Сріблясті молекули. Молекули живі. Піняться.
- Мені все розпливається. Мені тоне фокус. Тебе очі не печуть?
38
39
- Нє. Тобі теж зараз пройде. Зосередься на смугах. Бачиш їх? Згрупуй літери у