— Я не вірив, що він це зробить.
— Ви не вірили, он як. Тоді чому ж, почувши про те, що сталося на фермі Клаттерів, ви подумали на нього?
Веллз зачіпливо відказав:
— Бо все було точнісінько так, як він нахвалявся!
До свідка взявся Гаррісон Сміт, молодший віком представник захисту. Його різкий, знущальний тон видавався силуваним, бо насправді це був добродушний і лагідний чоловік. Сміт запитав свідка, чи мав він прізвисько.
Той відповів:
— Ні. Мене звуть просто Флойд.
Адвокат чмихнув.
— А не прозивають вас тепер фіскалом? Чи, може, лягавим?
— Мене звуть просто Флойд,— уперто повторив Веллз.
— Скільки разів ви сиділи в тюрмі?
— Три.
— А скільки з них за брехню?
Свідок почав заперечувати. Перший раз він попав у тюрму за те, що вів машину, не маючи шоферських прав, другий — за крадіжку, а колись, ще як служив в армії, відбув три місяці у військовій тюрмі після одної пригоди.
— Нас послали супроводити ешелон. У дорозі ми трохи випили й почали стріляти по ліхтарях....
Усі засміялися. Не сміялись тільки обвинувачені (Гікок сердито плюнув на підлогу) і Гаррісон Сміт. Він уже запитував Веллза, чому той, дізнавшись про голкомбську трагедію, кілька тижнів зволікав, перш ніж розказав властям, що йому відомо.
— Ви що,— спитав він,— чекали, чи не дізнаєтеся ще чогось? Може, про якусь винагороду?
— Ні.
— Ви нічого не знали про винагороду?
Адвокат мав на увазі тисячу доларів, що їх пообіцяла канзаська «Ньюс» за відомості, які допоможуть викрити й заарештувати вбивць Клаттерів.
— Я читав про неї в газеті.
— Це було ще перед тим, як ви звернулися до властей, чи не так?
— Я не вірив, що він це зробить.
— Ви не вірили, он як. Тоді чому ж, почувши про те, що сталося на фермі Клаттерів, ви подумали на нього?
Веллз зачіпливо відказав:
— Бо все було точнісінько так, як він нахвалявся!
До свідка взявся Гаррісон Сміт, молодший віком представник захисту. Його різкий, знущальний тон видавався силуваним, бо насправді це був добродушний і лагідний чоловік. Сміт запитав свідка, чи мав він прізвисько.
Той відповів:
— Ні. Мене звуть просто Флойд.
Адвокат чмихнув.
— А не прозивають вас тепер фіскалом? Чи, може, лягавим?
— Мене звуть просто Флойд,— уперто повторив Веллз.
— Скільки разів ви сиділи в тюрмі?
— Три.
— А скільки з них за брехню?
Свідок почав заперечувати. Перший раз він попав у тюрму за те, що вів машину, не маючи шоферських прав, другий — за крадіжку, а колись, ще як служив в армії, відбув три місяці у військовій тюрмі після одної пригоди.
— Нас послали супроводити ешелон. У дорозі ми трохи випили й почали стріляти по ліхтарях....
Усі засміялися. Не сміялись тільки обвинувачені (Гікок сердито плюнув на підлогу) і Гаррісон Сміт. Він уже запитував Веллза, чому той, дізнавшись про голкомбську трагедію, кілька тижнів зволікав, перш ніж розказав властям, що йому відомо.
— Ви що,— спитав він,— чекали, чи не дізнаєтеся ще чогось? Може, про якусь винагороду?
— Ні.
— Ви нічого не знали про винагороду?
Адвокат мав на увазі тисячу доларів, що їх пообіцяла канзаська «Ньюс» за відомості, які допоможуть викрити й заарештувати вбивць Клаттерів.
— Я читав про неї в газеті.
— Це було ще перед тим, як ви звернулися до властей, чи не так?