Платон (427—348 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ-ідеаліст. Подорожуючи, відвідав Єгипет, Персію, Італію, Сіцілію та інші країни. У діалозі «Держава» описав Ідеальний державний устрій з метою втілити свій проект у життя.
Гітлодей — див. комент. 2 до листа Томаса Мора Петру Егідію.
Анней Сенека (бл. 4 р. до н. е.—65 р. н. е.) — римський письменник і філософ, вихователь імператора Нерона. Представник стоїцизму.
Тулій Ціцерон (106—43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, письменник і державний діяч. В уста Гітлодея Т. Мор уклав власну оцінку римської літератури.
Амеріго Веспуччі (1451—1512) — флорентійський мореплавець, який чотири рази відвідав Новий Світ і дав перший його опис. Його іменем названа Америка. «Подорожі» Веспуччі були надруковані в 1507 р. Їх, очевидно, читав Т. Мор.
Йдеться про фортецю в Кабо Фріо в Бразілії. Під час четвертої подорожі А. Веспуччі в 1503—1504 рр. декілька чоловік з його екіпажу залишились у Бразілії.
Вислів з епопеї римського поета Аннея Лукана (39—65) «Фарсалія» (VI, 819).
Подібно мав висловитись давньогрецький філософ Анаксагор (V ст. до н. е.). Він, будучи при смерті, на запитання друзів, чи не бажає бути похованим на батьківщині (в місті Клазомени), відповів: «Немає ніякої необхідності, бо дорога на той світ звідусіль однакова».
Тапробана — острів у Індійському океані, який згадували римські автори Пліній Старший і Помповій Мела; тут ідеться, очевидно, про острів Шрі Ланка.
Калікут (нині Калікаш) — морський порт в Індії на Малабарському узбережжі (не плутати з Калькуттою). Сюди в травні 1498 р. прибув Баско да Гама.
З вищепаведеного опису виходить, що Т. Мор локалізує острів Утопію десь між Індією й Південною Америкою.
Скілла (Сцілла) — в давньогрецькій міфології потвора, яка разом з іншою потворою — Харібдою, проживаючи на скелях по обох боках Мессінської протоки, що між Італією і Сіцілією, нападала на мореплавців і знищувала їх.
Келено — в давньогрецькій міфології одна з гарпій — міфічних страховиськ з обличчям дівчини, тілом шуліки і величезними кігтями.
Лестригони — міфічне дике плем’я велетнів-людожерів, яке згадується в «Одіссеї» Гомера (VII, 77—132).
Багряноносці — так називали царів римські автори Ціцерон, Горацій, Овідій.
Прислів’я, взяте Т. Мором з «Адагій» Еразма Роттердамського.
Про суспільний консерватизм і небажання міняти що-небудь у державному устрої мова йде в Арістотелевій «Політиці» (II, 5).
Король Генріх VII, намагаючись поповнити державну скарбницю, спорожнілу внаслідок воєн, наклав на населення Англії великі податки. В 1491 р. жителі графства Корнуелл, що в північно-західній частині Англії, повстали і пішли на Лондон, але зазнали поразки.
Джон Мортон (1420—1500) — англійський державний діяч, який відіграв визначну роль у війні Білої й Червоної троянд, архієпископ Кентерберійський, лорд-канцлер Англії при Генріху VII. В його домі декілька років прожив Т. Мор, коли був ще хлопцем.
Імовірно, мається на увазі облога французького міста Булоні Генріхом VII у 1492 р.
Йдеться, очевидно, про швейцарських найманців, які прибули до Франції у 1515 р.
Саллюстій Крісп (86—34 рр. до н. е.) — римський історик, автор «Змови Катіліни», «Югуртинської війни» і «Листів до Цезаря». Цитата з твору «Змова Катіліни» (розд. 16).
Т. Мор має на увазі в історії Стародавнього Риму військові перевороти від панування імператора Коммода (180—192) до Гордіана III (238—244); в історії Карфагена бунт найманого війська в 243—241 рр. до н. е.; в історії сірійського царства Селевкідів (312—64 рр. до н. е.), заколоти найманців.
Про велику кількість овець в Англії в той час згадується в «Листах темних людей», гострій сатирі на схоластів, обскурантів, священиків (II, лист 16), яка вийшла у світ у 1515—1517 рр.
Це місце майже у дослівному перекладі наводить К. Маркс у своєму «Капіталі». (Див.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори.— Т. 23.— С. 693, прим. 221а).
Олігополія — право небагатьох на торгівлю; термін, утворений Мором на зразок терміна «монополія» і складається з давньогрецьких слів δλιγσζ — «небагато» і πωλεω — «торгую».
Найвище право — найвища несправедливість (Ціцерон. «Про обов’язки», II, 10) — вислів, який став крилатим.
Римський полководець Т. Манлій Торкват наказав у 340 р. стратити власного сина за те, що той під час війни римлян з латинянами, всупереч забороні батька битися поза бойовим строєм, вступив у бій з ворожим воїном.
Стоїки — представники стоїцизму — однієї з головних шкіл у давньогрецькій філософії елліністичного періоду. Одне з їхніх парадоксальних положень звучало так: «Усі провини рівні між собою, всі злочини нечестиві; однаково винен той, хто задушив півня, коли в цьому не було потреби, як і той, хто задушив свого батька».
Ісход, 20, 13; Матф., 5, 21.
Ісход, 22, 1—9.
Новий закон милосердя — тобто християнське євангеліє.
Полілерити — народ, який колись нібито жив у Персії (сьогодні Іран); назва штучна, утворена з двох грецьких слів: πολυζ — «численний» і ληροζ — «балаканина», тобто «багатобалакуни».
Місцями притулку, де злочинець вважався недоторканим, були в першу чергу церкви та прилегла до них територія.
Англійські закони проти волоцюг були надзвичайно суворі. За цими законами тільки за панування Генріха VIII було повішено 72 000 чоловік. (Див.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори.- Т. 23.— С. 693).
Натяк на притчу (Лука, 10, 30—31) про священика, який пройшов мимо і не подав допомоги одному подорожанину, на якого напали грабіжники, зняли з нього одяг, побили і залишили напівмертвим на дорозі.
Бенедиктинці — найстаріший у Західній Європі чернечий орден, заснований близько 530 р. Бенедиктом з Нурсії (480—543), від імені якого й одержав свою назву.
Лука, 21, 19.
Псалтир, 4, 5.
Псалтир, 68, 9.
Єлисей — давньоєврейський пророк. Його лисина стала предметом насмішки з боку хлопчаків. Розлютований Єлисей прокляв їх. Внаслідок його молитви з сусіднього лісу вибігли дві ведмедиці й розтерзали сорок двох хлопців.
Згадана ченцем церковна пісня була складена середньовічним композитором Адамом з монастиря святого Віктора.
Спотворена цитата з «Притч Соломона». Там сказано: «Не відповідай дурневі на дурість його».
Булла — розпорядження папи римського, назване так від прикріпленої до нього печатки («булла» по-латині первісно «металева кулька»).